Основні тенденції вирішення податкових спорів у 2011 році ~ U-Tax Blog

субота, 10 грудня 2011 р.

Основні тенденції вирішення податкових спорів у 2011 році

Фото із сайту http://www.legalwebpro.com
Нижче йдеться про основні тенденції вирішення податкових спорів у судах у 2011  році.

По-перше, вирішення податкових спорів у судах стало значно повільнішим, особливо, коли це стосується спорів, що розглядаються апеляційними адміністративними судами та Вищим адміністративним судом України.

Адміністративні суди (вирішують в Україні податкові спори) недостатньо укомплектовані персоналом для того, щоб впоратися з величезним напливом нової роботи. Наприклад, лише реєстрація в апеляційному адміністративному суді справ, що надійшли із суду першої інстанції, займає декілька місяців, не говорячи про те, скільки потрібно часу апеляційному адміністративному суду для вирішення цих справ. Аналогічною є ситуація і з Вищим адміністративним судом України, який також надзвичайно перевантажений роботою.

Різке зростання обсягу роботи, що «хлине» до адміністративних судів, зумовлене не лише збільшення судової активності українців. Хоча цей фактор також має місце, головною ж причиною все-таки є порівняно нещодавній перерозподіл компетенції між загальними та адміністративними судами, у наслідок якого тягар розгляду справ, пов’язаних з пенсійними виплатами, знову «впав на плечі» адміністративних судів.

Важливо зазначити, що зумовлене вказаною реформою значне зростання обсягу роботи торкнулося лише адміністративних судів апеляційного та касаційного рівня. Нічого не змінилося на рівні окружних адміністративних судів. Як і раніше, справи, пов’язані з пенсійними виплатами, розглядаються у першій інстанції місцевими загальними (районними та міськими) судами.

По-друге, у 2011 році податкові органи були дуже агресивними у своїх спробах забезпечити планові надходження до державного бюджету. Це призвело до виникнення великого числа справ, які стосуються нікчемних правочинів. Податкові органи стверджують, що договори платників податків є нікчемними у зв’язку з їхньою суперечністю публічному порядку та вимагають від платників податків зменшення податкового кредиту чи витрат в обліку податку на прибуток.

З метою обґрунтування нікчемності договорів податкові органи звертаються до доктрин «ділової мети» та «переваги змісту над формою». Вони визнають договори нікчемними з посиланням на такі обставини, як недостатність у постачальників платника податків трудових та матеріальних ресурсів, їхня відсутність за місцезнаходженням, низьке навантаження з ПДВ тощо.

Незважаючи на те, що у багатьох випадках вищевказані заяви податкових органів були ні чим іншим як голослівними твердженням, не завжди судам вистачало сміливості сказати «ні» податковим органам і ухвалити рішення на користь платника податку.

Врешті-решт, Податковий кодекс мав значний вплив на розгляд та вирішення податкових спорів.

Наприклад, почали працювати положення Податкового кодексу щодо оскарження наданих податковими органами індивідуальних податкових консультацій. Платник податків, якому було надано індивідуальну податкову консультацію, не зобов’язаний чекати, коли податковий орган проведе перевірку і донарахує йому податкові зобов’язання. Він може відразу звертатися до суду з вимогою про скасування такої податкової консультації. У разі скасування податкової консультації податковий орган повинен надати платнику податку нову податкову консультацію, але уже з урахуванням висновків суду, викладених у рішенні суду.

Також доцільно згадати про зміни, внесені Податковим кодексом щодо ухилення від сплати податків. У той час як відповідно до скасованих положень податкового законодавства можливим було одночасно і порушення кримінальної справи, і направлення платнику податків податкового повідомлення-рішення з зазначенням сум донараховних податків та застосованих штрафів, то Податковий кодекс поклав кінець такій практиці. Згідно з Податковим кодексом у випадку встановлення факту ухилення від сплати податків податкове повідомлення-рішення не направляється до вирішення судом відповідної кримінальної справи.

Це поставило крапку на раніше дуже поширеній практиці, коли  паралельно з розслідуванням кримінальної справи вівся адміністративний процес щодо скасування податкового повідомлення-рішення, на якому базується така кримінальна справа. Якщо адміністративний процес виявлявся успішним, у платника податку були  шанси на скасування через суд постанови про порушення кримінальної справи.

Зважаючи на величезну кількість кримінальних справ, що безпідставно порушуються за фактом ухилення від сплати податків, таке нововведення Податкового кодексу не дуже добре сприймається представниками українського бізнесу. Воно зробило їх  ще більш вразливими перед зловживаннями податкових органів.

Немає коментарів:

Дописати коментар