4 проблемних питання єдиного податку у житті аграрних підприємств

Єдиний податок четвертої групи (колишній фіксований сільськогосподарський податок) не без вагомих на те причин сплачує переважна більшість аграрних компаній, які займаються обробітком землі в Україні.

Нижче ми узагальнили ті головні проблемні питання, які виникають при сплаті цього податку.

Проблема № 1 - невизначеність на майбутнє

База для нарахування єдиного податку - це нормативно-грошова оцінка землі. У 2018 році проводиться нова всеукраїнська нормативно-грошова оцінка земель сільськогосподарського призначення (відповідно до постанови  Кабінету Міністрів України від 07.02.2018 № 105).

Якщо нова нормативно-грошова оцінка земель буде значно вищою, ніж зараз, не виключено, що деяким аграріям просто  буде економічно не вигідно продовжувати сплачувати єдиний податок. Такі аграрії можуть розглядати варіант переходу на загальну систему оподаткування зі сплатою податку на прибуток.

Однак, не будемо поспішати з висновками. Дочекаємося результатів нової нормативно-грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення.   

Проблема 2 -  неможливість підтвердження статусу платника єдиного податку при наявності податкового боргу на мізерну суму

Якщо у вашої компанії з певних магічних причин буде діагностована наявність податкового боргу на смішну суму у декілька гривень  станом на 1 січня, дуже ймовірно, що податкова не підтвердить вам статус платника єдиного податку на новий рік.

На щастя, є судова практика на користь платників податків щодо цього питання. Суди можуть поділяти наступні позиції платників податків:

- наявність податкового боргу на незначну суму не може бути підставою для відмови у підтвердженні статусу платника єдиного податку (наприклад, ухвала Вищого адміністративного суду України від 06.09.2016 у  справі № 821/354/16);

- Наявність податкового боргу може бути підставою для відмови у первинному отриманні статусу платника єдиного податку,  але не може бути підставою для непідтвердження такого статусу (постанова Верховного Суду від 08.05.2018 у справі № 816/1088/17).  

Проблема 3 - неналежним чином оформлені договори оренди

Для застосування єдиного податку потрібно, щоб частка сільськогосподарського виробництва платника як мінімум складала 75% у загальному виробництві. Податківці намагаються відстоювати позицію,  що 75% сільскогосподарського виробництва - це обов’язково на землі, права на яку належним чином оформлені.

Отже, якщо у вашому земельному банку значна частина землі, на яку права оренди не є належним чином оформленими, є ризик втрати статусу платника єдиного податку.

На щастя, податківці не досить часто зараз цим займаються. Їм значно цікавіше було проводити такі перевірки у ті часи, коли ще діяв спеціальний режим ПДВ для сільськогосподарських виробників. Тоді вони намагалися позбавити аграрія статусу суб’єкта спеціального режиму ПДВ та статусу платника єдиного податку (фіксованого сільськогосподарського податку) одночасно.

Також є позитивна судова практика для платників податків  у цьому контексті. Суди поділяють позицію, що для розрахунку частки сільськогосподарського виробництва повинен враховуватися увесь урожай, незалежно від того, чи на належно, чи на неналежно оформлених ділянках він вирощений (наприклад, ухвала Вищого адміністративного суду України від  06.09.2016 у справі № 808/7906/13-а).

Проблема 4 - розорювання сіножатей і пасовищ

Не рідкість на сьогодні, коли аграрні підприємства розорюють та засіюють зерновими чи технічними культурами пасовища чи сіножаті. Якщо ви так робите, рекомендували б вам сплачувати за такі землі єдиний податкою як за ріллю, тобто з урахуванням коефіціенту 1,756.

Якщо цього не зробити, є ризик наразитися на донарахування з боку податкової.

Яскравий приклад  донарахування - це справа  № 808/2649/17, у якій суди, включаючи Верховний Суд,  підтримали податкову. У ції справі податкова встановила, що платник використосував сіножаті як ріллю, проаналізувавши його форму СГ-29. Як наслідок, платнику було донараховано єдиний податок з урахуванням  вказаного коефіцієнту 1,756. Також до платника було застосовано штраф у розмірі 25% за заниження податкових зобов’язань.

* - Фото з http://www.1zoom.me

Про єдиний податок у таблиці

Фото з http://www.delfi.ua

Спрощена система оподаткування, яка раніше налічувала дві групи платників єдиного податків, останнім часом показала небачений ріст і на сьогоднішній день налічує аж  шість груп платників єдиного податку (Глава 1 Розділ XIV Податкового кодексу) .

