Вина у податкових відносинах

Дякую Асоціації правників України за чудову можливість виступити на податковому форумі. 

Темою моєї доповіді була вина у податкових відносинах. 

Після малої податкової реформи 2020 року (закон No 466 ) багато чого змінилося у цій сфері.  При цьому, ключовою зміною безперечно став поділ податкових правопорушень на умисні та інші, а також передбачення більш суттєвих штрафів за умисні правопорушення.

Вебінар на тему податкових ініціатив 2021 року

Проведення вебінарів на платформі "Ліга-Закон" - це завжди свято.

Цього разу "доповідав" про податкові ініціативи 2021 року, а саме:

- податкову амністію;

- законопроект 5600; та

- так званий податок "на Google".

Що стосується податкової амністії, то тим щасливчикам, які накопичили достатньо активів для того, щоб не вважатися автоматично амністованими, рекомендується зайняти позицію очікування.

Зокрема, доцільно буде дочекатися розробки Кабінетом Міністрів законопроекту щодо посилення контролю за повнотою оподаткування доходів фізичних осіб. Наявність цього законопроекту дасть змогу більш адекватно оцінити ризики для тих, хто "не горить бажанням" застосовувати податкову амністію.

Податкова реформа від “Слуги Народу”

14 листопада 2019 року мав за радість провести вебінар на базі ЛІГА-ЗАКОН  на тему податкової реформи від “Слуги Народу”. 

Під час вебінару було розглянуто як ті зміни, які було вже втілено у життя, так і ті, які тільки плануються. Серед перших було розглянуто, зокрема, декриміналізацію фіктивного підприємництва та підвищення порогів для відповідальності за ухилення від сплати податків. Серед других - запровадження єдиного рахунку для сплати податків, податкову амністію, створення Бюро фінансових розслідувань та ряд змін щодо адміністрування податків згідно із законопроектом № 1210-1. 

Найбільшу увагу під час вебінару було приділено питанню впливу декриміналізації фіктивного підприємництва на практику вирішення податкових спорів. Вже є перші судові рішення після декриміналізації. На жаль, у цих рішеннях часто дається діаметрально протилежна оцінка факту декриміналізації. Одні суди у зв’язку з декриміналізацію не враховують вироків про засудження  посадових осіб контрагентів за фіктивне підприємництво, які були постановлені до декриміналізації. Інші суди, навпаки, не бачать жодних перепон для врахування таких вироків. 

Також особливе занепокоєння викликає знайдений податковою міліції замінник фіктивного підприємництва. Мова йде про ст. 201-1 Кримінального кодексу України (підроблення документів, які подаються для державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців). Податкова міліція зараз намагається активно застосовувати дану статтю у тих випадках, які раніше потрапляли під фіктивне підприємництво. Є побоювання, що з часом така практика стане масовою і, відповідно, позитивний ефект від декриміналізації фіктивного підприємства буде зведений нанівець.

4 проблемних питання єдиного податку у житті аграрних підприємств

Єдиний податок четвертої групи (колишній фіксований сільськогосподарський податок) не без вагомих на те причин сплачує переважна більшість аграрних компаній, які займаються обробітком землі в Україні.

Нижче ми узагальнили ті головні проблемні питання, які виникають при сплаті цього податку.

Проблема № 1 - невизначеність на майбутнє

База для нарахування єдиного податку - це нормативно-грошова оцінка землі. У 2018 році проводиться нова всеукраїнська нормативно-грошова оцінка земель сільськогосподарського призначення (відповідно до постанови  Кабінету Міністрів України від 07.02.2018 № 105).

Якщо нова нормативно-грошова оцінка земель буде значно вищою, ніж зараз, не виключено, що деяким аграріям просто  буде економічно не вигідно продовжувати сплачувати єдиний податок. Такі аграрії можуть розглядати варіант переходу на загальну систему оподаткування зі сплатою податку на прибуток.

