Важливі податкові спори 2023 року

Мав за радість виступити на засіданні Комітету з питань податкового та митного права Асоціації правників України на тему найбільш примітної практики Верховного Суду у податкових спорах у 2023 році. 

У фокус моєї уваги, зокрема, потрапили такі питання, які вирішувалися Верховним Судом у 2023 році: 

1) Можливість стягнення збитків з держбюджету у формі штрафу, сплаченого покупцю за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної - постанова Великої Палати Верховного Суду від 01.03.2023 у справі № 925/556/21 за позовом ТОВ“Виробниче підприємство “Імпульс Плюс” про відсутність такої можливості з огляду на брак причинно-наслідкового зв’язку між зупиненням реєстрації податкової накладної і сплатою штрафу; 

2) Можливість визнання недійсним договору, укладеного між двома платниками податків, за позовом податкової - постанова Касаційного господарського суду від 29.08.2023 у справі № 910/5958/20 за позовом ГУ ДПС України у м. Києві про необхідність відмови у задоволенні позовних вимог податкового органу через те, що він не довів порушення своїх цивільних прав й інтересів при укладенні оскаржуваного договору; 

3) Можливість віднесення на витрати безповоротної фінансової допомоги, наданої пов'язаній компанії, - постанова Касаційного адміністративного суду від 30.05.2023 у справі № 580/3758/19 за позовом ТОВ“Сокар Петролеум” про те, що так можна робити;

4) Можливість оскарження платником включення його до плану-графіку планових перевірок - постанова Касаційного адміністративного суду від 04.10.2023 у справі №480/12329/21 за позовом ТОВ“Сумська девелоперська компанія” про те, що це неправильний спосіб захисту прав; та

5) Можливість застосування принципу стабільності податкового законодавства - постанова Касаційного адміністративного суду (вся "податкова" палата) від 26.09.2023 у справі №640/7520/21 за позовом ТОВ“АЕРО ТЕЛЕКОМ” про неможливість застосування цього принципу. 

 

Судова практика щодо процедурних аспектів податкових перевірок

Був радий виступити на засіданні  комітету з питань податкового та митного права Асоціації правників України на тему: "Судова практика щодо процедурних аспектів податкових перевірок".

Ключовим питанням у відповідній сфері протягом 2022 року було питання скасування податкових повідомлень-рішень, прийнятих за результатами перевірок, проведених на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 № 89 ”Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок". 

На поточний час ця постанова продовжує бути скасованою відповідно до постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.07.2022 у   справі № 816/228/17 за позовом ТОВ "Промметсплав". Крім того, практика Касаційного адміністративного суду (справи № 640/16093/21 та 160/24072/21) свідчить,  що самого факту проведення податкової перевірки на підставі вказаної постанови Кабінету Міністрів України  достатньо для визнання відповідних податкових повідомлень-рішень протиправними. 

Судова практика у справах про продаж квартир фізичними особами

Постанова "податкової палати" Касаційного адміністративного суду від 23.05.2022 у справі No 810/3116/18 справді зробила великий подарунок забудовникам, які продавали квартири через фізичних осіб. 

У цьому рішенні судді зробили висновок про те, що незареєстровані як фізичні особи-підприємці (ФОП) продавці нерухомості не можуть оподатковуватися як ФОП, навіть якщо вони здійснюють систематичний продаж квартир, який "де-факто" є господарською діяльністю. 

Нам ця постанова теж стала в нагоді. З використанням її як одного з ключових аргументів нам вдалося у серпні 2022 року виграти справу у Шостому апеляційному адміністративному суді. 

Однак, на мою думку, розслаблятися у такій категорії справ і сподіватися виключно на вказаний висновок "податкової палати" зарано. 

Дуже вже великий відсоток суддів (шість суддів із п'ятнадцяти) не погодилися з висновками більшості і висловили окрему думку. Отже, якщо до таких незгодних суддів потрапить справа відповідної категорії є дуже великі шанси, що вони спрямують справу до Великої Палати. 

Якщо це станеться і Велика Палата прийме справу до свого провадження, то не виключено, що підхід може докорінно змінитися. 

Виступ на засіданні податкового комітету Асоціації правників України на тему податкових спорів

Був радий виступити на засіданні комітету з податкового та митного права Асоціації правників України на тему вирішення податкових спорів.

