понеділок, 22 травня 2017 р.

9% ставка ПДФО на дивіденди: глибока ідея чи банальна помилка

Чому це важливо?

Однією з важливих змін, прийнятих у рамках міні-податкової реформи 2017 року, було запровадження 9% ставки податку на доходи фізичних осіб (далі - “ПДФО”) для виплати дивідендів специфічними суб’єктами господарювання. 9% ставка, зокрема, була передбачена для виплат дивідендів, які здійснюються нерезидентами, інститутами спільного інвестування та неплатниками податку на прибуток, у т.ч. платниками єдиного податку.

Чому ця зміна так важлива?

Відповідь доволі проста: застосування 9% може сприяти виведенню частини доходів із тіні.

По-перше, начебто є готовність деяких заможних членів суспільства отримувати легальний дохід від своїх іноземних компаній у формі  дивідендів, якщо їх оподатковуватимуть за ставкою 9, а не 18%.

По-друге, деякі схеми податкової оптимізації, які застосовувалися юридичними особами-платниками єдиного податку третьої групи для уникнення 18% ставки на дивіденди, можуть втратити сенс. Такі платники замість виведення коштів за безтоварними договорами на фізичних осіб-підприємців можуть виплачувати дивіденди. Витрати на виплату дивідендів будуть, звичайно, на декілька відсоткових пунктів вищими за “послуги” фізичних осіб-підприємців. Однак, враховуючи повну законність  і безризиковість операції, можна все-таки припускати, що вибір буде зроблено на користь виплати дивідендів.   

По-третє, застосування зниженої ставки ПДФО може сприяти виведенню з тіні доходів представників малого та середнього аграрного бізнесу. Їхні підприємства у переважній більшості є платниками єдиного податку четвертої групи. Можна припускати, що за зниженої ставки ПДФО у 9% прибутки таких підприємств будуть розподілятися  між їхніми власниками  через виплату дивідендів, а не через всякого роду “темні” схеми.

З якого часу діє?

Найбільш цікавим моментом є визначення часу набрання чинності змінами щодо застосування 9% ставки податку на дивіденди.

Згідно із Законом України від 21.12.2016 № 1797-VIII “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні” (далі - “Закон щодо покращення інвестиційного клімату”)  передбачалося застосування 9% ставки ПДФО з дня набрання чинності законом про службу фінансових розслідувань.

Дуже глибока ідея, на перший погляд. Чи не так?

Спочатку створюється замість податкової міліції служба фінансових розслідувань, яка ймовірно забезпечить більш якісний контроль за додержанням податкового законодавства. Лише після цього платники отримують можливість застосування зниженої ставки ПДФО на дивіденди. 

Однак, те, за чим ховалася така “геніальна” ідея, виявилося банальною технічною помилкою, допущеною при прийнятті  Закону щодо покращення інвестиційного клімату.    

Врешті-решт, технічну помилку було виправлено Законом  України від 23.03.2017 №  1989-VIII (далі - “Закон про уточнення”). Зокрема, цим законом було виключено із Закону щодо покращення інвестиційного клімату положення щодо застосування 9% ставки ПДФО з дня набрання чинності законом про службу фінансових розслідувань.

Як наслідок, у силу Закону про уточнення 9% ставка ПДФО має застосовуватися до дивідендів ретроспективно починаючи з 01.01.2017.

Як повернути гроші?

Закон про уточнення, яким було запроваджено 9% ставку ПДФО з 01.01.2017, набрав чинності лише 15.04.2017.  Дивіденди, які виплачувалися за період з 01.01.2017 до 15.04.2017, оподатковувалися за ставкою 18% ПДФО.

Чи є можливість повернути надміру сплачений ПДФО за відповідний період і як це зробити?

Перше, що, на нашу думку, повинен зробити податковий агент, який оподатковував дивіденди у період  з 01.01.2017 до 15.04.2017 за ставкою 18%, - це відобразити надміру сплачений ПДФО у податковому розрахунку 1ДФ.

У графі 4а “сума утриманого податку (нарахованого)” потрібно відобразити суму податку за ставкою 9%, а  у графі 4 “сума утриманого податку (перерахованого)” відобразити суму вже сплаченого податку за ставкою 18%. Після опрацювання звітності податківцями в інтегрованій картці платника податків має сформуватися сума надміру сплаченого ПДФО, яка підлягає поверненню.   

Відкритим питанням  є те, хто має право на повернення надміру сплаченого ПДФО: податковий агент чи платник, на користь якого було здійснено виплату дивідендів.

