ТОП-3 рішень нового Верховного Суду у податкових спорах

Новий Верховний Суд працює і податкові спори тут не є винятком.

За перше півріччя 2018 року новий Верховний Суд встиг розглянути 6 900 податкових спорів.

Безперечно, серед такого масиву справ є дуже багато важливих і цікавих позицій нового Верховного Суду, які просто необхідно знати, щоб “не вдарити обличчям у бруд”  при захисті інтересів платника податків у суді.

Нижче  про “вершину айсбергу” - ТОП-3 найважливіших, на наш погляд, рішень нового Верховного Суду з початку 2018 року.

№ 1: постанова слідчого судді про призначення перевірки підлягає апеляційному оскарженню

Уже протягом довгого часу точиться дискусія стосовно того, чи мають слідчі судді право призначати податкові перевірки за зверненням правоохоронних органів  і чи можна оскаржити ухвалу слідчого судді про призначення такої перевірки.

Велика Палата Верховного Cуду (постанова від 23 травня 2018 року у справі № 237/1459/17)  зробила однозначний висновок, що оскаржувати постанови слідчих суддів про призначення перевірок можна.

Прямої відповіді на питання, чи є законними такі перевірки Велика Палата не давала. Власне, перед Великою Палатою таке питання і не стояло. Однак,  Велика Палата натякнула, що така ухвала слідчого судді є ухвалою непередбаченою кримінально-процесуальними нормами. Такий натяк сам по собі вказує на  незаконність ухвали слідчого судді про призначення перевірки.

Формально дана постанова Великої Палати стосується оскарження призначення перевірки дотримання трудового, а не податкового законодавства. Однак, це жодним чином не зменшує її значення для практики вирішення податкових спорів.  Як показує аналіз даних Єдиного державного реєстру судових рішень, висловлена у даній постанові правова позиція Великої Палати успішно використовується апеляційними судами для скасування постанов слідчих суддів саме про призначення податкових перевірок.

№ 2: фіктивне підприємництво контрагента

Знову ж таки практично  “одвічне” питання для практики вирішення податкових спорів. Якщо службових осіб контрагента було засуджено за фіктивне підприємництво (ст. 205 Кримінального кодексу України), чи є у платника  можливість зберегти податковий кредит та витрати за операцією з купілі товарів чи послуг у даного контрагента?

Одні адміністративні суди підтримувалися жорсткого несприятливого для платників підходу. Згідно з цим підходом фіктивне підприємництво контрагента виключає право платника на податковий кредит/витрати за операціями з цим контрагентом за будь-яких умов.

Інші адміністративні суду притримувались більш сприятливого  “ліберального” підходу. Згідно з цим підходом засудження службових осіб контрагента за фіктивне підприємництво не повинно позбавляти платника права на податковий кредит і витрати, якщо платник доведе, що операція була товарною.

Переломним став кінець 2015 року, коли колишній Верховний Суд України у своїй постанові від 1 грудня 2015 року у справі № 826/15034/14 фактично “легітимізував” несприятливий для платників підхід.

Після створення нового Верховного Суду були приклади підтримки Касаційним адміністративним судом як першого (наприклад, постанова від 27 лютого 2018 року у справі № 813/3594/17 ), так і другого підходу (наприклад, постанова  від 27 лютого 2018 року у справі № 813/1766/17).   Нарешті у Касаційного адміністративного суду “вистачило клепки” передати це “неоднозначне” питання на вирішення до  Великої Палати.

І тут увага!  Велика Палата (постанова від 26 березня 2018 року у справі № 826/19939/16)  самоусунулася від розгляду даного питання, зазначивши, що не вбачає у ньому “наявності виключної правової проблеми” і “у кожній конкретній справі суд має надавати правову оцінку встановленим фактичним обставинам справи”.

Деякі оптимісти вбачають у словах Великої Палати про те, що  “у кожній конкретній справі суд має надавати правову оцінку встановленим фактичним обставинам справи” підтримку позиції щодо можливості збереження права на податковий кредит та витрати за умови підтвердження реальності операцій з “фіктивним” контрагентом.

№ 3: стягнення бюджетного відшкодування ПДВ - правильний спосіб захисту прав

Це справжнє  питання “інтелектуального двобою” між колишнім  Вищим адміністративним судом України та колишнім Верховним Судом України. Вищий адміністративний суд України був прихильником більш ефективного способу захисту прав - “стягнення бюджетного відшкодування з державного  бюджету” (наприклад, ухвала від 4 лютого 2016 року у справі    № 806/2256/15).

