Процесуальна хитрість пана Тернового

На одному із податкових заходів познайомився з паном Русланом Терновим, партнером адвокатського об’єднання «Invicta» (http://aoinvicta.com.ua).

Руслан поділився, як на мене, досить цікавою схемою затягування касаційного розгляду податкових справ.

Схема дає можливість затягнути касаційний розгляд на час між завершенням апеляційного розгляду справи про оскарження податкового повідомлення-рішення (далі – «ППР») та направленням податкової вимоги. Оскільки податкова часто не поспішає з направленням податкової вимоги, існує можливість затягнути касаційний розгляд на декілька місяців, а то і років.

Навіщо потрібно таке затягування процесу – хороше питання. Затягувати касаційний розгляд може мати сенс, коли ваша правова позиція у справі, м’яко кажучи, доволі скромна, і більш-менш реальних шансів на виграш справи у Вищому адміністративному суді України (далі – «ВАСУ») Ви не маєте.

Застосувавши схему пана Руслана, ви зможете відстрочити застосування заходів щодо примусового стягнення податкового боргу, а це вже велике полегшення.

Як працює схема?

Перше, що треба зробити платникові, для того, щоб застосувати схему - це не з’явитися у судове засідання суду апеляційної інстанції, який розглядає вашу справу про оскарження ППР. Цей крок є принципово важливим для поновлення у подальшому строків касаційного оскарження. Без такого поновлення строків дана схема є просто неможливою.

Після вирішення справи апеляційним судом не на вашу користь ви не отримуєте відповідного судового рішення цього суду і не поспішаєте з поданням касаційної скарги.

Чекайте направлення Вам податковим органом податкової вимоги.

Вже після отримання податкової вимоги ви:

1. Подаєте позов про скасування податкової вимоги. Пан Руслан для обґрунтування такого позову рекомендує сплатити незначну частину податкового боргу. Таким чином, реальна сума податкового боргу і сума податкового боргу, вказаного у податковій вимозі, різнитиметься. Відповідно, позов можна буде обґрунтувати неправильністю суми зазначеного в податковій вимозі податкового боргу.

2. Подаєте касаційну скаргу на судове рішення у справі про оскарження ППР з клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження. Поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження обґрунтовуєте ненаправленням Вам судового рішення судом апеляційної інстанції. Суди апеляційної інстанції часто не направляють своє судове рішення сторонам. Однак, вони зобов’язані це робити відповідно до приписів ч. 4 ст. 205 та ч. 3 ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - «КАС України»). Ці норми прямо зобов’язують суд апеляційної інстанції направити судове рішення стороні, представник якої не брав участь у судових слуханнях. Ось власне для цього, як вище згадувалося, нез’явлення представника на судові засідання до суду апеляційної інстанції є критично необхідним.

ВАСУ, як правило, відновлює строк на касаційне оскарження у таких ситуаціях, навіть якщо з дати ухвалення оскаржуваного рішення судом апеляційної інстанції минуло декілька років. Дивіться, наприклад, судове рішення ВАСУ у справі за позовом фізичної особи-підприємця до Білоцерківської ОДПІ (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/38442474). У даній справі ВАСУ відновив строк на касаційне оскарження з причини ненаправлення судового рішення суду апеляційної інстанції через більш, ніж через 1,5 року після оголошення його вступної та резолютивної частини.

3. Після подання касаційної скарги ви просите суд першої інстанції зупинити розгляд справи щодо оскарження податкової вимоги з огляду на неможливість розгляду цієї справи до завершення розгляду касаційної скарги (п. 3 ч. 1 ст. 156 КАС України). Суд першої інстанції зупиняє провадження.

Що це дає?

Тепер власне щодо результату застосування схеми. Вище говорилося, що схема дозволяє відстрочити застосування заходів примусового стягнення податкового боргу. Хотілося б зробити невелике уточнення стосовно того, як можна досягти такого відстрочення.

Сам по собі факт оскарження податкової вимоги, як і факт касаційного оскарження рішення у справі щодо ППР, не є прямою перепоною для подальшого примусового стягнення податкового боргу. Однак, відповідні судові процеси можуть бути доволі ефективно використані проти спроб податкового органу стягнути податковий борг. 

Для стягнення податкового боргу податковий орган має звернутися до суду з поданням про стягнення коштів за податковим боргом. У зв’язку з існуванням вищевказаних судових процесів платник може просити суд відмовити у задоволенні цього подання з огляду на існування спору про право (п. 2 ч. 5 ст. 183-3 КАС України).

Якщо в подальшому податковий орган звернеться з позовом про стягнення коштів за податковим боргом у загальному порядку, у платника буде можливість просити суд зупинити даний процес до завершення розгляду справи про оскарження податкової вимоги (п. 3 ч. 1 ст. 156 КАС України).

