середу, 2 грудня 2015 р.

Процесуальна хитрість пана Тернового



На одному із податкових заходів познайомився з паном Русланом Терновим, партнером адвокатського об’єднання «Invicta» (http://aoinvicta.com.ua).

Руслан поділився, як на мене, досить цікавою схемою затягування касаційного розгляду податкових справ.

Схема дає можливість затягнути касаційний розгляд на час між завершенням апеляційного розгляду справи про оскарження податкового повідомлення-рішення (далі – «ППР») та направленням податкової вимоги. Оскільки податкова часто не поспішає з направленням податкової вимоги, існує можливість затягнути касаційний розгляд на декілька місяців, а то і років.

Навіщо потрібно таке затягування процесу – хороше питання. Затягувати касаційний розгляд може мати сенс, коли ваша правова позиція у справі, м’яко кажучи, доволі скромна, і більш-менш реальних шансів на виграш справи у Вищому адміністративному суді України (далі – «ВАСУ») Ви не маєте.

Застосувавши схему пана Руслана, ви зможете відстрочити застосування заходів щодо примусового стягнення податкового боргу, а це вже велике полегшення.

Як працює схема?

Перше, що треба зробити платникові, для того, щоб застосувати схему - це не з’явитися у судове засідання суду апеляційної інстанції, який розглядає вашу справу про оскарження ППР. Цей крок є принципово важливим для поновлення у подальшому строків касаційного оскарження. Без такого поновлення строків дана схема є просто неможливою.

Після вирішення справи апеляційним судом не на вашу користь ви не отримуєте відповідного судового рішення цього суду і не поспішаєте з поданням касаційної скарги.

Чекайте направлення Вам податковим органом податкової вимоги.
Вже після отримання податкової вимоги ви:

1. Подаєте позов про скасування податкової вимоги. Пан Руслан для обґрунтування такого позову рекомендує сплатити незначну частину податкового боргу. Таким чином, реальна сума податкового боргу і сума податкового боргу, вказаного у податковій вимозі, різнитиметься. Відповідно, позов можна буде обґрунтувати неправильністю суми зазначеного в податковій вимозі податкового боргу.

2. Подаєте касаційну скаргу на судове рішення у справі про оскарження ППР з клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження. Поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження обґрунтовуєте ненаправленням Вам судового рішення судом апеляційної інстанції. Суди апеляційної інстанції часто не направляють своє судове рішення сторонам. Однак, вони зобов’язані це робити відповідно до приписів ч. 4 ст. 205 та ч. 3 ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - «КАС України»). Ці норми прямо зобов’язують суд апеляційної інстанції направити судове рішення стороні, представник якої не брав участь у судових слуханнях. Ось власне для цього, як вище згадувалося, нез’явлення представника на судові засідання до суду апеляційної інстанції є критично необхідним.

ВАСУ, як правило, відновлює строк на касаційне оскарження у таких ситуаціях, навіть якщо з дати ухвалення оскаржуваного рішення судом апеляційної інстанції минуло декілька років. Дивіться, наприклад, судове рішення ВАСУ у справі за позовом фізичної особи-підприємця до Білоцерківської ОДПІ (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/38442474). У даній справі ВАСУ відновив строк на касаційне оскарження з причини ненаправлення судового рішення суду апеляційної інстанції через більш, ніж через 1,5 року після оголошення його вступної та резолютивної частини.

3. Після подання касаційної скарги ви просите суд першої інстанції зупинити розгляд справи щодо оскарження податкової вимоги з огляду на неможливість розгляду цієї справи до завершення розгляду касаційної скарги (п. 3 ч. 1 ст. 156 КАС України). Суд першої інстанції зупиняє провадження.

Що це дає?

Тепер власне щодо результату застосування схеми. Вище говорилося, що схема дозволяє відстрочити застосування заходів примусового стягнення податкового боргу. Хотілося б зробити невелике уточнення стосовно того, як можна досягти такого відстрочення.

Сам по собі факт оскарження податкової вимоги, як і факт касаційного оскарження рішення у справі щодо ППР, не є прямою перепоною для подальшого примусового стягнення податкового боргу. Однак, відповідні судові процеси можуть бути доволі ефективно використані проти спроб податкового органу стягнути податковий борг. 

Для стягнення податкового боргу податковий орган має звернутися до суду з поданням про стягнення коштів за податковим боргом. У зв’язку з існуванням вищевказаних судових процесів платник може просити суд відмовити у задоволенні цього подання з огляду на існування спору про право (п. 2 ч. 5 ст. 183-3 КАС України).

Якщо в подальшому податковий орган звернеться з позовом про стягнення коштів за податковим боргом у загальному порядку, у платника буде можливість просити суд зупинити даний процес до завершення розгляду справи про оскарження податкової вимоги (п. 3 ч. 1 ст. 156 КАС України).

Замість висновку

На сам кінець, схема дійсно цікава і багатообіцяюча. Однак, ідеально вона підходить хіба що для невеликих проблемних платників, які не дуже переймаються податковою заставою й іншими «приємними» наслідками існування податкового боргу. Якщо ви великий платник, який активно здійснює господарську діяльність, то краще сто разів подумати перед тим, як втілювати схему у життя.

* Фото з http://in.kvs.org.ua