ПДВ-революція ~ U-Tax Blog

середа, 29 жовтня 2014 р.

ПДВ-революція

Законом України від 31.07.2014 № 1621 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України» запроваджено докорінно іншу систему адміністрування ПДВ. Нова система, яка називається системою електронного адміністрування, почне діяти з 1 січня 2015 року.

Навіщо це потрібно?

В основі системи електронного адміністрування лежить боротьба з улюбленим продуктом багатьох несвідомих українських бізнесменів – послугами з незаконної конвертації готівки. На сьогодні можна перерахувати «податковій ямі» кругленьку суму грошей за, скажімо, такі собі «консультаційно-інформаційні послуги» і отримати цю суму за мінусом приблизно 7-10%, але вже готівкою. При цьому бізнесмен «вбиває двох зайців»:

- Знижує податкове навантаження з ПДВ та податку на прибуток (вартість «придбаних» послуг включається до витрат та податкового кредиту);

- Отриману готівку можна використати як для «потреб господарської діяльності» (заробітні плати «в конвертах», всякого роду хабарі), так і на особисті потреби (така собі виплата дивідендів).

Важливо розуміти, що система електронного адміністрування не зводить нанівець бізнес «податкових ям», однак наносить сильний удар по їхній ефективності. Приваблива ціна у 7-10% від конвертованої суми значною мірою досягається за рахунок ухилення від сплати ПДВ. «Податкові ями» або взагалі не декларують податкових зобов’язань, які виникають при поставці ними товарів/послуг, або хоча і декларують такі зобов’язання, до бюджету ПДВ не сплачують. Ось саме цієї можливості не сплачувати ПДВ до бюджету і покликана позбавити «податкових ям» система електронного адміністрування.

ПДВ «податковим ямам» доведеться платити, а це означатиме суттєве зростання цін на їхні послуги. Додавши 20% ПДВ до ціни у 7-10%, отримаємо вже 27-30% відсотків. При цій ціні можна очікувати суттєвого відтоку клієнтів у «операторів податкових ям».
 
Від нової системи адміністрування насамперед повинна виграти держава за рахунок збільшення надходжень з ПДВ. Також у виграші мають опинитися свідомі бізнес-гравці. Їхні несвідомі конкуренти більше не отримуватимуть податкових переваг через роботу з «податковими ямами».

Як це працюватиме?

Поточна система адміністрування передбачає сплату ПДВ за результатами податкового періоду. Платник у декларації зазначає свої податкові зобов’язання і податковий кредит за податковий період (як правило, місяць). Якщо податкові зобов’язання перевищують податковий кредит, платник сплачує відповідну різницю до бюджету. Проблемою цієї системи є відсутність прямого зв’язку між податковим кредитом покупця і податковими зобов’язаннями продавця. Продавець може виписати податкову накладну, яка дасть право покупцю на податковий кредит, але при цьому не задекларувати відповідні податкові зобов’язання або не сплатити до бюджету позитивну різницю між своїми податковими зобов’язаннями та податковим кредитом. 
 
Електронна система робить такі махінації неможливими завдяки втіленню принципу «передоплати»: спочатку продавець перераховує ПДВ державі і лише після цього у покупця виникає право на податковий кредит.

Принцип «передоплати» реалізовано через запровадження спеціальних ПДВ-рахунків та визначення ліміту на виписування податкових накладних.

ПДВ-рахунки. ПДВ-рахунки – це спеціальні банківські рахунки, на яких обліковуватимуться суми ПДВ. Такі банківські рахунки будуть централізовано відкриватися Державною фіскальною службою України (далі – «ДФС України») для кожного платника. Рахунки будуть відкриватися автоматично. Платникам не потрібно буде виконувати будь-яких формальностей для їхнього відкриття. Всі ПДВ-рахунки будуть відкриті в Розрахунковому центрі з обслуговування договорів на фінансових ринках, який має статус банку за українським законодавством.

ПДВ-рахунки поповнюватимуться лише платниками, яким вони належать. Перерахування коштів на ці рахунки контрагентами платників (покупцями товарів/послуг) не передбачено.

Система працюватиме так, що суми, які знаходитимуться на ПДВ рахунках, як правило, дорівнюватимуть сумам ПДВ, належним до сплати до бюджету. Такі суми списуватимуться з ПДВ-рахунків самими органами ДФС України на підставі відповідних реєстрів, які подаватимуться до банку. Більш того, передбачено списання ДФС України на користь бюджету всіх коштів, що знаходяться на ПДВ-рахунку платника, у випадку анулювання його ПДВ-реєстрації.

