«Сервісні придатки» Державної фіскальної служби України

Співавтор Антон Гаврик

Вcтуп

Мабуть, тільки лінивий не чув про те, що з 2017 року районні державні податкові інспекції (далі - “ДПІ”) позбавили повноважень проводити перевірки платників податків. Відтепер проведення всіх перевірок платників податків відбувається виключно органами Державної фіскальної служби України (далі - «ДФС України»)  обласного та центрального рівнів. Таке своє офіційне роз'яснення надала ДФС України  у листі від 17 січня 2017 року “Про організацію перевірок у 2017 році”. 

Це є неоспорюваним фактом і про це пишуть майже усі cпеціалізовані видання. Однак, яких ще фактично повноважень було позбавлено ДПІ у ході малої податкової реформи 2017 року і як це може вплинути на практику вирішення податкових спорів?

Перерозподіл функцій

Починаючи з 1 січня 2017 року відбувся серйозний перерозподіл повноважень між контролюючими органами різних рівнів. Функції ДПІ було максимально звужено. Вичерпний перелік таких функцій тепер виписано у ст. 19-3 Податкового кодексу України (далі - “ПК України”). Нові функції ДПІ зводяться до такого: (і) сервісне обслуговування платників податків та (іі) реєстраційно-облікова робота (облік платників податків та ведення реєстрів, пов’язаних із оподаткуванням).

Інших функцій у ДПІ не залишилося.

Як бачимо, звуження функцій ДПІ виходить далеко за рамки права на проведення податкових перевірок. Нижче про те, яких же саме функцій було позбавлено ДПІ і які функції   у них залишилися.

Прийняття податкової звітності

Хоча у ст. 19-3 ПК України ані слова не сказано про прийняття податкової звітності, за практикою, яка на сьогодні склалася, ДПІ продовжують приймати податкову звітність платників податків. 

Ймовірно, прийняття податкової звітності має розглядатися як частина сервісного обслуговування платників податків або як частина реєстраційно-облікової роботи, зокрема, облік об'єктів, пов'язаних з оподаткуванням. 

Податкові повідомлення-рішення (ППР)

ДПІ більше не складають ППР. ППР тепер складаються і направляються органами ДФС України обласного рівня.

ППР, складені ДПІ після 1 січня 2017, підлягають скасуванню. Ми з цим зіштовхнулися на власному досвіді. Декілька ППР, виписаних ДПІ нашим клієнтам після 1 січня 2017 року, були скасовані органом ДФС України обласного рівня на тій підставі, що ДПІ не мала права їх приймати у світлі змін до ПК України.

Погашення податкового боргу

Заходи щодо погашення податкового боргу теж мають застосовуватися органами ДФС України обласного рівня. Знову ж таки, з власної практики, одному з наших клієнтів після 1 січня 2017 року  було направлено податкову вимогу за підписом заступника керівника органу ДФС України обласного рівня. ДПІ вказувалася у вимозі лише як одержувач коштів, які потрібно сплати на виконання податкової вимоги.

Повернення помилково та/або надміру сплачених податків

Навряд чи повернення помилково та/або надміру сплачених податків відноситься до сервісного обслуговування чи реєстраційно-облікової роботи, функціями якої наділені ДПІ.

Логічно, що підписання висновків про повернення сум помилково та/або надміру сплачених податків і їхня передача до органів Державної казначейської служби України (далі – «ДКС України») більше не входить до компетенції ДПІ. Такі висновки мають підписуватися і передаватися до органів ДКС України органами ДФС України обласного рівня.

Разом з тим, станом на момент опублікування даної статті неофіційна позиція ДФС України зводиться до того, що підписання висновків про повернення сум помилково та/або надміру сплачених податків залишається у межах повноважень ДПІ. Якими аргументами керується при цьому ДФС України  - залишається великою загадкою.

Бюджетне відшкодування ПДВ

Логічно, що камеральні та документальні перевірки у процесі надання бюджетного відшкодування мають проводитися органами ДФС України обласного рівня.