Однак, не будемо поспішати з висновками. Дочекаємося результатів нової нормативно-грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення.   

Проблема 2 -  неможливість підтвердження статусу платника єдиного податку при наявності податкового боргу на мізерну суму

Якщо у вашої компанії з певних магічних причин буде діагностована наявність податкового боргу на смішну суму у декілька гривень  станом на 1 січня, дуже ймовірно, що податкова не підтвердить вам статус платника єдиного податку на новий рік.

На щастя, є судова практика на користь платників податків щодо цього питання. Суди можуть поділяти наступні позиції платників податків:

- наявність податкового боргу на незначну суму не може бути підставою для відмови у підтвердженні статусу платника єдиного податку (наприклад, ухвала Вищого адміністративного суду України від 06.09.2016 у  справі № 821/354/16);

- Наявність податкового боргу може бути підставою для відмови у первинному отриманні статусу платника єдиного податку,  але не може бути підставою для непідтвердження такого статусу (постанова Верховного Суду від 08.05.2018 у справі № 816/1088/17).  

Проблема 3 - неналежним чином оформлені договори оренди

Для застосування єдиного податку потрібно, щоб частка сільськогосподарського виробництва платника як мінімум складала 75% у загальному виробництві. Податківці намагаються відстоювати позицію,  що 75% сільскогосподарського виробництва - це обов’язково на землі, права на яку належним чином оформлені.

Отже, якщо у вашому земельному банку значна частина землі, на яку права оренди не є належним чином оформленими, є ризик втрати статусу платника єдиного податку.

На щастя, податківці не досить часто зараз цим займаються. Їм значно цікавіше було проводити такі перевірки у ті часи, коли ще діяв спеціальний режим ПДВ для сільськогосподарських виробників. Тоді вони намагалися позбавити аграрія статусу суб’єкта спеціального режиму ПДВ та статусу платника єдиного податку (фіксованого сільськогосподарського податку) одночасно.

Також є позитивна судова практика для платників податків  у цьому контексті. Суди поділяють позицію, що для розрахунку частки сільськогосподарського виробництва повинен враховуватися увесь урожай, незалежно від того, чи на належно, чи на неналежно оформлених ділянках він вирощений (наприклад, ухвала Вищого адміністративного суду України від  06.09.2016 у справі № 808/7906/13-а).

Проблема 4 - розорювання сіножатей і пасовищ

Не рідкість на сьогодні, коли аграрні підприємства розорюють та засіюють зерновими чи технічними культурами пасовища чи сіножаті. Якщо ви так робите, рекомендували б вам сплачувати за такі землі єдиний податкою як за ріллю, тобто з урахуванням коефіціенту 1,756.

Якщо цього не зробити, є ризик наразитися на донарахування з боку податкової.

Яскравий приклад  донарахування - це справа  № 808/2649/17, у якій суди, включаючи Верховний Суд,  підтримали податкову. У ції справі податкова встановила, що платник використосував сіножаті як ріллю, проаналізувавши його форму СГ-29. Як наслідок, платнику було донараховано єдиний податок з урахуванням  вказаного коефіцієнту 1,756. Також до платника було застосовано штраф у розмірі 25% за заниження податкових зобов’язань.

* - Фото з http://www.1zoom.me

Податкова складова банкрутства

Співавтор Антон Гаврик

На жаль, Податковий кодекс України (далі - “ПК України”) та  Закон України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (далі - “Закон про банкрутство”)  не є ідеально зіграним дуетом. Коли йде мова про податкові моменти банкрутства, виникає багато практичних проблем.

Нижче про три найбільш поширені проблеми.

І. Ініціювання процедури банкрутства за заявою податкового органу

Дане питання є актуальним у першу чергу для самих податківців. Перенесення податкового боргу з категорії “нестягнутий” до категорії “стягується у процедурі банкрутства” зменшує загальну суму податкового боргу платників податків. Це, у свою чергу, позитивно впливає на показник ефективності роботи органів податкових органів.  