Ліміт на виписування податкових накладних. Встановлюється обмеження на виписування податкових накладних, незабезпечених сплаченими податковими зобов’язаннями. Запроваджується спеціальна формула, за якою визначатиметься максимальна сума, на яку платник має право виписати податкову накладну.

Формула є наступною:

Накл = ∑ НаклОтр + ∑ Митн + ∑ ПопРах - ∑ НаклВид - ∑ Відшкод -∑ Перевищ, де:

НаклОтрподатковий кредит за податковими накладними постачальників;

Митн – податковий кредит на суму ПДВ, сплаченого при імпорті товарів;

ПопРах – сума поповнення ПДВ-рахунку;

НаклВид – податкове зобов’язання за виданими платником податковими накладними;

Відшкод - сума ПДВ, заявлена до бюджетного відшкодування;

Перевищ – сума перевищення податкових зобов’язань платника, вказаних у його податкових деклараціях, над податковими зобов’язаннями, що вказані у виписаних ним податкових накладних.
 
Контроль за сумою, на яку можна буде виписати податкову накладну, буде здійснюватися автоматично самою системою електронного адміністрування. Для цілей здійснення такого контролю скасовується паперова форма податкових накладних і запроваджується обов’язкова реєстрація всіх податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – «ЄРПН») незалежно від суми ПДВ. Право на податковий кредит даватимуть лише зареєстровані у ЄРПН податкові накладні.

На етапі реєстрації податкових накладних у ЄРПН система застосовуватиме вищевказану формулу для визначення того, чи вписуєтеся податкова накладна у визначений ліміт. Якщо накладна у ліміт не вписується, у її реєстрації буде відмовлено. Для того, щоб зареєструвати таку накладну у ЄРПН, платник має поповнити свій ПДВ-рахунок, цим самим збільшивши ліміт на виписування податкових накладних.

Приклад. Як бачимо, нова система адміністрування є доволі складною. Для кращого розуміння того, як вона працюватиме, розглянемо простий приклад.

Підприємство А зареєструвалося платником ПДВ 15 січня 2015 року. 20 січня 2015 року воно придбало у підприємства Б (платник ПДВ) канцелярське приладдя за 120 000 грн., у т.ч. ПДВ – 20 000 грн. Крім того, 22 січня 2015 року підприємство А імпортувало канцелярське приладдя на суму 150 000 грн., сплативши під час митного оформлення ПДВ у розмірі 30 000 грн. 24 січня 2015 року Підприємство А продало все вищевказане канцелярське приладдя підприємству В (платник ПДВ) за 420 000 грн., у т.ч. ПДВ – 70 000 грн.

Питання:

1. Чи повинно підприємство B перераховувати ПДВ, що входить до ціни товару, на ПДВ-рахунок підприємства А?

2. Чи потрібно буде підприємству А поповнювати свій ПДВ-рахунок для надання підприємству В податкової накладної? Якщо так, то на яку суму?

Відповідь на перше питання. Підприємство В перераховує всі кошти за поставлений йому товар на поточний рахунок підприємства А. Ніяких коштів на ПДВ-рахунок підприємства А підприємству В перераховувати не потрібно. Якщо це буде необхідно, саме підприємство А поповниться свій ПДВ-рахунок за рахунок коштів, отриманих від підприємства В. Така необхідність може, зокрема, виникнути у зв’язку із потребою виписати податкову накладну підприємству В.

Відповідь на друге питання. Для визначення того, чи потрібно буде підприємству А поповнювати свій ПДВ-рахунок для виписування податкової накладної підприємству В, звернемося до формули, наведеної вище.

Враховуючи, що у даному випадку підприємство А - щойно зареєстрований платник ПДВ, визначальними при застосуванні формули будуть лише два показники:

- ∑ НаклОтр (податковий кредит за отриманими податковими накладними) і

- ∑ Митн (податковий кредит на суму ПДВ, сплаченого при імпорті товарів).

Додавши ∑ НаклОтр, сума якого складає 20 000 грн. (операція з придбання канцелярського приладдя у підприємства Б), та ∑ Митн, сума якого складає 30 000 грн. (операція з імпорту канцелярського приладдя), та віднявши ∑ НаклВид, ∑ Відшкод і ∑ Перевищ, які у даній ситуації дорівнюють нулю, отримуємо 50 000 грн.

Таким чином, доходимо до висновку, що ліміт на виписування податкових накладних для підприємства А складає 50 000 грн. Оскільки у нашій ситуації підприємству А потрібно виписати податкову накладну на суму 70 000 грн., йому треба поповнити свій ПДВ-рахунок на 20 000 грн.

До чого готуватися бізнесу?

