понеділок, 29 липня 2013 р.

Вирішення податкових спорів: останні тенденції

У співавторстві з Андрієм Кулебою

(молодший юрист «Лавринович і Партнери»)

Однією з ключових проблем, з якою стикаються при оскарженні в судовому порядку податкових повідомлень-рішень, все ще залишається тотальна перевантаженість адміністративних судів України. І якщо на рівні першої інстанції зазначена проблема особливо не відчувається (справи в більшості випадків вирішуються впродовж місяця-двох), то в апеляційних адміністративних судах та у Вищому адміністративному суді України (далі – «ВАСУ») ситуація набагато складніша. На розгляді в апеляційних адміністративних судах вищого рівня знаходиться така кількість справ, що чекати призначення судового засідання доводиться, як правило, не менше одного року у разі апеляції та не менше двох років у разі касації. Зрозуміло, що такий стан справ абсолютно не влаштовує сумлінних платників податків.


Що стосується характеру податкових спорів, то тут ситуація, як і раніше, залишається практично без змін. Лідирують справи, пов'язані з визнанням нікчемними правочинів між платниками податків.


У цьому контексті слід згадати нові підходи податківців до боротьби з нікчемними або може більш правильно сказати «псевдонікчемними» правочинами. Деякі податківці тепер не тільки «знімають» податковий кредит і витрати у платника податків, який «провинився», а й донараховують йому доходи. Вважається, що оскільки платник отримав товари/послуги за нікчемним правочином, такі товари/послуги були отримані ним безоплатно й мають бути включені до його доходу.


Також варто звернути увагу на гучну постанову від 14.11.2012 колегії суддів ВАСУ під головуванням судді Бухтіярової І. А. (справа № 2а-9864/11/2670 за позовом ТОВ «ПВК «БУДІВЕЛЬНИК» до ДПІ у Оболонському районі м. Києва). У даній постанові ВАСУ зробив прямо таки революційні висновки про те, що:


- податкові органи позбавлені права визнавати нікчемними правочини в актах перевірок та


- в податкових відносинах підлягає застосуванню презумпція правомірності правочинів (для того, щоб правочин, за допомогою якого платник отримує податкову вигоду у вигляді податкового кредиту або витрат у обліку податку на прибуток, не враховувався у податковому обліку, має бути рішення суду про визнання правочину недійсним).


Зазначена постанова у частині необхідності застосування презумпції правомірності правочинів прямо суперечить позиції того ж ВАСУ, викладеній у його добре відомому листі від 02.06.2011  742/11/13-11. У цьому листі ВАСУ чітко дав знати, що дана презумпція у податкових відносинах не застосовується.


Однак, незважаючи на настільки різні формальні підходи навіть на рівні ВАСУ, для прийняття рішення у справі ключову роль як грало, так і продовжує грати встановлення факту реального здійснення господарських операцій на підставі аналізу первинних документів та інших доказів у справі. Якщо безтоварність операції знайшла своє підтвердження під час судового розгляду, то навряд чи Вам допоможе посилання на відсутність судового рішення про визнання правочину недійсним (застосування презумпції правомірності правочинів).


Новостворене Міністерство доходів і зборів України також висловилося з приводу нікчемності правочинів у податкових відносинах (лист від 27.05.2013  3642/6/99-99-19-04-01-15). Як завжди, податківці відзначилися «небаченою чіткістю» викладу думки: «Органи державної податкової служби при здійсненні контрольно-перевірочної роботи можуть відображати в актах перевірок ознаки недійсності (нікчемності) правочинів, але при цьому донарахування податкових зобов'язань має проводитися виключно за порушення норм податкового законодавства». Що хотіло цим сказати міністерство, залишається загадкою. Однозначної відповіді на питання про те, чи вправі податкові органи визнавати правочини між платниками податків нікчемними, ми не почули.


Наостанок хотіли б відзначити тенденцію збільшення кількості справ, пов'язаних із застосуванням звичайних цін. Не останню роль тут, мабуть, зіграв вступ у силу з 1 січня 2013 року нових правил застосування звичайних цін (ст. 39 Податкового кодексу).