Збитки минулих періодів: перезавантаження цінно-паперового обліку

Фото з http://investnavigator.net

Мабуть, кожному, хто тим чи іншим чином зіштовхується з питаннями оподаткування, відомо про довготривале протистояння між платниками податків і податковими органами з приводу можливості/неможливості врахування у податковому обліку збитків (від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток), сформованих до 1 січня 2011 року.

Протистояння закінчилося внесенням у травні 2012 року змін до Податкового кодексу (п. 3 Підрозділу 4 Розділу XX), згідно з якими:

- платникам податку, чий дохід за 2011 рік є меншим за 1 мільйон гривень, дозволили повністю включити до своїх витрат такі збитки минулих періодів за результатами першого півріччя 2012 року;

- платникам податку, чий дохід за 2011 рік дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, дозволи включати до своїх витрат такі збитки поетапно: по 25% за результатами першого півріччя 2012 року, 2013, 2014 та 2015 років відповідно.

Податківці вирішили не зупинятися на досягнутому і максимально вигідно для себе (для цілей наповнення державного бюджету) розтлумачити вказані зміни до Податкового кодексу.

Цього разу «під ніж» потрапили платники податків, які здійснюють операції з цінними паперами, здебільшого банки та торговці цінними паперами. У своєму листі від 9 серпня 2012 року № 320/0/71-12/15-1217 «Про відображення від'ємного фінансового результату операцій з цінними паперами та деривативами у 2012 - 2015 роках» Державна податкова служба України роз’яснила, що положення Податкового кодексу щодо часткового 25% врахування збитків (від’ємного значення) минулих періодів у 2012, 2013, 2014 та 2015 роках застосовне і до від’ємного фінансового результату операцій з цінними паперами та деривативами платників податків, чий дохід за 2011 рік дорівнював чи перевищував 1 мільйон гривень.

Таким чином, на думку Державної податкової служби України, платники податку на прибуток з доходом за 2011 рік 1 мільйон гривень і більше, мають право на врахування у 2012 році у цінно-паперовому обліку лише 25% суми від’ємного фінансового результату операцій з цінними паперами та деривативами, які рахуються у них станом на 1 січня 2012 року. Решту від’ємного фінансового результату вони матимуть право врахувати у 2013, 2014 та 2015 роках – по 25% кожного року відповідно.

Від’ємне значення об’єкту оподаткування податком на прибуток (збитки), на яке розповсюджуються вказані положення Податкового кодексу щодо поступового врахування протягом 2012, 2013, 2014 та 2015 років, та від’ємний фінансовий результат операцій з цінними паперами та деривативами - це зовсім різні поняття. Тому платники податків та податкові юристи/консультанти в один голос вказують на безпідставність застосування податковими органами 25% обмеження до цінно-паперового обліку.

З даного приводу навіть висловився Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, банківської діяльності, податкової і митної політики. У листі від 10 вересня 2012 року № 04-39/10-990 комітет підтримав платників податків і вказав на безпідставність застосування податковими органами 25% обмеження до від’ємного фінансового результату операцій з цінними паперами та деривативами.

Якби там не було, податківці стоять на своєму і активно застосовують вказаний лист Державної податкової служби України на практиці. За таких умов, можна очікувати виникнення великої кількості судових спорів між податковими органами та платниками податків з приводу застосування 25% обмеження до цінно-паперового обліку.

На сьогоднішній день у Єдиному державному реєстрі судових рішень вже можна знайти окремі рішення, які стосуються озвученого питання (наприклад, справа за позовом ДП «Поліграфічний комбінат «Зоря» до Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби, http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/26237868). На жаль, у даній справі суд не проаналізував правомірності застосування 25% обмеження до від’ємного фінансового результату операцій з цінними паперами та деривативами і відмовив у відкритті провадження, керуючись виключно процесуальними міркуваннями.

Хто знає як закінчиться дана історія і якою буде судова практика у справах про застосування 25% обмеження до цінно-паперового обліку? Якщо провести лінію аналогії з питанням врахування збитків, сформованих до 1 січня 2011 року, то навряд чи практика судів буде однозначною.

