Міндоходів обмінюватиметься інформацією з офшорами

У Міндоходів з’явилася можливість обміну податковою інформацією з найбільш популярними «офшорними зонами» (Британські Віргінські острови, Беліз, Острів Мен, Гібраалтар тощо)

Такі можливості для Міндоходів відкрила нещодавня ратифікація Конвенції про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах (далі – «Конвенція») урядом Белізу та поширення Великобританією і Нідерландами дії Конвенції на ряд своїх заморських територій. Крім того, Конвенцію було підписано, але поки що не ратифіковано такими популярними юрисдикціями, як Швейцарія, Люксембург і Ліхтенштейн.

Юрисдикція	Підпорядкування (для залежних територій)	Чинність (за даними www.offtax.com)
Аруба	Нідерланди	01.09.2013
Беліз		01.09.2013
Бермудські острови	Великобританія	01.03.2014
Британські Віргінські острови	Великобританія	01.03.2014
Гібралтар	Великобританія	01.03.2014
Кайманові острови	Великобританія	01.01.2014
Ліхтенштейн		Підписано 21.11.2013 (не ратифіковано)
Люксембург		Підписано 29.05.2013 (не ратифіковано)
Острів Мен	Великобританія	01.03.2014
Швейцарія		Підписано 15.10.2013 (не ратифіковано)

Можливі способи обміну інформацією відповідно до Конвенції:

Обмін інформацією на прохання – інформація надається за запитом Міндоходів.

Автоматичний обмін інформацією – Міндоходів і податкове відомство офшорної юрисдикції обмінюються певною інформацією в автоматичному режимі. Для того, щоб це запрацювало, потрібне погодження між сторонами відповідних процедур. Зрозуміло, що погодження процедур ще немає.

Спонтанний обмін інформацією – податкове відомство офшорної юрисдикції бачить, що певна діяльність на її території може призвести до зменшення податкових надходжень в Україні й інформує про це Міндоходів.

Одночасні податкові перевірки – Міндоходів і податкове відомство офшорної юрисдикції проводять одночасну перевірку певних платників. Для того, щоб це стало можливим, мають бути погоджені процедури. Таких процедур наразі немає.

Податкові перевірки за кордоном - представники Міндоходів мають право з дозволу податкового відомства офшорної юрисдикції брати участь у податкових перевірках, що проводяться у такій юрисдикції.

Крім обміну інформацію, Конвенція надає можливість Міндоходів:

Стягувати податкові борги за кордоном (наприклад, якщо офшорна компанія здійснюватиме діяльність в Україні, яка утворює постійне представництво без реєстрації в податковому органі і сплати податку на прибуток);

Пересилати документи для вручення резидентам офшорних юрисдикцій.

Очікування та перспективи. Багато чого залежатиме від підходу офшорних юрисдикцій до розкриття інформації (з одного боку - обов’язок виконання міжнародних зобов’язань, з іншого - розуміння того, що активне розкриття інформації може призвести до відтоку клієнтів, зацікавлених у послугах офшорних компаній).

У цьому контексті незайвим буде згадати про вирішену у вересні 2013 року Високим судом Кайманських островів справу MH Investments and JA Investments v Cayman Islands Tax Information Authority.

Податкове відомство Австралії звернулося до податкового відомства Кайманських островів із запитом про надання інформації щодо компаній, бенефіціарними власниками яких, на думку податкового відомства Австралії, були два австралійські консультанти. Метою запиту було підтвердити причетність даних консультантів до компаній та провести їм донарахування податкових зобов’язань. Запит подавався на підставі укладеної між цими державами угоди про обмін податковою інформацією (дуже близька за своєю природою до Конвенції).

Податкове відомство Кайманських островів запит задовольнило. Запитувана інформація була витребувана у реєстраційного агента та надана податковому відомству Австралії.

Кайманські компанії, яких стосувалася інформація, вирішили, що інформацію було надано з порушенням установлених процедур. Вони звернулися до суду з позовом, у якому просили зобов’язати податкове відомство Кайманських островів відкликати надану податковому відомству Австралії інформацію. Під час розгляду справи суд встановив порушення процедур і задовольнив позов.

Порушення процедур полягали, зокрема, в наступному:

Наданні інформації за період, на який не поширюється дія угоди про обмін інформацією;

Неотриманні попереднього дозволу суду Кайманських островів на використання запитуваної інформації під час судових слухань в Австралії;

Неповідомленні компаній про надходження запиту (відповідно до внутрішнього законодавства Кайманських островів надання інформації без відома компаній, яких вона стосується, можливе лише у випадку кримінального переслідування, якого у даному випадку не було).

