Новела № 15 - зміна розмірів судового збору

Співавтор Антон Гаврик

Продовжуємо серію публікацій на тему найбільш яскравих змін нової редакції Кодексу адміністративного судочинства України для практики вирішення податкових спорів.  

Нижче пропонується огляд п’ятнадцятої за значимістю, на наш погляд,  зміни, яка стосується нових розмірів судового збору.

Огляд інших значимих змін  доступний тут: новела № 1, новела № 2, новела № 3, новела № 4, новела № 5, новела № 6, новела № 7, новела № 8, новела № 9, новела № 10, новела № 11, новела № 12, новела № 13, новела № 14.

По-перше, планується довгоочікувана зміна - запровадження верхньої межі судового збору за подання позовів майнового характеру юридичними особами та суб’єктами владних повноважень. Верхня межа буде встановлена на досить високому рівні у   350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб*.

По-друге, дещо зростуть  виражені у відсотках ставки судового збору. Для позовів майнового характеру, які подаються  юридичними особами та суб’єктами владних повноважень, - це буде 2%, а не 1,5 % як зараз. Розмір судового збору за подання апеляційної скарги становитиме 150 % від розміру ставки, яка сплачувалася при поданні позовної заяви (проти сьогоднішніх 110%), а розмір судового збору за подання касаційної скарги - 200% (проти сьогоднішніх 120%).

* Станом на жовтень 2017 року розмір прожиткового мінімумів для працездатних осіб складає 1 684 грн.

** Фото з http://www.yaplakal.com

Нові правила сплати судового збору

Платити доведеться більше

Черговий раз разюче змінилися правила сплати судового збору у податкових спорах. Платити доведеться більше, а точніше на багато більше, ніж раніше. Зміни до Закону України «Про судовий збір» (далі – «Закон про судовий збір») вже діють з 1 вересня 2015 року.

Що радує, це те, що тепер платити судовий збір будуть і податкові органи. Звільнення для них більше не працюватиме. Зроблено це згідно з пояснювальною запискою до законопроекту для того, щоб останні не зловживали своїми процесуальними правами і безпідставно не зверталися до суду/оскаржували судові рішення з огляду на саму лише безкоштовність судочинства.

Отже, що було і що стало:

Категорія	Вид заявника	Ставка судового збору до змін	Ставка судового збору після змін
Подання позову майнового характеру (наприклад, позову про скасування податкових повідомлень-рішень)	Платники-юридичні особи та суб’єкти владних повноважень	Загальна ставка – 2 % ціни позову Мінімальна ставка – 1,5 МЗП* Максимальна ставка – 4 МЗП	Загальна ставка - 1,5 % ціни позову Мінімальна ставка – 1 МЗП Максимальна ставка – не встановлена
	Платники-фізичні особи та платники-фізичні особи-підприємці		Загальна ставка – 1 % ціни позову Мінімальна ставка – 0,4 МЗП Максимальна ставка – 5 МЗП
Подання позову немайнового характеру	Платники-юридичні особи, платники-фізичні особи-підприємці та суб’єкти владних повноважень	Фіксована ставка –0,06 МЗП	Фіксована ставка – 1 МЗП
	Платники-фізичні особи		Фіксована ставка – 0,4 МЗП
Подання апеляційної скарги чи заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами	Всі види заявників	50 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позову	110 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позову
Подання касаційної скарги	Всі види заявників	70 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позову	120 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позову
Подання заяви про перегляд рішення до Верховного Суду України	Всі види заявників	70 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позову	130 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позову

* - мінімальна заробітна плата (розмір МЗП станом на вересень 2015 року складає 1 218 грн.).

Окремо потрібно сказати про скасування правила, яке дозволяло сплачувати 10% судового збору від визначеного повного розміру при поданні адміністративних позовів майнового характеру. Тепер судовий збір у таких справах треба платити у повному розмірі відразу.

Як отримати індульгенцію?

Суттєве зростання судового збору особливо в мільйонних справах, для яких було скасовано максимальну ставку, змушує серйозно задуматися над таким інструментом як відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати (ст. 8 Закону про судовий збір).

Дуже хотілося б сподіватися на зважене застосування цього інструменту судами. Судам надано практично необмежену дискрецію у його застосуванні. Єдине, що потрібно зробити суду для того, що надати розстрочку, відстрочку, зменшення розміру або повне звільнення від судового збору – це «враховати майновий стан сторони». При цьому, якісь конкретні критерії для оцінки майнового стану сторони в законі не прописані. Все на розсуд суду.

З огляду на «широту» формулювань не можна виключати масового звільнення податкових органів від сплати судового збору з огляду на їхнє недостатнє фінансування. Однак, будемо сподіватися, що судді проявляють здоровий глузд і цього все-таки не станеться. В іншому разі все залишиться, так як є сьогодні. Покладаючись на безкоштовність правосуддя, податківці і надалі продовжуватимуть свою добре відому практику необґрунтованих податкових нарахувань та безпідставних оскаржень судових рішень.