Нижче наводиться коротка характеристика кожної із шести нині існуючих груп платників єдиного податку.

Номер групи платника податків	Вимоги до платника податку				Ставка єдиного податку
	Фізична особа підприємець/ юридична особа	Дозволена кількість найманих працівників	Виручка за рік, не більше, грн.	Дозволені види діяльності
1	Фізична особа-підприємець	0	150 000	Побутові послуги Роздрібний продаж товарів з торгівельних місць на ринках	Щоміcячна  фіксована ставка від 1% до 10% мінімальної заробітної плати. Конкретний розмір ставки визначається місцевою радою.
2	Фізична особа-підприємець	Не більше 10	1 000 000	Надання послуг, у тому числі побутових, іншим платникам єдиного податку та/або населенню Виробництво або продаж товарів Діяльність у сфері ресторанного господарства	Щомісячна фіксована ставка від 2% до 20% мінімальної заробітної плати. Конкретний розмір ставки визначається місцевою радою.
3	Фізична особа-підприємець	Не більше 20	3 000 000	Відсутні спеціальні обмеження	3 % від виручки у разі додаткової сплати ПДВ 5% від виручки у випадку несплати ПДВ
4	Юридична особа	Не більше 50	5 000 000	Відсутні спеціальні обмеження
5	Фізична особа-підприємець	Відсутні обмеження	20 000 000	Відсутні спеціальні обмеження	5% від виручки у разі додаткової сплати ПДВ 7% від виручки у випадку несплати ПДВ
6	Юридична особа	Відсутні обмеження	20 000 000	Відсутні спеціальні обмеження

Витрати за операціями зі спрощенцями: повернення назад не відбулося

Фото із сайту http://t-pravda.te.

Хоча з 1 січня 2012 року і скасували норму Податкового кодексу (п. 139.1.12.), яка забороняла платникам податку на прибуток відносити до витрат вартість товарів (робіт, послуг), придбаних у платників єдиного податку-фізичних осіб (крім послуг у сфері інформатизації), повернення до старих добрих часів, коли формувати такі витрати можна було фактично без будь-яких обмежень, не відбулося.

Відповідно до нових правил сплати єдиного податку, які вступили в силу з 1 січня 2012 року (ст.ст. 291-300 Податкового кодексу) не всі платники єдиного податку – фізичні особи мають право реалізовувати товари (роботи, послуги) платникам податку на прибуток.

У той час як для третьої групи платників єдиного податку-фізичних осіб (сплачують єдиний податок у відсотках від своєї виручки) обмеження відсутні, для платників першої та другої груп (сплачують єдиний податок за невеликою фіксованою ставкою) запроваджено жорсткі обмеження щодо видів діяльності та контрагентів.

Номер групи платника єдиного податку–фізичної особи	Дозволені види діяльності	Кому можуть реалізовуватися товари (роботи, послуги)
І	Роздрібна торгівля товарами з торгових місць на ринках	Без обмежень
	Надання побутових послуг	Тільки населенню
ІІ	Надання послуг, у тому числі побутових	Тільки населенню і платникам єдиного податку
	Виробництво та/чи продаж товарів	Без обмежень
	Діяльність у сфері ресторанного господарства	Без обмежень

Поневолі виникає питання, які наслідки можуть настати для платника податку на прибуток у випадку купівлі ним робіт чи послуг у платників єдиного податку першої та другої груп з порушенням вказаних обмежень.

Законодавець з цього приводу відбувається «благородною мовчанкою», а тому все руках «благочестивих» податківців. Виходячи з їхнього звичного арсеналу засобів, можна припускати, що вони або спробують виключити відповідні суми зі складу витрат платника податку на прибуток або донарахувати йому як начебто податковому агенту платника єдиного податку податкові зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб. Також можливе застосування двох вказаних прийомів одночасно.

І хоча законність наведених заходів впливу податківців знаходиться під великим питанням, особливого сенсу зайвий раз випробовувати долю, думаю, що немає.

Іншим важливим моментом «покращення життя уже сьогодні» під час роботи зі спрощенцями стане необхідність подання разом з декларацією з податку на прибуток переліку доходів та витрат у розрізі контрагентів - платників єдиного податку (абз.2 п.  152.3 Податкового кодексу, який набрав чинності з 1 січня 2012 року).

На даний час ще не затверджено форми такого переліку доходів і витрат, але думаю, що до кінця першого кварталу 2012 року ДПС України впорається з цим нескладним завданням.