Зміни до порядку зупинення реєстрації податкових накладних

Був радий виступити на засіданні Комітету Асоціації правників України з податкового та митного права на тему зупинення реєстрації податкових накладних.

Мій виступ, зокрема, стосувався змін, внесених до порядку зупинення реєстрації податкових накладних згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 23.12.2022 No 1428. Постанова набрала чинності 11.01.2023. Вона стала певного роду компромісом між інтересами бізнесу і держави в умовах безпрецендентного фіскального тиску через систему зупинення реєстрації податкових накладних, який мав місце у другій половині 2022 року. 

Нижче коротко про найважливіші зміни, запроваджені постановою:   

1) Автоматична реєстрація податкової накладної у випадку прийняття податковим органом таблиці даних платника ПДВ за певних умов (не застосовується, якщо комісією регіонального рівня вже було прийнято рішення про відмову у реєстрації податкової накладної). 

2) Безумовна реєстрація податкової накладної. Діє, якщо немає рішення про відповідність платника критеріям ризиковості і керівник платника займає аналогічну посаду не більше, ніж у трьох платників ПДВ. Для безумовної реєстрації обсяг постачання у одній податковій накладній має бути не більше 5 тис. грн, а загальний місячний обсяг постачання не має перевищувати 500 тис. грн. 

3) Обов’язок зазначення у рішенні про відповідність платника критеріям ризиковості детальної інформації, за якою встановлено відповідність платника певному критерію ризиковості, включаючи: (і) тип операції (придбання чи постачання); (іі) період здійснення операції; (ііі) код задіяного товару; та (іv) інформацію про контрагента платника, задіяного у ризиковій операції. 

4) У контексті сумнозвісного п. 8 критеріїв ризиковості запроваджено довідник кодів податкової інформації (затверджений наказом Державної податкової служби України від 11.01.2023 No 17). У рішення про відповідність платника критеріям ризиковості згідно з вказаним пунктом 8 має зазначатися код податкової інформації. Довідник кодів практично не міняє ситуацію на користь платників податків. Він налічує 18 кодів, під які підпадають практично всі підстави для ризиковості платника, які тільки може вигадати податковий орган. У довіднику, для прикладу, можна знайти і недостатню кількість трудових ресурсів, і здійснення операцій з контрагентом, щодо якого вже прийнято рішення про відповідність критеріям ризиковості, і низку інших поширених на практиці підстав “ризиковості”.

Зміни в регулюванні ПДВ за період воєнного стану

Був радий виступити на засіданні комітету з питань податкового та митного права Асоціації правників України на тему: "Зміни в регулюванні ПДВ  за період воєнного стану". 

З початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну 24.02.2022 до Податкового кодексу України було внесено велику кількість змін щодо регулювання ПДВ. 

Як ключові з цих змін хотілося б відмітити: 

1) запровадження тимчасової зниженої ставки 7 % для пального; 

2) врегулювання питання формування податкового кредиту без зареєстрованих податкових накладних за лютий-травень 2022 року; та 

3) зупинення процедури бюджетного відшкодування на період до 21.07.2022.

Блокування податкових накладних по-українськи

Одним з найбільш скандальних нововведень міні-податкової реформи 2017 року стало запровадження механізму блокування податкових накладних. Механізм має запрацювати з 1 квітня 2017 року у тестовому режимі і з 1 липня 2017 року у повноцінному режимі.

Навіщо це потрібно?

З введенням у 2015 році системи ПДВ-рахунків було завдано серйозного удару по "високомаржинальному" бізнесу "конвертаційних центрів".

                  

Однак, як то кажуть, представники цієї ніші “не пальцем роблені". Вони швидко знайшли слабке місце в системі ПДВ-рахунків і почали їм активно користуватися.

Незважаючи на всю свою просунутість, система ПДВ-рахунків абсолютно безсила проти зловживань, пов'язаних з постачанням товарів неплатникам ПДВ.