Не менш цікавим є те, що австралійські податкові органи проігнорували рішення Високого суду Кайманських островів. Вони звернулися до австралійського суду з поданням про надання їм дозволу на використання отриманої у кайманських колег інформації при донарахуванні податків. У жовтні 2013 року Австралійський федеральний суд надав їм такий дозвіл.

* - Фото з wikipedia.org

«Зміни до змін» до 1 січня 2014 року

У дописі від 3 грудня 2013 року вже згадувалося про зміни до податкового законодавства, які набирають чинності з 1 січня 2014 року. 

 

Верховна Рада не втрималася від спокуси багато чого з цього змінити своїм Законом від 19 грудня 2013 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ставок окремих податків». Нижче про головні з цих змін:

- Ставка ПДВ у 2014 році залишається на рівні 20%, зниження ставки до 17% перенесено на 2015 рік;

- Ставка податку на прибуток у 2014 році знижується до 18%, а не, як раніше було передбачено, до 16 %. У 2015 році діятиме ставка 17%, а ставка 16% буде застосовуватися уже у 2016 році;

- Звільнення від ПДВ для металобрухту та деревини (певних товарних позицій) продовжено до кінця 2014 року;

- Звільнення від ПДВ операцій з поставки та експорту окремих зернових (крім виробників та посередників першої ланки), яке мало припинити дію з 1 січня 2014 року, стало постійним;

- Заборонено у 2014 році використовувати збитки у цінно-паперовому обліку, сформовані станом на 1 січня цього року;

- Перекрито схему ухилення від сплати акцизного збору при ввезенні до України вантажних автомобілів з подальшим переобладнанням у легкові.

*- Фото з http://weatherpeace.blogspot.com

Трансфертне ціноутворення: актуальні питання

Співавтор Анна Буквич

(юрист «Лавринович

 і Партнери»)

Нижче Вашій увазі пропонуються відповіді на деякі питання щодо трансфертного ціноутворення. 

Чи обов’язково договірна (контрактна) ціна має співпадати зі звичайною ціною (ціною, за якою відображаються податкові наслідки контрольованих операцій, далі – «КО»)?

Такої вимоги немає. У договорі може бути одна ціна, а для цілей трансфертного ціноутворення застосована інша ціна. 

Як поріг у 50 млн. грн., досягнення якого є необхідним для визнання операції контрольованою, буде застосовується щодо періоду вересень-грудень 2013 року (повністю 50 млн. грн. чи пропорційно кількості задіяних місяців – 16,66 млн. грн.)?
 

Дане питання висвітлене в узагальнюючій податковій консультації щодо трансфертного ціноутворення, яку було затверджено наказом Міністерства доходів і зборів України від 22 листопада 2013 року № 699 (далі – «Узагальнююча консультація» та «Міндоходів», відповідно).

Підхід податкового відомства є оригінальним. Поріг потрібно застосовувати повністю (50 млн. грн.), але не за вересень-грудень 2013 року, а за увесь 2013 рік. Для того, щоб операція визнавалася контрольованою у 2013 році потрібне одночасне додержання двох умов:

- Загальна сума операцій з одним контрагентом у 2013 році, визначена за договірними цінами, становить не менше 50 млн. грн. (без ПДВ)
 

- Принаймні одну з указаних операцій було здійснено у період вересня-грудня 2013 року.
 

Як працює вищезазначений поріг у 50 млн. грн. при кредитних і комісійних відносинах?  

Законом не передбачено спеціальних положень на цей випадок. Згідно з Узагальнюючою консультацією у розрахунок мають включатися не лише відсотки, а й тіло кредиту, і не лише комісійна винагорода, а й вартість товару, який реалізується/придбавається за договором комісії.
 

Як працюють пропорційні та зворотні коригування? 

Пропорційні коригування здійснюються тоді, коли податкові зобов’язання вашого контрагента були відкориговані у зв’язку із застосуванням звичайних цін (чи то самостійно вашим контрагентом, чи то податковим органом за результатами перевірки). У даному випадку ви здійснюєте коригування своїх податкових зобов’язань, виходячи з рівня звичайної ціни, застосованої вашим контрагентом чи податковим органом, який провів його перевірку. Таке коригування називається пропорційним, бо здійснюється пропорційно до коригувань вашого контрагента.
 

