9% ставка ПДФО на дивіденди: глибока ідея чи банальна помилка

Чому це важливо?

Однією з важливих змін, прийнятих у рамках міні-податкової реформи 2017 року, було запровадження 9% ставки податку на доходи фізичних осіб (далі - “ПДФО”) для виплати дивідендів специфічними суб’єктами господарювання. 9% ставка, зокрема, була передбачена для виплат дивідендів, які здійснюються нерезидентами, інститутами спільного інвестування та неплатниками податку на прибуток, у т.ч. платниками єдиного податку.

Чому ця зміна так важлива?

Відповідь доволі проста: застосування 9% може сприяти виведенню частини доходів із тіні.

По-перше, начебто є готовність деяких заможних членів суспільства отримувати легальний дохід від своїх іноземних компаній у формі  дивідендів, якщо їх оподатковуватимуть за ставкою 9, а не 18%.

По-друге, деякі схеми податкової оптимізації, які застосовувалися юридичними особами-платниками єдиного податку третьої групи для уникнення 18% ставки на дивіденди, можуть втратити сенс. Такі платники замість виведення коштів за безтоварними договорами на фізичних осіб-підприємців можуть виплачувати дивіденди. Витрати на виплату дивідендів будуть, звичайно, на декілька відсоткових пунктів вищими за “послуги” фізичних осіб-підприємців. Однак, враховуючи повну законність  і безризиковість операції, можна все-таки припускати, що вибір буде зроблено на користь виплати дивідендів.   

По-третє, застосування зниженої ставки ПДФО може сприяти виведенню з тіні доходів представників малого та середнього аграрного бізнесу. Їхні підприємства у переважній більшості є платниками єдиного податку четвертої групи. Можна припускати, що за зниженої ставки ПДФО у 9% прибутки таких підприємств будуть розподілятися  між їхніми власниками  через виплату дивідендів, а не через всякого роду “темні” схеми.

З якого часу діє?

Найбільш цікавим моментом є визначення часу набрання чинності змінами щодо застосування 9% ставки податку на дивіденди.

Згідно із Законом України від 21.12.2016 № 1797-VIII “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні” (далі - “Закон щодо покращення інвестиційного клімату”)  передбачалося застосування 9% ставки ПДФО з дня набрання чинності законом про службу фінансових розслідувань.

Дуже глибока ідея, на перший погляд. Чи не так?

Спочатку створюється замість податкової міліції служба фінансових розслідувань, яка ймовірно забезпечить більш якісний контроль за додержанням податкового законодавства. Лише після цього платники отримують можливість застосування зниженої ставки ПДФО на дивіденди. 

Однак, те, за чим ховалася така “геніальна” ідея, виявилося банальною технічною помилкою, допущеною при прийнятті  Закону щодо покращення інвестиційного клімату.    

Врешті-решт, технічну помилку було виправлено Законом  України від 23.03.2017 №  1989-VIII (далі - “Закон про уточнення”). Зокрема, цим законом було виключено із Закону щодо покращення інвестиційного клімату положення щодо застосування 9% ставки ПДФО з дня набрання чинності законом про службу фінансових розслідувань.

Як наслідок, у силу Закону про уточнення 9% ставка ПДФО має застосовуватися до дивідендів ретроспективно починаючи з 01.01.2017.

Як повернути гроші?

Закон про уточнення, яким було запроваджено 9% ставку ПДФО з 01.01.2017, набрав чинності лише 15.04.2017.  Дивіденди, які виплачувалися за період з 01.01.2017 до 15.04.2017, оподатковувалися за ставкою 18% ПДФО.

Чи є можливість повернути надміру сплачений ПДФО за відповідний період і як це зробити?

Перше, що, на нашу думку, повинен зробити податковий агент, який оподатковував дивіденди у період  з 01.01.2017 до 15.04.2017 за ставкою 18%, - це відобразити надміру сплачений ПДФО у податковому розрахунку 1ДФ.

У графі 4а “сума утриманого податку (нарахованого)” потрібно відобразити суму податку за ставкою 9%, а  у графі 4 “сума утриманого податку (перерахованого)” відобразити суму вже сплаченого податку за ставкою 18%. Після опрацювання звітності податківцями в інтегрованій картці платника податків має сформуватися сума надміру сплаченого ПДФО, яка підлягає поверненню.   

Відкритим питанням  є те, хто має право на повернення надміру сплаченого ПДФО: податковий агент чи платник, на користь якого було здійснено виплату дивідендів.

Перш за все, цілком логічним є звернення із заявою про повернення надміру сплаченого ПДФО фізичною особою-отримувачем дивідендів. Таке право прямо надано такій особі як платнику ПДФО ст. 43 Податкового кодексу України  (умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені). Надміру сплачений податок підлягає поверненню платнику протягом 20 календарних днів з моменту подання відповідної заяви.

Співавтор Антон Гаврик

Можливості повернення надміру сплаченого ПДФО податковому агенту, який виплачував дивіденди, законодавством прямо не передбачено. Однак,  на те, що це все-таки є можливим, вказує роз’яснення Державної фіскальної служби України (далі - “ДФС України”), розміщене у загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі “ЗІР” (категорія 103.07). Згідно з роз'ясненням податковий агент має право повернути або врахувати в рахунок сплати наступних платежів суму надміру сплаченого ПДФО.