Наприклад, недобросовісний платник ПДВ купує на внутрішньому ринку або імпортує партію смартфонів з ПДВ, а потім перепродує її за ціною, що покриває витрати на ПДВ, за готівку або навіть через безготівковий розрахунок третім особам неплатникам ПДВ. Податкових зобов'язань за такою операцією недобросовісний платник природно не відображає і податкової накладної не реєструє.

Відповідно, у недобросовісного платника залишається "податковий кредит", який можна з вигодою "продати" бажаючим заощадити на розрахунках з бюджетом. Покупець отримує "комплект документів", що дають право на податковий кредит.

При цьому виникає невеликий нюанс. У більшості випадків покупець податкового кредиту не зацікавлений у товарі, фактично реалізованому недобросовісним платником (в нашому прикладі - смартфонах). Відтак, "комплект документів" для покупця оформляється на продаж чогось іншого: наприклад, всіма улюблених “консультаційно-інформаційних послуг".

У зв'язку з тим, що в процесі реалізації схеми відбувається "трансформація" одного товару в інший (у нашому прикладі смартфони трансформуються в послуги), схема отримала народну назву "скручувань" (“скруток”). З такими "скручуваннями" власне і покликаний боротися механізм блокування податкових накладних.

Як це буде працювати?

Механізм блокування буде наступним:

1) У разі виявлення "скручування" податковий орган надсилає платнику квитанцію про призупинення реєстрації податкової накладної.

2) Платник має право надати податковому органу свої письмові пояснення (з доданням необхідних документів) з метою підтвердження законності реєстрації податкової накладної.

3) Пояснення платника розглядаються спеціальною комісією ДФС України протягом 5 робочих днів з дня їхнього отримання. За результатами розгляду комісія приймає рішення про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкової накладної.

4) Платник має право оскаржити рішення комісії в адміністративному та/або судовому порядку.

Висновки і побоювання

Механізм блокування податкових накладних безумовно необхідний для протидії шахрайству з податковим кредитом. Разом з тим, механізм блокування пов'язаний з істотними ризиками для сумлінних платників. Останні ризикують потрапити "під гарячу руку" податківців, наділених новими широкими повноваженнями.

За великим рахунком, багато що залежить від того, наскільки грамотно будуть опрацьовані підзаконні акти, що визначатимуть підстави для призупинення / скасування реєстрації податкових накладних. Затвердження таких актів покладено на Кабінет Міністрів України та Міністерство фінансів України.

Дуже важливо, щоб підстави для призупинення / скасування реєстрації податкових накладних були сформульовані гранично чітко і з урахуванням здорового балансу інтересів податкових органів і сумлінних платників. З огляду на складність питання і високу залежність рішень від конкретних обставин справи - завдання не з простих навіть для справжніх світил податкового права.

Будемо сподіватись на краще!

* - Фото з youtube.com 

Cистемa ПДВ-рахунків нарешті запрацюювала

Співавтор Андрій Кулеба
(молодший юрист
ЮФ «Лавринович
і Партнери»)

Україна врешті-решт запровадила систему ПДВ-рахунків, завданням якої є боротьба з шахрайством у сфері ПДВ. Ця система є інноваційною і не має аналогів у світі. Система базується на принципі передоплати: спочатку постачальник зараховує ПДВ на свій ПДВ-рахунок і лише після цього покупець отримує право на податковий кредит.

Податкові накладні видаються на суму, розраховану за спеціальною формулою. Згідно з цією формулою максимальна сума, на яку постачальнику дозволяється видати податкову накладну, визначається з урахуванням його податкового кредиту. Якщо постачальник має намір видати податкову накладну із перевищенням максимально допустимої суми, розрахованої відповідно до формули, то спершу він має перерахувати додаткові кошти на свій ПДВ-рахунок.

Система ПДВ-рахунків також передбачає цілковито електронне адміністрування ПДВ:

- Податкові накладні та декларації з ПДВ виписуються/подаються лише в електронній формі;

- Всі податкові накладні підлягають реєстрації у електронному реєстрі, що ведеться органами Державної фіскальної служби. Право на податковий кредит виникає у покупця лише на підставі тих податкових накладних, що зареєстровані у вищевказаному реєстрі.