Мій виступ був присвячений: 

1) Практиці оскарження наказів про перевірку, прийнятих податковими органами відповідно до постанови Кабінету Міністрів України (КМУ) від 03.02.2021 № 89. Цією постановою було звужено сферу дію мораторію на проведення податкових перевірок у період карантину. Постановою, серед іншого, було дозволено проведення планових перевірок. 

Практика на даний час існує максимум на рівні апеляційних судів. Такі справи Верховним Судом ще не вирішувалися. 

Практика на рівні апеляційних судів є неоднозначною. У деяких випадках суди стають на бік платників, визнаючи, що постанова КМУ не мала права звужувати сферу застосування мораторію, передбаченого Перехідними положеннями Податкового кодексу України. В інших випадках, навпаки, апеляційні суди визнають, що запроваджене постановою КМУ звуження мораторію є законним. При цьому, вони посилаються на те, що постанову КМУ було прийнято відповідно до прямої вказівки у Законі України від 17.09.2020 № 909-ІХ (про внесення змін до Закону про Державний бюджет України на 2020 рік). 

Цікавим є те, що, як правило, Шостий апеляційний адміністративний суд (м. Київ) демонструє лояльний для платників підхід. П'ятий (м. Одеса) та Другий (м. Харків) апеляційні адміністративні суди, навпаки, більше схильні розділяти логіку податківців. 

2) Практиці у справах про застосування непрямих методів оподаткування для цілей нарахування податку на доходи фізичних осіб. 

Ця практика виникла останніми роками у зв'язку зі спробами податківців здійснити донарахування державним мужам при виявленні розбіжностей між їхніми офіційними доходами і вартістю активів в електронних деклараціях.

Актуальність цієї практики сильно зросла у зв'язку із проведенням починаючи з вересня 2021 року податкової амністії. 

Практика у цій категорії справ вже присутня на рівні Касаційного адміністративного суду і є абсолютно позитивною для платників податків. Суд визнає застосування непрямих методів визначення доходів незаконним. 

Вебінар на тему практики вирішення податкових спорів

Був радий провести вебінар на базі Business Consulting Academy, присвячений судовій практиці вирішення податкових спорів.

Під час вебінару було зроблено акцент на зразкові податкові спори та податкові спори, вирішені Великою Палатою Верховного Суду. 

Серед важливих рішень, прийнятих Великою Палатою у 2020 році, необхідно відмітити три таких рішення: 

- постанова від 07.04.2020 у справі № 910/4590/19 за позовом ТОВ “Аскоп-Україна” => підсудність адміністративним судам спорів про стягнення згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України трьох процентів річних та інфляційних нарахувань за несвоєчасне повернення бюджетного відшкодування ПДВ;

- постанова від 01.07.2020 у справі № 804/4602/16 за позовом ТОВ “Страхова компанія “Саламандра” => невиконання платіжного доручення про сплату податків з вини банку звільняє платника від необхідності сплати штрафних санкцій та пені, але не звільняє його від сплати самого податкового зобов’язання; та

- постанова від 18.11.2020 у справі № 813/5892/15 за позовом ТОВ “Яблуневий Дар” => справи про оскарження наказу про проведення перевірки, прийнятого на підставі ухвали слідчого судді, не підлягають розгляду у жодному виді судочинства.

Судова практика у податкових спорах з міжнародним елементом

Дякую Business Consulting Academy за можливість виступити з вебінаром на тему судової практики з вирішення податкових спорів з міжнародним елементом. 

У контексті теми вебінару хотів би звернути увагу, що у кінці 2020 року Верховним Судом було опубліковано огляд судової практики у сфері трансфертного ціноутворення та міжнародного оподаткування. Огляд доступний за цим посиланням: https://supreme.court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/supreme/Ohliad_transfertne_tsinoutvorennia_1.pdf

На жаль, маю сказати, що документ не виправдовує тих сподівань, які виникають з прочитання його назви. Його не можна назвати навіть більш-менш всеохоплюючим оглядом практики вирішення податкових спорів у сфері міжнародного оподаткування. 

Загалом огляд розкриває лише тему трансфертного ціноутворення і то з цитуванням ряду непотрібних, на мою думку, для такого огляду судових рішень щодо окремих очевидних і недискусійних питань.

Інші питання міжнародного оподаткування в огляді взагалі не розкриті, якщо не рахувати двох згаданих в ньому рішень щодо постійних представництв і одного рішення щодо врахування податкових різниць, які виникають при придбанні товарів у контрагентів з низькоподаткових юрисдикцій. 

