Законопроект № 9221 щодо гуманізації відповідальності за правопорушення у сфері господарської діяльності ~ U-Tax Blog

вівторок, 8 листопада 2011 р.

Законопроект № 9221 щодо гуманізації відповідальності за правопорушення у сфері господарської діяльності

6 жовтня 2011 року Верховна Рада прийняла у першому читанні законопроект № 9221 «щодо гуманізації відповідальності за правопорушення у сфері господарської діяльності» (далі – «Законопроект № 9221»). Проект кардинально змінює підхід до економічних злочинів, у тому числі й тих, що стосуються ухилення від сплати податків.

Держава вирішила карати "білокомірцевих" злочинців не позбавленням волі, а високими штрафами. Навіщо запроторювати таких, що завинили, бізнесменів чи менеджерів до в'язниці і витрачати на них бюджетні кошти, коли їх можна зробити самостійним джерелом доходів бюджету?

Ухилення від сплати податків (ст. 212 Кримінального кодексу) і ухилення від сплати єдиного соціального внеску (ст. 212-1 Кримінального кодексу) у незалежності від розміру більше не будуть каратися позбавленням волі.

Розмір штрафів доволі високий. Так, наприклад, за ухилення від сплати податків в особливо великому розмірі доведеться заплатити від 255 до 425 тис. грн., а за ухилення від сплати єдиного соціального внеску в особливо великому розмірі - від 170 до 425 тис. грн. Проте, це ще не межа. Згідно із законопроектом у будь-якому випадку  розмір штрафу не може бути меншим розміру шкоди, заподіяної злочином. Відповідно, максимальний розмір штрафу не обмежується і може досягати фантастичних сум у великих податкових справах.

У випадку несплати штрафу в установлений строк, суд "конвертує" його у позбавлення волі. Формула розрахунку доволі проста: один день позбавлення волі дорівнює восьми неоподаткованим мінімумам доходів громадян (17 грн.х8=136 грн.). Поневолі напрошується висновок про вартість одного дня перебування «за ґратами».

На щастя, у законопроекті встановлений максимально можливий термін позбавлення волі при застосуванні такої «конвертації» - 12 років. Тому вдасться уникнути строків позбавлення волі довжиною в кілька життів, які були б можливі в мільйонних справах, якби подібне обмеження було відсутнє.

Іншим не менш важливим моментом законопроекту є обмеження повноважень правоохоронних органів щодо затримання і арешту осіб, підозрюваних або обвинувачених в ухиленні від сплати податків (єдиного соціального внеску). Затримати і заарештувати таких осіб можуть лише в разі невнесення ними застави чи невиконання зобов'язань, покладених у зв'язку з обранням іншого запобіжного заходу (наприклад, підписки про невиїзд). Зазначені зобов'язання можуть включати: своєчасну явку за викликом до слідчого або суду, заборону на спілкування з певними особами або заборону на відвідування певних місць, здавання «закордонного» паспорта слідчому та інше.

Як бачимо, прийняття цього законопроекту може значно полегшити долю платників податків, обвинувачених в ухиленні від сплати податків, і, навпаки, ускладнити життя правоохоронним органам. Останніх істотно обмежать у застосуванні найбільш ефективного методу впливу на «непоступливих» бізнесменів - затриманні і арешті.

Однак, не все так добре, як здається на перший погляд. У дійсності реформа носить половинчастий характер. Вона, на жаль, не торкнулася таких злочинів як «службове підроблення» (ст. 366 Кримінального кодексу) і «службова недбалість» (ст. 367 Кримінального кодексу). За вчинення службового підроблення та службової недбалості незалежно від того, чи вчинені ці злочини службовою особою приватного сектора чи державного сектора, якщо це призвело до тяжких наслідків (на день публікації – 117 625 грн.) передбачається покарання у вигляді позбавлення волі на строк від одного до п’яти років.

Небезпека для платників податків полягає у наступному.

Кримінальна справа за ст. 366  Кримінального кодексу («Cлужбове підроблення») порушується майже у всіх випадках порушення справи за фактом ухилення від сплати податків. Під час заповнення податкової декларації бухгалтером було внесено неправдиві відомості до податкової декларації, наприклад, занижено дохід (податкове зобов’язання) чи завищено витрати (податковий кредит). Цього вже достатньо, щоб  стверджувати, що бухгалтером було вчинено службове підроблення.

Що стосується службової недбалості (ст. 367 Кримінального кодексу), то за цією статтею на практиці досить часто кваліфікуються дії осіб, які не сплатили податків до бюджету без наявності на це умислу (у силу незнання норм відповідних податкових законів, їх неправильного застосування тощо).

Отже, у дійсності не все так і погано складається для «борців» з ухиленнями від сплати податків. Для того, щоб отримати повний арсенал у вигляді можливості затримання і арешту «непоступливого» бізнесмена, достатньо буде порушити кримінальну справу не лише за фактом ухилення від сплати податків (єдиного соціального внеску), а й за фактом службового підроблення, або зробити хід конем, і замість ухилення від сплати податків порушити кримінальну справу за фактом службової недбалості. Просто чи не так?

Така ситуація виникла у зв’язку з тим, що ще під час прийняття так званого антикорупційного пакету законів у квітні цього року (2011), яким було запроваджено розмежування службових злочинів, вчинених  службовими особами приватного та державного секторів, законодавець оминув своєю увагою службову недбалість та службове підроблення.

Тоді Кримінальний кодекс було доповнено статтями, які передбачають відповідальність за зловживання службовими повноваженнями та перевищення повноважень, вчинене службовими особами приватного сектора (статті 364-1 і 365-1, відповідно), але не було доповнено статтями, які б передбачали відповідальність за службову недбалість та службове підроблення, вчинене цією категорію службових осіб.

Відтак, склалася парадоксальна ситуація, у якій за вчинення зловживання службовими повноваженнями чи перевищення службових повноважень службові особи приватного сектору несуть кримінальну відповідальність за спеціальними нормами, які передбачають більш м’яку відповідальність порівняно з відповідальністю службових осіб державного сектору, а за вчинення службової недбалості та службового підроблення такі особи несуть кримінальну відповідальність на тих умовах, що і службові особи державного сектору.

За таких умов, залишається просити Верховну Раду:

(1)   Доповнити Кримінальний кодекс статтями, якими б визначалася кримінальна відповідальність за службову недбалість та службове підроблення, вчинене службовими особами приватного сектору;

(2)   Поширити  передбачений Законопроектом № 9221 режим застосування штрафів на службову недбалість і службове підроблення, вчинене службовими особами приватного сектора.

Якщо такі зміни буде внесено, платникам податків дійсно має стати легше ,боротися з «привидом» кримінальної відповідальності за ухилення від сплати податків.

Немає коментарів:

Дописати коментар