Система ПДВ-рахунків запрацювала у тестовому режимі з 1 лютого 2015 року. Тестовий режим передбачає електронне адміністрування ПДВ та зарахування відповідних податкових зобов'язань у дохід бюджету через ПДВ-рахунки. У той же час, протягом дії тестового режиму ліміти на виписку податкових накладних (розраховані відповідно до спеціальної формули) не застосовується. Відповідно, постачальники не повинні поповнювати свої ПДВ-рахунки перед здійсненням оподатковуваних операцій.

З 1 липня 2015 року система ПДВ-рахунків почне функціонувати у повноцінному режимі, що передусім означатиме застосування лімітів на виписку податкових накладних.

Також варто відзначити, що поточна версія системи ПДВ-рахунків значною мірою враховує пропозиції бізнес-спільноти щодо зниження несприятливого впливу на сумлінних платників ПДВ.

По-перше, наразі платники отримують реальну можливість повертати надміру накопичені суми податку зі своїх ПДВ-рахунків.

По-друге, платникам надали можливість збільшення ліміту для виписки податкових накладних (розрахованого за спеціальною формулою) на суму від’ємного значення попередніх періодів.

По-третє, з метою мінімізації відтоку оборотного капіталу, ліміт на виписку податкових накладних (розрахований за спеціальною формулою) буде автоматично збільшуватися на середньомісячну суму ПДВ, сплаченого платником до бюджету протягом останніх 12 місяців.

ПДВ-революція: уточнення

З моменту опублікування статті щодо нової системи адміністрування ПДВ минуло уже більше місяця. За цей час прояснилося декілька важливих моментів.

По-перше, є доволі високою ймовірність того, що нова система адміністрування не запрацює. Скасування нової системи передбачено коаліційною угодою. Більш того, у Верховній Раді вже зареєстровано законопроект № 1141 про її скасування.

По-друге, ПДВ-рахунки будуть відкриватися не в Розрахунковому центрі з обслуговування договорів на фінансових ринках, як планувалося спочатку. Відповідно до нині чинної постанови Кабінету Міністрів України № 569 такі рахунки будуть відкриватися в Державній казначейській службі України.

По-третє, 4 грудня 2014 року Державна фіскальна служба України опублікувала методичний документ «Основні правила роботи системи електронного адміністрування ПДВ». У документі надано роз’яснення щодо багатьох аспектів роботи нової системи адміністрування.

*- Фото з http://www.slovoidilo.ua

ПДВ-рахунки: не такі вже й ефективні

За час, який минув моменту опублікування моєї статті щодо нової системи адміністрування ПДВ, у мене розсіялися ілюзії щодо 100% ефективності цієї системи.

Так, ПДВ-рахунки здатні добре протидіяти зловживанням при постачаннях між платниками ПДВ. Однак, вони практично безсилі проти зловживань при поставках між платниками і неплатниками ПДВ. «Податкова яма» може поставити товар/послуги неплатнику ПДВ і не задекларувати свої податкові зобов’язання. Ліміт на виписування податкових накладних у єдиному реєстрі тут нічим не зарадить. «Податкова яма» просто не виписуватиме податкову накладну і таким чином уникне необхідності поповнювати свій ПДВ-рахунок. «Заощаджене» у такий спосіб ПДВ «податкова яма» потім зможе «продати» несумлінному платнику, «відвантаживши» йому улюблені для всіх «консультаційно-інформаційні послуги» плюс, звичайно, готівку у валізах.

Проілюструємо дану прогалину нової системи адміністрування на прикладі.

Підприємство А хоче перевести у готівку 1 млн. грн. і при цьому ще сформувати собі фіктивний податковий кредит. Підприємство А звертається до підприємства Б, яке є «податковою ямою». Сторони укладають між собою договір про надання інформаційно-консультаційних послуг (підприємство А – замовник, підприємство Б-виконавець) на 1 млн. грн., у тому числі ПДВ 166,66 тис. грн. Підприємство А перераховує підприємству Б 1 млн. грн. за інформаційно-консультаційні послуги на умовах передоплати.

