Збитки минулих періодів: перезавантаження цінно-паперового обліку

Фото з http://investnavigator.net

Мабуть, кожному, хто тим чи іншим чином зіштовхується з питаннями оподаткування, відомо про довготривале протистояння між платниками податків і податковими органами з приводу можливості/неможливості врахування у податковому обліку збитків (від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток), сформованих до 1 січня 2011 року.

Протистояння закінчилося внесенням у травні 2012 року змін до Податкового кодексу (п. 3 Підрозділу 4 Розділу XX), згідно з якими:

- платникам податку, чий дохід за 2011 рік є меншим за 1 мільйон гривень, дозволили повністю включити до своїх витрат такі збитки минулих періодів за результатами першого півріччя 2012 року;

- платникам податку, чий дохід за 2011 рік дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, дозволи включати до своїх витрат такі збитки поетапно: по 25% за результатами першого півріччя 2012 року, 2013, 2014 та 2015 років відповідно.

Податківці вирішили не зупинятися на досягнутому і максимально вигідно для себе (для цілей наповнення державного бюджету) розтлумачити вказані зміни до Податкового кодексу.

Цього разу «під ніж» потрапили платники податків, які здійснюють операції з цінними паперами, здебільшого банки та торговці цінними паперами. У своєму листі від 9 серпня 2012 року № 320/0/71-12/15-1217 «Про відображення від'ємного фінансового результату операцій з цінними паперами та деривативами у 2012 - 2015 роках» Державна податкова служба України роз’яснила, що положення Податкового кодексу щодо часткового 25% врахування збитків (від’ємного значення) минулих періодів у 2012, 2013, 2014 та 2015 роках застосовне і до від’ємного фінансового результату операцій з цінними паперами та деривативами платників податків, чий дохід за 2011 рік дорівнював чи перевищував 1 мільйон гривень.

Таким чином, на думку Державної податкової служби України, платники податку на прибуток з доходом за 2011 рік 1 мільйон гривень і більше, мають право на врахування у 2012 році у цінно-паперовому обліку лише 25% суми від’ємного фінансового результату операцій з цінними паперами та деривативами, які рахуються у них станом на 1 січня 2012 року. Решту від’ємного фінансового результату вони матимуть право врахувати у 2013, 2014 та 2015 роках – по 25% кожного року відповідно.

Від’ємне значення об’єкту оподаткування податком на прибуток (збитки), на яке розповсюджуються вказані положення Податкового кодексу щодо поступового врахування протягом 2012, 2013, 2014 та 2015 років, та від’ємний фінансовий результат операцій з цінними паперами та деривативами - це зовсім різні поняття. Тому платники податків та податкові юристи/консультанти в один голос вказують на безпідставність застосування податковими органами 25% обмеження до цінно-паперового обліку.

З даного приводу навіть висловився Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, банківської діяльності, податкової і митної політики. У листі від 10 вересня 2012 року № 04-39/10-990 комітет підтримав платників податків і вказав на безпідставність застосування податковими органами 25% обмеження до від’ємного фінансового результату операцій з цінними паперами та деривативами.

Якби там не було, податківці стоять на своєму і активно застосовують вказаний лист Державної податкової служби України на практиці. За таких умов, можна очікувати виникнення великої кількості судових спорів між податковими органами та платниками податків з приводу застосування 25% обмеження до цінно-паперового обліку.

На сьогоднішній день у Єдиному державному реєстрі судових рішень вже можна знайти окремі рішення, які стосуються озвученого питання (наприклад, справа за позовом ДП «Поліграфічний комбінат «Зоря» до Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби, http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/26237868). На жаль, у даній справі суд не проаналізував правомірності застосування 25% обмеження до від’ємного фінансового результату операцій з цінними паперами та деривативами і відмовив у відкритті провадження, керуючись виключно процесуальними міркуваннями.

Хто знає як закінчиться дана історія і якою буде судова практика у справах про застосування 25% обмеження до цінно-паперового обліку? Якщо провести лінію аналогії з питанням врахування збитків, сформованих до 1 січня 2011 року, то навряд чи практика судів буде однозначною.

Найбільш ймовірно, що суди в залежності від своїх вподобань та рівня занепокоєності наповненням державного бюджету ухвалюватимуть рішення як на користь платників податків, так і на користь податкових органів. Можна навіть припускати, що крапку у цій історії знову поставить законодавець – буде внесено зміни до Податкового кодексу, у яких буде визначено, чи застосовується 25% обмеження до фінансового результату операцій з цінними паперами та деривативами. Хочеться сподіватися, що цими змінами буде передбачено, що дане обмеження не застосовується. Однак, внутрішній голос чомусь підказує, що все буде з точністю та навпаки.

ТОП-5 нововведень Податкового кодексу (за результатами 2011 року)

Нижче наводяться 5, на мій погляд, найбільш важливих нововведень Податкового кодексу за масштабами їхнього впливу на бізнес-процеси в Україні:

Фото із сайта  http://www.tribalblogs.com

1. Метод нарахувань. Починаючи з другого кварталу 2011 року платникам податку на прибуток довелося забути про старий добрий метод «першої події». На зміну йому Податковий кодекс приніс метод нарахувань. Відповідно до цього методу доходи відображаються за датою переходу права власності на товар або за датою підписання акта виконаних робіт (наданих послуг) у разі поставки робіт (послуг). Витрати відображаються платником у тому періоді, коли ним було визнано доходи від реалізації відповідних товарів (послуг, робіт).