Проблемним питання є у першу чергу тому, що для порушення провадження у справі про банкрутство Закон про банкрутство (ч. 2 ст. 11) вимагає надати постанову про відкриття виконавчого провадження. Також повинен пройти трьохмісячний строк з моменту пред’явлення виконавчого документа  до виконання.

Як відомо, процедура стягнення податкового боргу не передбачає собою отримання виконавчого листа. Для стягнення податкового боргу на підставі рішення суду податковий орган безпосередньо (оминаючи державного виконавця) звертається до банку платника з інкасовим дорученням для примусового стягнення грошових коштів у рахунок погашення податкового боргу.  

На превелике щастя для податківців,  суди йдуть їм на зустріч. Суди, зокрема,  визнають, що для порушення провадження у справі про банкрутство за заявою податкового органу подання постанови про відкриття виконавчого провадження не є обов’язковим.

Постанова Вищого господарського суду України (далі - “ВГСУ”) від 17.02.2015 у справі № 925/1941/14 - яскравий приклад такої сприятливої для податківців судової практики.

ІІ. Сплата ПДВ при реалізації майна в ліквідаційній процедурі

На сьогоднішній день ситуація із сплатою ПДВ під час реалізації активів банкрута в ліквідаційній процедурі продовжує бути неоднозначною.  

Так, зокрема, ВГСУ у своїй постанові від 16.05.2012 у справі № 25/112/10 наголошує, що під час реалізації активів банкрута в ліквідаційній процедурі не виникає та не може виникнути зобов’язання банкрута щодо сплати ПДВ.

Нагадуємо, що пунктом 4 ч. 1 ст. 38 Закону про банкрутство прямо передбачено, що з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури у банкрута не виникає жодних додаткових зобов’язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов’язкових платежів)), крім витрат, безпосередньо пов’язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.

У той час, податкові органи підтримують протилежну думку. Вони вважають реалізацію майна банкрута в ліквідаційній процедурі операцією з постачання товарів, де виникає об’єкт оподаткування ПДВ.

Доволі сильний аргумент на користь такої позиції податкових органів - це пункт 7.3 ст. 7 ПК України. Згідно з цим пунктом будь-які питання щодо оподаткування не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до ПК України.

Згаданий вище пункт 4 ч. 1 ст. 38 Закону про банкрутство не включено до ПК України. Відповідно, даний пункт не можна  розглядати як такий, що звільняє від сплати ПДВ.

На практиці зазвичай ліквідатори не сплачують ПДВ під під час реалізації майна банкрута. Однак, зазначена невизначеність - це “Дамоклів меч” над головою ліквідаторів. Існує ризик притягнення ліквідаторів до кримінальної відповідальності за ухилення від сплати податків.

У 2015 році була спроба врегулювати дану колізію на законодавчому рівні. Так, було розроблено законопроект № 3164 від 22.09.2015 “Про внесення змін до статті 184 ПК України”. Зміни, зокрема, стосувалися підпункту “д” пункту 184.1 ПК України. Згідно зі змінами анулювання реєстрації платника ПДВ повинно було відбуватися не на підставі  ухвали суду про ліквідацію підприємства, а на підставі ухвали про визнання боржника банкрутом.

Однак, з незрозумілих причин законопроект було відкликано, а колізія залишилась невирішеною.

На сьогоднішній день продовжується робота щодо усунення озвучених розбіжностей на законодавчому рівні. Зокрема, цим питанням опікується комітет з податкового та митного права Асоціації правників України.   

ІІІ. Включення заяв податкових органів до реєстру кредиторів

Проблемними є три аспекти.

По-перше, чи можливо включити заявлені контролюючим органом суми неузгоджених податкових зобов’язань до реєстру вимог кредиторів?