Верховний Суд України дотримувався більш поміркованої позиції про виключні повноваження податкового органу  у процесі бюджетного відшкjдування і наполягав на необхідності зобов’язання податкового органу передати висновок про повернення бюджетного відшкодування до органу державного казначейства (наприклад, постанова від 16 вересня 2015 року  у справі № 2а/0570/17001/2012).

У справі № 826/7380/15  Касаційний адміністративний суд став на бік Вищого адміністративного суду України і попередньо визнав “стягнення бюджетного відшкодування з державного бюджету” правильним способом захисту прав.

Оскільки така позиція Касаційного адміністративного суду розходиться з позицією старого Верховного Суду України Касаційний адміністративний суд своєю ухвалою від 26 червня 2018 року передав справу на розгляд Великої Палати.

Станом на день написання даної статті рішення Великої Палати відсутнє. Сподіваємося, що Великій Палаті вистачить здорового глузду підтримати Касаційний адміністративний суд у його  прагненні до застосування найбільш ефективного способу судового захисту.

Фото з http://yvu.com.ua

Випуск ПДВ-облігацій

27 травня 2014 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 21 травня 2014 року № 139 (далі – «Постанова»). Постановою передбачено випуск облігацій внутрішньої державної позики (так званих ПДВ-облігацій) для повернення сум бюджетного відшкодування ПДВ.

Умови випуску ПДВ-облігацій є наступними:

- Відшкодування через ПДВ-облігації є добровільним. Платник, який бажає отримати ПДВ-облігації, повинен подати до свого територіального податкового органу відповідну заяву.

- Обсяг ПДВ, який планується відшкодувати через ПДВ-облігації, на даний час невідомий. Міністерством доходів і зборів України буде найближчим часом проведена інвентаризація заборгованості, за результатами якої Кабінет Міністрів затвердить граничний обсяг випуску ПДВ-облігацій.

- Поверненню через ПДВ-облігації підлягатимуть лише ті суми бюджетного відшкодування, які були задекларовані для відшкодування до 1 січня 2014 року.

- При буквальному прочитанні Постанови відшкодуванню за рахунок ПДВ-облігацій підлягатимуть лише ті суми бюджетного відшкодування, які підтверджені актами податкових перевірок. Чи відшкодовуватимуться таким чином суми ПДВ, підтверджені судовими рішеннями щодо оскарження результатів податкових перевірок, - не зрозуміло.

- Враховуючи час, відведений Постановою на складання реєстрів інвентаризації сум ПДВ та виконання інших формальностей, необхідних для організації випуску ПДВ облігацій, випуск ПДВ-облігацій можна очікувати не раніше середини серпня 2014 року.

- ПДВ-облігації випускатимуться у бездокументарній формі. Номінальна вартість ПДВ-облігацій становитиме 1000 гривень, дохідність буде на рівні облікової ставки Національного банку на день набрання чинності Постановою -9,5%. Виплата відсотків – кожні шість місяців.

- Строк обігу облігацій – 5 років. Передбачено поступове погашення облігацій – держава виплачуватиме 10% номінальної вартості облігацій через кожні 6 місяців. Таким чином, за 5 років буде погашено 100% номінальної вартості ПДВ-облігацій.

Фото з http://finance.obozrevatel.com

Виконання судових рішень про стягнення бюджетної заборгованості з бюджетного відшкодування ПДВ

Фото з http://fdeas.com

Платники податків, які мають бюджетну заборгованість з відшкодування ПДВ, часто зіштовхуються з дилемою, чи звертатися їм до суду з позовом про стягнення такої заборгованості у примусовому порядку. Проблема в тому, що постановлені на користь платників податків судові рішення про стягнення бюджетної заборгованості виконуються у порядку черговості надходження рішень про стягнення коштів з державного бюджету на виконання*. Оскільки на виконанні в органів казначейської служби може знаходиться багато таких рішень, постановлених протягом попередніх років, виконання Вашого рішення може тривати роками.