Не до кінця зрозумілою є ситуація з внесенням даних до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування (далі – «Реєстр заяв»), у тому числі даних щодо узгодження суми бюджетного відшкодування. Однак, найбільш ймовірно, що внесення даних до  Реєстру заяв будуть здійснювати саме органи ДФС України обласного рівня.

Так, згідно зі ст. 19-3 ПК України функції ДПІ щодо реєстраційно-облікової роботи не виходять за рамки реєстрів, які ведуться органами ДФС України. У даному ж випадку Реєстр заяв ведеться не органами ДФС України, а Міністерством фінансів України.

Вплив на вирішення податкових спорів

З урахуванням вищевикладеного перерозподілу функцій між органами ДФС України різних рівнів ми можемо сформувати наступні рекомендації для цілей вирішення податкових спорів:

- Якщо у справі податкова перевірка та/чи ППР була проведена/прийняте ДПІ після 1 cічня 2017 року, можна сміливо просити скасовувати ППР через вихід ДПІ за межі своїх повноважень.

- Якщо у справі податкова вимога чи інші оспорювані рішення, пов’язані із стягненням податкового боргу, були прийняті ДПІ після  1 січня 2017, можна сміливо просити скасовувати ці рішення через вихід ДПІ за межі своїх повноважень.

- У справах про зобов’язання підготувати та надати висновок про повернення сум помилково/надміру сплачених податків із бюджету та зобов’язання включити до Реєстру заяв дані щодо узгодження суми бюджетного відшкодування ПДВ  потрібно серйозно задуматися над заміною відповідачів із ДПІ на органи ДФС України обласного рівня.

* Фото з https://steptohealth.com/

Блокування податкових накладних по-українськи

Одним з найбільш скандальних нововведень міні-податкової реформи 2017 року стало запровадження механізму блокування податкових накладних. Механізм має запрацювати з 1 квітня 2017 року у тестовому режимі і з 1 липня 2017 року у повноцінному режимі.

Навіщо це потрібно?

З введенням у 2015 році системи ПДВ-рахунків було завдано серйозного удару по "високомаржинальному" бізнесу "конвертаційних центрів".

                  

Однак, як то кажуть, представники цієї ніші “не пальцем роблені". Вони швидко знайшли слабке місце в системі ПДВ-рахунків і почали їм активно користуватися.

Незважаючи на всю свою просунутість, система ПДВ-рахунків абсолютно безсила проти зловживань, пов'язаних з постачанням товарів неплатникам ПДВ.

Наприклад, недобросовісний платник ПДВ купує на внутрішньому ринку або імпортує партію смартфонів з ПДВ, а потім перепродує її за ціною, що покриває витрати на ПДВ, за готівку або навіть через безготівковий розрахунок третім особам неплатникам ПДВ. Податкових зобов'язань за такою операцією недобросовісний платник природно не відображає і податкової накладної не реєструє.

Відповідно, у недобросовісного платника залишається "податковий кредит", який можна з вигодою "продати" бажаючим заощадити на розрахунках з бюджетом. Покупець отримує "комплект документів", що дають право на податковий кредит.

При цьому виникає невеликий нюанс. У більшості випадків покупець податкового кредиту не зацікавлений у товарі, фактично реалізованому недобросовісним платником (в нашому прикладі - смартфонах). Відтак, "комплект документів" для покупця оформляється на продаж чогось іншого: наприклад, всіма улюблених “консультаційно-інформаційних послуг".

У зв'язку з тим, що в процесі реалізації схеми відбувається "трансформація" одного товару в інший (у нашому прикладі смартфони трансформуються в послуги), схема отримала народну назву "скручувань" (“скруток”). З такими "скручуваннями" власне і покликаний боротися механізм блокування податкових накладних.

Як це буде працювати?

Механізм блокування буде наступним:

1) У разі виявлення "скручування" податковий орган надсилає платнику квитанцію про призупинення реєстрації податкової накладної.

2) Платник має право надати податковому органу свої письмові пояснення (з доданням необхідних документів) з метою підтвердження законності реєстрації податкової накладної.

