20 лютого 2019 року проводив вебінар на базі ЛІГА-ЗАКОН на тему перевірок податкових органів у 2019 році.
Нижче дуже короткий огляд практики нового Верховного Суду у спорах, які стосуються процедурних аспектів проведенням податкових перевірок.
Загалом новий Верховний Суд дотримується тих самих основоположних принципів, що існували на рівні судової практики раніше:
- Якщо для перевірки передбачено процедуру допуску (наприклад, документальні виїзні або фактичні перевірки), платник має право посилатися на процедурні порушення з боку податківців, лише тоді, коли він не допустив податківців до проведення перевірки і оскаржив наказ про їхнє проведення. Якщо до перевірки податківців було допущено, суд не бере до уваги посилання платника на порушення процедурних моментів. Суд у такому разі оцінює лише обґрунтованість/необгрунтованість самих податкових донарахувань. Приклад такої практики - постанова від 13 березня 2018 року у справі № 804/1113/16 (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/72745230).
- Якщо для перевірки не передбачено процедури допуску (наприклад, невиїзна документальна перевірки), суди беруть до уваги процедурні порушення. Вони можуть скасувати податкове донарахування, лише виходячи із самого факту наявності процедурного порушення при призначенні чи проведенні перевірки. Приклад такої практики - постанова від 7 лютого 2018 року у справі № 821/1562/16 (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/72324146).
Серед інших особливо значимих рішень нового Верховного Суду у сфері процедурних аспектів проведення податкових перевірок потрібно відмітити:
- Ухвалу Великої Палати від 23 травня 2018 року у справі № 237/1459/17 (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/74475877). Згідно з цією ухвалою ухвали слідчих суддів про призначення перевірок, попри неврегульованість цього питання Кримінальним процесуальним кодексом України, можуть оскаржуватися в апеляційному порядку.
- Постанову Касаційного адміністративного суду від 28 серпня 2018 року у справі № 804/19780/14 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/76139166). Згідно з цією постановою для доказування наявності “спору про право” у справах про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна вже недостатньо самого оскарження наказу про проведення перевірки. Потрібно додатково оскаржувати рішення про застосування адміністративного арешту.