ПОДАТКОВІ СПОРИ: ВЕЛИКА ПАЛАТА ТА ЗРАЗКОВІ СПРАВИ

Був радий провести вебінар на тему судової практики Верховного Суду у податкових спорах для слухачів податкового курсу Академії консалтингового бізнесу. 

Цього разу спілкувалися про зразкові справи та справи, розглянуті (такі, що розглядаються) Великою Палатою. 

Якщо зразкових справ у царині податкових спорів "як кіт наплакав" (раз два і кінець), то зі справами Великої Палати ситуація набагато цікавіша. 

Серед найсвіжіших справ Великої Палати особливо б хотілося відмітити дві: 

1) Справа  No 804/4602/16 за позовом ТОВ «Страхова компанія «Саламандра». У цій справі Велика Палата 01.07.2020 поставила крапку у спорах про невиконання  платіжних доручень  про сплату податків з вини банків. Висновок Великої Палати навряд чи порадує платників: від штрафу та пені платники звільняються, а от саме податкове  зобов'язання потрібно повторно сплатити до бюджету. 

2)  Справа No 826/9464/18 за позовом ДАК «Укрвидавполіграфія». Справа ще не вирішена. Розгляд у Великій Палаті призначений на 26.08.2020. Це дійсно одна з тих справ, навпроти якої всім податковим юристам треба поставити "червоний прапорець". У справі вирішуватимуться архіважливі для практики розв'язання податкових спорів питання. Зокрема, Велика Палата має висловити свою думку з приводу: (і) можливості оскарження наказів про перевірку після виконання цих наказів та (іі) можливості посилання на процедурні порушення як підставу для скасування податкових нарахувань у випадку допуску до перевірки. 

ПОДАТКОВІ СПОРИ І СУД: ПОСЛАБЛЕННЯ КАРАНТИНУ

Можна сказати, що вчора (17 липня 2020 року) увійшло в історію як день серйозного послаблення карантину у сфері вирішення податкових, а власне й інших судових спорів. 

У цю дату набрав чинності закон від 18.06.2020 No 731-IX. Даним законом: 

- Вилучено з Кодексу адміністративного судочинства України та інших процесуальних кодексів положення про продовження практично всіх процесуальних строків на строк дії карантину.

- Встановлено, що продовжені згідно зі згаданим вище вилученим положенням на строк дії карантину процесуальні строки закінчуються через двадцять днів після набрання чинності законом, тобто 6 серпня 2020 року. 

- Замість автоматичного продовження на період карантину процесуальних строків передбачено можливість їхнього поновлення судом. Поновлення не обіцяє бути легким. Для поновлення строку треба доказати, що пропуск строку був зумовлений саме заходами, запровадженими у зв'язку з карантином. 

Не обійшлося і без курйозів. У законі передбачено абсолютно позбавлену логіки норму про те, що суд може продовжити процесуальні строки у рамках 20 днів після набрання чинності законом на підставах, визначених законом. 

Що мається на увазі не зрозуміло. 

По-перше, як зазначалося вище, протягом цих 20 днів процесуальні строки вважаються автоматично продовженими у силу прямого положення закону.  

По-друге, законом визначено лише підстави для поновлення, а не продовження процесуальних строків. 

Звертаємо увагу, що поновлення перебігу процесуальних строків стосується лише судових податкових спорів. У царині адміністративного оскарження все залишається без змін.

Пункт 52-8 підрозділу 10 Перехідних положень Податкового кодексу України продовжує діяти. Згідно з цим пунктом строки на адміністративне оскарження вважаються зупиненими до останнього календарного дня місяця, у якому завершиться дія карантину. 

ПОДАТКОВІ СПОРИ І КАРАНТИН

Мав за радість виступити на засіданні комітету з податкового та митного права Асоціації правників України, присвяченому питанням податкових змін у період карантину. 

Моя доповідь стосувалася специфіки вирішення податкових спорів у період карантину. 

Дуже коротко така специфіка згідно із законом від 30.03.2020 No 540-IX є наступною: 

- зупинено строки розгляду адміністративних скарг до 31 травня 2020 року; 

- у силу недосконалості законодавчої техніки спірним є зупинення до 31 травня 2020 року строків подання адміністративних скарг платниками податків; 

- зупинено на період карантину строки звернення до адміністративних судів для оскарження податкових нарахувань, строки апеляційного та касаційного оскарження та ряд інших процесуальних строків; 

- передбачено на період карантину можливість участі у судових засіданнях у режимі відеоконференції ( EasyCon або інше програмне забезпечення). 