Перш за все, цілком логічним є звернення із заявою про повернення надміру сплаченого ПДФО фізичною особою-отримувачем дивідендів. Таке право прямо надано такій особі як платнику ПДФО ст. 43 Податкового кодексу України  (умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені). Надміру сплачений податок підлягає поверненню платнику протягом 20 календарних днів з моменту подання відповідної заяви.

Співавтор Антон Гаврик
Можливості повернення надміру сплаченого ПДФО податковому агенту, який виплачував дивіденди, законодавством прямо не передбачено. Однак,  на те, що це все-таки є можливим, вказує роз’яснення Державної фіскальної служби України (далі - “ДФС України”), розміщене у загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі “ЗІР” (категорія 103.07). Згідно з роз'ясненням податковий агент має право повернути або врахувати в рахунок сплати наступних платежів суму надміру сплаченого ПДФО.

Зрозуміло, що після отримання надміру сплаченого  ПДФО з бюджету податковий агент повинен буде перерахувати його фізичній особі як недовиплачену частину дивідендів.

Насамкінець, органи ДФС України, як правило, не дуже схильні до добровільного повернення надміру сплачених податків платникам. Тому платникам та податковим агентами, які не готові до зарахування надміру сплаченого  ПДФО у рахунок сплати наступних платежів, треба бути готовими до судового протистояння з податківцями.


* Фото з www.pinterest.com

пʼятниця, 12 травня 2017 р.

Служба, на яку всі так чекають

У березні 2017 року Кабінет Міністрів схвалив законопроект, яким в Україні створюється Служба фінансових розслідувань (далі - “Служба”).  Основною метою даного законопроекту є ліквідувати податкову міліцію та оптимізувати структуру органів, які ведуть боротьбу із фінансовою злочинністю. 

На даний час “протидіють” економічній злочинності в Україні 4 органи:

- Податкова міліція;
- Департамент захисту економіки Національної поліції;
- Департамент контрозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки Служби безпеки України (далі - “СБУ”);
- Слідчі органи прокуратури.

Із прийняттям закону всі повноваження щодо розкриття та досудового розслідування злочинів в економічній, фінансовій та податковій сферах  будуть здійснюватись тільки Службою. Тобто, в Україні почне функціонувати такий собі “монстр”, який перебере на себе всі повноваження щодо боротьби зі злочинами в економічній сфері.

Співавтор Антон Гаврик
Після  створення Служби буде ліквідована не тільки податкова міліція, а й підрозділ Національної поліції щодо боротьби з економічною злочинністю. Повноваження Департаменту контрозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки СБУ буде значно звужено.

Планується, що Служба буде розслідувати злочини, пов'язані з використання фінансових ресурсів, оподаткуванням та обігом підакзизних товарів, тощо. До підслідності Служби буде належати приблизно тридцять статтей КК України, включаючи такі “всіма улюблені” статті, як:

- стаття 191 - заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем;
- стаття 212 - ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів);
- стаття 222 - шахрайство з фінансовими ресурсами;
- стаття 358 - підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів. 

Створення Служби можна розглядати як свого роду люстрацію податкової  міліції та інших органів, що займаються боротьбою з економічними злочинами.

Законопроектом передбачено, що Службу буде повністю створено з нових кадрів. До конкурсу не буде допущено осіб, які після 2010 року проходили службу в підрозділах правоохоронних органів щодо протидії економічним злочинам.

Критерії допуску до конкурсу, на наш погляд, сформульовано недостатньо чітко.

Якщо, наприклад, говорити про працівників Національної поліції (колишньої міліції), то тут все виглядає приблизно так. Дорога до Служби, скажімо, дільничним інспекторам Національної поліції є одночначно відкритою, колишнім працівникам легендарної колись Державної служби боротьби з економічною злочинністю (ДСБЕЗ) - однозначно - ні. Останні - працівники підрозділу щодо протидії економічним злочинам.

Складніша ситуація зі слідчими і колишніми працівниками теж легендарного колись Управління по боротьбі з організованою злочинністю (УБОЗ). Дані підрозділи лише частково займалися  протидією економічним злочинами (разом із протидією так званим “загальнокримінальним злочинам”). Тому чи можуть їхні працівники бути допущені до конкурсу - питання спірне.

Працівники Служби за аналогією з Національним антикорупційним бюро України  (НАБУ) матимуть статус детективів. Посад оперативних працівників та слідчих, які нині працюють у податковій поліції та інших органах, що займаються боротьбою з економічною злочинністю, більше не буде.