Якщо звернутися до Єдиного державного реєстру судових рішень, то вже зараз  можна знайти першу практику у справах про відстрочку сплати судового збору за клопотанням податкових органів. Поки що це позитивна для платників практика.

Так, у справі за позовом Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції (http://reyestr.court.gov.ua/Review/50191807) Донецький апеляційний адміністративний суд відмовив податковому органу у відстрочці сплати судового збору за подання апеляційної скарги. Наразі, суд зробив посилання на неподання податковим органом доказів у підтвердження свого незадовільного майнового стану.

* - Фото з http://www.emsleys.co.uk/

ОСКАРЖЕННЯ ППР: НОВІ ПРАВИЛА СПЛАТИ СУДОВОГО ЗБОРУ

Вкотре було змінено правила сплати судового збору у справах про оскарження податкових повідомлень рішень. Відповідний закон про внесення змін до Закону про судовий збір набув чинності 23 жовтня 2013 року. 

*- розмір мінімальної заробітної плати, виходячи з якого розраховується судовий збір при поданні позову у 2013 році, – 1 147 грн. 

Як бачимо, розміри судового збору зросли приблизно удвічі, але у більшості випадків платити на етапі подання позову треба буде принаймні на половину менше.

Принагідно, необхідно зазначити, що нещодавно також зазнав змін порядок оформлення платіжних доручень щодо сплати судового збору. Згідно з листом від 16.08.2013 № 12-4618/13 Державною судовою адміністрацією України було скасовано необхідність нанесення на таких платіжних дорученнях написів «Зараховано в дохід бюджету ____ грн. (дата)», які повинні були скріплюватися першим і другим підписами посадових осіб та круглою печаткою банку. 

Таким чином, станом на сьогоднішній день даний напис на платіжних дорученнях про сплату судового збору робити вже не обов’язково. 

Фото з

http://indiastamp.blogspot.com

Розмір судового збору у справах про скасування податкових повідомлень-рішень збільшено

Фото з сайту http://tsn.ua/

Розмір судового збору у справах про скасування податкових повідомлень-рішень збільшено, і, що найцікавіше, це відбулося без втручання законодавця. Вистачило роз'яснення Вищого адміністративного суду України.

У листі від 18 січня 2012 року №  165/11/13-12 Вищий адміністративний суд України роз'яснив, що вимоги щодо протиправності рішень про визначення грошових зобов'язань платників податків, зменшення суми бюджетного відшкодування, тобто вимоги про скасування податкових повідомлень-рішень є позовами майнового характеру. Відповідно, до них має застосовуватися  ставка судового збору для адміністративних позовів майнового характеру, а не для адміністративних позовів немайнового характеру.

Ставка для позовів майнового характеру, яка застосовуватиметься зараз до позовів про скасування податкових повідомлень-рішень, складає 1% розміру вимог, але не більше 2 розмірів мінімальних заробітних плат (2146 грн. для 2012 року) і не менше 0,1 розміру мінімальної заробітної плати (107,30 грн. для 2012 року). Ставка для позовів немайнового характеру, яка раніше застосовувалася до позовів про скасування податкових-повідомлень рішень, складає 0,03 розміру мінімальної заробітної плати (32,19 грн. для 2012 року).

У принципі, такий сценарій можна було передбачити ще з моменту набрання чинності Законом України «Про судовий збір» (далі – «Закон про судовий збір») – набрав чинності з 1 листопада 2011 року. Справа в тому, що Закон про судовий збір змінив критерії розмежування адміністративних справ для застосування тієї чи іншої ставки судового збору. Якщо до набрання чинності цим законом 1% ставка застосовувалася (згідно з Прикінцевими та перехідними положеннями Кодексу адміністративного судочинства України) до вимог про стягнення грошових коштів, що загалом виключало  можливість її застосування до вимог про скасування податкових повідомлень-рішень, то з моменту набрання чинності даним законом, ця ставка застосовується до будь-яких майнових вимог (позовів).

Ясна річ, що для Вищого адміністративного суду України не склало особливих зусиль обґрунтувати, що вимоги про скасування податкових повідомлень-рішень відносяться до числа майнових.

Закон про судовий збір

© Роман Блажко

Закон України «Про судовий збір» було підписано президентом 28.08.2011. Закон набирає чинності з 01.11.2011.

Законом підвищено розмір державного мита/судового збору, що сплачуватиметься у податкових спорах. У справах про оскарження податкових повідомлень-рішень потрібно буде сплачувати  – 28,23 грн.  (зараз 3,4 грн.), а у спорах про повернення з бюджету грошових коштів (наприклад, бюджетного відшкодування ПДВ)  - 1% від розміру майнових вимог, але не більше 1882 грн. (зараз теж 1% від суми майнових вимог, але не більше 1700 грн.).

Як бачимо, судитися з податковими органами стало дорожче, але не на багато.