3) Пояснення платника розглядаються спеціальною комісією ДФС України протягом 5 робочих днів з дня їхнього отримання. За результатами розгляду комісія приймає рішення про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкової накладної.

4) Платник має право оскаржити рішення комісії в адміністративному та/або судовому порядку.

Висновки і побоювання

Механізм блокування податкових накладних безумовно необхідний для протидії шахрайству з податковим кредитом. Разом з тим, механізм блокування пов'язаний з істотними ризиками для сумлінних платників. Останні ризикують потрапити "під гарячу руку" податківців, наділених новими широкими повноваженнями.

За великим рахунком, багато що залежить від того, наскільки грамотно будуть опрацьовані підзаконні акти, що визначатимуть підстави для призупинення / скасування реєстрації податкових накладних. Затвердження таких актів покладено на Кабінет Міністрів України та Міністерство фінансів України.

Дуже важливо, щоб підстави для призупинення / скасування реєстрації податкових накладних були сформульовані гранично чітко і з урахуванням здорового балансу інтересів податкових органів і сумлінних платників. З огляду на складність питання і високу залежність рішень від конкретних обставин справи - завдання не з простих навіть для справжніх світил податкового права.

Будемо сподіватись на краще!

* - Фото з youtube.com 

Бенефіціарний власник: полювання на Фенікса

Співавтор Вадим Авдєєв

На одному із заходів, присвяченому питанням міжнародного оподаткування, ми почули від колеги з юридичної фірми «Авеллум» пана Вадима Медведєва про дуже цікаву справу ТОВ «Фенікс Капітал»* щодо застосування концепції бенефіціарного власника. Не стрималися, щоб не ознайомитися з нею більш детально і не поділитися з вами нашими думками з приводу прочитаного.

Так от. Чим же цікава ця справа?        

Перш за все, справа запам’яталася нестандартним підходом до визначення бенефіціарного власника. У даній справі все не закінчилося на так добре знайомих нам цитуваннях ст. 103 Податкового кодексу України щодо того, що агенти не можуть визнаватися бенефіціарними власниками доходу.

Податківці і суди пішли значно далі. Вони дослідили кінцевого бенефіціарного власника українського «Фенікса», який виплачував дохід кіпрській компанії «Окленд Холдінг Лімітед». Вони встановили, що кінцевий бенефіціарний власник обох цих компаній одна і та ж людина – загадкова «ОСОБА_1» за термінологією Єдиного державного реєстру судових рішень. 

Доказом одночасного володіння «ОСОБА_1» двома компаніями була інформація, надана українським банком «Південкомбанк», про наявність у «ОСОБА_1» опосередкованого контролю над «Феніксом» через ланцюжок компаній-нерезидентів. Крім того, є достатньо неочікуваним, що таким доказом також стало повідомлення голови представництва «Окленд Холдінг Лімітед» про те, що ця ж «ОСОБА_1» є фактичним власником цієї кіпрської компанії.

 

На жаль, нам не вдалося знайти інформацію стосовно того, яким саме чином податківці змогли отримати дані «унікальні» докази. Скоріш за все вони були зібрані в межах кримінального провадження, відкритого проти керівництва ТОВ «Фенікс Капітал». Кримінальне провадження – це, як завжди, «таємниця за семи замками». З невеликої частини тих матеріалів кримінального провадження, які знаходяться у вільному доступі, ми не змогли знайти відповіді на наші питання.

Якщо хтось із читачів більше знайомий зі справою «Фенікса», будемо вдячні за ваші коментарі щодо того, як податківцям вдалося «переконати» банк і представника кіпрської компанії поділитися з ними такою цінною інформацією.

* У справі прийнято досить багато судових рішень судами різних інстанцій. Однак, найбільш повно, на нашу думку, деталі справи висвітлені у постанові Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.03.2013 (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/29724246)

** - Фото з http://www.qygjxz.com

 

Основні зміни 2016

Нижче пропонується короткий огляд основних змін у податковому законодавстві, які діють з початку 2016 року.

Податок на прибуток

- Повернення до квартального звітного періоду. Річний звітний період залишається тільки для окремих сільськогосподарських виробників і платників з виручкою за попередній рік не більше 20 млн. грн.

