четвер, 2 серпня 2012 р.

TOP-10 Новел Митного кодексу


Митному кодексу України від 11 липня 2002 року так і судилося відсвяткувати свій десятирічний ювілей. З 1 червня 2012 року в Україні почав діяти новий Митний кодекс, датований 13 березня 2012 року.

Новий Митний кодекс – це перш за все велика кількість змін і нововведень у регулюванні митних відносин. Нижче коротко про 10 найважливіших з них.



1. Скасування «кріпосного права» (ч. 3 ст. 247)

Скасовано обов’язок проводити митне оформлення товару лише за місцем акредитації на митниці. Декларанти можуть проводити митне оформлення у будь-якому митному органі.

2. Уповноважені економічні оператори (ст. ст. 12-18)

Декларанти, які мають позитивну історію взаємовідносин з митними органами і відповідають критеріям, визначеним у Митному кодексі, можуть отримати статус уповноваженого економічного оператора.

Статус уповноваженого економічного оператора надає декларанту право користуватися спеціальними спрощеннями при здійсненні митного оформлення, як-от: здійснення митного оформлення у першочерговому порядку чи скорочення обсягу відомостей, які необхідно надати митному органу до прибуття товарів на митну територію України.

3. Визначення вичерпного переліку документів, які має право вимагати митниця для підтвердження митної вартості (ст. 53)

Новим Митним кодексом визначено (i) перелік документів, які подаються декларантами на підтвердження митної вартості, а також (ii) перелік документів, які можуть бути витребувані у декларантів митними органами у випадку сумнівів у правильності визначення митної вартості.

Митний кодекс містить пряму норму, згідно з якою митним органам заборонено вимагати від декларантів будь-які інші документи, відмінні від тих, що вказані в даних переліках.

У світлі донедавна існуючої практики, згідно з якою митні органи вимагали від декларантів надання на підтвердження митної вартості калькуляцій ціни товару, примітним є те, що Митний кодекс надає право митним органам вимагати від декларантів такі калькуляції лише у випадках здійснення операцій з пов’язаними особами.

4. Скорочення строків митного оформлення до 4-х годин (ст. 255)

Новим Митним кодексом строки митного оформлення скорочено з однієї доби до 4-х робочих годин.

5. Електронне декларування (ст. 257)

Вперше на рівні Митного кодексу закріплено можливість електронного декларування, яке повинно здійснюватися з використанням

електронного цифрового підпису. Визначено, що митна декларація та інші документи, які подаються митним органам, оформлені на паперовому носії та у вигляді електронних документів, мають однакову юридичну силу.

6. Митні консультації (ст. 21)

За аналогією з Податковим кодексом новий Митний кодекс вводить поняття митних консультацій (консультацій з питань державної митної справи). Консультації поділяються на індивідуальні та узагальнюючі. Останні затверджуються наказом Державної митної служби України.

Особа, яка діє відповідно до індивідуальної чи узагальнюючої митної консультації, звільняється від відповідальності за порушення митного законодавства.

7. Презумція невинуватості (ст. 8)

Знову ж таки, слідуючи стопами Податкового кодексу, новий Митний кодекс вводить презумцію невинуватості. Кодекс не розтлумачує, який саме зміст вкладається в дану презумцію. Разом з тим, цілком логічно припускати, що в силу презумції невинуватості декларанти вважатимуться невинними у порушеннях митного законодавства, поки митними органами не буде доведено зворотне.

8. Звільнення від відповідальності за помилки у митній декларації (ст.ст. 268 і 460)

Відповідно до нового Митного кодексу декларант звільняється від відповідальності за помилки, допущені у митній декларації, якщо ці помилки:

- не призвели до неправомірного звільнення декларанта від сплати митних платежів або зменшення їхнього розміру чи до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності;
- не носять систематичного характеру.

Працівники митного органу повинні надати можливість декларанту виправити такі помилки, допущені у митній декларації.

9. Можливість подання додаткової митної декларації (ст. 261)

Новим Митним кодексом передбачено можливість подання додаткової митної декларації у випадках, коли інформація, яка необхідна для визначення остаточної митної вартості стане відома лише після випуску товарів у вільний обіг (наприклад, після сплати/нарахування роялті чи інших ліцензійних платежів, які визначаються залежно від обсягів продажу та/чи прибутку від продажу). У такому випадку декларант має право подати митну декларацію протягом 180 днів з дати випуску товарів у вільний обіг.

Також можливість подання додаткової митної декларації передбачена для випадків, коли значення ціни у зовнішньоекономічному договорі визначається за формулою і на дату декларування невідоме. У даному випадку додаткова декларація подається протягом 90 днів з дня випуску товарів у вільний обіг.

10. Пост-аудит (ст. ст. 345-354)

На рівні Митного кодексу вперше урегульовані питання, пов’язані з проведенням пост-аудиту, тобто документальної перевірки, що проводиться митними органами після завершення процедур митного оформлення.

Регулювання перевірок багато у чому нагадує регулювання відповідних питань у Податковому кодексі. Передбачено проведення виїзних та невиїзних документальних перевірок, а також зустрічних звірок. Виїзні документальні перевірки поділяються на планові і позапланові.