ПДВ-рахунки: не такі вже й ефективні ~ U-Tax Blog

пʼятниця, 5 грудня 2014 р.

ПДВ-рахунки: не такі вже й ефективні

За час, який минув моменту опублікування моєї статті щодо нової системи адміністрування ПДВ, у мене розсіялися ілюзії щодо 100% ефективності цієї системи.

Так, ПДВ-рахунки здатні добре протидіяти зловживанням при постачаннях між платниками ПДВ. Однак, вони практично безсилі проти зловживань при поставках між платниками і неплатниками ПДВ. «Податкова яма» може поставити товар/послуги неплатнику ПДВ і не задекларувати свої податкові зобов’язання. Ліміт на виписування податкових накладних у єдиному реєстрі тут нічим не зарадить. «Податкова яма» просто не виписуватиме податкову накладну і таким чином уникне необхідності поповнювати свій ПДВ-рахунок. «Заощаджене» у такий спосіб ПДВ «податкова яма» потім зможе «продати» несумлінному платнику, «відвантаживши» йому улюблені для всіх «консультаційно-інформаційні послуги» плюс, звичайно, готівку у валізах.

Проілюструємо дану прогалину нової системи адміністрування на прикладі.

Підприємство А хоче перевести у готівку 1 млн. грн. і при цьому ще сформувати собі фіктивний податковий кредит. Підприємство А звертається до підприємства Б, яке є «податковою ямою». Сторони укладають між собою договір про надання інформаційно-консультаційних послуг (підприємство А – замовник, підприємство Б-виконавець) на 1 млн. грн., у тому числі ПДВ 166,66 тис. грн. Підприємство А перераховує підприємству Б 1 млн. грн. за інформаційно-консультаційні послуги на умовах передоплати.

Підприємство Б не поспішає з видачею підприємству А податкової накладної на суму 166,66 тис. грн. Адже для реєстрації такої податкової накладної йому треба було б поповнити свій ПДВ-рахунок на 166,66 тис. грн. Натомість, підприємство Б шукає можливість видати податкову накладну підприємству А без поповнення свого ПДВ-рахунку.

Для цього підприємство Б закуповує на той же самий 1 млн. грн. комп’ютерну техніку у підприємства В, яке є платником ПДВ, і отримує від нього податкову накладну на суму 166,66 тис. грн. Закупка носить реальний характер. Підприємство Б дійсно отримує комп’ютерну техніку.

Тепер, маючи підтверджений податковою накладною підприємства В податковий кредит на суму 166,66 тис. грн., підприємство Б виписує податкову накладну підприємству А на аналогічну суму без будь-якого поповнення свого ПДВ рахунку.
На заключній стадії підприємство Б реалізує придбану комп’ютерну техніку підприємству Г (неплатник ПДВ) за 1,1 млн. грн., у т.ч. ПДВ 183,33 тис. грн. Знову ж таки – цілком реальна операція. Комп’ютерна техніка фізично передається підприємству Г.

Ось тут уже нібито у підприємства Б немає інших опцій, як поповнити свій ПДВ-рахунок на 183,33 тис.грн., необхідних для виписки податкової накладної підприємству Г. Однак, підприємство Б «робить хід конем». Воно не виписує податкову накладну і не відображає податкових зобов’язань у своїй податковій декларації з ПДВ.

Підприємство Г (покупець) не є платником ПДВ і податкова накладна йому по великому рахунку непотрібна. Тому воно не буде скаржитися до Державної фіскальної служби України на підприємство Б у зв’язку з невипискою ним податкової накладної. Також сам закон не передбачає жодного механізму примусу підприємства Б виписати податкову накладну. Норма щодо необхідності зареєструвати податкову накладну у єдиному реєстрі протягом 15 днів не забезпечена ефективними санкціями.

Після отримання коштів від підприємства Г підприємство Б незаконно конвертує їх у готівку і передає готівку підприємству А за мінусом комісійних.

До речі, виникає питання щодо суми комісійних. Думаю, що вказані у моїй попередній статті 27-30% - це завищена сума. Стверджуючи, що сума комісійних за незаконне конвертування готівки складатиме такий значний відсоток, я виходив з того, що нова система адміністрування повністю перекриє «податковим ямам» можливість ухилитися від сплати ПДВ.

Як показує наведений приклад - я помилявся. Можливість ухилися від сплати ПДВ залишається, але зробити це буде значно тяжче, ніж сьогодні. «Податкові ями» будуть нести додаткові операційні витрати. Для того, щоб провернути «оборудку», їм необхідно буде здійснювати закупки реального товару та знаходити неплатників ПДВ, які будуть готові придбати у них товар за цінами, близькими до ринкових. 

З урахуванням додаткових операційних витрат ціни на послуги «податкових ям» мають зрости. Скільки це буде коштувати - сказати тяжко. Утім, зрозуміло, що це буде вище сьогоднішніх 7-10 %, але нижче озвучених мною у попередній статті 27-30%. Можливо, це буде щось біля 12-15%.

Що б міг би зробити уряд, аби перекрити/обмежити можливість ухилення від ПДВ при реалізації товарів неплатникам ПДВ?

На мою думку, можна було розглянути покладення певних обов’язків щодо контролю за такими операціями або на банки, або на покупців-неплатників ПДВ, зокрема тих з них, які є юридичними особами чи фізичними особами-підприємцями.

Банкам можна було б заборонити проводити платіж від неплатника ПДВ до платника ПДВ до моменту надання платником ПДВ (продавець) підтвердження реєстрації відповідної податкової накладної у єдиному реєстрі.

Що стосується суб’єктів господарювання-неплатників ПДВ, то для них можна було б передбачити обов’язок подання скарги до податкового органу на платника ПДВ-продавця, який своєчасно не надав підтвердження реєстрації податкової накладної у єдиному реєстрі. Цей обов’язок доречно було б забезпечити штрафом у розмірі суми ПДВ, на яку мала б бути виписана податкова накладна. Наявність такого істотного штрафу стимулювала б неплатників ПДВ скаржитися на платників ПДВ-продавців, які ухиляються від виписки податкових накладних. Податковий орган оперативно б отримував інформацію про зловживання і мав би можливість на неї відповідно прореагувати.

Фото з http://villains.wikia.com

1 коментар:

  1. Системи із 100% ефективністю, це якісь ідеальні системи)) Що не кажіть, а електронне адміністрування як мінімум ускладнить життя підприємству Б і здорожчить його послуги. От цікаво, що говорить міжнародний досвід по боротьбі із податковими ямами??

    ВідповістиВидалити