Нижче
наводяться 5, на мій погляд, найбільш важливих нововведень Податкового кодексу за
масштабами їхнього впливу на бізнес-процеси в Україні:
 |
2. Автоматичне відшкодування ПДВ. Автоматичне
бюджетне відшкодування ПДВ - приємний сюрприз Податкового кодексу.
«Автоматичність» полягає в тому, що відшкодування надається без проведення
документальної перевірки (за результатами камеральної перевірки) і в більш
стислі строки. Не дивлячись на активну протидію податкових органів, окремим
платникам податків все-таки вдалося отримати в 2011 році відшкодування ПДВ на
«автоматичній основі».
3. Порушення
кримінальної справи без прийняття податкового повідомлення-рішення. У разі
виявлення ознак податкового злочину податкове повідомлення-рішення не
надсилається платнику до закінчення судового розгляду кримінальної справи. Дана
зміна позбавила платників податків одного з найбільш «дієвих» способів боротьби
з необґрунтованим порушенням кримінальних справ за фактами вчинення податкових
злочинів. До прийняття Податкового кодексу платник мав можливість скасувати
відповідне податкове повідомлення-рішення через адміністративний суд, а потім
на підставі рішення адміністративного суду домагатися скасування постанови про
порушення кримінальної справи вже в загальному суді.
4. Концепція
бенефіціарного власника. Введення до Податкового кодексу концепції бенефіціарного
власника істотно збільшило податкові ризики українських холдингів, створених з
використанням нерезидентних компаній, і як наслідок, викликало справжній
ажіотаж серед податкових консультантів. Дана концепція головним чином
використовується для визначення можливості застосування переваг конвенцій про
уникнення подвійного оподаткування (повне звільнення або знижена ставка податку
на репатріацію доходу нерезидента). Згідно з концепцією скористатися перевагами
конвенцій про уникнення подвійного оподаткування буде можливим тільки у разі
виплати доходу нерезиденту - бенефіціарному (фактичному) власнику доходу, а не
посереднику, агенту або номінальному власнику.
5. Обмеження
щодо віднесення до витрат вартості товарів (робіт, послуг), отриманих від
нерезидентів та платників єдиного податку. Податковий кодекс запровадив незручні
для бізнесу обмеження щодо віднесення до витрат вартості придбаних у
нерезидентів консалтингових, маркетингових, рекламних та інжинірингових послуг,
а також повну заборону щодо віднесення до витрат вартості придбаних у фізичних
осіб-платників єдиного податку товарів (робіт, послуг), крім послуг у сфері
інформатизації. І якщо заборона на віднесення до витрат вартості придбаних у
«єдинників» товарів (робіт, послуг) була скасована з 1 січня 2012 року, то з
обмеженнями стосовно послуг, отриманих від нерезидентів, платникам доведеться
миритися і надалі.
І останнє. У 2011 році
ринок прямо-таки шокувала неможливість включення до складу витрат збитків попередніх податкових періодів, сформованих до 1 січня 2011 року. Разом з цим,
приписувати цю «заслугу» потрібно не Податковому кодексу, а «гостроті
розуму» окремих працівників Державної податкової служби України, які знайшли
«час і натхнення» для такого вже аж надто «розширеного» тлумачення положень Податкового
кодексу.
Немає коментарів:
Дописати коментар