Cудова практика нового Верховного Суду у податкових спорах з міжнародним елементом

26 березня 2019 року мав за радість провести вебінар на базі ЛІГА-ЗАКОН  на тему практики вирішення новим Верховним Судом податкових спорів з міжнародним елементом.

Під час вебінару було, зокрема, розглянуто практику нового Верховного Суду у двох найбільш поширених категоріях податкових спорів з міжнародним елементом:

- спори, які стосуються застосування концепції  бенефіціарного власника; та

- спори з питань трансфертного ціноутворення.

Нижче дуже коротке узагальнення висновків за результатами семінару:

Щодо бенефіціарного власника

- Радує, що новий Верховний Суд знаходиться у світовому тренді. У цілому він дотримується “широкого економічного підходу”, сформульованого ще у 2014 році у відомій справі “Донбасаеро” (http://reyestr.court.gov.ua/Review/38106136).

- Всі знайдені нами на рівні нового Верховного Суду справи було вирішено на користь платників (наприклад: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/77312120, http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/77197100 та http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/75879124).

- Цікавим є те, що в останній з перелічених справ платник використовував як доказ висновок кіпрського офісу Deloitte. Згідно з цим висновком кіпрська компанія-одержувач доходу у вигляді процентів є бенефіціарним власником цього доходу. Навіть не здогадувалися раніше, що “Велика четвірка” надає подібні послуги.

- Причина такого “шаленого” успіху платників у новому Верховного Суді - банальна. Поки що податківцям, принаймні на рівні тих справ, які були розглянуті новим Верховним Судом, не вдається зібрати інформацію, яка б показувала, що іноземний одержувач доходу обмежений у праві визначати його подальшу економічну долю.

- Безперечно, на рівні судів нижчих інстанції є приклади, коли податківцям вдалося проявити належну “завзятість і наполегливість” і провести обмін інформацією з податковими відомствами інших країн. Однак, на радість платникам і на превеликій жаль для податківців, у багатьох випадках суди не беруть до уваги результати такого обміну, які доказують обмеженість іноземного одержувача доходу у праві визначати його подальшу економічну долю.

- Суди розглядають вказані вище докази як недопустимі з формальних причин, головною з яких, як правило, є відсутність легалізації (апостилювання) документу іноземного податкового відомства за результатами обміну податковою інформацію. Класичний приклад такої “фатальної” для податківців справи, вирішеної судом апеляційної інстанції, доступний за цим посиланням: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/72641240.

Щодо трансфертного ціноутворення

- Є вже перша справа щодо суті трансфертного ціноутворення, розглянута новим Верховним Судом (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/80418267).

- Чесно кажучи, нічого феноменального у цій справі немає. У минулому вже було багато подібних справ, коли ще до запровадження трансфертного ціноутворення  застосовувалися правила про звичайні ціни.

- У цій справі як платник, так і податкова (у процесі перевірки) застосовували “перший метод” (метод  порівняльної неконтрольованої ціни) до операцій з експорту зернових. Новий Верховний Суд вирішив справу на користь платника з посиланням на те, що податківці не довели заниження цін платником. При цьому, новим Верховним Судом було “поставлено у вину” податківцям неврахування всіх умов співставності господарських операцій та застосування лише одного джерела інформації (офіційний сайт Аграрної біржі).

- Як не дивно, але новий Верховний Суд виявився великим симпатиком британських LLP і злісним ненависником швейцарських компаній=). За дуже спірних умов він визнає господарські операції  з британськими LLP (за періоди до внесення змін до Податкового кодексу України, згідно з якими належність операцій з британськими LLP до контрольованих не викликає жодного сумніву), неконтрольованими (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/80418267 і http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/8060725).

- У той же час, за приблизно ж за такої самої спірності питання про те, чи вважати контрольованими операції зі швейцарськими компаніями у 2015 році (у вересні 2015 року Швейцарію було вилучено з переліку низькоподаткових юрисдикцій) новий Верховний Суд подібних “альтруїстичних” настроїв не висловлює (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/76906000).

- Новий Верховний Суд вважає, що операції з швейцарськими компаніями, здійснені до вересня 2015 року підпадають під контроль. Це навіть попри надання платником доказів існування в кантоні, за місцем реєстрації його швейцарського контрагента, корпоративного податку за ставкою, що не є на 5 процентних пунктів нижчою за ставку податку на прибуток в Україні.

ТОП-3 рішень нового Верховного Суду у податкових спорах

Новий Верховний Суд працює і податкові спори тут не є винятком.