2. Автоматичне відшкодування ПДВ. Автоматичне бюджетне відшкодування ПДВ - приємний сюрприз Податкового кодексу. «Автоматичність» полягає в тому, що відшкодування надається без проведення документальної перевірки (за результатами камеральної перевірки) і в більш стислі строки. Не дивлячись на активну протидію податкових органів, окремим платникам податків все-таки вдалося отримати в 2011 році відшкодування ПДВ на «автоматичній основі».

3. Порушення кримінальної справи без прийняття податкового повідомлення-рішення. У разі виявлення ознак податкового злочину податкове повідомлення-рішення не надсилається платнику до закінчення судового розгляду кримінальної справи. Дана зміна позбавила платників податків одного з найбільш «дієвих» способів боротьби з необґрунтованим порушенням кримінальних справ за фактами вчинення податкових злочинів. До прийняття Податкового кодексу платник мав можливість скасувати відповідне податкове повідомлення-рішення через адміністративний суд, а потім на підставі рішення адміністративного суду домагатися скасування постанови про порушення кримінальної справи вже в загальному суді.

4. Концепція бенефіціарного власника. Введення до Податкового кодексу концепції бенефіціарного власника істотно збільшило податкові ризики українських холдингів, створених з використанням нерезидентних компаній, і як наслідок, викликало справжній ажіотаж серед податкових консультантів. Дана концепція головним чином використовується для визначення можливості застосування переваг конвенцій про уникнення подвійного оподаткування (повне звільнення або знижена ставка податку на репатріацію доходу нерезидента). Згідно з концепцією скористатися перевагами конвенцій про уникнення подвійного оподаткування буде можливим тільки у разі виплати доходу нерезиденту - бенефіціарному (фактичному) власнику доходу, а не посереднику, агенту або номінальному власнику.

5. Обмеження щодо віднесення до витрат вартості товарів (робіт, послуг), отриманих від нерезидентів та платників єдиного податку. Податковий кодекс запровадив незручні для бізнесу обмеження щодо віднесення до витрат вартості придбаних у нерезидентів консалтингових, маркетингових, рекламних та інжинірингових послуг, а також повну заборону щодо віднесення до витрат вартості придбаних у фізичних осіб-платників єдиного податку товарів (робіт, послуг), крім послуг у сфері інформатизації. І якщо заборона на віднесення до витрат вартості придбаних у «єдинників» товарів (робіт, послуг) була скасована з 1 січня 2012 року, то з обмеженнями стосовно послуг, отриманих від нерезидентів, платникам доведеться миритися і надалі.

І останнє. У 2011 році ринок прямо-таки шокувала неможливість включення до складу витрат збитків попередніх податкових періодів, сформованих до 1 січня 2011 року. Разом з цим, приписувати цю «заслугу» потрібно не Податковому кодексу, а «гостроті розуму» окремих працівників Державної податкової служби України, які знайшли «час і натхнення» для такого вже аж надто «розширеного» тлумачення положень Податкового кодексу.

Заборонене від’ємне значення з податку на прибуток

© Роман Блажко

Нещодавно ДПС України оприлюднила  листа від 8 вересня 2011 року № 828/3/15 щодо стану збиткової діяльності суб’єктів господарювання, який негативно впливає на забезпечення бюджетних призначень.

Викладена в цьому листі позиція ДПС України полягає в тому, що до складу витрат другого кварталу 2011 року платникам податків слід включати суми збитків, отриманих лише у першому кварталі 2011 року без урахування від’ємного значення попередніх періодів.

Свою позицію податківці обґрунтовують змістом пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу. Даним пунктом визначається, що платник податку включає до витрат другого календарного кварталу 2011 року від’ємне значення за результатами першого кварталу 2011 року, але прямо не передбачається, що в складі від’ємного значення за перший квартал 2011 року платник податків враховує збитки попередніх податкових періодів.

Логіка ДПС України вражає у світлі п. 22.4 Прикінцевих положень Закону про оподаткування прибутку підприємств. У цьому пункті чорним по білому написано, що у 2011 році від’ємне значення, яке не було враховане у складі валових витрат у 2010 році (даним законом встановлювалося обмеження, яке дозволяло включати до складу валових витрат лише 20% суми від’ємного значення, що утворилося станом на 1 січня 2010 року) та від’ємне значення, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат.

Таким чином, Законом про оподаткування прибутку підприємств чітко визначено, що від’ємне значення, яке виникло у 2010 році та попередніх податкових періодах, включається до складу валових витрат у 2011 році (першому кварталі 2011 року). Відповідно, таке від’ємне значення за попередні податкові періоди формує від’ємне значення за перший квартал 2011 року, яке, у свою чергу, у силу вищезазначеного пункту «Перехідних положень» Податкового кодексу включається до складу витрат другого кварталу 2011 року.

Отже, платники податки знову опинилися перед вибором: скоритися перед «свавіллям» чи пройти всі випробування лабіринтами судової системи. Нехай сміливим усміхнеться доля!