Більшість господарських судів займають однозначну позицію, що вимоги за неузгодженими податковими зобов’язаннями (включаючи оскаржені податкові повідомлення-рішення) не включаються до реєстру вимог кредиторів. До реєстру кредиторів можна включати лише податковий борг, яким визнається тільки податкове зобов'язання, узгоджене самим платником податків або встановлене судом. Зокрема така позиція висвітлена ВГСУ у постановах від 20.12.2011 у справі № 5015/118/11; від 08.10.2013 у справі № 914/77/13 та від 01.07.2015 у справі № 914/1820/14.

По-друге, що ж робити, якщо ліквідаційна процедура  вже закінчується, а податкове зобов’язання так і не стало узгодженим?

Буває, що неузгоджені податкові зобов’язання суди все-таки включають до реєстру вимог кредиторів. Однак, якщо суд займає позицію щодо необхідності узгодження зобов’язання, то ліквідаційна процедура може закінчитися, а податкове зобов’язання так і не потрапити до реєстру. У подальшому таке податкове зобов’язання може бути списане контролюючим органом як безнадійний податковий борг.  

По-третє, глибоко дискусійним є питання, як взагалі розглядати вимоги податкового органу щодо сплати податкових зобов’язань, які набули статусу узгоджених вже після відкриття провадження у справі про банкрутство.

Така ситуація виникає, наприклад, коли податкове повідомлення-рішення про визначення податкового зобов’язання було прийнято контролюючим органом до відкриття провадження у справі про банкрутство. Платник оскаржив податкове повідомлення-рішення в адміністративному чи судовому порядку. Процедура судового чи адміністративного оскарження, негативне завершення якої для платника має наслідком узгодженість податкового зобов’язання, закінчилася вже після відкриття провадження у справі про банкрутство.   

Питання в тому, чи повинні вказані вимоги податкових органів  відноситись до конкурсних чи до поточних вимог кредиторів?

З одного боку, нібито можна стверджувати, що зазначені вимоги контролюючих органів повинні відноситись до конкурсних вимог. На користь такого висновку свідчить той факт, що дані вимоги виникли (було прийняте відповідне податкове повідомлення-рішення) до відкриття провадження у справі про банкрутство.

З іншого боку, такі вимоги стають узгодженими (чинними) вже після відкриття провадження у справі про банкрутство. Тому нібито є підстави розглядати ці вимоги як поточні  (такі, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство).

На жаль, на сьогоднішній день не сформувалося достатньо судової практики, щоб дати вичерпні відповіді на зазначені непрості питання.

Хоча і сказати, що судова практика взагалі відсутня - не сказати нічого.

Надзвичайно цікавою у цьому контексті є постанова ВГСУ від 11.07.2012 у справі № 18/85 про банкрутство ТОВ “Молочна Рів’єра”.

У даній постанові ВГСУ:

- визнав вимоги податкового органу щодо сплати податкових зобов’язань, які набули статусу узгоджених вже після відкриття провадження у справі про банкрутство, конкурсними; та

- вказав на факт пропуску податковим органом строку на пред'явлення зазначених  конкурсних вимог кредиторів (контролюючий орган заявив дані вимоги після узгодження податкових зобов’язань у ліквідаційній процедурі, а не у процедурі розпорядження майном у межах відведеного на те строку).

Замість висновку

Отже, процедура банкрутства боржника дійсно має істотну податкову складову. Навіть незважаючи на набрання чинності 18.01.2013 новою, більш прогресивною редакцією Закону про банкрутство, податкових проблем у процедурі банкрутство залишається ще достатньо.

Фото з http://bankruptcy-ua.com/news/334

Податкові зміни “під ялиночку” 2018 року

Співавтор Антон Гаврик

Кінець 2017 року не став винятком щодо внесення змін до податкового законодавства, які діятимуть з початку 2018 року.

Продовжуючи багаторічну “добру” традицію, у самому кінці грудня 2018 року Президент підписав і 30 грудня 2018 року було офіційно опубліковано Закон України “Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році”.