- Скасовано щомісячні авансові внески. Податок платиться після подання відповідних податкових декларацій. Однак, один авансовий внесок у 2016 році все-таки треба буде сплатити. Зокрема, до кінця четвертого кварталу потрібно буде сплатити авансовий внесок у розмірі 2/9 податку, розрахованого за результатами трьох кварталів 2016 року (такий собі аналог 11 місячного податкового періоду, який існував декілька років тому).

Податок на доходи фізичних осіб

 - Скасована прогресивна ставка (15/20%). Замість неї застосовується єдина ставка 18%.

 - Змінено порядок сплати авансових внесків для фізичних осіб-підприємців, які перебувають на загальній системі оподаткування. Базою для розрахунку авансових внесків тепер є не попередній рік, а попередній квартал. Більш того, більше не потрібна сплата авансового внеску за четвертий квартал.

Єдиний соціальний внесок (ЄСВ)

- Скасовано 3,6% ЄСВ, який утримувався з доходів працівників.

- Істотно знижена ставка ЄСВ для роботодавців: з 36,76 - 49,7% до 22%.

- Збільшена максимальна сума доходу, оподатковуваного ЄСВ, з 17 до 25 прожиткових мінімумів (36 250 грн. станом на серпень 2016 року).

ПДВ

- Скасовано таку підставу для анулювання реєстрації платника ПДВ, як запис у відповідному  державному реєстрі про відсутність платника за місцезнаходження.

- Змінено порядок визначення бази оподаткування для товарів/послуг власного виробництва. Якщо раніше база оподаткування таких товарів/послуг не повинна бути нижче собівартості, то тепер - не нижче за звичайні ціни.

- Уточнено порядок оподаткування операцій банків та інших фінансових установ з реалізації заставного майна. У незалежності від того, чи звернуто стягнення на майно платника, чи неплатника ПДВ, застосовується «маржинальна» схема. Оподаткуванню підлягає лише позитивна різниця між ціною реалізації такого майна і вартістю, за якою дане майно було отримано у власність банку або іншої фінансової установи в рахунок погашення зобов'язань боржника.

- Запроваджено штраф за помилки при заповненні податкових накладних (раніше існував тільки штраф за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних).

- Скасовано звільнення від ПДВ для операцій з експорту основної маси зернових та технічних культур. Останнє унеможливлювало бюджетне відшкодування за такими операціями, а отже, призводило до заниження цін на зернові та технічні культури при їхній закупівлі зернотрейдерами-експортерами.

- Значною мірою змінилася система бюджетного відшкодування. Якщо раніше існували загальна і автоматична (прискорена) системи бюджетного відшкодування, то тепер - лише одна система відшкодування. За новими правилами бюджетне відшкодування надається за результатами камеральної перевірки. Документальні перевірки теж можливі, але тільки в двох, прямо обумовлених в Податковому кодексі випадках. Зокрема, документальні перевірки можливі щодо:

1) раніше непідтверджених документальними перевірками сум бюджетного відшкодування за періоди до 1 липня 2015 року (початок повноцінного функціонування електронної системи адміністрування ПДВ) і

2) cум бюджетного відшкодування, сформованих за рахунок придбання до 1 січня 2016 року товарів/послуг у суб'єктів спеціального режиму оподаткування ПДВ сільськогосподарських виробників.

Нова система передбачає існування двох публічних реєстрів заяв про надання бюджетного відшкодування (реєстри доступні на сайті Державної фіскальної служби - http://sfs.gov.ua/diyalnist-/vidshkoduvannya-pdchv/povidomlennya-pro-reestri-zayav/240063.html).

Впроваджується правило, згідно з яким бюджетне відшкодування надається в хронологічному порядку відповідно до черговості внесення заяв до одного з реєстрів. Найбільш «загадковим» елементом нової системи є впровадження не одного, а двох реєстрів заяв про подання бюджетного відшкодування без визначення будь-якої пріоритетності отримання бюджетного відшкодування при включенні в той чи інший реєстр.