Підприємство Б не поспішає з видачею підприємству А податкової накладної на суму 166,66 тис. грн. Адже для реєстрації такої податкової накладної йому треба було б поповнити свій ПДВ-рахунок на 166,66 тис. грн. Натомість, підприємство Б шукає можливість видати податкову накладну підприємству А без поповнення свого ПДВ-рахунку.

Для цього підприємство Б закуповує на той же самий 1 млн. грн. комп’ютерну техніку у підприємства В, яке є платником ПДВ, і отримує від нього податкову накладну на суму 166,66 тис. грн. Закупка носить реальний характер. Підприємство Б дійсно отримує комп’ютерну техніку.

Тепер, маючи підтверджений податковою накладною підприємства В податковий кредит на суму 166,66 тис. грн., підприємство Б виписує податкову накладну підприємству А на аналогічну суму без будь-якого поповнення свого ПДВ рахунку.

На заключній стадії підприємство Б реалізує придбану комп’ютерну техніку підприємству Г (неплатник ПДВ) за 1,1 млн. грн., у т.ч. ПДВ 183,33 тис. грн. Знову ж таки – цілком реальна операція. Комп’ютерна техніка фізично передається підприємству Г.

Ось тут уже нібито у підприємства Б немає інших опцій, як поповнити свій ПДВ-рахунок на 183,33 тис.грн., необхідних для виписки податкової накладної підприємству Г. Однак, підприємство Б «робить хід конем». Воно не виписує податкову накладну і не відображає податкових зобов’язань у своїй податковій декларації з ПДВ.

Підприємство Г (покупець) не є платником ПДВ і податкова накладна йому по великому рахунку непотрібна. Тому воно не буде скаржитися до Державної фіскальної служби України на підприємство Б у зв’язку з невипискою ним податкової накладної. Також сам закон не передбачає жодного механізму примусу підприємства Б виписати податкову накладну. Норма щодо необхідності зареєструвати податкову накладну у єдиному реєстрі протягом 15 днів не забезпечена ефективними санкціями.

Після отримання коштів від підприємства Г підприємство Б незаконно конвертує їх у готівку і передає готівку підприємству А за мінусом комісійних.

До речі, виникає питання щодо суми комісійних. Думаю, що вказані у моїй попередній статті 27-30% - це завищена сума. Стверджуючи, що сума комісійних за незаконне конвертування готівки складатиме такий значний відсоток, я виходив з того, що нова система адміністрування повністю перекриє «податковим ямам» можливість ухилитися від сплати ПДВ.

Як показує наведений приклад - я помилявся. Можливість ухилися від сплати ПДВ залишається, але зробити це буде значно тяжче, ніж сьогодні. «Податкові ями» будуть нести додаткові операційні витрати. Для того, щоб провернути «оборудку», їм необхідно буде здійснювати закупки реального товару та знаходити неплатників ПДВ, які будуть готові придбати у них товар за цінами, близькими до ринкових. 

З урахуванням додаткових операційних витрат ціни на послуги «податкових ям» мають зрости. Скільки це буде коштувати - сказати тяжко. Утім, зрозуміло, що це буде вище сьогоднішніх 7-10 %, але нижче озвучених мною у попередній статті 27-30%. Можливо, це буде щось біля 12-15%.

Що б міг би зробити уряд, аби перекрити/обмежити можливість ухилення від ПДВ при реалізації товарів неплатникам ПДВ?

На мою думку, можна було розглянути покладення певних обов’язків щодо контролю за такими операціями або на банки, або на покупців-неплатників ПДВ, зокрема тих з них, які є юридичними особами чи фізичними особами-підприємцями.

Банкам можна було б заборонити проводити платіж від неплатника ПДВ до платника ПДВ до моменту надання платником ПДВ (продавець) підтвердження реєстрації відповідної податкової накладної у єдиному реєстрі.

Що стосується суб’єктів господарювання-неплатників ПДВ, то для них можна було б передбачити обов’язок подання скарги до податкового органу на платника ПДВ-продавця, який своєчасно не надав підтвердження реєстрації податкової накладної у єдиному реєстрі. Цей обов’язок доречно було б забезпечити штрафом у розмірі суми ПДВ, на яку мала б бути виписана податкова накладна. Наявність такого істотного штрафу стимулювала б неплатників ПДВ скаржитися на платників ПДВ-продавців, які ухиляються від виписки податкових накладних. Податковий орган оперативно б отримував інформацію про зловживання і мав би можливість на неї відповідно прореагувати.