Важливим є те, що пропорційне коригування може здійснюватися лише на підставі повідомлення Міндоходів про можливість його проведення. У свою чергу направлення такого повідомлення можливе лише після повної сплати контрагентом додаткових податкових зобов’язань, нарахованих у зв’язку із застосуванням звичайних цін.

У разі коли пропорційне коригування було проведено відповідно до рішення податкового органу, яке в подальшому було скасовано, проводиться зворотне коригування. Як і пропорційне, зворотне коригування проводиться лише на підставі повідомлення Міндоходів про можливість його проведення.
 

До яких товарних позицій застосовуються особливі правила згідно з перехідними положеннями і до чого зводиться їхня дія? 

Перехідні положення:
 

- діють до 1 січня 2018 року;
 

- надають можливість платникам скористатися спрощеними процедурами трансфертного ціноутворення;
 

- застосовуються до наступних товарних позицій: (і) зернові культури; (іі) жири та олії; (ііі) залізні руди, шлаки і золи; (iv) мінеральні палива, вугілля, нафта; (v) чавун, сталь;

- застосовуються лише щодо зовнішньоекономічних операцій з нерезидентами з «низькоподаткових» юрисдикцій (перелік таких юрисдикцій затверджено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 1042-р).  
 

Однією з спрощених процедур, яка пропонується перехідними положеннями, є можливість замість застосування методів трансфертного ціноутворення, визначити ціну згідно з:
 

- біржовими котируваннями  - для товарів, які котируються на біржі, або
 

- за довідковими цінами, опублікованими у спеціалізованих комерційних виданнях - для товарів, які не котируються на біржі (перелік таких видань затверджено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 23 жовтня 2013 року № 865-р). 
 

Чи буде застосовуватися 5% штраф за неподання звіту про КО у випадку подання неправильно заповненого звіту про КО чи незазначення у звіті усіх КО?

Штраф у розмірі 5% від загальної суми контрольованих операцій є значним. Чи буде він  застосовуватися до випадків подання неправильно заповнених звітів про КО чи незазначення у звіті всіх КО – не можна зробити однозначного висновку. Міндоходів висловилося в Узагальнюючій консультації щодо незазначення у звіті всіх КО. На його думку, у таких випадках штраф має застосовуватися. Щодо неправильного заповнення – питання залишається відкритим.

Разом з тим, ми притримуємося думки, що підстав для розширеного тлумачення відповідних положень Податкового кодексу (п.120.3) немає. Має застосовуватися буквальне тлумачення, згідно з яким штраф може бути накладено лише за неподання звіту про КО і аж ніяк за помилки під час оформлення цього звіту чи незазначення у ньому всіх КО. Судова практика покаже, чия позиція є правильною.

*- Фото з allshewrote.ca

Трансфертне ціноутворення: адміністрування, перевірки та штрафи

Cпівавтор Дмитро Савчук

(старший юрист

«Лавринович і Партнери»)

1 вересня 2013 року набув чинності епохальний для української економіки закон про внесення змін до Податкового кодексу щодо питань трансфертного ціноутворення (далі – «ТЦ»). Оскільки основна мета закону – наповнення державного бюджету шляхом унеможливлення штучного заниження доходів в контрольованих операціях (далі – «КО»), для таких операцій встановлені особливості адміністрування, додаткові перевірки та штрафи.

Розглянемо більш детально зазначені вище нововведення.

АДМІНІСТРУВАННЯ

Важливим моментом є те, що адміністрування КО здійснюється безпосередньо Міністерством доходів і зборів України (далі – «Міндоходів»), а не місцевими податковими органами. Саме до Міндоходів подається звіт про КО та документація щодо КО, Міндоходів здійснює моніторинг цін у контрольованих операціях і призначає перевірки КО.

Механізм адміністрування КО працює наступним чином.

Подання звіту про КО. У випадку якщо мали місце КО, подається в електронній формі звіт про КО (якщо КО не було, звіт подавати не потрібно). Звітний період - календарний рік. Звіт подається до 1 травня року, наступного за звітним (до 1 травня 2014 року за 2013 календарний рік). Форму звіту було затверджено наказом Міндоходів від 11 листопада № 669.