Закон передбачає велику кількість змін до податкового законодавства. Нижче дуже коротко про найважливіші із цих змін.

ПДВ - зупинення реєстрації податкових накладних. Передбачається доволі серйозна реформа системи зупинення реєстрації податкових накладних. Якщо дуже коротко, то суть реформи зводиться до наступного.

З набранням чинності законом система реєстрації податкових накладних припиняє свою роботу. Система відновить роботу після затвердження Кабінетом Міністрів України (КМУ) нового порядку зупинення реєстрації податкових накладних. КМУ повинен затвердити такий порядок до 1 березня 2018 року. Однак, далеко не факт, що КМУ впорається затвердити такий порядок у межах відведеного строку.

Для податкових накладних, реєстрація яких на даний момент є зупиненою, але рішення про відмову у реєстрації комісією ще не прийнято, передбачено доволі сприятливі перехідні положення. У залежності від моменту подання платником пояснень/документів (до чи після 1 грудня 2017 року) для відновлення реєстрації таких накладних передбачається або повністю  автоматична реєстрація, або реєстрація по завершенню п’яти робочих днів, відведених на розгляд комісією таких пояснень.

ПДВ - скасування бюджетного відшкодування під час експорту олійних. З  1 вересня 2018 року до 31 грудня 2021 року звільняється від ПДВ експорт соєвих бобів,  з 1 січня 2020 року до 31 грудня 2021 року - насіння свиріпи або ріпаку.

Звільнення від ПДВ цих операцій матиме наслідком скасування бюджетного відшкодування при експорті вказаних олійних культур.

Звертаємо увагу, що попередньо законопроектом передбачалося звільнення від ПДВ (скасування бюджетного відшкодування) з 1 березня 2018 року для експорту соняшнику, ріпаку та сої. Наскільки ми розуміємо, під тиском сильного аграрного лобі ці положення були значно пом’якшені при прийнятті закону в остаточній редакції.  

ПДВ - звільнення від оподаткування при некомерційних ввезеннях товару на митну територію України (ручна поклажа, супроводжуваний   багаж, міжнародні поштові та експрес відправлення). Визначаються правила, спрямовані на боротьбу із зловживаннями, пов’язаними з використанням даного звільнення від ПДВ у комерційних цілях (доволі поширена практика на сьогоднішній день).

Встановлюються обмеження, прив’язані до частоти виїзду осіб, які перевозять товари, за кордон та частоти отримання міжнародних відправлень. Наприклад, передбачене звільнення від оподаткування ПДВ для міжнародних відправлень вартістю не більше 150 євро буде діяти лише щодо трьох перших відправлень на місяць. При цьому, для цілей застосування звільнення вартість всіх трьох відправлень додаватиметься. Звільнення надаватиметься лише в частині неперевищення сумарною  вартістю перших трьох відправлень протягом календарного місяця 150 євро.

ПДВ - звільнення від оподаткування ПДВ операцій з постачання “електрокарів”. Передбачається, що протягом усього 2018 року звільнятимуться від оподаткування ПДВ імпортні та внутрішні поставки автомобілів, оснащених електричними двигунами. Очікуємо подешевшання  “електрокарів” на 20%!

Трансфертне ціноутворення. Передбачаються об’ємні зміни до правил трансфертного ціноутворення. Серед цих зміг -  коригування критеріїв контрольованості господарських операцій та запровадження нових вимог до змісту документації з трансфертного ціноутворення.

Акцизний податок, екологічний податок, рентна плата.  Передбачається підвищення ставок цих  податків.

* Фото з https://efibcongress.org/

Основні зміни 2016

Нижче пропонується короткий огляд основних змін у податковому законодавстві, які діють з початку 2016 року.

Податок на прибуток

- Повернення до квартального звітного періоду. Річний звітний період залишається тільки для окремих сільськогосподарських виробників і платників з виручкою за попередній рік не більше 20 млн. грн.