Найбільш ймовірно, що суди в залежності від своїх вподобань та рівня занепокоєності наповненням державного бюджету ухвалюватимуть рішення як на користь платників податків, так і на користь податкових органів. Можна навіть припускати, що крапку у цій історії знову поставить законодавець – буде внесено зміни до Податкового кодексу, у яких буде визначено, чи застосовується 25% обмеження до фінансового результату операцій з цінними паперами та деривативами. Хочеться сподіватися, що цими змінами буде передбачено, що дане обмеження не застосовується. Однак, внутрішній голос чомусь підказує, що все буде з точністю та навпаки.

ТОП-5 операцій, що привертають підвищену увагу податкових органів

Фото з http://yellowhammerpolitics.com

Придбання консультаційних послуг на велику суму

Якщо підприємство купує консультаційні послуги на велику суму (кілька сотень тисяч, а то й мільйонів гривень), то актом виконаних робіт для успішного проходження податкової перевірки, як правило, не обійтися. Потрібно подбати про складання детального звіту або іншого подібного документа, що відображає зміст отриманих консультаційних послуг. В іншому випадку, податківці можуть позбавити права на податковий кредит і витрати у податковому обліку та застосувати штрафні санкції у розмірі 25% від суми донарахованих зобов'язань.

Операції з нерезидентами

Операції з нерезидентами - це широка сфера для пошуку податкових правопорушень. По-перше, податківці перевіряють правильність утримання податку на репатріацію доходів нерезидента. Чи обґрунтовано платник податків застосував положення конвенції про уникнення подвійного оподаткування, що звільняють дохід нерезидента від оподаткування/встановлюють нижчу ставку податку, ніж передбачена національним законодавством?

По-друге, чинне законодавство передбачає «незчисленну» кількість обмежень щодо формування витрат за операціями з нерезидентами. Яскравий приклад – це (і) обмеження на включення до складу витрат консалтингових, маркетингових та рекламних послуг, придбаних у нерезидента, чотирма відсотками виручки за попередній рік та (іі) повна заборона на включення до складу витрат таких послуг, отриманих від нерезидента, який має офшорний статус. Зрозуміло, що платник податків може оступитися і не врахувати деякі з подібних обмежень.

Операції з пов’язаними особами

До операцій з пов'язаними (афілійованими) особами застосовуються звичайні ціни. Тобто, якщо буде встановлено, що рух товарів/послуг між пов'язаними особами відбувався  з застосуванням цін, відмінних від ринкових (звичайних), податковий орган проводить «коригування» податкових наслідків із застосуванням звичайних цін та здійснює відповідне донарахування податків.

Останнім часом спостерігається спалах активності податкових органів у сфері застосування звичайних цін. 1 січня 2013 року вступають в дію нові (більш «досконалі», принаймні на думку податкових органів, правила застосування звичайних цін). Отже, можна очікувати хіба що збільшення такої активності в новому році.

Операції, що виходять за рамки звичайної діяльності компанії

Уявіть, що підприємство, яке спеціалізується на будівельних роботах, з незрозумілих причин різко починає займатися експортом сталі. Начебто в такій діяльності немає нічого незаконного. Але навряд чи ці операції не стануть об'єктом підвищеної уваги податківців. Далі справа техніки. Податківці можуть знайти в ланцюгу руху товару постачальників з ознаками фіктивності (у розумінні податкових органів), визнати відповідні операції нікчемними і позбавити платника податкового кредиту/витрат.

Операції з цінними паперами

Операції з цінними паперами були і залишаються популярним інструментом податкової оптимізації, а тому завжди знаходяться під пильною увагою податківців.

Чого тільки варта часто застосовна на практиці схема реалізації виражених в цінних паперах об'єктів нерухомості через інвестиційні фонди? Останні дають колосальну економію на податках, оскільки майже повністю звільнені від сплати податку на прибуток.