Зрозуміло, що після отримання надміру сплаченого  ПДФО з бюджету податковий агент повинен буде перерахувати його фізичній особі як недовиплачену частину дивідендів.

Насамкінець, органи ДФС України, як правило, не дуже схильні до добровільного повернення надміру сплачених податків платникам. Тому платникам та податковим агентами, які не готові до зарахування надміру сплаченого  ПДФО у рахунок сплати наступних платежів, треба бути готовими до судового протистояння з податківцями.

* Фото з www.pinterest.com

Служба, на яку всі так чекають

У березні 2017 року Кабінет Міністрів схвалив законопроект, яким в Україні створюється Служба фінансових розслідувань (далі - “Служба”).  Основною метою даного законопроекту є ліквідувати податкову міліцію та оптимізувати структуру органів, які ведуть боротьбу із фінансовою злочинністю. 

На даний час “протидіють” економічній злочинності в Україні 4 органи:

- Податкова міліція;

- Департамент захисту економіки Національної поліції;

- Департамент контрозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки Служби безпеки України (далі - “СБУ”);

- Слідчі органи прокуратури.

Із прийняттям закону всі повноваження щодо розкриття та досудового розслідування злочинів в економічній, фінансовій та податковій сферах  будуть здійснюватись тільки Службою. Тобто, в Україні почне функціонувати такий собі “монстр”, який перебере на себе всі повноваження щодо боротьби зі злочинами в економічній сфері.

Співавтор Антон Гаврик

Після  створення Служби буде ліквідована не тільки податкова міліція, а й підрозділ Національної поліції щодо боротьби з економічною злочинністю. Повноваження Департаменту контрозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки СБУ буде значно звужено.

Планується, що Служба буде розслідувати злочини, пов'язані з використання фінансових ресурсів, оподаткуванням та обігом підакзизних товарів, тощо. До підслідності Служби буде належати приблизно тридцять статтей КК України, включаючи такі “всіма улюблені” статті, як:

- стаття 191 - заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем;

- стаття 212 - ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів);

- стаття 222 - шахрайство з фінансовими ресурсами;

- стаття 358 - підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів. 

Створення Служби можна розглядати як свого роду люстрацію податкової  міліції та інших органів, що займаються боротьбою з економічними злочинами.

Законопроектом передбачено, що Службу буде повністю створено з нових кадрів. До конкурсу не буде допущено осіб, які після 2010 року проходили службу в підрозділах правоохоронних органів щодо протидії економічним злочинам.

Критерії допуску до конкурсу, на наш погляд, сформульовано недостатньо чітко.

Якщо, наприклад, говорити про працівників Національної поліції (колишньої міліції), то тут все виглядає приблизно так. Дорога до Служби, скажімо, дільничним інспекторам Національної поліції є одночначно відкритою, колишнім працівникам легендарної колись Державної служби боротьби з економічною злочинністю (ДСБЕЗ) - однозначно - ні. Останні - працівники підрозділу щодо протидії економічним злочинам.

Складніша ситуація зі слідчими і колишніми працівниками теж легендарного колись Управління по боротьбі з організованою злочинністю (УБОЗ). Дані підрозділи лише частково займалися  протидією економічним злочинами (разом із протидією так званим “загальнокримінальним злочинам”). Тому чи можуть їхні працівники бути допущені до конкурсу - питання спірне.

Працівники Служби за аналогією з Національним антикорупційним бюро України  (НАБУ) матимуть статус детективів. Посад оперативних працівників та слідчих, які нині працюють у податковій поліції та інших органах, що займаються боротьбою з економічною злочинністю, більше не буде.

Очікується, що детективи новоствореної Служби будуть отримувати гідну заробітну платню. Для прикладу, у рядового детектива посадовий оклад становитиме 20 прожиткових мінімумів. Це приблизно 32 000 грн. Даний підхід застосовано за прикладом НАБУ для зменшення спокуси продовжувати “глибоко-вкорінені корупційні практики”.  

Що стосується особисто нас, то ми бачимо позитив у створенні Служби. Позитив принаймні полягає у тому, що  зосередження повноважень щодо розслідування злочинів у одній структурі призведе до усунення дублювання функцій правоохоронних органів та підвищення ефективності розслідування.  

Наприклад, неможливою буде реальна на сьогоднішній день ситуація, коли одні і ті ж злочини, скажімо, пов'язані з оподаткуванням, можуть розслідуватися різними органами. Так, якщо відомості  про ухилення від сплати ПДВ потрапляють до органів Національної поліції злочин може отримати кваліфікацію і розслідуватися за ст. 191 КК України (заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем).  Якщо ж ці самі відомості надійдуть до податкової поліції, злочин можуть кваліфікувати і розслідувати за ст. 212 КК України (ухилення від сплати податків). 

Набагато ж більший і очікуваний всіма позитив матиме місце, якщо реформа повністю вдасться. Замість нині діючих органів з “глибокими корупційними традиціями” ми отримаємо в особі Службі в дійсності незалежний і повністю звільнений від “заманливого тягаря”  корупції орган.

* Фото з http://izvestia.kharkov.ua