четвер, 27 жовтня 2011 р.

Експорт зерна: ПДВ та вивізне мито

© Роман Блажко

Жовтень цього року (2011) виявився досить багатим на приємні сюрпризи для експортерів зернових культур.

Згідно із законом від 7 жовтня 2011 року № 3906-VI (набрав чинності 22 жовтня 2011 року) скасоване вивізне мито на пшеницю та кукурудзу. Залишилося чинним лише вивізне мито на ячмінь.

Однак, сповнена бажанням захистити вітчизняного сільгоспвиробника, Верховна Рада на цьому не зупинилися і 20 жовтня 2011 року під час прийняття закону про внесення змін до Податкового кодексу стосовно спрощеної системи оподаткування (законопроект № 8521) відновила нульову ставку ПДВ на операції з експорту зернових культур.

Якщо останній закон буде підписано Президентом, експортери зерна отримають можливість заявляти до бюджетного відшкодування суми ПДВ, сплачені постачальникам такого зерна, якої їх було позбавлено з прийняттям Податкового кодексу.

вівторок, 11 жовтня 2011 р.

Оскарження податкових повідомлень-рішень: новий спосіб


На минулому засіданні Комітету з оподаткування Європейської бізнес асоціації старший партнер юридичної фірми "КМ Партнери" Олександр Мінін презентував новий підхід до судового оскарження податкових повідомлень-рішень. 

Спосіб дозволяє затягнути процес і тому є цікавим перш за все для платників податків, які у реаліях сьогоднішньої судової практики мають невеликі шанси на виграш справи, а тому хочуть максимально відтягнути у часі момент вступу у законну силу прийнятого не на їхню користь судового рішення. Реалії сьогоднішньої судової практики такі, що навіть у ситуації із забороною врахування від’ємного значення податку на прибуток (див. мій пост від 23.09.2011), де позиція податкового органу є вочевидь необґрунтованою, з огляду на «ціну питання» для державного бюджету, навряд чи можна бути впевненим у підтримці судами платників податків.

Підхід передбачає судове оскарження не лише податкового повідомлення-рішення, прийнятого місцевим податковим органом, а й рішення ДПА(ДПС) України за результатами розгляду повторної скарги на таке податкове повідомлення-рішення. Відповідно, застосування цього підходу вимагає подання первинної скарги на податкове повідомлення-рішення до податкового органу обласного рівня, а потім і подання повторної скарги до ДПА (ДПС) України. 

Правовою основою для оскарження рішення ДПА(ДПС) України про результати розгляду повторної скарги виступає п. 56.10 Податкового кодексу. Цим пунктом передбачається, що:  «Рішення Державної податкової адміністрації України …, прийняте за результатами розгляду скарги платника податку є остаточним і не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене у судовому порядку». 

Можливим є як подання окремого позову про скасування рішення ДПА(ДПС) України, так і об'єднання в одному позові вимог про скасування рішення ДПА(ДПС) України та про скасування податкового повідомлення-рішення.

Як правило, суди відмовляють у відкритті провадження у таких справах (повністю, якщо подано окремий позов) чи у відповідній частині (якщо в одному позові об’єднано вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення і рішення ДПА (ДПС) України). Суди вважають, що вимога про скасування рішення ДПА (ДПС) України за результатами розгляду повторної скарги не підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства (п. 1 ч. 1 ст. 109 Кодексу адміністративного судочинства України). 

Ймовірно, що при цьому суди керуються практикою, яка існувала до набрання чинності Податковим кодексом і не визнавала можливості самостійного оскарження рішень податкових органів вищого рівня за результатами розгляду скарг на податкові повідомлення-рішення. Однак, слід не забувати, що у той час, коли сформувалася відповідна практика, не існувало аналогу п. 56.10 Податкового кодексу і у принципі у платників податків не було права на оскарження таких рішень. 

Так ось, прийняття судом першої інстанції ухвали про відмову у відкритті провадження у справі дає змогу платнику податків оскаржити її в апеляційному, а потім і касаційному порядку, а отже, збільшити строк розгляду справи на місяці. При цьому якщо було подано окремий позов про скасування рішення ДПА (ДПС) України є можливість попросити суд, який розглядає справу про оскарження податкового повідомлення-рішення, зупинити провадження в останній справі до розгляду апеляційної, а потім і касаційної скарги на ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі про оскарження рішення ДПА (ДПС) України. У багатьох випадках суди зупиняють провадження.

Якщо все ж таки станеться чудо і суд задовольнить позов про скасування рішення ДПА (ДПС) України, можна буде наполягати на прирівнюванні скасування такого рішення до його ненаправлення платнику податків у встановлений строк. Як відомо, ненаправлення рішення за результатами розгляду скарги платника податку на податкове повідомлення-рішення у встановлений строк має наслідком втрату чинності таким податковим повідомленням-рішенням (п. 56.9 Податкового кодексу).