Додаткові обігові кошти. Із запровадженням нової системи адміністрування ПДВ у бізнесу виникне потреба у додаткових обігових коштах. Сплачувати ПДВ при новій системі треба буде значно раніше, ніж це є сьогодні.

На даний час переважна більшість платників сплачує ПДВ до бюджету у межах 30 днів після закінчення місячного податкового періоду (20 днів на подання податкової декларації плюс 10 днів на перерахування коштів до бюджету). При застосуванні нової системи платнику доведеться «розлучатися» із коштами значно раніше. Ще під час здійснення оподаткованої операції платнику необхідно буде поповнювати свій ПДВ-рахунок, щоб виписати податкову накладну покупцю. Після перерахування коштів на ПДВ-рахунок можливість розпоряджатися цими коштами втрачається, отже, даний момент можна умовно назвати моментом сплати ПДВ до бюджету.
У залежності від часу здійснення оподаткованої операції ПДВ необхідно буде сплачувати на приблизно 30-60 днів раніше. Наприклад, якщо оподаткована операція матиме місце на початку місячного податкового періоду, сплатити ПДВ треба буде на приблизно 60 днів раніше (якщо наприкінці даного періоду – на приблизно 30 днів раніше).

Планування постачань/закупівель. В умовах дії нової системи адміністрування платникам потрібно буде більш ретельно підходити до планування закупівель/постачань, аби не допустити надмірного «заморожування» обігових коштів на ПДВ-рахунках.

За нинішньої системи для визначення ПДВ-результату черговість здійснення закупівель/постачань у рамках одного податкового періоду особливого значення немає. Уже після закінчення податкового періоду визначається різниця між податковими зобов’язаннями і податковим кредитом. Якщо ця різниця є позитивною, платник перераховує її до бюджету. Якщо ж вона негативна, платник, навпаки, має право отримати цю різницю з бюджету у формі бюджетного відшкодування. 
 
За нової системи адміністрування черговість здійснення закупівель/поставок виходить на передній план. Сума, на яку потрібно поповнювати ПВД-рахунок, визначатиметься не після закінчення податкового періоду, а ще на етапі здійснення оподаткованої операції.

В інтересах платника буде організовувати свою роботу у такий спосіб, щоб закупівлі передували постачанням, а не навпаки. За рахунок таких закупівель платник отримає податковий кредит, який він зможе врахувати у збільшення суми, на яку можна виписати податкові накладні покупцям без поповнення ПДВ-рахунку. Таким чином, платнику вдасться зберегти частину обігових коштів, які б були використані ним на поповнення ПДВ-рахунку, якби постачання передували закупівлям.

Потенційна проблема для торгових мереж. У пункті 201-1.4. (в) Податкового кодексу України закладено потенційну проблему для торгових мереж та інших бізнесів, які реалізують більшість своїх товарів/послуг покупцям за готівку. Даним пунктом передбачено, що на ПДВ-рахунок зараховується ПДВ, отриманий від покупців при реалізації товарів/послуг за готівку.

З даного пункту чітко не зрозуміло, чи перерахування податку, отриманого при постачанні товарів/послуг за готівку, на ПДВ-рахунок - це право чи обов’язок платника. Якщо ДФС України притримуватиметься позиції, що це все-таки обов’язок платника, торгові мережі та інші подібні бізнеси можуть потрапити у дуже скрутну ситуацію. Перерахування всього отриманого від покупців готівкового ПДВ на ПДВ-рахунок означатиме постійне перебування такого рахунку у стані «переплати» (ПДВ-рахунок поповнюватиметься на суму, більшу за необхідну суму поповнення, розраховану згідно з наведеною вище формулою). Враховуючи необхідність виконання ряду формальностей для повернення надмірно зарахованих коштів, наявність такої «переплати» може стати досить серйозним ударом по ліквідності платників.
Залишається сподіватися на виваженість підходу ДФС України до цього питання.

Замість висновку

Електронна система адміністрування у першу чергу покликана перешкодити незаконному бізнесу так званих «податкових ям». Будемо сподіватися, що вона успішно виконає свою місію і їхній бізнес із стану процвітання швидко перейде у глибоку рецесію чи взагалі кане в небуття.

Попри свою прогресивну суть, електронна система адміністрування не позбавлена певних недоліків, порівняно з класичною системою адміністрування. Нова система є більш складною для розуміння та застосування. Також, що немало важливо, вона створює додатковий тиск на обігові кошти платників. Підприємствам потрібно буде шукати додаткові фінансові ресурси для застосування нової системи. Не виключено, що пошук додаткових фінансових ресурсів призведе до загального зростання цін на товари/послуги в Україні.



Фото з www.wikipedia.org

Немає коментарів:

Дописати коментар