За перше півріччя 2018 року новий Верховний Суд встиг розглянути 6 900 податкових спорів.

Безперечно, серед такого масиву справ є дуже багато важливих і цікавих позицій нового Верховного Суду, які просто необхідно знати, щоб “не вдарити обличчям у бруд”  при захисті інтересів платника податків у суді.

Нижче  про “вершину айсбергу” - ТОП-3 найважливіших, на наш погляд, рішень нового Верховного Суду з початку 2018 року.

№ 1: постанова слідчого судді про призначення перевірки підлягає апеляційному оскарженню

Уже протягом довгого часу точиться дискусія стосовно того, чи мають слідчі судді право призначати податкові перевірки за зверненням правоохоронних органів  і чи можна оскаржити ухвалу слідчого судді про призначення такої перевірки.

Велика Палата Верховного Cуду (постанова від 23 травня 2018 року у справі № 237/1459/17)  зробила однозначний висновок, що оскаржувати постанови слідчих суддів про призначення перевірок можна.

Прямої відповіді на питання, чи є законними такі перевірки Велика Палата не давала. Власне, перед Великою Палатою таке питання і не стояло. Однак,  Велика Палата натякнула, що така ухвала слідчого судді є ухвалою непередбаченою кримінально-процесуальними нормами. Такий натяк сам по собі вказує на  незаконність ухвали слідчого судді про призначення перевірки.

Формально дана постанова Великої Палати стосується оскарження призначення перевірки дотримання трудового, а не податкового законодавства. Однак, це жодним чином не зменшує її значення для практики вирішення податкових спорів.  Як показує аналіз даних Єдиного державного реєстру судових рішень, висловлена у даній постанові правова позиція Великої Палати успішно використовується апеляційними судами для скасування постанов слідчих суддів саме про призначення податкових перевірок.

№ 2: фіктивне підприємництво контрагента

Знову ж таки практично  “одвічне” питання для практики вирішення податкових спорів. Якщо службових осіб контрагента було засуджено за фіктивне підприємництво (ст. 205 Кримінального кодексу України), чи є у платника  можливість зберегти податковий кредит та витрати за операцією з купілі товарів чи послуг у даного контрагента?

Одні адміністративні суди підтримувалися жорсткого несприятливого для платників підходу. Згідно з цим підходом фіктивне підприємництво контрагента виключає право платника на податковий кредит/витрати за операціями з цим контрагентом за будь-яких умов.

Інші адміністративні суду притримувались більш сприятливого  “ліберального” підходу. Згідно з цим підходом засудження службових осіб контрагента за фіктивне підприємництво не повинно позбавляти платника права на податковий кредит і витрати, якщо платник доведе, що операція була товарною.

Переломним став кінець 2015 року, коли колишній Верховний Суд України у своїй постанові від 1 грудня 2015 року у справі № 826/15034/14 фактично “легітимізував” несприятливий для платників підхід.

Після створення нового Верховного Суду були приклади підтримки Касаційним адміністративним судом як першого (наприклад, постанова від 27 лютого 2018 року у справі № 813/3594/17 ), так і другого підходу (наприклад, постанова  від 27 лютого 2018 року у справі № 813/1766/17).   Нарешті у Касаційного адміністративного суду “вистачило клепки” передати це “неоднозначне” питання на вирішення до  Великої Палати.

І тут увага!  Велика Палата (постанова від 26 березня 2018 року у справі № 826/19939/16)  самоусунулася від розгляду даного питання, зазначивши, що не вбачає у ньому “наявності виключної правової проблеми” і “у кожній конкретній справі суд має надавати правову оцінку встановленим фактичним обставинам справи”.

Деякі оптимісти вбачають у словах Великої Палати про те, що  “у кожній конкретній справі суд має надавати правову оцінку встановленим фактичним обставинам справи” підтримку позиції щодо можливості збереження права на податковий кредит та витрати за умови підтвердження реальності операцій з “фіктивним” контрагентом.

№ 3: стягнення бюджетного відшкодування ПДВ - правильний спосіб захисту прав

Це справжнє  питання “інтелектуального двобою” між колишнім  Вищим адміністративним судом України та колишнім Верховним Судом України. Вищий адміністративний суд України був прихильником більш ефективного способу захисту прав - “стягнення бюджетного відшкодування з державного  бюджету” (наприклад, ухвала від 4 лютого 2016 року у справі    № 806/2256/15).