Замість висновку

На сам кінець, схема дійсно цікава і багатообіцяюча. Однак, ідеально вона підходить хіба що для невеликих проблемних платників, які не дуже переймаються податковою заставою й іншими «приємними» наслідками існування податкового боргу. Якщо ви великий платник, який активно здійснює господарську діяльність, то краще сто разів подумати перед тим, як втілювати схему у життя.

* Фото з http://in.kvs.org.ua

Податкова реформа: битва двох впливових жінок

Тільки ледачий не говорить чи не пише в наш час про майбутню податкову реформу.

Українська податкова система, безумовно, потребує «капітального ремонту». Чим швидше цей «ремонт» відбудеться, тим краще буде для всіх нас.

Отже, що ж має нам принести податкова реформа і коли її можна очікувати?

Насправді, це доволі непрості питання для відповіді.

На жаль, досі немає єдиного бачення податкової реформи.

Те, що ми маємо зараз, це дві зовсім різні концепції податкової реформи, розроблені різними групами експертів.

Перша концепція розроблена Міністерством фінансів під керівництвом пані Наталії Яресько, міністра фінансів. Ця концепція видається більш «офіційною» у порівнянні з аналогами. Навесні 2015 Національна рада реформ (очолювана Президентом України) доручила пані Яресько підготовку податкової реформи.

Альтернативна концепція розроблена Комітетом Верховної Ради з питань податкової та митної політики під керівництвом його голови пані Ніни Южаніної.

Згадані вище концепції  жодним чином не узгоджені між собою і подекуди пропонують абсолютно різні рішення для тих самих податкових проблем. Концепція пані Яресько виглядає більш «поміркованою», а отже, більш реалістичною для прийняття. Концепція пані є відверто революційною, а отже, недосить ймовірною для затвердження, принаймні, на мою точку зору.

Далі наводиться короткий опис основних положень обох концепцій:

Питання	Концепція Яресько	Концепція Южаніної
Податок на прибуток	Ставка зростає з 18% до 20%	Ставка зменшується з 18% до 15% Податок трансформується у податок на розподіл дивідендів
ПДВ	Базова 20% ставка залишається без змін. Знижена ставка у 7%, яка застосовується до ліків і медичних виробів, скасовується	Базова ставка у 20% знижується до 15%
Податки на зарплату	Запровадження єдиної 20% ставки податку на доходи фізичних осіб Зниження ставки єдиного соціального внеску до 20% Повне скасування єдиного соціального внеску починаючи з 2018 року (зарплатні виплати  оподатковуватимуться лише податком на доходи фізичних осіб за ставкою 20%)	Зниження ставки податку на доходи фізичних осіб до 10% Зниження ставки єдиного соціального внеску до 20%
Спрощена система оподаткування	Звуження сфери застосування спрощеної системи. Спрощена система застосовуватиметься лише до фізичних осіб (до юридичних осіб не застосовуватиметься взагалі) з річним доходом не більше 2 млн. грн.	Повне скасування спрощеної системи, але з 2018 року

З наведеної вище таблиці добре видно, що хоча концепції і відрізняються в запропонованих рішеннях, вони ідентифікують і пробують розв’язати одні й ті ж  проблеми податкової системи.

Наприклад, обидві концепції намагаються вирішити проблему ухилення від податків на заробітну плату. Багато вітчизняних роботодавців не обтяжують себе виплатою офіційної заробітної плати. Вони віддають перевагу «заощадженню» на податках за рахунок виплати заробітної плати «в конверті».

Для вирішення цієї проблеми обидві концепції пропонують зменшення податкового тягаря на заробітну плату, мотивуючи цим самим роботодавців до виплат офіційних заробітних плат.

Крім того, обидві концепції визнають несправедливість в оподаткуванні, викликану «розлогою» спрощеною системою, яка зараз вочевидь виходить за рамки оподаткування справді малого бізнесу. Автори концепцій пропонують певні рішення, спрямовані на посилення справедливості у цій галузі.

Коли справа доходить до математики, обидві концепції не позбавлені серйозних проблем. Кожна з концепцій передбачає значене зниження доходів державного бюджету. Деякі експерти вважають, що втілення в життя концепції пані Яресько може коштувати бюджету приблизно 60 млрд. грн., в той час як концепції пані Южаніної - 150-200 млрд. грн. На фоні 603 млрд. грн. загальних доходів державного бюджету на 2015 рік, прогнозовані зменшення доходів є більш, ніж значним.

