Важливі податкові спори 2023 року

Мав за радість виступити на засіданні Комітету з питань податкового та митного права Асоціації правників України на тему найбільш примітної практики Верховного Суду у податкових спорах у 2023 році. 

У фокус моєї уваги, зокрема, потрапили такі питання, які вирішувалися Верховним Судом у 2023 році: 

1) Можливість стягнення збитків з держбюджету у формі штрафу, сплаченого покупцю за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної - постанова Великої Палати Верховного Суду від 01.03.2023 у справі № 925/556/21 за позовом ТОВ“Виробниче підприємство “Імпульс Плюс” про відсутність такої можливості з огляду на брак причинно-наслідкового зв’язку між зупиненням реєстрації податкової накладної і сплатою штрафу; 

2) Можливість визнання недійсним договору, укладеного між двома платниками податків, за позовом податкової - постанова Касаційного господарського суду від 29.08.2023 у справі № 910/5958/20 за позовом ГУ ДПС України у м. Києві про необхідність відмови у задоволенні позовних вимог податкового органу через те, що він не довів порушення своїх цивільних прав й інтересів при укладенні оскаржуваного договору; 

3) Можливість віднесення на витрати безповоротної фінансової допомоги, наданої пов'язаній компанії, - постанова Касаційного адміністративного суду від 30.05.2023 у справі № 580/3758/19 за позовом ТОВ“Сокар Петролеум” про те, що так можна робити;

4) Можливість оскарження платником включення його до плану-графіку планових перевірок - постанова Касаційного адміністративного суду від 04.10.2023 у справі №480/12329/21 за позовом ТОВ“Сумська девелоперська компанія” про те, що це неправильний спосіб захисту прав; та

5) Можливість застосування принципу стабільності податкового законодавства - постанова Касаційного адміністративного суду (вся "податкова" палата) від 26.09.2023 у справі №640/7520/21 за позовом ТОВ“АЕРО ТЕЛЕКОМ” про неможливість застосування цього принципу. 

 

Скасування мораторію на проведення податкових перевірок

Мав за радість виступити на засіданні Комітету з питань податкового та митного права Асоціації правників України на тему скасування мораторію на проведення податкових перевірок. 

Поточна ситуація є такою, що починаючи з 8 грудня 2023 року мораторію на проведення податкових перевірок вже практично не існує. 

До податкових органів повернулися практично всі ті можливості щодо проведення податкових перевірок, якими вони володіли до запровадження у березні 2020 року "коронавірусного" мораторію на проведення податкових перевірок. Останній згодом плавно переріс у "воєнний" мораторій на проведення податкових перевірок.

З 8 грудня 2023 року залишилися існувати лише окремі незначні прояви раніше досить гучного мораторію, які стосуються: 

- Обмеження на проведення податкових перевірок фізичних осіб-підприємців першої та другої груп до 1 грудня 2024 року; 

- Обмеження на проведення податкових перевірок платників, податковою адресою яких є тимчасово окуповані території, місця бойових дій та можливі місця бойових дій; та

- Обмеження до 31 грудня 2024 року сфери проведення планових документальних перевірок окремими категоріями платників, переліченими у законі. Разом цим, такі перелічені у законі категорії охоплюють дуже значну частку платників, які можуть підпадати під планові податкові перевірки. 

Оскільки тепер однією з підстав для проведення документальної планової перевірки є низьке податкове навантаження з податку прибуток, для розуміння ризиків проведення планової перевірки платникам доречно знайомитися з даними про податкове навантаження у відповідних галузях.Такі дані доступні на офіційному сайті Державної податкової служби України за посиланням: https://tax.gov.ua/diyalnist-/rezalt/736958.html?fbclid=IwAR2yMavFMtihmn4GI9-ADt5nIjqWtePindAEZBjBmubox75_eebJljF9Rgg 

Вина у податкових відносинах

Дякую Асоціації правників України за чудову можливість виступити на податковому форумі. 

Темою моєї доповіді була вина у податкових відносинах. 

Після малої податкової реформи 2020 року (закон No 466 ) багато чого змінилося у цій сфері.  При цьому, ключовою зміною безперечно став поділ податкових правопорушень на умисні та інші, а також передбачення більш суттєвих штрафів за умисні правопорушення.

Оподаткування іноземних доходів фізичних осіб

Був радий виступити на засіданні комітету з питань податкового та митного права Асоціації правників України на тему оподаткування іноземних доходів фізичних осіб. 

Найбільш складним і водночас актуальним у цьому контексті є питання оподаткування доходів вимушених переселенців за кордоном. 

Іноземні держави, як правило, визнають переселенців своїми податковими резидентами. Україна теж не готова відмовлятися від їхніх податкових надходжень і продовжує вважати таких переселенців своїми податковими резидентами. 

Розв'язання цього хитросплетіння лежить у площині конвенцій про уникнення подвійного оподаткування. При цьому, найменш сприятливою є ситуація, коли переселенець продовжує дистанційно працювати в Україні за трудовим договором.

У цьому випадку існує ризик, що, крім утриманих в Україні зарплатних податків, переселенцю доведеться заплатити іноземний податок на доходи та ще й можливо соціальний внесок у країні його перебування за кордоном. 

Зміни до порядку зупинення реєстрації податкових накладних

Був радий виступити на засіданні Комітету Асоціації правників України з податкового та митного права на тему зупинення реєстрації податкових накладних.

Мій виступ, зокрема, стосувався змін, внесених до порядку зупинення реєстрації податкових накладних згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 23.12.2022 No 1428. Постанова набрала чинності 11.01.2023. Вона стала певного роду компромісом між інтересами бізнесу і держави в умовах безпрецендентного фіскального тиску через систему зупинення реєстрації податкових накладних, який мав місце у другій половині 2022 року. 

Нижче коротко про найважливіші зміни, запроваджені постановою:   

1) Автоматична реєстрація податкової накладної у випадку прийняття податковим органом таблиці даних платника ПДВ за певних умов (не застосовується, якщо комісією регіонального рівня вже було прийнято рішення про відмову у реєстрації податкової накладної). 

2) Безумовна реєстрація податкової накладної. Діє, якщо немає рішення про відповідність платника критеріям ризиковості і керівник платника займає аналогічну посаду не більше, ніж у трьох платників ПДВ. Для безумовної реєстрації обсяг постачання у одній податковій накладній має бути не більше 5 тис. грн, а загальний місячний обсяг постачання не має перевищувати 500 тис. грн. 

3) Обов’язок зазначення у рішенні про відповідність платника критеріям ризиковості детальної інформації, за якою встановлено відповідність платника певному критерію ризиковості, включаючи: (і) тип операції (придбання чи постачання); (іі) період здійснення операції; (ііі) код задіяного товару; та (іv) інформацію про контрагента платника, задіяного у ризиковій операції. 

4) У контексті сумнозвісного п. 8 критеріїв ризиковості запроваджено довідник кодів податкової інформації (затверджений наказом Державної податкової служби України від 11.01.2023 No 17). У рішення про відповідність платника критеріям ризиковості згідно з вказаним пунктом 8 має зазначатися код податкової інформації. Довідник кодів практично не міняє ситуацію на користь платників податків. Він налічує 18 кодів, під які підпадають практично всі підстави для ризиковості платника, які тільки може вигадати податковий орган. У довіднику, для прикладу, можна знайти і недостатню кількість трудових ресурсів, і здійснення операцій з контрагентом, щодо якого вже прийнято рішення про відповідність критеріям ризиковості, і низку інших поширених на практиці підстав “ризиковості”.