- Скасовано щомісячні авансові внески. Податок платиться після подання відповідних податкових декларацій. Однак, один авансовий внесок у 2016 році все-таки треба буде сплатити. Зокрема, до кінця четвертого кварталу потрібно буде сплатити авансовий внесок у розмірі 2/9 податку, розрахованого за результатами трьох кварталів 2016 року (такий собі аналог 11 місячного податкового періоду, який існував декілька років тому).

Податок на доходи фізичних осіб

 - Скасована прогресивна ставка (15/20%). Замість неї застосовується єдина ставка 18%.

 - Змінено порядок сплати авансових внесків для фізичних осіб-підприємців, які перебувають на загальній системі оподаткування. Базою для розрахунку авансових внесків тепер є не попередній рік, а попередній квартал. Більш того, більше не потрібна сплата авансового внеску за четвертий квартал.

Єдиний соціальний внесок (ЄСВ)

- Скасовано 3,6% ЄСВ, який утримувався з доходів працівників.

- Істотно знижена ставка ЄСВ для роботодавців: з 36,76 - 49,7% до 22%.

- Збільшена максимальна сума доходу, оподатковуваного ЄСВ, з 17 до 25 прожиткових мінімумів (36 250 грн. станом на серпень 2016 року).

ПДВ

- Скасовано таку підставу для анулювання реєстрації платника ПДВ, як запис у відповідному  державному реєстрі про відсутність платника за місцезнаходження.

- Змінено порядок визначення бази оподаткування для товарів/послуг власного виробництва. Якщо раніше база оподаткування таких товарів/послуг не повинна бути нижче собівартості, то тепер - не нижче за звичайні ціни.

- Уточнено порядок оподаткування операцій банків та інших фінансових установ з реалізації заставного майна. У незалежності від того, чи звернуто стягнення на майно платника, чи неплатника ПДВ, застосовується «маржинальна» схема. Оподаткуванню підлягає лише позитивна різниця між ціною реалізації такого майна і вартістю, за якою дане майно було отримано у власність банку або іншої фінансової установи в рахунок погашення зобов'язань боржника.

- Запроваджено штраф за помилки при заповненні податкових накладних (раніше існував тільки штраф за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних).

- Скасовано звільнення від ПДВ для операцій з експорту основної маси зернових та технічних культур. Останнє унеможливлювало бюджетне відшкодування за такими операціями, а отже, призводило до заниження цін на зернові та технічні культури при їхній закупівлі зернотрейдерами-експортерами.

- Значною мірою змінилася система бюджетного відшкодування. Якщо раніше існували загальна і автоматична (прискорена) системи бюджетного відшкодування, то тепер - лише одна система відшкодування. За новими правилами бюджетне відшкодування надається за результатами камеральної перевірки. Документальні перевірки теж можливі, але тільки в двох, прямо обумовлених в Податковому кодексі випадках. Зокрема, документальні перевірки можливі щодо:

1) раніше непідтверджених документальними перевірками сум бюджетного відшкодування за періоди до 1 липня 2015 року (початок повноцінного функціонування електронної системи адміністрування ПДВ) і

2) cум бюджетного відшкодування, сформованих за рахунок придбання до 1 січня 2016 року товарів/послуг у суб'єктів спеціального режиму оподаткування ПДВ сільськогосподарських виробників.

Нова система передбачає існування двох публічних реєстрів заяв про надання бюджетного відшкодування (реєстри доступні на сайті Державної фіскальної служби - http://sfs.gov.ua/diyalnist-/vidshkoduvannya-pdchv/povidomlennya-pro-reestri-zayav/240063.html).

Впроваджується правило, згідно з яким бюджетне відшкодування надається в хронологічному порядку відповідно до черговості внесення заяв до одного з реєстрів. Найбільш «загадковим» елементом нової системи є впровадження не одного, а двох реєстрів заяв про подання бюджетного відшкодування без визначення будь-якої пріоритетності отримання бюджетного відшкодування при включенні в той чи інший реєстр.