Фото з http://villains.wikia.com

ПДВ-революція

Законом України від 31.07.2014 № 1621 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України» запроваджено докорінно іншу систему адміністрування ПДВ. Нова система, яка називається системою електронного адміністрування, почне діяти з 1 січня 2015 року.

Навіщо це потрібно?

В основі системи електронного адміністрування лежить боротьба з улюбленим продуктом багатьох несвідомих українських бізнесменів – послугами з незаконної конвертації готівки. На сьогодні можна перерахувати «податковій ямі» кругленьку суму грошей за, скажімо, такі собі «консультаційно-інформаційні послуги» і отримати цю суму за мінусом приблизно 7-10%, але вже готівкою. При цьому бізнесмен «вбиває двох зайців»:

- Знижує податкове навантаження з ПДВ та податку на прибуток (вартість «придбаних» послуг включається до витрат та податкового кредиту);

- Отриману готівку можна використати як для «потреб господарської діяльності» (заробітні плати «в конвертах», всякого роду хабарі), так і на особисті потреби (така собі виплата дивідендів).

Важливо розуміти, що система електронного адміністрування не зводить нанівець бізнес «податкових ям», однак наносить сильний удар по їхній ефективності. Приваблива ціна у 7-10% від конвертованої суми значною мірою досягається за рахунок ухилення від сплати ПДВ. «Податкові ями» або взагалі не декларують податкових зобов’язань, які виникають при поставці ними товарів/послуг, або хоча і декларують такі зобов’язання, до бюджету ПДВ не сплачують. Ось саме цієї можливості не сплачувати ПДВ до бюджету і покликана позбавити «податкових ям» система електронного адміністрування.

ПДВ «податковим ямам» доведеться платити, а це означатиме суттєве зростання цін на їхні послуги. Додавши 20% ПДВ до ціни у 7-10%, отримаємо вже 27-30% відсотків. При цій ціні можна очікувати суттєвого відтоку клієнтів у «операторів податкових ям».
 

Від нової системи адміністрування насамперед повинна виграти держава за рахунок збільшення надходжень з ПДВ. Також у виграші мають опинитися свідомі бізнес-гравці. Їхні несвідомі конкуренти більше не отримуватимуть податкових переваг через роботу з «податковими ямами».

Як це працюватиме?

Поточна система адміністрування передбачає сплату ПДВ за результатами податкового періоду. Платник у декларації зазначає свої податкові зобов’язання і податковий кредит за податковий період (як правило, місяць). Якщо податкові зобов’язання перевищують податковий кредит, платник сплачує відповідну різницю до бюджету. Проблемою цієї системи є відсутність прямого зв’язку між податковим кредитом покупця і податковими зобов’язаннями продавця. Продавець може виписати податкову накладну, яка дасть право покупцю на податковий кредит, але при цьому не задекларувати відповідні податкові зобов’язання або не сплатити до бюджету позитивну різницю між своїми податковими зобов’язаннями та податковим кредитом. 

 

Електронна система робить такі махінації неможливими завдяки втіленню принципу «передоплати»: спочатку продавець перераховує ПДВ державі і лише після цього у покупця виникає право на податковий кредит.

Принцип «передоплати» реалізовано через запровадження спеціальних ПДВ-рахунків та визначення ліміту на виписування податкових накладних.

ПДВ-рахунки. ПДВ-рахунки – це спеціальні банківські рахунки, на яких обліковуватимуться суми ПДВ. Такі банківські рахунки будуть централізовано відкриватися Державною фіскальною службою України (далі – «ДФС України») для кожного платника. Рахунки будуть відкриватися автоматично. Платникам не потрібно буде виконувати будь-яких формальностей для їхнього відкриття. Всі ПДВ-рахунки будуть відкриті в Розрахунковому центрі з обслуговування договорів на фінансових ринках, який має статус банку за українським законодавством.

