пʼятницю, 23 вересня 2011 р.

Заборонене від’ємне значення з податку на прибуток


Нещодавно ДПС України оприлюднила  листа від 8 вересня 2011 року № 828/3/15 щодо стану збиткової діяльності суб’єктів господарювання, який негативно впливає на забезпечення бюджетних призначень.

Викладена в цьому листі позиція ДПС України полягає в тому, що до складу витрат другого кварталу 2011 року платникам податків слід включати суми збитків, отриманих лише у першому кварталі 2011 року без урахування від’ємного значення попередніх періодів.

Свою позицію податківці обґрунтовують змістом пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу. Даним пунктом визначається, що платник податку включає до витрат другого календарного кварталу 2011 року від’ємне значення за результатами першого кварталу 2011 року, але прямо не передбачається, що в складі від’ємного значення за перший квартал 2011 року платник податків враховує збитки попередніх податкових періодів.

Логіка ДПС України вражає у світлі п. 22.4 Прикінцевих положень Закону про оподаткування прибутку підприємств. У цьому пункті чорним по білому написано, що у 2011 році від’ємне значення, яке не було враховане у складі валових витрат у 2010 році (даним законом встановлювалося обмеження, яке дозволяло включати до складу валових витрат лише 20% суми від’ємного значення, що утворилося станом на 1 січня 2010 року) та від’ємне значення, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат.

Таким чином, Законом про оподаткування прибутку підприємств чітко визначено, що від’ємне значення, яке виникло у 2010 році та попередніх податкових періодах, включається до складу валових витрат у 2011 році (першому кварталі 2011 року). Відповідно, таке від’ємне значення за попередні податкові періоди формує від’ємне значення за перший квартал 2011 року, яке, у свою чергу, у силу вищезазначеного пункту «Перехідних положень» Податкового кодексу включається до складу витрат другого кварталу 2011 року.

Отже, платники податки знову опинилися перед вибором: скоритися перед «свавіллям» чи пройти всі випробування лабіринтами судової системи. Нехай сміливим усміхнеться доля!

понеділок, 12 вересня 2011 р.

Зміни до Податкового кодексу (податок з доходів фізичних осіб)

© Роман Блажко

Закінчуючи серію постів, присвячених змінам, внесеним до Податкового кодексу законом від 7 липня 2011 року № 3609-VI (законопроект № 8217), наразі зупинимося на нововведеннях щодо податку з доходів фізичних осіб. У постах від 29 липня 2011 року, 18 серпня 2011 року та 06 вересня 2011 року я вже згадував про зміни, внесені цим законом стосовно адміністрування податків, ПДВ та податку на прибуток підприємств, відповідно.

Отже, в оподаткуванні податком з доходів фізичних осіб змінилося наступне:

- уточнено (за аналогією з доходами у вигляді заробітної плати), що при оподаткуванні винагороди за цивільно-правовими договорами про виконання робіт (надання послуг) база оподаткування не включає єдиного соціального внеску;

- уточнено, що платник податку може скористатися правом на податкову знижку до кінця податкового року, наступного за звітним;

- визначено, що у випадку, якщо податковий агент нараховує платнику податку дохід, але не виплачує (не надає) його, то такий податковий агент повинен сплатити податок з доходів фізичних осіб у строк, визначений для місячного податкового періоду;

- змінено підхід до визнання торговців цінними паперами, у тому числі банків, податковими агентами. Якщо раніше вони визнавалися податковими агентами лише за умови укладення відповідного договору з платником податків, то згідно з внесеними змінами вони виконуватимуть функції податкового агента незалежно від укладення такого договору.

- визначено перелік доходів і витрат, які враховуються при оподаткуванні операцій з деривативами.

пʼятницю, 9 вересня 2011 р.

Практика Європейського суду з прав людини і бюджетне відшкодування ПДВ


Останнім часом все більше і більше податкових спорів торкаються питання відповідальності платника ПДВ за правопорушення, вчинені його постачальниками за ланцюгом поставки товарів. На думку податкових органів, платник ПДВ-покупець товарів не має права на податковий кредит та, відповідно, на бюджетне відшкодування ПДВ, якщо дехто з його постачальників за ланцюгом постачання товару не задекларував своїх податкових зобов’язань чи є підприємством, що має ознаки фіктивності (наприклад, відсутній за місцезнаходженням, не володіє достатньою кількістю основних засобів, має невеликий штат працівників тощо).