У перший реєстр потрапляють заяви платників, які відповідають визначеним Податковим кодексом критеріям. Дані критерії зовні дуже нагадують критерії, які раніше передбачалися для отримання бюджетного відшкодування в автоматичному режимі. У другій реєстру включаються заяви платників, які не відповідають згаданим критеріям.

- Встановлено чіткий 15 денний строк для проведення на підставі скарги покупця документальної позапланової перевірки продавця, який своєчасно не зареєстрував податкову накладну або допустив помилки в її обов'язкових реквізитах.

- Встановлено правило, згідно з яким несуттєві помилки в оформленні податкової накладної не є перешкодою для формування покупцем податкового кредиту.

 - Запроваджено обмеження щодо залишення в розпорядженні суб'єктів спеціального режиму оподаткування сільськогосподарських виробників сум ПДВ, що підлягають сплаті до бюджету. Якщо раніше вони отримували у вигляді непрямої субсидії в своє розпорядження 100% таких сум, то тепер вони вдовольняються тільки їхньою частиною. При здійсненні операцій із зерновими і технічними культурами суб'єкти спеціального режиму можуть використати 15% таких сум, при здійсненні тваринництва - 80% і при здійсненні інших операцій - 50%.

Єдиний податок

- Зменшений максимальний дозволений річний розмір виручки для платників третьої групи з 20 до 5 млн. грн.

- Підвищено ставки податку для платників третьої групи з 2% до 3% (для тих, хто додатково сплачує ПДВ) і з 4% до 5% (для тих, хто платником ПДВ не реєструвався).

- Скасовано вимогу щодо належного оформлення права користування/ власності на земельні ділянки для платників четвертої групи (сільськогосподарські виробники).

- Підвищено ставки податку для платників четвертої групи (сільськогосподарські виробники).

Адміністрування

- Удосконалено порядок погашення податкових зобов'язань за рахунок переплат з податків. Головні зміни стосуються можливості зарахування переплат по тому самому податку в автоматичному режимі (без подачі заяви платника податку), а також можливості використовувати заявлене бюджетне відшкодування ПДВ  для погашення зобов'язань за іншими податками.

Різне

- Впроваджується електронна система адміністрування акцизного податку при реалізації палива (з 1 березня 2016 року - в тестовому режимі і з 1 квітня 2016 - в повному режимі).

- Встановлено додатковий податок на нерухомість у річній сумі 25 000 грн. для власників квартир площею понад 300 м.кв. і будинків площею понад 500 м.кв.

- Змінено об'єкт оподаткування транспортним податком. Тепер обкладаються податком автомобілі не старше 5-ти років не залежно від їхнього робочого об'єму двигуна, а в залежності від їхньої вартості. Під оподаткування, зокрема, потрапляють автомобілі з вартістю понад 750 мінімальних заробітних плат (близько 1 млн. грн. станом на 2016 рік).

* - Фотографія з http://tbb.kic-innoenergy.com

Податкова реформа: битва двох впливових жінок

Тільки ледачий не говорить чи не пише в наш час про майбутню податкову реформу.

Українська податкова система, безумовно, потребує «капітального ремонту». Чим швидше цей «ремонт» відбудеться, тим краще буде для всіх нас.

Отже, що ж має нам принести податкова реформа і коли її можна очікувати?

Насправді, це доволі непрості питання для відповіді.

На жаль, досі немає єдиного бачення податкової реформи.

Те, що ми маємо зараз, це дві зовсім різні концепції податкової реформи, розроблені різними групами експертів.

Перша концепція розроблена Міністерством фінансів під керівництвом пані Наталії Яресько, міністра фінансів. Ця концепція видається більш «офіційною» у порівнянні з аналогами. Навесні 2015 Національна рада реформ (очолювана Президентом України) доручила пані Яресько підготовку податкової реформи.

