 |
Фото з http://consumerclub.com.ua
|
Під
час здійснення проектного фінансування виникає низка питань, які вимагають
реагування від податкового юриста. У даній статті розглянемо особливості
оподаткування операцій за довгостроковими договорами.
Проектне фінансування – це завжди будівництво. І
навіть, якщо наразі не будівництво транснаціонального газопроводу чи нової
електростанції небаченої до того потужності, а скромного торгово-розважального
центру на 10 тис. кв. м. в одному з обласних центрів України, без знання
порядку оподаткування операцій за довгостроковими договорами не обійтися.
Треба пам’ятати, що законодавством передбачено
особливий порядок оподаткування операцій за довгостроковими договорами
(укладені на строк більше одного року). Особливий порядок стосується обох
«важковаговиків» вітчизняної податкової системи - податку на прибуток та ПДВ.
Спеціальний порядок оподаткування операцій за
довгостроковими договорами існував і до прийняття Податкового кодексу. Однак,
нинішній порядок кардинально відрізняється від попереднього. Крім відмінностей
у технічних моментах розрахунку податків, застосування особливого порядку
оподаткування операцій за довгостроковими договорами стало обов’язковим. Тепер
платники податку не вправі, а повинні застосовувати особливий порядок
оподаткування операцій за довгостроковими договорами.
Передусім, декілька слів щодо того, на які операції
розповсюджується такий особливий порядок оподаткування. Для застосування даного
порядку необхідно, щоб відповідним договором (і) передбачалося виробництво
товарів, виконання робіт чи надання послуг з довготривалим (більше одного року)
технологічним циклом і (іі) не передбачалося їхнього поетапного приймання (пп.
137.3 та 187.9 Податкового кодексу).
У «царстві» податку на прибуток особливий порядок
зачіпає лише платника податку-виконавця (застосовно до проектного фінансування
– підрядника об’єкту будівництва). Операції замовника оподатковуються у
загальному порядку.
Особливий порядок оподатковування – ніщо інше як
турбота держави про свої податкові надходження під час виконання довгострокових
договорів. Якщо б цього порядку не існувало, застосовувався б метод нарахувань
і з платника податку-виконавця неможливо було стягнути податок на прибуток до
моменту передачі результатів робіт замовнику. Саме з цією подією метод
нарахувань пов’язує момент виникнення доходу у платника податку-виконавця (п.
137.1 Податкового кодексу).
Особливий порядок оподаткування – це виняток з методу нарахувань. Платник податку-виконавець робіт за довгостроковим договором
повинен нараховувати доходи до передачі результатів робіт замовнику в кожному
податковому періоді (кварталі). Доходи нараховуються відповідно до ступеня
завершеності робіт, який визначається (і) за питомою вагою витрат, здійснених у
звітному податковому періоді, у загальній очікуваній сумі таких витрат та/або
(іі) за питомою вагою обсягу послуг, наданих у звітному податковому періоді, у
загальному обсязі послуг, які мають бути надані. Останній механізм нарахування
доходів стосується договорів про надання послуг, а тому навряд чи його можна
буде застосувати до операцій з виконання будівельних робіт.
Що стосується витрат, то платнику
податку-виконавцю надається право враховувати витрати, пов’язані з виконанням
робіт за довгостроковим договором, одночасно з відображенням зазначених
вище доходів.
Після передачі результатів виконаних робіт замовнику
виконавець здійснює коригування своїх доходів. Якщо фактично отриманий дохід перевищує
суму доходу, попередньо нараховану за наслідками кожного податкового періоду,
відповідне перевищення зараховується до доходів звітного періоду. Якщо ж
навпаки фактично отриманий дохід є меншим, ніж сума таких попередньо
нарахованих доходів, різниця зараховується у зменшення доходів звітного
періоду.
У «царстві» ПДВ теж суцільні
винятки. Особливий порядок оподаткування операцій за довгостроковими договорами
виключає застосування до них добре всім відомого правила «першої події».
Податкове зобов’язання виконавця/податковий кредит замовника відображаються за
датою фактичної передачі результатів робіт за довгостроковим договором. Такий
особливий порядок є сприятливим для виконавця, бо дозволяє йому перенести
момент виникнення податкових зобов’язань на заключну стадію виконання договору.
Однак, якщо мова заходить про замовника, то тут все навпаки. Замовник потрапляє
у невигідне становище, позаяк попри сплачені на користь виконавця (підрядника)
аванси довгий час не може отримати права на податковий кредит.
Яку мету переслідувала держава,
виводячи зі сфери застосування правила «першої події» операції за
довгостроковими договорами, - сказати тяжко. Ймовірно, наші «державні мужі» у
такий спосіб намагалися захистити державний бюджет від вимог про надання бюджетного
відшкодування ПДВ з боку замовників об’єктів будівництва. Якби правило «першої
події» діяло, такі замовники мали б змогу заявляти сформований під час
будівництва (за рахунок сплачених виконавцю (підряднику) авансів) податковий
кредит до бюджетного відшкодування ще в процесі виконання довгострокових
договорів. Хоча з нашою системою адміністрування у них шанси отримати бюджетне
відшкодування були б мінімальними, держава вирішила зайвий раз
перестрахуватися.
Як бачимо, особливий порядок
оподаткування операцій за довгостроковими договорами далеко не є тим «благом»,
до якого слід тягнутися платникам податку. Іноді значно краще виписати договір
з контрагентом таким чином, щоб він не міг бути кваліфікований як
довгостроковий для податкових цілей (наприклад, передбачити у ньому поетапне
прийняття робіт).
Немає коментарів:
Дописати коментар