Оскарження податкових повідомлень-рішень: новий спосіб ~ U-Tax Blog

вівторок, 11 жовтня 2011 р.

Оскарження податкових повідомлень-рішень: новий спосіб


На минулому засіданні Комітету з оподаткування Європейської бізнес асоціації старший партнер юридичної фірми "КМ Партнери" Олександр Мінін презентував новий підхід до судового оскарження податкових повідомлень-рішень. 

Спосіб дозволяє затягнути процес і тому є цікавим перш за все для платників податків, які у реаліях сьогоднішньої судової практики мають невеликі шанси на виграш справи, а тому хочуть максимально відтягнути у часі момент вступу у законну силу прийнятого не на їхню користь судового рішення. Реалії сьогоднішньої судової практики такі, що навіть у ситуації із забороною врахування від’ємного значення податку на прибуток (див. мій пост від 23.09.2011), де позиція податкового органу є вочевидь необґрунтованою, з огляду на «ціну питання» для державного бюджету, навряд чи можна бути впевненим у підтримці судами платників податків.

Підхід передбачає судове оскарження не лише податкового повідомлення-рішення, прийнятого місцевим податковим органом, а й рішення ДПА(ДПС) України за результатами розгляду повторної скарги на таке податкове повідомлення-рішення. Відповідно, застосування цього підходу вимагає подання первинної скарги на податкове повідомлення-рішення до податкового органу обласного рівня, а потім і подання повторної скарги до ДПА (ДПС) України. 

Правовою основою для оскарження рішення ДПА(ДПС) України про результати розгляду повторної скарги виступає п. 56.10 Податкового кодексу. Цим пунктом передбачається, що:  «Рішення Державної податкової адміністрації України …, прийняте за результатами розгляду скарги платника податку є остаточним і не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене у судовому порядку». 

Можливим є як подання окремого позову про скасування рішення ДПА(ДПС) України, так і об'єднання в одному позові вимог про скасування рішення ДПА(ДПС) України та про скасування податкового повідомлення-рішення.

Як правило, суди відмовляють у відкритті провадження у таких справах (повністю, якщо подано окремий позов) чи у відповідній частині (якщо в одному позові об’єднано вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення і рішення ДПА (ДПС) України). Суди вважають, що вимога про скасування рішення ДПА (ДПС) України за результатами розгляду повторної скарги не підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства (п. 1 ч. 1 ст. 109 Кодексу адміністративного судочинства України). 

Ймовірно, що при цьому суди керуються практикою, яка існувала до набрання чинності Податковим кодексом і не визнавала можливості самостійного оскарження рішень податкових органів вищого рівня за результатами розгляду скарг на податкові повідомлення-рішення. Однак, слід не забувати, що у той час, коли сформувалася відповідна практика, не існувало аналогу п. 56.10 Податкового кодексу і у принципі у платників податків не було права на оскарження таких рішень. 

Так ось, прийняття судом першої інстанції ухвали про відмову у відкритті провадження у справі дає змогу платнику податків оскаржити її в апеляційному, а потім і касаційному порядку, а отже, збільшити строк розгляду справи на місяці. При цьому якщо було подано окремий позов про скасування рішення ДПА (ДПС) України є можливість попросити суд, який розглядає справу про оскарження податкового повідомлення-рішення, зупинити провадження в останній справі до розгляду апеляційної, а потім і касаційної скарги на ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі про оскарження рішення ДПА (ДПС) України. У багатьох випадках суди зупиняють провадження.

Якщо все ж таки станеться чудо і суд задовольнить позов про скасування рішення ДПА (ДПС) України, можна буде наполягати на прирівнюванні скасування такого рішення до його ненаправлення платнику податків у встановлений строк. Як відомо, ненаправлення рішення за результатами розгляду скарги платника податку на податкове повідомлення-рішення у встановлений строк має наслідком втрату чинності таким податковим повідомленням-рішенням (п. 56.9 Податкового кодексу).

