ЗАКОНОПРОЄКТ No 1210: ПОДАТОК НА ПРИБУТОК (ВНУТРІШНЄ ОПОДАТКУВАННЯ)

На жаль, поки що незрозумілою є ситуація з підписанням Президентом законопроекту № 1210, який значним чином “перекроює” Податковий кодекс України. 

Разом з цим, зважаючи на те, що шанси на його підписання Президентом є, на мою думку, великими вирішив серією стислих публікацій розповісти про ключові зміни, які нас всіх чекають, якщо цей законопроєкт стане законом. 

Публікація № 1: податок на прибуток (внутрішнє оподаткування):

- Поріг річного доходу для платників податку на прибуток, які можуть не враховувати податкові різниці та подавати декларацію з податку на прибуток раз на рік, збільшується з 20 до 40 млн. грн (п. 134.1.1 та п. 137.5 Податкового кодексу) 

- Збільшується сума для для визнання матеріальних активів основними засобами (з 6000 грн до 20 000 грн) - п. 14.1.138 Податкового кодексу. 

Податок на прибуток: перезавантаження

Співавтор Антон Бабак

У рамках податкової реформи 2015 року Розділ ІІІ «Податок на прибуток підприємств» Податкового кодексу було викладено у новій редакції. Нижче пропонується коротка характеристика нових правил справляння податку на прибуток, які в основній масі набрали чинності з 1 січня 2015 року.

Загальні зміни

- Податком обкладається прибуток до оподаткування, визначений згідно зі стандартами ведення бухгалтерського обліку, однак з урахуванням певних податкових різниць;

- Для малих підприємств (з річним доходом не більше 20 млн. грн.) застосування податкових різниць не є обов’язковим. Вони можуть не коригувати свій фінансовий результат на податкові різниці. У такому випадку оподатковується «чистий» фінансовий результат;

- Податкові органи отримали право перевіряти правильність ведення бухгалтерського обліку платника податку відповідно до НПБО або МСФЗ. Дивуватися тут немає чому, бо саме прибуток, розрахований за правилами ведення бухгалтерського обліку, тепер лежить в основі об’єкту оподаткування;

- Докорінно змінено підхід до витрат, які не пов’язані з господарською діяльністю платника. Тепер на них можна зменшувати оподатковуваний прибуток;

- Скасовано 4% обмеження на включення до витрат вартості консалтингових, маркетингових, рекламних та інжинірингових послуг, придбаних у нерезидентів;

- Надання поворотної фінансової допомоги відтепер не зумовлює податкових наслідків для отримувачів такої допомоги (відсутність необхідності включення до доходу умовних відсотків та в окремих випадках «тіла» поворотної допомоги);

Податкові різниці

- Амортизація: застосовуються спеціальні правила податкової амортизації згідно з Податковим кодексом. Ці правила жодним суттєвим чином не відрізняються від тих, що застосовувалися раніше;

- Правила трансфертного ціноутворення: прибуток до оподаткування може бути збільшений на позитивну різницю між ціною, визначеною за принципом «витягнутої руки», і ціною договору;

- Правила тонкої капіталізації: обмеження на включення до витрат процентів, сплачених пов’язаним нерезидентам у випадках, коли співвідношення боргу до власного капіталу платника перевищує 3,5 (для банків та інших фінансових установ – 10);

- Закупівлі у резидентів з «офшорних» юрисдикцій та неприбуткових організацій: обмеження на врахування витрат встановлюється в розмірі 70% від суми закупівлі. Цього обмеження можна уникнути, якщо платник податку обґрунтує відповідно до правил трансфертного ціноутворення, що застосовані ним ціни відповідають принципу «витягнутої руки»;

- Роялті: обмеження щодо включення до витрат сплачених сум роялті по суті залишаються такими, як і раніше (повна заборона на включення до витрат роялті, які виплачуються резидентам з «офшорних» юрисдикцій, та 4% обмеження для роялті, які виплачуються іншим нерезидентам). Новелою є те, що зазначені обмеження можна обійти, якщо платник податку обґрунтує відповідно до правил трансфертного ціноутворення, що сплачені ним суми роялті відповідають принципу «витягнутої руки»;

- Операції з цінними паперами: залишаються в силі спеціальні податкові правила, які унеможливлюють врахування збитків від операцій з цінними паперами.

Новели адміністрування

- Змінилися правила сплати авансових внесків при виплаті дивідендів. Тепер базою нарахування таких авансових внесків є не вся сума виплачуваних дивідендів, а лише сума перевищення дивідендів над прибутком до оподаткування за відповідний період;

- Запроваджено нові правила подання податкових декларацій та сплати щомісцяних авансових внесків (діятимуть з 2016 року). Граничним строком для подання декларації з податку на прибуток буде 1 червня року, наступного за звітним. Поріг для тих, хто зобов’язаний сплачувати щомісячні авансові внески, підніметься до 20 млн. грн. доходу за попередній податковий рік (проти нинішніх 10 млн. грн.). Дванадцятимісячний період для визначення розміру щомісячних авансових внесків буде встановлюватися з червня поточного звітного року до травня наступного звітного року (на відміну від нинішнього періоду, яких охоплює березень-лютий).

