понеділок, 28 квітня 2014 р.

Усунення неузгодженостей попереднього закону і не тільки

8 та 10 квітня 2014 року Верховною Радою було прийнято два закони про внесення змін до Податкового кодексу:

- закон № 1191-VІІ щодо скасування екологічного податку за утилізацію знятих з експлуатації транспортних засобів та

- закон № 1200-VІІ щодо усунення окремих неузгодженостей норм податкового законодавства.

Закони набрали чинності 18 та 19 квітня 2014, відповідно. Нижче коротко про основні зміни, запровадженні цими законами:

ПДВ

- Вирішено проблему з оподаткуванням імпорту лікарських засобів та виробів медичного призначення. Відтепер чітко передбачено, що до таких операцій, як і для внутрішніх поставок, застосовується ставка 7%*;

- Зобов’язано органи Державної казначейської служби щомісячно оприлюднювати перелік платників, що отримали бюджетне відшкодування (із зазначення суми відшкодування);

- Обмежено звільнення імпорту природного газу випадками його імпорту НАК «Нафтогаз України» (обмеження діятиме з 1 вересня 2014 року).

ПДФО**

- Перенесено початок оподаткування відсотків за поточними та депозитними рахунками до 1 липня 2014 року;

- Перенесено до 1 січня 2015 року початок застосування прогресивної ставки (15%, 20% та 25%) для оподаткування дивідендів. До кінця 2014 року дивіденди оподатковуватимуться за єдиною ставкою 5%.

ІНШЕ 

 
- Встановлено особливості застосування курсу валюти при визначення податкових зобов’язань зі сплати митних платежів (береться до уваги офіційний курс, встановлений на 0 годин дня подання митної декларації, у випадку, якщо декларація не подається – дня визначення податкових зобов’язань);

- Перенесено з 1 вересня на 1 липня 2014 року застосування збільшених ставок акцизного податку на спирт та алкогольні напої;

- Скасовано екологічний податок за утилізацію транспортних засобів;

- Звільнено від оподаткування акцизним збором операції з переобладнання імпортованих вантажних автомобілів у підакцизні легкові автомобілі. 


* - Перелік таких лікарських засобів та виробів медичного призначення затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2014 року № 118.

** - податок на доходи фізичних осіб

пʼятницю, 18 квітня 2014 р.

Примирення у податкових спорах: нарешті запрацювало

Співавтор Андрій Кулеба
(молодший юрист 
ЮФ «Лавринович
і Партнери»)
В ідеалі вирішення податкових спорів шляхом примирення між «ворогуючими» сторонами, податковим органом та платником податків, можна вважати ефективним та оперативним способом їхнього врегулювання. Однак, доволі тривалий час реалізувати такий спосіб на практиці було неможливо.

Історія питання

Вдаючись до історії питання, перш за все хотілося б згадати прийнятий 21 грудня 2000 року Закон України № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (втратив чинність у день набрання чинності Податковим кодексом України).

Даним законом була передбачена процедура врегулювання спорів між податковими органами та платниками податків на основі податкового компромісу. Паралельно діяли положення Господарського процесуального кодексу України (згідно з цим кодексом на той час вирішувалися податкові спори) щодо можливості вирішення спору на підставі мирової угоди сторін. Однак, як би там не було, податкові компроміси не досягалися, мирові угоди в податкових спорах не затверджувалися судами. Причиною цього скоріш за все була відсутність політичної волі на здійснення таких «підозрілих маніпуляцій».

Більш-менш поширеним вирішення податкових спорів шляхом примирення стало лише останніми роками (2012 – 2014). Тиск щодо наповнення бюджету зріс настільки, що податківці почали погоджувати на короткостроковий ефект, який дає їм розв’язання спорів шляхом примирення. Хоча унаслідок примирення до бюджету надходить і менше податків, але не треба чекати роками остаточного вирішення спору. Відбувся такий собі «переворот свідомості» у головах «статечних мужів» нашого податкового відомства.

То як же відбувається примирення сторін у податкових спорах і які уроки можна винести із судової практики, що склалася?

Слова закону

Відповідні питання регулюються Кодексом адміністративного судочинства України (далі – «КАСУ»), яким прямо передбачено можливість досягнення примирення між сторонами судового процесу – податковим органом та платником податків. Відповідно до кодексу в основі такого примирення мають лежати взаємні поступки. Примирення може стосуватися лише прав та обов’язків сторін і предмета адміністративного позову.

Процесуальним наслідком примирення є постановлення судом ухвали про закриття провадження в адміністративній справі, у якій також мають фіксуватися умови примирення. КАСУ чітко визначає, що примиритися можна на будь-якій стадії адміністративного процесу: (1) під час підготовчого провадження, (2) під час судового розгляду в суді першої інстанції, (3) під час апеляційного, (4) касаційного проваджень та (5) у процесі виконання судових рішень.