У перший реєстр потрапляють заяви платників, які відповідають визначеним Податковим кодексом критеріям. Дані критерії зовні дуже нагадують критерії, які раніше передбачалися для отримання бюджетного відшкодування в автоматичному режимі. У другій реєстру включаються заяви платників, які не відповідають згаданим критеріям.

- Встановлено чіткий 15 денний строк для проведення на підставі скарги покупця документальної позапланової перевірки продавця, який своєчасно не зареєстрував податкову накладну або допустив помилки в її обов'язкових реквізитах.

- Встановлено правило, згідно з яким несуттєві помилки в оформленні податкової накладної не є перешкодою для формування покупцем податкового кредиту.

 - Запроваджено обмеження щодо залишення в розпорядженні суб'єктів спеціального режиму оподаткування сільськогосподарських виробників сум ПДВ, що підлягають сплаті до бюджету. Якщо раніше вони отримували у вигляді непрямої субсидії в своє розпорядження 100% таких сум, то тепер вони вдовольняються тільки їхньою частиною. При здійсненні операцій із зерновими і технічними культурами суб'єкти спеціального режиму можуть використати 15% таких сум, при здійсненні тваринництва - 80% і при здійсненні інших операцій - 50%.

Єдиний податок

- Зменшений максимальний дозволений річний розмір виручки для платників третьої групи з 20 до 5 млн. грн.

- Підвищено ставки податку для платників третьої групи з 2% до 3% (для тих, хто додатково сплачує ПДВ) і з 4% до 5% (для тих, хто платником ПДВ не реєструвався).

- Скасовано вимогу щодо належного оформлення права користування/ власності на земельні ділянки для платників четвертої групи (сільськогосподарські виробники).

- Підвищено ставки податку для платників четвертої групи (сільськогосподарські виробники).

Адміністрування

- Удосконалено порядок погашення податкових зобов'язань за рахунок переплат з податків. Головні зміни стосуються можливості зарахування переплат по тому самому податку в автоматичному режимі (без подачі заяви платника податку), а також можливості використовувати заявлене бюджетне відшкодування ПДВ  для погашення зобов'язань за іншими податками.

Різне

- Впроваджується електронна система адміністрування акцизного податку при реалізації палива (з 1 березня 2016 року - в тестовому режимі і з 1 квітня 2016 - в повному режимі).

- Встановлено додатковий податок на нерухомість у річній сумі 25 000 грн. для власників квартир площею понад 300 м.кв. і будинків площею понад 500 м.кв.

- Змінено об'єкт оподаткування транспортним податком. Тепер обкладаються податком автомобілі не старше 5-ти років не залежно від їхнього робочого об'єму двигуна, а в залежності від їхньої вартості. Під оподаткування, зокрема, потрапляють автомобілі з вартістю понад 750 мінімальних заробітних плат (близько 1 млн. грн. станом на 2016 рік).

* - Фотографія з http://tbb.kic-innoenergy.com

Процесуальна хитрість пана Тернового

На одному із податкових заходів познайомився з паном Русланом Терновим, партнером адвокатського об’єднання «Invicta» (http://aoinvicta.com.ua).

Руслан поділився, як на мене, досить цікавою схемою затягування касаційного розгляду податкових справ.

Схема дає можливість затягнути касаційний розгляд на час між завершенням апеляційного розгляду справи про оскарження податкового повідомлення-рішення (далі – «ППР») та направленням податкової вимоги. Оскільки податкова часто не поспішає з направленням податкової вимоги, існує можливість затягнути касаційний розгляд на декілька місяців, а то і років.

Навіщо потрібно таке затягування процесу – хороше питання. Затягувати касаційний розгляд може мати сенс, коли ваша правова позиція у справі, м’яко кажучи, доволі скромна, і більш-менш реальних шансів на виграш справи у Вищому адміністративному суді України (далі – «ВАСУ») Ви не маєте.

Застосувавши схему пана Руслана, ви зможете відстрочити застосування заходів щодо примусового стягнення податкового боргу, а це вже велике полегшення.

Як працює схема?