Якщо КО відбулася, але щодо неї не був поданий звіт, місцева податкова (у разі самостійного виявлення такої КО) направляє повідомлення про дану операцію до Міндоходів та інформує про направлення такого повідомлення платника. Направлення даного повідомлення є самостійною підставою для проведення перевірки платника за процедурою, яка описана нижче.

Подання документації щодо КО. Документація щодо КО являє собою первинну та іншу документацію та інформацію, що стосується КО, як-от: дані про пов’язаних осіб, товар (послуги), умови поставки, результати економічного аналізу для обґрунтування застосованої ціни КО.

Документація щодо КО подається виключно за письмовим запитом Міндоходів і лише у випадку наявності підстав для звернення з таким запитом. Підставами для звернення з таким запитом зокрема є (і) встановлення Міндоходів за результатами проведеного моніторингу відхилення цін від ринкових та (іі) неподання платником звіту про КО чи подання його з порушеннями. Запит на отримання документації щодо КО може направлятися лише після закінчення строку на подання звіту про КО, тобто не раніше 1 травня року, наступного за звітним.

Строк для надання документації щодо КО – один місяць з дня отримання запиту (для великих платників – два місяці). Важливим є те, що у доповнення до документації, яку запитує Міндоходів, платник може надати будь-яку іншу документацію, яку він вважає за потрібне, з метою обґрунтування ціни КО.

ПЕРЕВІРКИ

Для контролю за ТЦ запроваджено новий вид перевірок, а саме перевірки КО, які здійснюються окремо від планових та позапланових перевірок. Новому виду перевірок характерні наступні ознаки:

- перевірка КО проводиться на підставі рішення Міндоходів;

- платник повідомляється про перевірку КО за десять календарних днів до дати її початку;

- перевірка носить невиїзний характер (перевіряються документи, надані платником на запит, який направляється на початку перевірки);

- під час перевірки КО не може перевірятися додержання платником інших вимог законодавства;

- перевірка КО може проводитися паралельно з іншими видами податкових перевірок;

- тривалість перевірки – до шести місяців з правом продовження ще на шість місяців, у передбачених Податкових кодексом випадках (проведення експертизи, запит інформації від іноземних державних органів);

- одну КО можна перевіряти тільки раз на рік; при цьому якщо за результатами перевірки КО не встановлено порушення ТЦ, не можна проводити перевірку цієї КО в контрагента.

Крім запровадження нового виду перевірок, було розширено підстави для проведення документальних позапланових перевірок (виїзних та невиїзних) з тим, щоб їх можна було проводити з питань ТЦ. Слід зазначити, що підстави для проведення перевірок КО і документальних позапланових перевірок щодо ТЦ майже співпадають. Таким чином, податківцям фактично надається право вибору стосовно того, перевірку якого виду проводити у тому чи іншому випадку.

Податкові повідомлення-рішення за результатами перевірок КО та документальних позапланових перевірок з питань КО приймаються та оскаржуються в загальному порядку.

ШТРАФИ

Податковим кодексом встановлені спеціальні штрафи за порушення законодавства про ТЦ. Так, за неподачу звіту про КО на платника буде накладено штраф у розмірі 5 % від суми КО, а за неподачу документації щодо КО платник може бути оштрафований на 100 мінімальних заробітних плат (приблизно 15 000 доларів США).

При цьому не варто забувати, що якщо за результатами перевірки КО платнику буде визначено податкове зобов’язання з відповідного податку, йому нараховуватиметься штраф у розмірі 25 % (50 % за повторне) від суми цього зобов’язання. Однак, наразі, Податковим кодексом встановлений пільговий період для нарахування зазначеного вище штрафу – до 1 вересня 2014 року за таке порушення штраф справлятиметься у розмірі 1 грн.

Крім цього, враховуючи, що строки подання звіту про КО та декларацій з ПДВ і податку на прибуток не співпадають, ймовірною є ситуація, коли платникам доведеться здійснювати коригування вже після подання декларації з вказаних податків і сплачувати 3(5)% штраф у зв’язку з добровільним виправленням помилок. Наприклад, на момент подання декларації з ПДВ у платника ще було відсутнє обґрунтування ціни КО і він застосував контрактну ціну. На момент подання звіту про КО з’ясувалося, що дана ціна не відповідає ринковій. Відповідно, щоб уникнути донарахування з боку податкового органу та супутнього 25 (50)% штрафу платник подав уточнюючий розрахунок до декларації з ПДВ та сплатив 3% штраф.

