На минулому засіданні Комітету з оподаткування Європейської бізнес асоціації старший партнер юридичної фірми "КМ Партнери" Олександр Мінін презентував новий підхід до судового оскарження податкових повідомлень-рішень.
Спосіб дозволяє затягнути процес і тому є цікавим перш за все для платників податків, які у реаліях сьогоднішньої судової практики мають невеликі шанси на виграш справи, а тому хочуть максимально відтягнути у часі момент вступу у законну силу прийнятого не на їхню користь судового рішення. Реалії сьогоднішньої судової практики такі, що навіть у ситуації із забороною врахування від’ємного значення податку на прибуток (див. мій пост від 23.09.2011), де позиція податкового органу є вочевидь необґрунтованою, з огляду на «ціну питання» для державного бюджету, навряд чи можна бути впевненим у підтримці судами платників податків.
Підхід передбачає судове оскарження не лише податкового повідомлення-рішення, прийнятого місцевим податковим органом, а й рішення ДПА(ДПС) України за результатами розгляду повторної скарги на таке податкове повідомлення-рішення. Відповідно, застосування цього підходу вимагає подання первинної скарги на податкове повідомлення-рішення до податкового органу обласного рівня, а потім і подання повторної скарги до ДПА (ДПС) України.
Правовою основою для оскарження рішення ДПА(ДПС) України про результати розгляду повторної скарги виступає п. 56.10 Податкового кодексу. Цим пунктом передбачається, що: «Рішення Державної податкової адміністрації України …, прийняте за результатами розгляду скарги платника податку є остаточним і не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене у судовому порядку».
Можливим є як подання окремого позову про скасування рішення ДПА(ДПС) України, так і об'єднання в одному позові вимог про скасування рішення ДПА(ДПС) України та про скасування податкового повідомлення-рішення.
Як правило, суди відмовляють у відкритті провадження у таких справах (повністю, якщо подано окремий позов) чи у відповідній частині (якщо в одному позові об’єднано вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення і рішення ДПА (ДПС) України). Суди вважають, що вимога про скасування рішення ДПА (ДПС) України за результатами розгляду повторної скарги не підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства (п. 1 ч. 1 ст. 109 Кодексу адміністративного судочинства України).
Ймовірно, що при цьому суди керуються практикою, яка існувала до набрання чинності Податковим кодексом і не визнавала можливості самостійного оскарження рішень податкових органів вищого рівня за результатами розгляду скарг на податкові повідомлення-рішення. Однак, слід не забувати, що у той час, коли сформувалася відповідна практика, не існувало аналогу п. 56.10 Податкового кодексу і у принципі у платників податків не було права на оскарження таких рішень.
Так ось, прийняття судом першої інстанції ухвали про відмову у відкритті провадження у справі дає змогу платнику податків оскаржити її в апеляційному, а потім і касаційному порядку, а отже, збільшити строк розгляду справи на місяці. При цьому якщо було подано окремий позов про скасування рішення ДПА (ДПС) України є можливість попросити суд, який розглядає справу про оскарження податкового повідомлення-рішення, зупинити провадження в останній справі до розгляду апеляційної, а потім і касаційної скарги на ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі про оскарження рішення ДПА (ДПС) України. У багатьох випадках суди зупиняють провадження.
Якщо все ж таки станеться чудо і суд задовольнить позов про скасування рішення ДПА (ДПС) України, можна буде наполягати на прирівнюванні скасування такого рішення до його ненаправлення платнику податків у встановлений строк. Як відомо, ненаправлення рішення за результатами розгляду скарги платника податку на податкове повідомлення-рішення у встановлений строк має наслідком втрату чинності таким податковим повідомленням-рішенням (п. 56.9 Податкового кодексу).