ПДВ-рахунки поповнюватимуться лише платниками, яким вони належать. Перерахування коштів на ці рахунки контрагентами платників (покупцями товарів/послуг) не передбачено.

Система працюватиме так, що суми, які знаходитимуться на ПДВ рахунках, як правило, дорівнюватимуть сумам ПДВ, належним до сплати до бюджету. Такі суми списуватимуться з ПДВ-рахунків самими органами ДФС України на підставі відповідних реєстрів, які подаватимуться до банку. Більш того, передбачено списання ДФС України на користь бюджету всіх коштів, що знаходяться на ПДВ-рахунку платника, у випадку анулювання його ПДВ-реєстрації.

Ліміт на виписування податкових накладних. Встановлюється обмеження на виписування податкових накладних, незабезпечених сплаченими податковими зобов’язаннями. Запроваджується спеціальна формула, за якою визначатиметься максимальна сума, на яку платник має право виписати податкову накладну.

Формула є наступною:

∑ Накл = ∑ НаклОтр + ∑ Митн + ∑ ПопРах - ∑ НаклВид - ∑ Відшкод -∑ Перевищ, де:

∑ НаклОтр – податковий кредит за податковими накладними постачальників;

∑ Митн – податковий кредит на суму ПДВ, сплаченого при імпорті товарів;

∑ ПопРах – сума поповнення ПДВ-рахунку;

∑ НаклВид – податкове зобов’язання за виданими платником податковими накладними;

∑ Відшкод - сума ПДВ, заявлена до бюджетного відшкодування;

∑ Перевищ – сума перевищення податкових зобов’язань платника, вказаних у його податкових деклараціях, над податковими зобов’язаннями, що вказані у виписаних ним податкових накладних.

 

Контроль за сумою, на яку можна буде виписати податкову накладну, буде здійснюватися автоматично самою системою електронного адміністрування. Для цілей здійснення такого контролю скасовується паперова форма податкових накладних і запроваджується обов’язкова реєстрація всіх податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – «ЄРПН») незалежно від суми ПДВ. Право на податковий кредит даватимуть лише зареєстровані у ЄРПН податкові накладні.

На етапі реєстрації податкових накладних у ЄРПН система застосовуватиме вищевказану формулу для визначення того, чи вписуєтеся податкова накладна у визначений ліміт. Якщо накладна у ліміт не вписується, у її реєстрації буде відмовлено. Для того, щоб зареєструвати таку накладну у ЄРПН, платник має поповнити свій ПДВ-рахунок, цим самим збільшивши ліміт на виписування податкових накладних.

Приклад. Як бачимо, нова система адміністрування є доволі складною. Для кращого розуміння того, як вона працюватиме, розглянемо простий приклад.

Підприємство А зареєструвалося платником ПДВ 15 січня 2015 року. 20 січня 2015 року воно придбало у підприємства Б (платник ПДВ) канцелярське приладдя за 120 000 грн., у т.ч. ПДВ – 20 000 грн. Крім того, 22 січня 2015 року підприємство А імпортувало канцелярське приладдя на суму 150 000 грн., сплативши під час митного оформлення ПДВ у розмірі 30 000 грн. 24 січня 2015 року Підприємство А продало все вищевказане канцелярське приладдя підприємству В (платник ПДВ) за 420 000 грн., у т.ч. ПДВ – 70 000 грн.

Питання:

1. Чи повинно підприємство B перераховувати ПДВ, що входить до ціни товару, на ПДВ-рахунок підприємства А?

2. Чи потрібно буде підприємству А поповнювати свій ПДВ-рахунок для надання підприємству В податкової накладної? Якщо так, то на яку суму?

Відповідь на перше питання. Підприємство В перераховує всі кошти за поставлений йому товар на поточний рахунок підприємства А. Ніяких коштів на ПДВ-рахунок підприємства А підприємству В перераховувати не потрібно. Якщо це буде необхідно, саме підприємство А поповниться свій ПДВ-рахунок за рахунок коштів, отриманих від підприємства В. Така необхідність може, зокрема, виникнути у зв’язку із потребою виписати податкову накладну підприємству В.