10 коментарів:

  1. Непогана думка. Але, в мене виникають сумніви щодо практичної сторони цього питання. По-перше, в разі адміністативного оскарження, скаржник повинен повідомляти "нижчестоячу" податкову інспекцію про своє оскарження. ДПА надає місячний строк для старту судового оскарження.Не розумію в чому ноу-хау партнера...? Є 2 процедури : по адміністративній процедурі і в суді. Як можна оскаржити проміжне рішення, коли вони тобі надсилають (скажімо, ДПА м.Києва теж саме повідомлення-рішення, нагадуючи, щоб не втрачав пильність). На рівні вищої інстанції ти маєш оскаржувати не лише відповідь на свої заперечення, а й на те повідомлення-рішення, яке тобі прийде поштою?

    ВідповістиВидалити
  2. Дуже дякую за коментар. Приємно, що люди цікавляться тим, про що я пишу.
    А тепер власне стосовно Ваших сумнівів щодо практичної реалізації схеми.
    Схема передбачає оскарження лише одного рішення за результатами розгляду скарг – рішення ДПС України. Рішення ДПА області (м. Києва) за результатами первинної скарги не оскаржується. Оскаржується рішення ДПС України в судовому порядку. Оскарження цього рішення паралельно з податковим повідомленням-рішення дозволяє затягнути строки судового розгляду.
    Ноу-хау партнера у тому, що він віднайшов норму у Податковому кодексі (п. 56.10), яка дозволяє окремо оскаржувати рішення ДПС України за результатами скарги. Таке оскарження було не можливим до набрання чинності Податковим кодексом. Більш того, як мені здається, формулювання п. 56.10 потрапили до Податкового кодексу цілком випадково (унаслідок помилки). Партнер зумів знайти цю помилку.
    За наявності додаткових питань буду радий відповісти.

    ВідповістиВидалити
  3. Хіба п. 56.10 Податкового кодексу суттєво відрізняється від абз.4 пп. 5.2.2 ст. 5 Закону № 2181 "Остаточне рішення вищого (центрального) органу контролюючого органу за заявою платника податків не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене у судовому порядку"?

    ВідповістиВидалити
  4. Красно дякую за дуже влучний коментар. У дійсності п. 56.10 є аналогом абз.4 пп. 5.2.2 ст. 5 Закону № 2181. Отже, подібний механізм оскарження для затягування процесу можна було б застосовувати і в умовах дії Закону № 2181. Можливо, його й застосовували. Свої слова, починаючи з абзацу 4-го попереднього коментаря, забираю назад.

    ВідповістиВидалити
  5. Чудова думка

    з повагою
    Сергій Сергійович

    ВідповістиВидалити
  6. кожен варіант, навіть самий фантастичний заслуговує на увагу і з допомогою наведення аргументів) має перспективи-з досвіду

    ВідповістиВидалити
  7. Огромное СПАСИБО автору за этот вариант! Буду пробовать

    ВідповістиВидалити
  8. Краще подати окремий адміністративний позов про визнання протиправними дій посадових осіб податкового органу щодо організації й проведення перевірки й зупинити адмінсправу про скасування ППР до розгляду вказаної справи, або ж в судовому засіданні в суді першої інстанції наполягати на проведенні судово-бухгалтерсьої експертизи, подаючи мотивовані письмові клопотання. При цьому пропонувати для проведення експертизи КНДІСЕ, який завалений подібними справами. Можна також зупиняти адміністративну справу до розгляду кримінальної справи (якщо така порушена по посадовим особам контрагента по фактам фіктивного підприємництва, підроблення документів тощо) і т.п.

    ВідповістиВидалити
  9. Яка судова практика з цього питання склалася станом, вже на 2014 р.? Особливо цікавить в частині зупинення/незупинення провадження в справі до розгляду апеляційної, а потім і касаційної скарги на ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі про оскарження рішення Міндоходів.Дякую.

    ВідповістиВидалити
  10. На жаль, станом на початок 2014 року судова практика мені невідома

    ВідповістиВидалити