* - Фото з http://www.dreamstime.com

Методи визначення ціни у контрольованих операціях

  Cпівавтор Антон Бабак

(молодший юрист 

«Лавринович і Партнери»)

З 1 вересня 2013 року набрали чинності зміни до Податкового кодексу, пов’язані з трансфертним ціноутворенням. Ці зміни зокрема вплинули і на методи визначення звичайної ціни, які після змін почали називатися методами визначення ціни у контрольованих операціях (далі – «КО»).

Сам перелік методів залишився незмінним, а саме передбачено такі методи:

- порівняльної неконтрольованої ціни (аналогів продажу);

- ціни перепродажу;

- «витрати плюс»;

- чистого прибутку;

- розподілення прибутку.

Проте зі змінами до Податкового кодексу було значно деталізовано правила застосування кожного з зазначених вище методів. Також було запроваджено такі нові поняття як валова рентабельність, валова рентабельність собівартості, чиста рентабельність, чиста рентабельність витрат тощо, які використовуються при застосуванні вказаних методів.

З 1 вересня 2013 року впроваджується ієрархія зазначених методів. Платником податку може застосовуватися будь-який метод, однак якщо існує можливість застосування методу порівняльної неконтрольованої ціни (аналогів продажу), то застосовується саме він. Також існує можливість застосування декількох методів одночасно (комбінація методів).

Трансфертне ціноутворення: від джерел до джерел

У співавторстві з Андрієм Кулебою

(молодший юрист «Лавринович і Партнери»)

Закон України від 4 липня 2013 року № 408-VII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо трансфертного ціноутворення» (далі – «Закон про ТЦ») визначає дві категорії джерел інформації, що використовуються для визначення ціни контрольованих операцій (далі – «КО»).

- Офіційно визнані джерела;
- Інші джерела.

Відповідно до зазначеного розпорядження офіційно визнані джерела у свою чергу поділяються на дві групи: (і) основні джерела та (іі) допоміжні джерела. Останні використовуються тоді, коли в основних джерелах інформація про ринкові ціни відсутня або ж її недостатньо.

До основних джерел увійшли: щомісячний інформаційний бюлетень «Огляд цін українського та світового товарних ринків», інформаційно-аналітичні продукти «Товарний монітор. Україна» та «Дайджест цін товарів на світових ринках», щотижневе видання «Рынок стали: аналитика, прогнозы, сценарии», офіційний сайт Аграрної біржі та Вісник Міністерства доходів і зборів України.

Допоміжні джерела є наступними: офіційний сайт Мінрегіону та офіційний сайт Мінагрополітики.

Інші джерела. До цих джерел згідно із Законом про ТЦ, зокрема, відносяться: статистичні дані державних органів і установ; біржові котирування; довідкові ціни спеціалізованих комерційних видань і публікацій (у т.ч. Інтернет-видань та електронних публікацій); інформаційні програми; відомості про ціни та котирування, оприлюднені у ЗМІ; інші загальнодоступні інформаційні джерела тощо.

Окремої уваги заслуговують такі джерела, як інформаційні програми, до яких також можна віднести і бази даних. Наприклад, у Росії та СНД широко використовуються бази даних «Руслана» та СПАРК, у Європі – Amadeus.

Варто відзначити базу даних СПАРК (Система професійного аналізу ринків і компаній), яка є найбільшою в СНД корпоративною базою даних зареєстрованих юридичних осіб Росії, України, Казахстану та інших країн. СПАРК було створено у 2002-2003 роках фахівцями групи компаній «Інтерфакс» на основі інформації Державного комітету статистики Російської Федерації. Вказана база даних використовує лише відкриту iнформацiю, отриману на договірних умовах з офiцiйних джерел. В Україні СПАРК почали активно просувати наприкінці 2012 року.

Правила використання. На сам кінець декілька слів про загальні правила використання джерел інформації для визначення ціни КО. Виходячи із Закону про ТЦ, можна виділити два головних правила:

Правило № 1 – інші джерела можна використовувати лише у випадку відсутності або недостатності інформації в офіційно визнаних джерелах.

Правило № 2 – у разі використання платником податків офіційно визнаних джерел, Міністерство доходів і зборів України теж зобов'язане використовувати ті самі офіційно визнані джерела, крім випадку, коли даним міністерством буде доведено, що платник повинен був використати інші офіційно визнані джерела.

* Фото з http://tvi.ua