Очікується, що детективи новоствореної Служби будуть отримувати гідну заробітну платню. Для прикладу, у рядового детектива посадовий оклад становитиме 20 прожиткових мінімумів. Це приблизно 32 000 грн. Даний підхід застосовано за прикладом НАБУ для зменшення спокуси продовжувати “глибоко-вкорінені корупційні практики”.  

Що стосується особисто нас, то ми бачимо позитив у створенні Служби. Позитив принаймні полягає у тому, що  зосередження повноважень щодо розслідування злочинів у одній структурі призведе до усунення дублювання функцій правоохоронних органів та підвищення ефективності розслідування.  

Наприклад, неможливою буде реальна на сьогоднішній день ситуація, коли одні і ті ж злочини, скажімо, пов'язані з оподаткуванням, можуть розслідуватися різними органами. Так, якщо відомості  про ухилення від сплати ПДВ потрапляють до органів Національної поліції злочин може отримати кваліфікацію і розслідуватися за ст. 191 КК України (заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем).  Якщо ж ці самі відомості надійдуть до податкової поліції, злочин можуть кваліфікувати і розслідувати за ст. 212 КК України (ухилення від сплати податків). 

Набагато ж більший і очікуваний всіма позитив матиме місце, якщо реформа повністю вдасться. Замість нині діючих органів з “глибокими корупційними традиціями” ми отримаємо в особі Службі в дійсності незалежний і повністю звільнений від “заманливого тягаря”  корупції орган.

пʼятниця, 28 квітня 2017 р.

«Сервісні придатки» Державної фіскальної служби України

Співавтор Антон Гаврик
Вcтуп

Мабуть, тільки лінивий не чув про те, що з 2017 року районні державні податкові інспекції (далі - “ДПІ”) позбавили повноважень проводити перевірки платників податків. Відтепер проведення всіх перевірок платників податків відбувається виключно органами Державної фіскальної служби України (далі - «ДФС України»)  обласного та центрального рівнів. Таке своє офіційне роз'яснення надала ДФС України  у листі від 17 січня 2017 року “Про організацію перевірок у 2017 році”. 

Це є неоспорюваним фактом і про це пишуть майже усі cпеціалізовані видання. Однак, яких ще фактично повноважень було позбавлено ДПІ у ході малої податкової реформи 2017 року і як це може вплинути на практику вирішення податкових спорів?

Перерозподіл функцій

Починаючи з 1 січня 2017 року відбувся серйозний перерозподіл повноважень між контролюючими органами різних рівнів. Функції ДПІ було максимально звужено. Вичерпний перелік таких функцій тепер виписано у ст. 19-3 Податкового кодексу України (далі - “ПК України”). Нові функції ДПІ зводяться до такого: (і) сервісне обслуговування платників податків та (іі) реєстраційно-облікова робота (облік платників податків та ведення реєстрів, пов’язаних із оподаткуванням).

Інших функцій у ДПІ не залишилося.

Як бачимо, звуження функцій ДПІ виходить далеко за рамки права на проведення податкових перевірок. Нижче про те, яких же саме функцій було позбавлено ДПІ і які функції   у них залишилися.

Прийняття податкової звітності

Хоча у ст. 19-3 ПК України ані слова не сказано про прийняття податкової звітності, за практикою, яка на сьогодні склалася, ДПІ продовжують приймати податкову звітність платників податків. 

Ймовірно, прийняття податкової звітності має розглядатися як частина сервісного обслуговування платників податків або як частина реєстраційно-облікової роботи, зокрема, облік об'єктів, пов'язаних з оподаткуванням. 

Податкові повідомлення-рішення (ППР)

ДПІ більше не складають ППР. ППР тепер складаються і направляються органами ДФС України обласного рівня.

ППР, складені ДПІ після 1 січня 2017, підлягають скасуванню. Ми з цим зіштовхнулися на власному досвіді. Декілька ППР, виписаних ДПІ нашим клієнтам після 1 січня 2017 року, були скасовані органом ДФС України обласного рівня на тій підставі, що ДПІ не мала права їх приймати у світлі змін до ПК України.

Погашення податкового боргу

Заходи щодо погашення податкового боргу теж мають застосовуватися органами ДФС України обласного рівня. Знову ж таки, з власної практики, одному з наших клієнтів після 1 січня 2017 року  було направлено податкову вимогу за підписом заступника керівника органу ДФС України обласного рівня. ДПІ вказувалася у вимозі лише як одержувач коштів, які потрібно сплати на виконання податкової вимоги.