Перше, що треба зробити платникові, для того, щоб застосувати схему - це не з’явитися у судове засідання суду апеляційної інстанції, який розглядає вашу справу про оскарження ППР. Цей крок є принципово важливим для поновлення у подальшому строків касаційного оскарження. Без такого поновлення строків дана схема є просто неможливою.

Після вирішення справи апеляційним судом не на вашу користь ви не отримуєте відповідного судового рішення цього суду і не поспішаєте з поданням касаційної скарги.

Чекайте направлення Вам податковим органом податкової вимоги.

Вже після отримання податкової вимоги ви:

1. Подаєте позов про скасування податкової вимоги. Пан Руслан для обґрунтування такого позову рекомендує сплатити незначну частину податкового боргу. Таким чином, реальна сума податкового боргу і сума податкового боргу, вказаного у податковій вимозі, різнитиметься. Відповідно, позов можна буде обґрунтувати неправильністю суми зазначеного в податковій вимозі податкового боргу.

2. Подаєте касаційну скаргу на судове рішення у справі про оскарження ППР з клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження. Поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження обґрунтовуєте ненаправленням Вам судового рішення судом апеляційної інстанції. Суди апеляційної інстанції часто не направляють своє судове рішення сторонам. Однак, вони зобов’язані це робити відповідно до приписів ч. 4 ст. 205 та ч. 3 ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - «КАС України»). Ці норми прямо зобов’язують суд апеляційної інстанції направити судове рішення стороні, представник якої не брав участь у судових слуханнях. Ось власне для цього, як вище згадувалося, нез’явлення представника на судові засідання до суду апеляційної інстанції є критично необхідним.

ВАСУ, як правило, відновлює строк на касаційне оскарження у таких ситуаціях, навіть якщо з дати ухвалення оскаржуваного рішення судом апеляційної інстанції минуло декілька років. Дивіться, наприклад, судове рішення ВАСУ у справі за позовом фізичної особи-підприємця до Білоцерківської ОДПІ (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/38442474). У даній справі ВАСУ відновив строк на касаційне оскарження з причини ненаправлення судового рішення суду апеляційної інстанції через більш, ніж через 1,5 року після оголошення його вступної та резолютивної частини.

3. Після подання касаційної скарги ви просите суд першої інстанції зупинити розгляд справи щодо оскарження податкової вимоги з огляду на неможливість розгляду цієї справи до завершення розгляду касаційної скарги (п. 3 ч. 1 ст. 156 КАС України). Суд першої інстанції зупиняє провадження.

Що це дає?

Тепер власне щодо результату застосування схеми. Вище говорилося, що схема дозволяє відстрочити застосування заходів примусового стягнення податкового боргу. Хотілося б зробити невелике уточнення стосовно того, як можна досягти такого відстрочення.

Сам по собі факт оскарження податкової вимоги, як і факт касаційного оскарження рішення у справі щодо ППР, не є прямою перепоною для подальшого примусового стягнення податкового боргу. Однак, відповідні судові процеси можуть бути доволі ефективно використані проти спроб податкового органу стягнути податковий борг. 

Для стягнення податкового боргу податковий орган має звернутися до суду з поданням про стягнення коштів за податковим боргом. У зв’язку з існуванням вищевказаних судових процесів платник може просити суд відмовити у задоволенні цього подання з огляду на існування спору про право (п. 2 ч. 5 ст. 183-3 КАС України).

Якщо в подальшому податковий орган звернеться з позовом про стягнення коштів за податковим боргом у загальному порядку, у платника буде можливість просити суд зупинити даний процес до завершення розгляду справи про оскарження податкової вимоги (п. 3 ч. 1 ст. 156 КАС України).

Замість висновку

На сам кінець, схема дійсно цікава і багатообіцяюча. Однак, ідеально вона підходить хіба що для невеликих проблемних платників, які не дуже переймаються податковою заставою й іншими «приємними» наслідками існування податкового боргу. Якщо ви великий платник, який активно здійснює господарську діяльність, то краще сто разів подумати перед тим, як втілювати схему у життя.

* Фото з http://in.kvs.org.ua