 |
Фото з http://www.gandex.ru
|
Уже не один рік податкові
органи ведуть активну боротьбу з нікчемними правочинами чи точніше - з
правочинами, які на їхню думку, з якою дуже тяжко погодитися тверезомислячим
платникам податків, є нікчемними.
Зазвичай, «поле бою» виглядає наступним чином. Податківці
знаходять серед постачальників платника податку проблемних, на їхній погляд,
суб’єктів господарювання (відсутні за місцезнаходженнями, перебувають у процесі
ліквідації, зареєстровані на підставних осіб, не мають основних засобів, мають
невелику кількість працівників тощо). Робиться висновок, що укладення договорів
на закупку товарів у таких проблемних постачальників спрямовувалося на
отримання неправомірної податкової вигоди (штучного податкового кредиту чи
витрат). Відповідні договори визнаються нікчемними. Податківці вважають, що ці
договори порушують публічний порядок з огляду на їхню спрямованість на
заволодіння майном держави (податковими надходженнями). Як наслідок, платник
податків втрачає право на податковий кредит та/чи витрати.
Як правило, такі баталії
знаходять своє остаточне вирішення в адміністративних судах. Якщо платнику
податків вдається довести реальний характер господарських операцій і свою
непоінформованість про допущені постачальниками порушення, у нього є в принципі
непогані шанси вийти з «бою» переможцем. Детальніше з практикою вирішення
подібних спорів можна ознайомитися у моїх дописах від 15 березня 2012 року, 9 вересня 2011 року і 10 квітня 2011 року.
Проте трапляються прикрі
винятки, коли боротьба з «псевдонікчемністю» виходить за рамки
адміністративного процесу і платник податків потрапляє під надзвичайно тяжкі
«гусениці кримінально-процесуального танку».
Саме так не пощастило керівникам підприємств ТОВ «ВЛАТА ЛТД та ТОВ «Візаві», яких у 2010 році було засуджено за ч. 2 ст. 367 КК України (службова недбалість) за декларування податкового кредиту, сформованого за операціями з проблемними у розмінні податкових органів контрагентами. Вироки постановлено суддею Славутицького міського суду Київської області ОРЛОМ А.С.* Правильність вироків підтверджена у 2011 році Апеляційним судом Київської області**.
Саме так не пощастило керівникам підприємств ТОВ «ВЛАТА ЛТД та ТОВ «Візаві», яких у 2010 році було засуджено за ч. 2 ст. 367 КК України (службова недбалість) за декларування податкового кредиту, сформованого за операціями з проблемними у розмінні податкових органів контрагентами. Вироки постановлено суддею Славутицького міського суду Київської області ОРЛОМ А.С.* Правильність вироків підтверджена у 2011 році Апеляційним судом Київської області**.
Не встановивши безтоварності операцій ТОВ «ВЛАТА
ЛТД» та ТОВ «Візаві» з постачальниками, суд обґрунтував вину
керівників вказаних підприємств у службовій недбалості приблизно так:
…підсудний не пересвідчувався у реальному існуванні
підприємств, від імені яких здійснювались поставки, не встановлював
особисті зв’язки з їхніми керівниками, не з’ясовував законності походження
товару, не вдавався до перевірки достовірності договорів та первинних
документів, в т. ч. податкових накладних, не виїжджав з цією метою до
офісів цих підприємств, не встановлював особи і не перевіряв повноважень
представників постачальників, з якими мав господарські відносини, маючи для цього
необхідну інформацію, досвід роботи, організаційно-технічні можливості, а
обмежився лише фактом наявності в останніх неанульованих свідоцтв про
реєстрацію їх платниками ПДВ…
На щастя, не можна сказати, що на
сьогодні засудження керівників платників податків, які мали відносини з
проблемними контрагентами, – це системне явище. Однак, потрібно бути готовими
до найгіршого. ОБІЗНАНИЙ - ОТЖЕ ОЗБРОЄНИЙ.
Немає коментарів:
Дописати коментар