Повернення помилково та/або надміру сплачених податків

Навряд чи повернення помилково та/або надміру сплачених податків відноситься до сервісного обслуговування чи реєстраційно-облікової роботи, функціями якої наділені ДПІ.

Логічно, що підписання висновків про повернення сум помилково та/або надміру сплачених податків і їхня передача до органів Державної казначейської служби України (далі – «ДКС України») більше не входить до компетенції ДПІ. Такі висновки мають підписуватися і передаватися до органів ДКС України органами ДФС України обласного рівня.

Разом з тим, станом на момент опублікування даної статті неофіційна позиція ДФС України зводиться до того, що підписання висновків про повернення сум помилково та/або надміру сплачених податків залишається у межах повноважень ДПІ. Якими аргументами керується при цьому ДФС України  - залишається великою загадкою.

Бюджетне відшкодування ПДВ

Логічно, що камеральні та документальні перевірки у процесі надання бюджетного відшкодування мають проводитися органами ДФС України обласного рівня.

Не до кінця зрозумілою є ситуація з внесенням даних до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування (далі – «Реєстр заяв»), у тому числі даних щодо узгодження суми бюджетного відшкодування. Однак, найбільш ймовірно, що внесення даних до  Реєстру заяв будуть здійснювати саме органи ДФС України обласного рівня.

Так, згідно зі ст. 19-3 ПК України функції ДПІ щодо реєстраційно-облікової роботи не виходять за рамки реєстрів, які ведуться органами ДФС України. У даному ж випадку Реєстр заяв ведеться не органами ДФС України, а Міністерством фінансів України.

Вплив на вирішення податкових спорів


З урахуванням вищевикладеного перерозподілу функцій між органами ДФС України різних рівнів ми можемо сформувати наступні рекомендації для цілей вирішення податкових спорів:

- Якщо у справі податкова перевірка та/чи ППР була проведена/прийняте ДПІ після 1 cічня 2017 року, можна сміливо просити скасовувати ППР через вихід ДПІ за межі своїх повноважень.

- Якщо у справі податкова вимога чи інші оспорювані рішення, пов’язані із стягненням податкового боргу, були прийняті ДПІ після  1 січня 2017, можна сміливо просити скасовувати ці рішення через вихід ДПІ за межі своїх повноважень.

- У справах про зобов’язання підготувати та надати висновок про повернення сум помилково/надміру сплачених податків із бюджету та зобов’язання включити до Реєстру заяв дані щодо узгодження суми бюджетного відшкодування ПДВ  потрібно серйозно задуматися над заміною відповідачів із ДПІ на органи ДФС України обласного рівня.


четвер, 23 березня 2017 р.

Блокування податкових накладних по-українськи

Одним з найбільш скандальних нововведень міні-податкової реформи 2017 року стало запровадження механізму блокування податкових накладних. Механізм має запрацювати з 1 квітня 2017 року у тестовому режимі і з 1 липня 2017 року у повноцінному режимі.

Навіщо це потрібно?

З введенням у 2015 році системи ПДВ-рахунків було завдано серйозного удару по "високомаржинальному" бізнесу "конвертаційних центрів".
                  
Однак, як то кажуть, представники цієї ніші “не пальцем роблені". Вони швидко знайшли слабке місце в системі ПДВ-рахунків і почали їм активно користуватися.

Незважаючи на всю свою просунутість, система ПДВ-рахунків абсолютно безсила проти зловживань, пов'язаних з постачанням товарів неплатникам ПДВ.

Наприклад, недобросовісний платник ПДВ купує на внутрішньому ринку або імпортує партію смартфонів з ПДВ, а потім перепродує її за ціною, що покриває витрати на ПДВ, за готівку або навіть через безготівковий розрахунок третім особам неплатникам ПДВ. Податкових зобов'язань за такою операцією недобросовісний платник природно не відображає і податкової накладної не реєструє.

Відповідно, у недобросовісного платника залишається "податковий кредит", який можна з вигодою "продати" бажаючим заощадити на розрахунках з бюджетом. Покупець отримує "комплект документів", що дають право на податковий кредит.

При цьому виникає невеликий нюанс. У більшості випадків покупець податкового кредиту не зацікавлений у товарі, фактично реалізованому недобросовісним платником (в нашому прикладі - смартфонах). Відтак, "комплект документів" для покупця оформляється на продаж чогось іншого: наприклад, всіма улюблених “консультаційно-інформаційних послуг".