У законодавстві також містяться вимоги, яким мають відповідати умови примирення. По-перше, примирення не має суперечити закону. По-друге, примиренням не можуть порушуватися чиї-небудь права, свободи чи інтереси.

Як бачимо, законодавчі вимоги до примирення доволі стандартні. Якщо ж судом буде встановлено, що умови примирення не відповідають хоча б одній із наведених вище вимог, – такі умови судом визнані не будуть (частина 4 статті 51 КАСУ).

Дуже цікавим є те, що контроль за виконанням угоди про примирення покладається на адміністративний суд, який зафіксував її умови та закрив провадження у справі. КАСУ чітко передбачив, що у разі невиконання умов примирення однією із сторін, суд за клопотанням іншої сторони поновлює провадження у справі.

Реалії практики

Перше, на що можна звернути увагу, це те, що хоча у КАСУ і згадується про примирення сторін, а не про мирову угоду, трапляються випадки, коли сторони оформлюють своє примирення саме мировою угодою. Так, у резолютивній частині ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2013 року у справі № 814/1270/13-а (справа про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень) було прийнято умови саме мирової угоди. Так само про мирову угоду йшла мова і в ухвалі Закарпатського окружного адміністративного суду від 14 січня 2014 року у справі № 2a-0770/527/12 (справа про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень).

Дещо інший підхід зафіксовано в ухвалі того ж таки Закарпатського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2013 року у справі № 807/3463/13-а (справа про стягнення податкового боргу). У вказаній справі сторони уклали мирову угоду та подали її на розгляд суду. Вказавши, що нормами КАСУ прямо не передбачено мирової угоди, суд все ж прийняв зафіксовані у ній умови примирення між сторонами.

Іноді судді попри вимоги КАСУ «лінуються» прописувати в ухвалі умови примирення. Прикладом такої «бездіяльності» є ухвала Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 квітня 2012 року у справі № 2а-1999/12/2670 (справа про стягнення заборгованості).

Що стосується характеру податкових спорів, у яких застосовується примирення, то тут можна виділити дві основні категорії. Перша – спори за позовами податкових органів до платників податків про стягнення податкового боргу. Друга – спори за позовами платників податків до податкових органів про скасування податкових повідомлень-рішень.

Чи завжди суд гуманний?

Варто відзначити, що у більшості випадків суд визнає умови примирення та закриває провадження. Однак, нам відомі і протилежні ситуації. Цікавою у цьому аспекті є ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду від 1 жовтня 2013 року у справі № 2а/0570/8782/2011 (про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення). У даному спорі, який стосувався української «дочірки» найбільшого в світі виробника будівельних матеріалів з німецькою пропискою - Knauf, сторонами було подано на розгляд суду «непросту» угоду про примирення. Можна припустити, що на неї було витрачено не одну годину роботи «недешевих» юристів з топової юридичної фірми.

Видно, що компанію Knauf серйозно непокоїли ризики, пов’язані із вирішенням податкового спору шляхом примирення. У першу чергу – ризик кримінального переслідування. Юристи компанії боялися, що укладення угоди про примирення, у якій компанія погоджувалася зі зробленими їй донарахуваннями, могло бути розцінено податковою міліцією як визнання вини в ухиленні від сплати податків.

Відповідно, положення угоди про примирення були сформульовані таким чином, щоб максимально знизити цей ризик. Зокрема, було передбачено, що компанія Knauf погашає донараховане податкове зобов’язання не з мотивів згоди з ним, а виключно з прагматичних міркувань з урахуванням тих численних витрат, які необхідно було б зробити при продовженні розгляду справи. Крім того, до тексту угоди про примирення було включено заборону на кримінальне переслідування службових осіб компанії у зв’язку з можливим трактуванням цієї угоди як визнання нею правомірності донарахування податкових зобов’язань.

Донецький апеляційний адміністративний суд відмовив у визнанні такої «хитромудрої» угоди про примирення, пославшись на те, що її умови не відповідають вимогам законодавства.

Замість висновку

Як бачимо, примирення сторін починає впевненою ходою входити у практику вирішення податкових спорів. На сьогоднішній день вже існує певна судова практика з цього питання. Будемо сподіватися, що сфера застосування даного ефективного способу вирішення податкових конфліктів буде лише розширюватися.

9072894-business-agreement
* - Фото з  http://www.mobilimize.com

Податки у світі

За даним посиланням http://www.online-accounting-degrees.net/taxes-around-the-world/ цікава інформація про податки у світовому масштабі. Йдеться про максимальні ставки податку на доходи фізичних осіб у різних країнах; офшори, найбільш дивакуваті податкові рішення в історії тощо. 
 
Інформація доступна англійською мовою.

*  Фото з wikipedia.org