*- Фото з http://www.chud.com

Збитки минулих періодів: перезавантаження цінно-паперового обліку

Фото з http://investnavigator.net

Мабуть, кожному, хто тим чи іншим чином зіштовхується з питаннями оподаткування, відомо про довготривале протистояння між платниками податків і податковими органами з приводу можливості/неможливості врахування у податковому обліку збитків (від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток), сформованих до 1 січня 2011 року.

Протистояння закінчилося внесенням у травні 2012 року змін до Податкового кодексу (п. 3 Підрозділу 4 Розділу XX), згідно з якими:

- платникам податку, чий дохід за 2011 рік є меншим за 1 мільйон гривень, дозволили повністю включити до своїх витрат такі збитки минулих періодів за результатами першого півріччя 2012 року;

- платникам податку, чий дохід за 2011 рік дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, дозволи включати до своїх витрат такі збитки поетапно: по 25% за результатами першого півріччя 2012 року, 2013, 2014 та 2015 років відповідно.

Податківці вирішили не зупинятися на досягнутому і максимально вигідно для себе (для цілей наповнення державного бюджету) розтлумачити вказані зміни до Податкового кодексу.

Цього разу «під ніж» потрапили платники податків, які здійснюють операції з цінними паперами, здебільшого банки та торговці цінними паперами. У своєму листі від 9 серпня 2012 року № 320/0/71-12/15-1217 «Про відображення від'ємного фінансового результату операцій з цінними паперами та деривативами у 2012 - 2015 роках» Державна податкова служба України роз’яснила, що положення Податкового кодексу щодо часткового 25% врахування збитків (від’ємного значення) минулих періодів у 2012, 2013, 2014 та 2015 роках застосовне і до від’ємного фінансового результату операцій з цінними паперами та деривативами платників податків, чий дохід за 2011 рік дорівнював чи перевищував 1 мільйон гривень.

Таким чином, на думку Державної податкової служби України, платники податку на прибуток з доходом за 2011 рік 1 мільйон гривень і більше, мають право на врахування у 2012 році у цінно-паперовому обліку лише 25% суми від’ємного фінансового результату операцій з цінними паперами та деривативами, які рахуються у них станом на 1 січня 2012 року. Решту від’ємного фінансового результату вони матимуть право врахувати у 2013, 2014 та 2015 роках – по 25% кожного року відповідно.

Від’ємне значення об’єкту оподаткування податком на прибуток (збитки), на яке розповсюджуються вказані положення Податкового кодексу щодо поступового врахування протягом 2012, 2013, 2014 та 2015 років, та від’ємний фінансовий результат операцій з цінними паперами та деривативами - це зовсім різні поняття. Тому платники податків та податкові юристи/консультанти в один голос вказують на безпідставність застосування податковими органами 25% обмеження до цінно-паперового обліку.

З даного приводу навіть висловився Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, банківської діяльності, податкової і митної політики. У листі від 10 вересня 2012 року № 04-39/10-990 комітет підтримав платників податків і вказав на безпідставність застосування податковими органами 25% обмеження до від’ємного фінансового результату операцій з цінними паперами та деривативами.

Якби там не було, податківці стоять на своєму і активно застосовують вказаний лист Державної податкової служби України на практиці. За таких умов, можна очікувати виникнення великої кількості судових спорів між податковими органами та платниками податків з приводу застосування 25% обмеження до цінно-паперового обліку.

На сьогоднішній день у Єдиному державному реєстрі судових рішень вже можна знайти окремі рішення, які стосуються озвученого питання (наприклад, справа за позовом ДП «Поліграфічний комбінат «Зоря» до Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби, http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/26237868). На жаль, у даній справі суд не проаналізував правомірності застосування 25% обмеження до від’ємного фінансового результату операцій з цінними паперами та деривативами і відмовив у відкритті провадження, керуючись виключно процесуальними міркуваннями.

Хто знає як закінчиться дана історія і якою буде судова практика у справах про застосування 25% обмеження до цінно-паперового обліку? Якщо провести лінію аналогії з питанням врахування збитків, сформованих до 1 січня 2011 року, то навряд чи практика судів буде однозначною.

Найбільш ймовірно, що суди в залежності від своїх вподобань та рівня занепокоєності наповненням державного бюджету ухвалюватимуть рішення як на користь платників податків, так і на користь податкових органів. Можна навіть припускати, що крапку у цій історії знову поставить законодавець – буде внесено зміни до Податкового кодексу, у яких буде визначено, чи застосовується 25% обмеження до фінансового результату операцій з цінними паперами та деривативами. Хочеться сподіватися, що цими змінами буде передбачено, що дане обмеження не застосовується. Однак, внутрішній голос чомусь підказує, що все буде з точністю та навпаки.