У зв'язку з тим, що в процесі реалізації схеми відбувається "трансформація" одного товару в інший (у нашому прикладі смартфони трансформуються в послуги), схема отримала народну назву "скручувань" (“скруток”). З такими "скручуваннями" власне і покликаний боротися механізм блокування податкових накладних.

Як це буде працювати?

Механізм блокування буде наступним:

1) У разі виявлення "скручування" податковий орган надсилає платнику квитанцію про призупинення реєстрації податкової накладної.

2) Платник має право надати податковому органу свої письмові пояснення (з доданням необхідних документів) з метою підтвердження законності реєстрації податкової накладної.

3) Пояснення платника розглядаються спеціальною комісією ДФС України протягом 5 робочих днів з дня їхнього отримання. За результатами розгляду комісія приймає рішення про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкової накладної.

4) Платник має право оскаржити рішення комісії в адміністративному та/або судовому порядку.

Висновки і побоювання

Механізм блокування податкових накладних безумовно необхідний для протидії шахрайству з податковим кредитом. Разом з тим, механізм блокування пов'язаний з істотними ризиками для сумлінних платників. Останні ризикують потрапити "під гарячу руку" податківців, наділених новими широкими повноваженнями.

За великим рахунком, багато що залежить від того, наскільки грамотно будуть опрацьовані підзаконні акти, що визначатимуть підстави для призупинення / скасування реєстрації податкових накладних. Затвердження таких актів покладено на Кабінет Міністрів України та Міністерство фінансів України.

Дуже важливо, щоб підстави для призупинення / скасування реєстрації податкових накладних були сформульовані гранично чітко і з урахуванням здорового балансу інтересів податкових органів і сумлінних платників. З огляду на складність питання і високу залежність рішень від конкретних обставин справи - завдання не з простих навіть для справжніх світил податкового права.

Будемо сподіватись на краще!

* - Фото з youtube.com 

пʼятниця, 9 грудня 2016 р.

Бенефіціарний власник: полювання на Фенікса


Співавтор Вадим Авдєєв
На одному із заходів, присвяченому питанням міжнародного оподаткування, ми почули від колеги з юридичної фірми «Авеллум» пана Вадима Медведєва про дуже цікаву справу ТОВ «Фенікс Капітал»* щодо застосування концепції бенефіціарного власника. Не стрималися, щоб не ознайомитися з нею більш детально і не поділитися з вами нашими думками з приводу прочитаного.

Так от. Чим же цікава ця справа?        

Перш за все, справа запам’яталася нестандартним підходом до визначення бенефіціарного власника. У даній справі все не закінчилося на так добре знайомих нам цитуваннях ст. 103 Податкового кодексу України щодо того, що агенти не можуть визнаватися бенефіціарними власниками доходу.

Податківці і суди пішли значно далі. Вони дослідили кінцевого бенефіціарного власника українського «Фенікса», який виплачував дохід кіпрській компанії «Окленд Холдінг Лімітед». Вони встановили, що кінцевий бенефіціарний власник обох цих компаній одна і та ж людина – загадкова «ОСОБА_1» за термінологією Єдиного державного реєстру судових рішень. 

Доказом одночасного володіння «ОСОБА_1» двома компаніями була інформація, надана українським банком «Південкомбанк», про наявність у «ОСОБА_1» опосередкованого контролю над «Феніксом» через ланцюжок компаній-нерезидентів. Крім того, є достатньо неочікуваним, що таким доказом також стало повідомлення голови представництва «Окленд Холдінг Лімітед» про те, що ця ж «ОСОБА_1» є фактичним власником цієї кіпрської компанії.
 
На жаль, нам не вдалося знайти інформацію стосовно того, яким саме чином податківці змогли отримати дані «унікальні» докази. Скоріш за все вони були зібрані в межах кримінального провадження, відкритого проти керівництва ТОВ «Фенікс Капітал». Кримінальне провадження – це, як завжди, «таємниця за семи замками». З невеликої частини тих матеріалів кримінального провадження, які знаходяться у вільному доступі, ми не змогли знайти відповіді на наші питання.

Якщо хтось із читачів більше знайомий зі справою «Фенікса», будемо вдячні за ваші коментарі щодо того, як податківцям вдалося «переконати» банк і представника кіпрської компанії поділитися з ними такою цінною інформацією.

* У справі прийнято досить багато судових рішень судами різних інстанцій. Однак, найбільш повно, на нашу думку, деталі справи висвітлені у постанові Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.03.2013 (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/29724246)

** - Фото з http://www.qygjxz.com