З іншого боку, платник податків завжди має можливість домовитися з податковими органами про повернення бюджетного відшкодування і отримати його значно раніше, ніж у випадку із застосування судової процедури. На практиці, як правило, податківці в обмін на повернення бюджетного відшкодування вимагають сплати авансового внеску з податку на прибуток у розмірі, що складає 50, а то й більше відсотків від суми бюджетного відшкодування.

Враховуючи викладене, я звернувся із запитом до Державної казначейської служби України з метою отримання інформації щодо стану виконання судових рішень про стягнення бюджетної заборгованості з відшкодування ПДВ. Служба уникла відповіді на питання, яке найбільше турбує платників податків, а саме питання щодо загальної суми невиконаних судових рішень про стягнення бюджетного відшкодування, що перебувають у неї на виконанні. Однак, все-таки було надано певну інформацію щодо стану виконання таких рішень протягом 2010, 2011 та 2012 років.

Відповідно до даних Державної казначейської служби України, нею були виконано 65 рішень на загальну суму 83,10 мільйонів гривень у 2010 році, 146 рішення на загальну суму 266,53 мільйонів гривень у 2011 році і 21 рішення на загальну суму 46,58 мільйонів гривень у першому кварталі 2012 року.  

Нижче мій запит і відповідь на нього Державної казначейської служби України.

*- Відповідно до п. 9 Розділу VI “Прикінцеві та положення» Бюджетного кодексу України. 

Експорт зерна: ПДВ та вивізне мито

© Роман Блажко

Жовтень цього року (2011) виявився досить багатим на приємні сюрпризи для експортерів зернових культур.

Згідно із законом від 7 жовтня 2011 року № 3906-VI (набрав чинності 22 жовтня 2011 року) скасоване вивізне мито на пшеницю та кукурудзу. Залишилося чинним лише вивізне мито на ячмінь.

Однак, сповнена бажанням захистити вітчизняного сільгоспвиробника, Верховна Рада на цьому не зупинилися і 20 жовтня 2011 року під час прийняття закону про внесення змін до Податкового кодексу стосовно спрощеної системи оподаткування (законопроект № 8521) відновила нульову ставку ПДВ на операції з експорту зернових культур.

Якщо останній закон буде підписано Президентом, експортери зерна отримають можливість заявляти до бюджетного відшкодування суми ПДВ, сплачені постачальникам такого зерна, якої їх було позбавлено з прийняттям Податкового кодексу.

Закон про судовий збір

© Роман Блажко

Закон України «Про судовий збір» було підписано президентом 28.08.2011. Закон набирає чинності з 01.11.2011.

Законом підвищено розмір державного мита/судового збору, що сплачуватиметься у податкових спорах. У справах про оскарження податкових повідомлень-рішень потрібно буде сплачувати  – 28,23 грн.  (зараз 3,4 грн.), а у спорах про повернення з бюджету грошових коштів (наприклад, бюджетного відшкодування ПДВ)  - 1% від розміру майнових вимог, але не більше 1882 грн. (зараз теж 1% від суми майнових вимог, але не більше 1700 грн.).

Як бачимо, судитися з податковими органами стало дорожче, але не на багато.

Горизонтальний моніторинг по-українськи

ДПА України вирішила ощасливити платників податків новим методом здійснення податкового контролю - горизонтальним моніторингом. Опція пропонується не всім, а лише декільком великим платникам податків. За доступною інформацією таких платників податків п’ять, у тому числі «МЕТРО Кеш енд Кері Україна»  та «Індустріальний союз Донбасу».

Механізм здійснення горизонтального моніторингу передбачає активну участь платника податку у процесі проведення податкового контролю. Платник податку перед здійсненням чи оподаткування тих чи інших господарських операцій, що пов’язані з податковим ризиками, надає інформацію про них податковому органу. Податковий орган опрацьовує відповідну інформацію і в прискореному режимі (з урахуванням реальних строків для здійснення таких господарських операції) надає платнику податків податкову консультацію. Крім того, за умови участі у проекті горизонтального моніторингу, ДПА України обіцяє скоротити або навіть взагалі відмовитися від проведення документальних перевірок платників податків і своєчасно надавати їм автоматичне бюджетне відшкодування ПДВ.

Горизонтальний моніторинг – це не витвір фантазії українських податківців. Даний метод податкового контролю було вперше запроваджено у 2005 році в Нідерландах, звідки він успішно «перекочував» до інших країн світу, таких як Німеччина, Австрія і Словенія.