Верховний Суд України дотримувався більш поміркованої позиції про виключні повноваження податкового органу  у процесі бюджетного відшкjдування і наполягав на необхідності зобов’язання податкового органу передати висновок про повернення бюджетного відшкодування до органу державного казначейства (наприклад, постанова від 16 вересня 2015 року  у справі № 2а/0570/17001/2012).

У справі № 826/7380/15  Касаційний адміністративний суд став на бік Вищого адміністративного суду України і попередньо визнав “стягнення бюджетного відшкодування з державного бюджету” правильним способом захисту прав.

Оскільки така позиція Касаційного адміністративного суду розходиться з позицією старого Верховного Суду України Касаційний адміністративний суд своєю ухвалою від 26 червня 2018 року передав справу на розгляд Великої Палати.

Станом на день написання даної статті рішення Великої Палати відсутнє. Сподіваємося, що Великій Палаті вистачить здорового глузду підтримати Касаційний адміністративний суд у його  прагненні до застосування найбільш ефективного способу судового захисту.

Фото з http://yvu.com.ua

Новий Кодекс адміністративного судочинства починає діяти

Співавтор Антон Гаврик

Раді повідомити, що нарешті закінчилася історія з прийняттям нових процесуальних кодексів та початком роботи нового Верховного Суду.

15 грудня 2017 року - це та відправна точка, з якої почнуть діяти нові процесуальні кодекси  і почне функціонувати новий Верховний Суд.

При цьому, ми не виключаємо, що до 15 грудня 2017 року може повністю не завершитися формування апарату та матеріально-технічної бази нового Верховного Суду.  Враховуючи це, а також великі залишки справ (біля 50 тисяч), навряд чи старт нового Верховного Суду буде легким.

Що стосується податкових спорів, то з 15 грудня 2017 року їх вирішення регулюватиметься новою редакцією Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України). З 15 грудня 2017 року Вищий адміністративний суд України припинить свою діяльність. Замість нього податкові спори у касаційному порядку розглядатиме Касаційний адміністративний суд як  структурний підрозділ Верховного Суду.  

Найбільш болючим моментом є те, що новим КАС України не передбачено практично жодних перехідних положень. Усі спори незалежно від судової інстанції, у якій вони перебувають на розгляді, та незалежно від того, чи провадження у них було відкрито до чи після набрання чинності новим КАС України, будуть розглядатися за новими правилами.   

Виняток передбачено лише для вже поданих заяв про перегляд судових рішень попереднім Верховним Судом України з мотивів  неоднозначного застосування норм права та невідповідності оскаржуваного рішення висновку Верховного Суду України.

Такі заяви розглядатимуться Касаційним адміністративним судом за правилами старої редакції КАС України.

До речі, у свій час ми аналізували тоді ще проект нового КАС України на предмет найяскравіших новел для практики вирішення податкових спорів. Безперечно, остаточна редакція нового КАС України і його проект відрізняються. Однак, в основній масі  переважна більшість описаних нами новел не втратила актуальності і на сьогодні.

Якщо цікаво, огляд новел доступний на блозі U-Tax Blog за наступними посиланнями: новела № 1, новела № 2, новела № 3, новела № 4, новела № 5, новела № 6, новела № 7, новела № 8, новела № 9, новела № 10, новела № 11, новела № 12, новела № 13, новела № 14, новела № 15  та  новела № 16.    

* Фото з http://pvo.com.ua/

Новела 16 - новий порядок подання апеляційної скарги

Співавтор Антон Гаврик

Продовжуємо серію публікацій на тему найбільш яскравих змін нової редакції Кодексу адміністративного судочинства України для практики вирішення податкових спорів.  

Нижче пропонується огляд шістнадцятої за значимістю, на наш погляд,  зміни, яка стосується нового порядку подання апеляційної скарги.

Огляд інших значимих змін  доступний тут: новела № 1, новела № 2, новела № 3, новела № 4, новела № 5, новела № 6, новела № 7, новела № 8, новела № 9, новела № 10, новела № 11, новела № 12, новела № 13, новела № 14, новела № 15.

Передбачається дві ключові зміни.

По-перше, апеляційні скарги  подаватимуться безпосредньо до апеляційного суду, а не через суд першої інстанції, як це має місце зараз.

По-друге, збільшаться строки на апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на рішення подаватиметься протягом 30 днів (проти сьогоднішніх 10 днів), а апеляційна скарга на ухвалу  - протягом 15 днів (проти 5 сьогоднішніх днів).

* Фото з http://motortransportsolicitor.co.uk