Чому це важливо?
Однією з важливих змін, прийнятих у рамках міні-податкової
реформи 2017 року, було запровадження 9% ставки податку на доходи фізичних осіб
(далі - “ПДФО”) для виплати
дивідендів специфічними суб’єктами господарювання. 9% ставка, зокрема, була
передбачена для виплат дивідендів, які здійснюються нерезидентами, інститутами
спільного інвестування та неплатниками податку на прибуток, у т.ч. платниками
єдиного податку.
Чому ця зміна так важлива?
Відповідь доволі проста: застосування 9% може сприяти
виведенню частини доходів із тіні.
По-перше, начебто є готовність деяких заможних членів
суспільства отримувати легальний дохід від своїх іноземних компаній у
формі дивідендів, якщо їх
оподатковуватимуть за ставкою 9, а не 18%.
По-друге, деякі схеми податкової оптимізації, які
застосовувалися юридичними особами-платниками єдиного податку третьої групи для
уникнення 18% ставки на дивіденди, можуть втратити сенс. Такі платники замість
виведення коштів за безтоварними договорами на фізичних осіб-підприємців можуть
виплачувати дивіденди. Витрати на виплату дивідендів будуть, звичайно, на
декілька відсоткових пунктів вищими за “послуги” фізичних осіб-підприємців.
Однак, враховуючи повну законність і
безризиковість операції, можна все-таки припускати, що вибір буде зроблено на
користь виплати дивідендів.
По-третє, застосування зниженої ставки ПДФО може сприяти
виведенню з тіні доходів представників малого та середнього аграрного бізнесу.
Їхні підприємства у переважній більшості є платниками єдиного податку четвертої
групи. Можна припускати, що за зниженої ставки ПДФО у 9% прибутки таких
підприємств будуть розподілятися між
їхніми власниками через виплату дивідендів,
а не через всякого роду “темні” схеми.
З якого часу діє?
Найбільш цікавим моментом є визначення часу набрання чинності
змінами щодо застосування 9% ставки податку на дивіденди.
Згідно із Законом України від 21.12.2016 № 1797-VIII “Про
внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного
клімату в Україні” (далі - “Закон щодо
покращення інвестиційного клімату”)
передбачалося застосування 9% ставки ПДФО з дня набрання чинності
законом про службу фінансових розслідувань.
Дуже глибока ідея, на перший погляд. Чи не так?
Спочатку створюється замість податкової міліції служба
фінансових розслідувань, яка ймовірно забезпечить більш якісний контроль за
додержанням податкового законодавства. Лише після цього платники отримують
можливість застосування зниженої ставки ПДФО на дивіденди.
Однак, те, за чим ховалася така “геніальна” ідея, виявилося
банальною технічною помилкою, допущеною при прийнятті Закону щодо покращення інвестиційного
клімату.
Врешті-решт, технічну помилку було виправлено Законом України від 23.03.2017 № 1989-VIII (далі - “Закон про уточнення”). Зокрема, цим законом було виключено із
Закону щодо покращення інвестиційного клімату положення щодо застосування 9%
ставки ПДФО з дня набрання чинності законом про службу фінансових розслідувань.
Як наслідок, у силу Закону про уточнення 9% ставка ПДФО має
застосовуватися до дивідендів ретроспективно починаючи з 01.01.2017.
Як повернути гроші?
Закон про уточнення, яким було запроваджено 9% ставку ПДФО з
01.01.2017, набрав чинності лише 15.04.2017.
Дивіденди, які виплачувалися за період з 01.01.2017 до 15.04.2017,
оподатковувалися за ставкою 18% ПДФО.
Чи є можливість повернути надміру сплачений ПДФО за
відповідний період і як це зробити?
Перше, що, на нашу думку, повинен зробити податковий агент,
який оподатковував дивіденди у період з
01.01.2017 до 15.04.2017 за ставкою 18%, - це відобразити надміру сплачений
ПДФО у податковому розрахунку 1ДФ.
У графі 4а “сума утриманого податку (нарахованого)” потрібно
відобразити суму податку за ставкою 9%, а
у графі 4 “сума утриманого податку (перерахованого)” відобразити суму
вже сплаченого податку за ставкою 18%. Після опрацювання звітності податківцями
в інтегрованій картці платника податків має сформуватися сума надміру
сплаченого ПДФО, яка підлягає поверненню.
Відкритим питанням є
те, хто має право на повернення надміру сплаченого ПДФО: податковий агент чи
платник, на користь якого було здійснено виплату дивідендів.
Перш за все, цілком логічним є звернення із заявою про
повернення надміру сплаченого ПДФО фізичною особою-отримувачем дивідендів. Таке
право прямо надано такій особі як платнику ПДФО ст. 43 Податкового кодексу
України (умови повернення помилково
та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені). Надміру сплачений
податок підлягає поверненню платнику протягом 20 календарних днів з моменту
подання відповідної заяви.
 |
| Співавтор Антон Гаврик |
Можливості повернення надміру сплаченого ПДФО податковому
агенту, який виплачував дивіденди, законодавством прямо не передбачено.
Однак, на те, що це все-таки є можливим,
вказує роз’яснення Державної фіскальної служби України (далі - “ДФС України”), розміщене у
загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі “ЗІР” (категорія 103.07).
Згідно з роз'ясненням податковий агент має право повернути або врахувати в
рахунок сплати наступних платежів суму надміру сплаченого ПДФО.
Зрозуміло, що після отримання надміру сплаченого ПДФО з бюджету податковий агент повинен буде
перерахувати його фізичній особі як недовиплачену частину дивідендів.
Насамкінець, органи ДФС України, як правило, не дуже схильні
до добровільного повернення надміру сплачених податків платникам. Тому
платникам та податковим агентами, які не готові до зарахування надміру
сплаченого ПДФО у рахунок сплати
наступних платежів, треба бути готовими до судового протистояння з
податківцями.
* Фото з www.pinterest.com
Немає коментарів:
Дописати коментар