Відповідь на друге питання. Для визначення того, чи потрібно буде підприємству А поповнювати свій ПДВ-рахунок для виписування податкової накладної підприємству В, звернемося до формули, наведеної вище.

Враховуючи, що у даному випадку підприємство А - щойно зареєстрований платник ПДВ, визначальними при застосуванні формули будуть лише два показники:

- ∑ НаклОтр (податковий кредит за отриманими податковими накладними) і

- ∑ Митн (податковий кредит на суму ПДВ, сплаченого при імпорті товарів).

Додавши ∑ НаклОтр, сума якого складає 20 000 грн. (операція з придбання канцелярського приладдя у підприємства Б), та ∑ Митн, сума якого складає 30 000 грн. (операція з імпорту канцелярського приладдя), та віднявши ∑ НаклВид, ∑ Відшкод і ∑ Перевищ, які у даній ситуації дорівнюють нулю, отримуємо 50 000 грн.

Таким чином, доходимо до висновку, що ліміт на виписування податкових накладних для підприємства А складає 50 000 грн. Оскільки у нашій ситуації підприємству А потрібно виписати податкову накладну на суму 70 000 грн., йому треба поповнити свій ПДВ-рахунок на 20 000 грн.

До чого готуватися бізнесу?

Додаткові обігові кошти. Із запровадженням нової системи адміністрування ПДВ у бізнесу виникне потреба у додаткових обігових коштах. Сплачувати ПДВ при новій системі треба буде значно раніше, ніж це є сьогодні.

На даний час переважна більшість платників сплачує ПДВ до бюджету у межах 30 днів після закінчення місячного податкового періоду (20 днів на подання податкової декларації плюс 10 днів на перерахування коштів до бюджету). При застосуванні нової системи платнику доведеться «розлучатися» із коштами значно раніше. Ще під час здійснення оподаткованої операції платнику необхідно буде поповнювати свій ПДВ-рахунок, щоб виписати податкову накладну покупцю. Після перерахування коштів на ПДВ-рахунок можливість розпоряджатися цими коштами втрачається, отже, даний момент можна умовно назвати моментом сплати ПДВ до бюджету.

У залежності від часу здійснення оподаткованої операції ПДВ необхідно буде сплачувати на приблизно 30-60 днів раніше. Наприклад, якщо оподаткована операція матиме місце на початку місячного податкового періоду, сплатити ПДВ треба буде на приблизно 60 днів раніше (якщо наприкінці даного періоду – на приблизно 30 днів раніше).

Планування постачань/закупівель. В умовах дії нової системи адміністрування платникам потрібно буде більш ретельно підходити до планування закупівель/постачань, аби не допустити надмірного «заморожування» обігових коштів на ПДВ-рахунках.

За нинішньої системи для визначення ПДВ-результату черговість здійснення закупівель/постачань у рамках одного податкового періоду особливого значення немає. Уже після закінчення податкового періоду визначається різниця між податковими зобов’язаннями і податковим кредитом. Якщо ця різниця є позитивною, платник перераховує її до бюджету. Якщо ж вона негативна, платник, навпаки, має право отримати цю різницю з бюджету у формі бюджетного відшкодування. 

 

За нової системи адміністрування черговість здійснення закупівель/поставок виходить на передній план. Сума, на яку потрібно поповнювати ПВД-рахунок, визначатиметься не після закінчення податкового періоду, а ще на етапі здійснення оподаткованої операції.

В інтересах платника буде організовувати свою роботу у такий спосіб, щоб закупівлі передували постачанням, а не навпаки. За рахунок таких закупівель платник отримає податковий кредит, який він зможе врахувати у збільшення суми, на яку можна виписати податкові накладні покупцям без поповнення ПДВ-рахунку. Таким чином, платнику вдасться зберегти частину обігових коштів, які б були використані ним на поповнення ПДВ-рахунку, якби постачання передували закупівлям.

