 |
Фото із сайту http://t-pravda.te.
|
Хоча з 1 січня 2012 року і скасували
норму Податкового кодексу (п. 139.1.12.), яка забороняла платникам податку на
прибуток відносити до витрат вартість товарів (робіт, послуг), придбаних у
платників єдиного податку-фізичних осіб (крім послуг у сфері інформатизації),
повернення до старих добрих часів, коли формувати такі витрати можна було
фактично без будь-яких обмежень, не відбулося.
Відповідно до нових правил сплати
єдиного податку, які вступили в силу з 1 січня 2012 року (ст.ст. 291-300
Податкового кодексу) не всі платники єдиного податку – фізичні особи мають
право реалізовувати товари (роботи, послуги) платникам податку на прибуток.
У той час як для третьої групи
платників єдиного податку-фізичних осіб (сплачують єдиний податок у відсотках
від своєї виручки) обмеження відсутні, для платників першої та другої груп
(сплачують єдиний податок за невеликою фіксованою ставкою) запроваджено жорсткі
обмеження щодо видів діяльності та контрагентів.
Номер групи платника єдиного податку–фізичної особи
|
Дозволені види діяльності
|
Кому можуть реалізовуватися товари (роботи, послуги)
|
І
|
Роздрібна торгівля товарами з
торгових місць на ринках
|
Без обмежень
|
Надання побутових послуг
|
Тільки населенню
|
|
ІІ
|
Надання послуг, у тому числі побутових
|
Тільки населенню і платникам єдиного податку
|
Виробництво та/чи продаж товарів
|
Без обмежень
|
|
Діяльність у сфері ресторанного господарства
|
Без обмежень
|
Поневолі виникає питання, які наслідки
можуть настати для платника податку на прибуток у випадку купівлі ним робіт чи послуг у платників єдиного податку першої та другої груп з порушенням
вказаних обмежень.
Законодавець з цього приводу відбувається
«благородною мовчанкою», а тому все руках «благочестивих» податківців. Виходячи
з їхнього звичного арсеналу засобів, можна припускати, що вони або спробують
виключити відповідні суми зі складу витрат платника податку на прибуток або
донарахувати йому як начебто податковому агенту платника єдиного податку
податкові зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб. Також можливе
застосування двох вказаних прийомів одночасно.
І хоча законність наведених заходів
впливу податківців знаходиться під великим питанням, особливого сенсу зайвий
раз випробовувати долю, думаю, що немає.
Іншим важливим моментом «покращення
життя уже сьогодні» під час роботи зі спрощенцями стане необхідність подання
разом з декларацією з податку на прибуток переліку доходів та витрат у розрізі контрагентів - платників єдиного
податку (абз.2 п. 152.3 Податкового кодексу, який набрав чинності з 1
січня 2012 року).
На даний час ще не затверджено форми такого переліку доходів і витрат, але
думаю, що до кінця першого кварталу 2012 року ДПС України впорається з цим нескладним
завданням.
Гарна Стаття !
ВідповістиВидалитиАле залишається на сьогодні відкритим питання про додаток ОК до декларації.
Якшо володієшь інформцією напиши будь-ласка.
Чи потрібно в додатку ОК вказувати платників єдиного податку 1 та 2 групи ??
з повагою Сергій Салтинський
Автор видалив цей коментар.
ВідповістиВидалитиСергію, дуже дякую за позитивну оцінку статті.
ВідповістиВидалитиЩодо додатку ОК, то на мою думку в ньому не потрібно вказувати платників єдиного податку 1-ї чи 2-ї груп, якщо підприємство мало взаємовідносини з ними, але не включило сплачені на їхню користь суми до складу своїх витрат.
Справа в тому, що до додатку ОК включається інформація не про власне платників єдиного податку-контрагентів підприємства, а про доходи і витрати за операціями з такими контрагентами.
Враховуючи перелічені в даному дописі обмеження щодо видів дільності, які можуть здійснювати платники єдиного податку 1-ї та 2-ї груп, доволі часто суми, сплачені на їхню користь підприємствами, не можна включити до складу витрат. Немає витрат - немає і обов'язку вносити платника єдиного податку до додатку ОК.