У березні 2017 року Кабінет Міністрів схвалив законопроект,
яким в Україні створюється Служба фінансових розслідувань (далі - “Служба”). Основною метою даного законопроекту є
ліквідувати податкову міліцію та оптимізувати структуру органів, які ведуть
боротьбу із фінансовою злочинністю.
На даний час “протидіють” економічній злочинності в Україні 4
органи:
- Податкова міліція;
- Департамент захисту економіки Національної поліції;
- Департамент контрозвідувального захисту інтересів держави у
сфері економічної безпеки Служби безпеки України (далі - “СБУ”);
- Слідчі органи прокуратури.
Із прийняттям закону всі повноваження щодо розкриття та
досудового розслідування злочинів в економічній, фінансовій та податковій
сферах будуть здійснюватись тільки
Службою. Тобто, в Україні почне функціонувати такий собі “монстр”, який
перебере на себе всі повноваження щодо боротьби зі злочинами в економічній
сфері.
 |
| Співавтор Антон Гаврик |
Після створення Служби
буде ліквідована не тільки податкова міліція, а й підрозділ Національної
поліції щодо боротьби з економічною злочинністю. Повноваження Департаменту
контрозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки СБУ
буде значно звужено.
Планується, що Служба буде розслідувати злочини, пов'язані з
використання фінансових ресурсів, оподаткуванням та обігом підакзизних товарів,
тощо. До підслідності Служби буде належати приблизно тридцять статтей КК
України, включаючи такі “всіма улюблені” статті, як:
- стаття 191 - заволодіння майном шляхом зловживання
службовим становищем;
- стаття 212 - ухилення від сплати податків, зборів
(обов'язкових платежів);
- стаття 222 - шахрайство з фінансовими ресурсами;
- стаття 358 - підроблення документів, печаток, штампів та
бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів.
Створення Служби можна розглядати як свого роду люстрацію
податкової міліції та інших органів, що
займаються боротьбою з економічними злочинами.
Законопроектом передбачено, що Службу буде повністю створено
з нових кадрів. До конкурсу не буде допущено осіб, які після 2010 року
проходили службу в підрозділах правоохоронних органів щодо протидії економічним
злочинам.
Критерії допуску до конкурсу, на наш погляд, сформульовано
недостатньо чітко.
Якщо, наприклад, говорити про працівників Національної
поліції (колишньої міліції), то тут все виглядає приблизно так. Дорога до
Служби, скажімо, дільничним інспекторам Національної поліції є одночначно
відкритою, колишнім працівникам легендарної колись Державної служби боротьби з
економічною злочинністю (ДСБЕЗ) - однозначно - ні. Останні - працівники
підрозділу щодо протидії економічним злочинам.
Складніша ситуація зі слідчими і колишніми працівниками теж
легендарного колись Управління по боротьбі з організованою злочинністю (УБОЗ).
Дані підрозділи лише частково займалися
протидією економічним злочинами (разом із протидією так званим “загальнокримінальним
злочинам”). Тому чи можуть їхні працівники бути допущені до конкурсу - питання
спірне.
Працівники Служби за аналогією з Національним антикорупційним
бюро України (НАБУ) матимуть статус детективів. Посад оперативних працівників та
слідчих, які нині працюють у податковій поліції та інших органах, що займаються
боротьбою з економічною злочинністю, більше не буде.
Очікується, що детективи новоствореної Служби будуть
отримувати гідну заробітну платню. Для прикладу, у рядового детектива посадовий
оклад становитиме 20 прожиткових мінімумів. Це приблизно 32 000 грн. Даний
підхід застосовано за прикладом НАБУ для зменшення спокуси продовжувати
“глибоко-вкорінені корупційні практики”.
Що стосується особисто нас, то ми бачимо позитив у створенні
Служби. Позитив принаймні полягає у тому, що
зосередження повноважень щодо розслідування злочинів у одній структурі
призведе до усунення дублювання функцій правоохоронних органів та підвищення
ефективності розслідування.
Наприклад, неможливою буде реальна на сьогоднішній день
ситуація, коли одні і ті ж злочини, скажімо, пов'язані з оподаткуванням, можуть
розслідуватися різними органами. Так, якщо відомості про ухилення від сплати ПДВ потрапляють до
органів Національної поліції злочин може отримати кваліфікацію і розслідуватися
за ст. 191 КК України (заволодіння майном шляхом зловживання службовим
становищем). Якщо ж ці самі відомості
надійдуть до податкової поліції, злочин можуть кваліфікувати і розслідувати за
ст. 212 КК України (ухилення від сплати податків).
Набагато ж більший і очікуваний всіма позитив матиме місце,
якщо реформа повністю вдасться. Замість нині діючих органів з “глибокими
корупційними традиціями” ми отримаємо в особі Службі в дійсності незалежний і
повністю звільнений від “заманливого тягаря”
корупції орган.
* Фото з http://izvestia.kharkov.ua
Немає коментарів:
Дописати коментар