Закон України «Про податок на додану вартість», а з 1 січня 2011 року Податковий кодекс України не дають прямої відповіді на запитання, чи має у таких випадках платник ПДВ – покупець товарів право на податковий кредит та бюджетне відшкодування.

На щастя, відповідне питання знаходить своє вирішення у практиці Європейського суду з прав людини, яка визнається самостійним джерелом права і підлягає застосуванню судами України (ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»).

На сьогоднішній день, можна відмітити три рішення Європейського суду з прав людини щодо озвученого питання. Це рішення у справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), «Булвес» АД проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява № 6689/03).

У справі Інтерсплав проти України (п. 38 рішення) Європейський суд з прав людини визнав, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов’язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування.

У справі «Булвес» АД проти Болгарії (п. 71 рішення) Європейський суд з прав людини визнав, що платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

У справі Бізнес Супорт Центр проти Болгарії Європейський суд з прав людини ще раз підтвердив свої висновки, викладені у справі «Булвес» АД проти Болгарії.

Таким чином, опираючись на практику Європейського суду з прав людини, можна стверджувати, що платник ПДВ не втрачає права на податковий кредит та бюджетне відшкодування у випадку вчинення зловживань його контрагентами за ланцюгом постачання товару. Виняток складають лише ситуації, де платника ПДВ було залучено до таких зловживань або йому було відомо чи могло бути відомо про них.

Закінчуючи на радісній ноті, відмічу, що вітчизняні суди вже потроху починають застосовувати практику Європейського суду з прав людини при вирішенні спорів, пов’язаних з ПДВ. Наприклад, станом на 8 вересня 2011 року в Єдиному державному реєстрі судових рішень України знаходилося 47 і 102 судових рішень, у яких є посилання на справи Інтерсплав проти України і «Булвес» АД проти Болгарії, відповідно.

вівторок, 6 вересня 2011 р.

Зміни до Податкового кодексу (податок на прибуток)

© Роман Блажко

Продовжуючи серію постів, присвячених змінам, внесеним до Податкового кодексу законом від 7 липня 2011 року № 3609-VI (законопроект № 8217), наразі вкажу на найбільш примітні, на мій погляд, нововведення щодо податку на прибуток підприємств. У пості від 29 липня 2011 року я вже згадував про зміни, внесені цим законом стосовно адміністрування податків, а у пості від 18 серпня 2011 року – стосовно ПДВ.

Отже, в оподаткуванні податком на прибуток змінилося наступне: 

- Уточнено, що якщо відповідно до правовстановлюючого документа строк дії права користування нематеріального активу не визначено, то такий строк становить 10 років безперервної експлуатації

- Виправлено проблему, пов’язану з невключенням до складу витрат цінно-паперового обліку витрат на придбання цінних паперів під час їхнього первинного розміщення. Такі витрати визнаються витратами у цінно-паперовому обліку у звітному періоді, у якому відбулося відчуження відповідних цінних паперів.

- Виправлено проблему, яка існувала у зв’язку з неможливістю віднесення до складу витрат собівартості товарів, за які було отримано передоплату ще до набрання чинності Розділом ІІІ («Податок на прибуток підприємств») Податкового кодексу та включено її до складу валового доходу відповідно до правила «першої події» (детальніше у моєму пості від 22 липня 2011 року). Внесені до Податкового кодексу зміни дозволяють визнавати такі витрати на дату відвантаження відповідних товарів покупцю, а також корегувати дохід/витрати при поверненні відповідних авансів.

- Продовжено період звільнення від застосування штрафних санкцій за порушення порядку справляння податку на прибуток підприємств. Платники податку на прибуток не повинні притягатися до відповідальності за порушення податкового законодавства не лише за наслідками другого та третього кварталу 2011 року, а ще й за наслідками четвертого кварталу цього року.