Альтернативна концепція розроблена Комітетом Верховної Ради з питань податкової та митної політики під керівництвом його голови пані Ніни Южаніної.

Згадані вище концепції  жодним чином не узгоджені між собою і подекуди пропонують абсолютно різні рішення для тих самих податкових проблем. Концепція пані Яресько виглядає більш «поміркованою», а отже, більш реалістичною для прийняття. Концепція пані є відверто революційною, а отже, недосить ймовірною для затвердження, принаймні, на мою точку зору.

Далі наводиться короткий опис основних положень обох концепцій:

Питання	Концепція Яресько	Концепція Южаніної
Податок на прибуток	Ставка зростає з 18% до 20%	Ставка зменшується з 18% до 15% Податок трансформується у податок на розподіл дивідендів
ПДВ	Базова 20% ставка залишається без змін. Знижена ставка у 7%, яка застосовується до ліків і медичних виробів, скасовується	Базова ставка у 20% знижується до 15%
Податки на зарплату	Запровадження єдиної 20% ставки податку на доходи фізичних осіб Зниження ставки єдиного соціального внеску до 20% Повне скасування єдиного соціального внеску починаючи з 2018 року (зарплатні виплати  оподатковуватимуться лише податком на доходи фізичних осіб за ставкою 20%)	Зниження ставки податку на доходи фізичних осіб до 10% Зниження ставки єдиного соціального внеску до 20%
Спрощена система оподаткування	Звуження сфери застосування спрощеної системи. Спрощена система застосовуватиметься лише до фізичних осіб (до юридичних осіб не застосовуватиметься взагалі) з річним доходом не більше 2 млн. грн.	Повне скасування спрощеної системи, але з 2018 року

З наведеної вище таблиці добре видно, що хоча концепції і відрізняються в запропонованих рішеннях, вони ідентифікують і пробують розв’язати одні й ті ж  проблеми податкової системи.

Наприклад, обидві концепції намагаються вирішити проблему ухилення від податків на заробітну плату. Багато вітчизняних роботодавців не обтяжують себе виплатою офіційної заробітної плати. Вони віддають перевагу «заощадженню» на податках за рахунок виплати заробітної плати «в конверті».

Для вирішення цієї проблеми обидві концепції пропонують зменшення податкового тягаря на заробітну плату, мотивуючи цим самим роботодавців до виплат офіційних заробітних плат.

Крім того, обидві концепції визнають несправедливість в оподаткуванні, викликану «розлогою» спрощеною системою, яка зараз вочевидь виходить за рамки оподаткування справді малого бізнесу. Автори концепцій пропонують певні рішення, спрямовані на посилення справедливості у цій галузі.

Коли справа доходить до математики, обидві концепції не позбавлені серйозних проблем. Кожна з концепцій передбачає значене зниження доходів державного бюджету. Деякі експерти вважають, що втілення в життя концепції пані Яресько може коштувати бюджету приблизно 60 млрд. грн., в той час як концепції пані Южаніної - 150-200 млрд. грн. На фоні 603 млрд. грн. загальних доходів державного бюджету на 2015 рік, прогнозовані зменшення доходів є більш, ніж значним.

Це і не дивно, що МВФ з яким український уряд наразі тісно співпрацює,  незадоволений жодною з концепцій. МВФ пропонує авторам концепцій серйозно задуматися над пошуком компенсаторів для зменшених доходів бюджету або вдатися до відповідного скорочення витрат державного бюджету.

Пані Яресько та пані Южаніна не здаються і намагаються зробити все можливе і неможливе для того, щоб саме їхня версія реформи знайшла закріплення у податковому законодавстві. Залишається сподіватися, що вони знайдуть достатньо мудрості перетворитися із суперників на союзників і погодити компромісний проект податкової реформи, так потрібної нашій країні.

*- Фотографії  з http://289zradnykiv.wtf та http://zn.ua