Беззаперечною перевагою горизонтального моніторингу є опрацювання податкових ризиків у «режимі реального часу». Якщо платник податку зіштовхується з невизначеністю у чинному законодавстві щодо оподаткування тієї чи іншої операції, він звертається до податкового органу і той відразу надає йому податкову консультацію. Відтак, уже в момент здійснення господарської операції платник податків розуміє, яким чином, на думку податкового органу, повинна оподатковуватися господарська операція, а не перебуває у стані невизначеності до моменту проведення податковим органом відповідної документальної перевірки. Звичайно, якщо платник податку не згоден з позицією податкового органу, ніщо не позбавляє його права звернутися до суду з метою підтвердження правильності свого підходу.

Основною проблемою для успішного втілення горизонтального моніторингу в Україні є відсутність відповідного законодавства. Законодавством України не передбачено права податкових органів на укладення з платниками податків договорів щодо здійснення горизонтального моніторингу, які мають укладатися згідно з світовою практикою. Також законодавством не передбачено обов’язку податкового органу дотримуватися зобов’язань, встановлених даними договорами, зокрема зобов’язань щодо звуження обсягу перевірок та надання податкових консультацій у прискореному режимі.

Оскільки згідно з Конституцією України (ст. 19) податкові органи як органи державної влади діють на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, існує надзвичайно високий ризик визнання договору про здійснення горизонтального моніторингу недійсним, і відповідно, неможливості забезпечення виконання зобов’язань податкового органу за цим договором у примусовому порядку.

Таким чином, у реаліях сьогоднішнього податкового законодавства України договір про здійснення горизонтального моніторингу може розглядатися швидше як «джентельменська угода», виконання якої залежить виключно від розсуду сторін, аніж повноцінний юридичний інструмент. У випадку порушення податковим органом взятих на себе за таким договором зобов’язань, зокрема щодо обмеження кількості перевірок, навряд чи платнику податку вдасться захистити свої права у судовому порядку.

З практичної точки зору, горизонтальний моніторинг породжує додаткові ризики для бізнесу у площині захисту конфіденційної інформації та впливу податкового органу на вибір контрагентів.

Хоча податкове законодавство і захищає конфіденційну інформацію, у тому числі комерційну таємницю платника податку від розголошення, в умовах високого рівня корупції у нашій державі не можна виключати ситуації, що знайдеться «юродивий» податківець, який залюбки «зіллє» ваші таємниці нечесному конкуренту за «скромну платню».

Негативні наслідки такого розголошення можуть мати набагато більші масштаби, ніж у випадку з класичним способом здійснення податкового контролю. Адже у ході проведення горизонтального моніторингу податковий орган отримує інформацію не про господарські операції платника податку, які відбулися декілька місяців чи навіть років тому, а про щойно здійсненні господарські операції чи навіть операції, які плануються до здійснення, - набагато цінніший «трофей» для конкурента.

Досить поширеною на сьогоднішній день є практика позбавлення платника податку права на бюджетне відшкодування ПДВ з посиланням на той факт, що його контрагенти за ланцюгом поставки займаються діяльністю, спрямованою на штучне створення податкового кредиту (фіктивні підприємства). Зрозуміло, що за таких умов податкові органи можуть пропонувати платнику податку працювати/не працювати з певними контрагентами. Якщо в такій пропозиції буде закладена «корупційна складова», витрати платників податку на закупівлю товарів/робіт/послуг можуть зрости.

Підсумовуючи, можна відмітити, що горизонтальний моніторинг є прогресивним і сприятливим для платників податків способом здійснення податкового контролю. Прикро, але з огляду на відсутність відповідного законодавства та високий рівень корупції в Україні оцінки щодо успішного впровадження цього проекту в Україні на даний час залишаються доволі скептичними.

Нижче Вашій увазі пропонується короткий телевізійний сюжет на тему горизонтального моніторингу.

Бюджетне відшкодування ПДВ: судова практика

Знайшов дуже цікаву статтю своїх колег з юридичної фірми Profit-Consul щодо тенденцій розвитку судової практики у справах про бюджетне відшкодування ПДВ. У статті наведено узагальнення відповідної практики за декілька останніх  років, а також зроблено прогноз щодо розвитку такої судової практики в умовах дії Податкового кодексу.