Потенційна проблема для торгових мереж. У пункті 201-1.4. (в) Податкового кодексу України закладено потенційну проблему для торгових мереж та інших бізнесів, які реалізують більшість своїх товарів/послуг покупцям за готівку. Даним пунктом передбачено, що на ПДВ-рахунок зараховується ПДВ, отриманий від покупців при реалізації товарів/послуг за готівку.

З даного пункту чітко не зрозуміло, чи перерахування податку, отриманого при постачанні товарів/послуг за готівку, на ПДВ-рахунок - це право чи обов’язок платника. Якщо ДФС України притримуватиметься позиції, що це все-таки обов’язок платника, торгові мережі та інші подібні бізнеси можуть потрапити у дуже скрутну ситуацію. Перерахування всього отриманого від покупців готівкового ПДВ на ПДВ-рахунок означатиме постійне перебування такого рахунку у стані «переплати» (ПДВ-рахунок поповнюватиметься на суму, більшу за необхідну суму поповнення, розраховану згідно з наведеною вище формулою). Враховуючи необхідність виконання ряду формальностей для повернення надмірно зарахованих коштів, наявність такої «переплати» може стати досить серйозним ударом по ліквідності платників.

Залишається сподіватися на виваженість підходу ДФС України до цього питання.

Замість висновку

Електронна система адміністрування у першу чергу покликана перешкодити незаконному бізнесу так званих «податкових ям». Будемо сподіватися, що вона успішно виконає свою місію і їхній бізнес із стану процвітання швидко перейде у глибоку рецесію чи взагалі кане в небуття.

Попри свою прогресивну суть, електронна система адміністрування не позбавлена певних недоліків, порівняно з класичною системою адміністрування. Нова система є більш складною для розуміння та застосування. Також, що немало важливо, вона створює додатковий тиск на обігові кошти платників. Підприємствам потрібно буде шукати додаткові фінансові ресурси для застосування нової системи. Не виключено, що пошук додаткових фінансових ресурсів призведе до загального зростання цін на товари/послуги в Україні.

Фото з www.wikipedia.org

Випуск ПДВ-облігацій

27 травня 2014 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 21 травня 2014 року № 139 (далі – «Постанова»). Постановою передбачено випуск облігацій внутрішньої державної позики (так званих ПДВ-облігацій) для повернення сум бюджетного відшкодування ПДВ.

Умови випуску ПДВ-облігацій є наступними:

- Відшкодування через ПДВ-облігації є добровільним. Платник, який бажає отримати ПДВ-облігації, повинен подати до свого територіального податкового органу відповідну заяву.

- Обсяг ПДВ, який планується відшкодувати через ПДВ-облігації, на даний час невідомий. Міністерством доходів і зборів України буде найближчим часом проведена інвентаризація заборгованості, за результатами якої Кабінет Міністрів затвердить граничний обсяг випуску ПДВ-облігацій.

- Поверненню через ПДВ-облігації підлягатимуть лише ті суми бюджетного відшкодування, які були задекларовані для відшкодування до 1 січня 2014 року.

- При буквальному прочитанні Постанови відшкодуванню за рахунок ПДВ-облігацій підлягатимуть лише ті суми бюджетного відшкодування, які підтверджені актами податкових перевірок. Чи відшкодовуватимуться таким чином суми ПДВ, підтверджені судовими рішеннями щодо оскарження результатів податкових перевірок, - не зрозуміло.

- Враховуючи час, відведений Постановою на складання реєстрів інвентаризації сум ПДВ та виконання інших формальностей, необхідних для організації випуску ПДВ облігацій, випуск ПДВ-облігацій можна очікувати не раніше середини серпня 2014 року.

- ПДВ-облігації випускатимуться у бездокументарній формі. Номінальна вартість ПДВ-облігацій становитиме 1000 гривень, дохідність буде на рівні облікової ставки Національного банку на день набрання чинності Постановою -9,5%. Виплата відсотків – кожні шість місяців.

- Строк обігу облігацій – 5 років. Передбачено поступове погашення облігацій – держава виплачуватиме 10% номінальної вартості облігацій через кожні 6 місяців. Таким чином, за 5 років буде погашено 100% номінальної вартості ПДВ-облігацій.

Фото з http://finance.obozrevatel.com