Це і не дивно, що МВФ з яким український уряд наразі тісно співпрацює,  незадоволений жодною з концепцій. МВФ пропонує авторам концепцій серйозно задуматися над пошуком компенсаторів для зменшених доходів бюджету або вдатися до відповідного скорочення витрат державного бюджету.

Пані Яресько та пані Южаніна не здаються і намагаються зробити все можливе і неможливе для того, щоб саме їхня версія реформи знайшла закріплення у податковому законодавстві. Залишається сподіватися, що вони знайдуть достатньо мудрості перетворитися із суперників на союзників і погодити компромісний проект податкової реформи, так потрібної нашій країні.

*- Фотографії  з http://289zradnykiv.wtf та http://zn.ua

Нові правила сплати судового збору

Платити доведеться більше

Черговий раз разюче змінилися правила сплати судового збору у податкових спорах. Платити доведеться більше, а точніше на багато більше, ніж раніше. Зміни до Закону України «Про судовий збір» (далі – «Закон про судовий збір») вже діють з 1 вересня 2015 року.

Що радує, це те, що тепер платити судовий збір будуть і податкові органи. Звільнення для них більше не працюватиме. Зроблено це згідно з пояснювальною запискою до законопроекту для того, щоб останні не зловживали своїми процесуальними правами і безпідставно не зверталися до суду/оскаржували судові рішення з огляду на саму лише безкоштовність судочинства.

Отже, що було і що стало:

Категорія	Вид заявника	Ставка судового збору до змін	Ставка судового збору після змін
Подання позову майнового характеру (наприклад, позову про скасування податкових повідомлень-рішень)	Платники-юридичні особи та суб’єкти владних повноважень	Загальна ставка – 2 % ціни позову Мінімальна ставка – 1,5 МЗП* Максимальна ставка – 4 МЗП	Загальна ставка - 1,5 % ціни позову Мінімальна ставка – 1 МЗП Максимальна ставка – не встановлена
	Платники-фізичні особи та платники-фізичні особи-підприємці		Загальна ставка – 1 % ціни позову Мінімальна ставка – 0,4 МЗП Максимальна ставка – 5 МЗП
Подання позову немайнового характеру	Платники-юридичні особи, платники-фізичні особи-підприємці та суб’єкти владних повноважень	Фіксована ставка –0,06 МЗП	Фіксована ставка – 1 МЗП
	Платники-фізичні особи		Фіксована ставка – 0,4 МЗП
Подання апеляційної скарги чи заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами	Всі види заявників	50 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позову	110 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позову
Подання касаційної скарги	Всі види заявників	70 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позову	120 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позову
Подання заяви про перегляд рішення до Верховного Суду України	Всі види заявників	70 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позову	130 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позову

* - мінімальна заробітна плата (розмір МЗП станом на вересень 2015 року складає 1 218 грн.).

Окремо потрібно сказати про скасування правила, яке дозволяло сплачувати 10% судового збору від визначеного повного розміру при поданні адміністративних позовів майнового характеру. Тепер судовий збір у таких справах треба платити у повному розмірі відразу.

Як отримати індульгенцію?

Суттєве зростання судового збору особливо в мільйонних справах, для яких було скасовано максимальну ставку, змушує серйозно задуматися над таким інструментом як відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати (ст. 8 Закону про судовий збір).

Дуже хотілося б сподіватися на зважене застосування цього інструменту судами. Судам надано практично необмежену дискрецію у його застосуванні. Єдине, що потрібно зробити суду для того, що надати розстрочку, відстрочку, зменшення розміру або повне звільнення від судового збору – це «враховати майновий стан сторони». При цьому, якісь конкретні критерії для оцінки майнового стану сторони в законі не прописані. Все на розсуд суду.

З огляду на «широту» формулювань не можна виключати масового звільнення податкових органів від сплати судового збору з огляду на їхнє недостатнє фінансування. Однак, будемо сподіватися, що судді проявляють здоровий глузд і цього все-таки не станеться. В іншому разі все залишиться, так як є сьогодні. Покладаючись на безкоштовність правосуддя, податківці і надалі продовжуватимуть свою добре відому практику необґрунтованих податкових нарахувань та безпідставних оскаржень судових рішень.

Якщо звернутися до Єдиного державного реєстру судових рішень, то вже зараз  можна знайти першу практику у справах про відстрочку сплати судового збору за клопотанням податкових органів. Поки що це позитивна для платників практика.

Так, у справі за позовом Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції (http://reyestr.court.gov.ua/Review/50191807) Донецький апеляційний адміністративний суд відмовив податковому органу у відстрочці сплати судового збору за подання апеляційної скарги. Наразі, суд зробив посилання на неподання податковим органом доказів у підтвердження свого незадовільного майнового стану.

* - Фото з http://www.emsleys.co.uk/