Однією з малопомічених змін податкової реформи-2015
стало надання фіскальним органам можливості в
окремих випадках стягувати
податковий борг без рішення суду.
Відповідні правила передбачені
п. 32 розділу ХХ
«Перехідні положення» Податкового кодексу.
Захід тимчасовий і діє 1 липня 2015 року.
Дуже важливий момент, що позасудове стягнення можливе
тільки стосовно податкового боргу за самостійно визначеними платником
податковими зобов'язаннями (наприклад, платник подав декларацію з податку на
прибуток та не сплатив зазначений у декларації податок до бюджету).
Не менш важливий
момент, що стягнення податкового
боргу за самостійно визначеними
податковими зобов'язаннями обмежено окремими випадками. Закон встановлює дві умови, при
одночасному виконанні яких допускається
стягнення податкового боргу за
такими зобов'язаннями:
- Розмір податкового боргу
перевищує 5 млн. грн.;
- Відсутня
заборгованість фіскального органу перед платником (надмірно
сплачені податки), яку можна зарахувати
в рахунок погашення податкового боргу.
Стягнення податкового
боргу у позасудовому порядку
здійснюється на підставі рішення
начальника фіскального органу. У «фіскалів» є можливість погасити борг як за рахунок безготівкових,
так і готівкових коштів платника.
У разі безготівкових коштів рішення про стягнення
направляється до банку і банк списує гроші з рахунку платника. Національний
банк України вже встиг відзвітувати з приводу можливості списання банками
грошей у таких випадках (лист від 27 січня 2015 № 25-110 / 4833).
У разі готівкових коштів рішення надсилається
безпосередньо платнику. Приходять «суворі мужчини» з податкової і вилучають
готівку. Порядок вилучення готівки урегульовано (постанова Кабміну від 29
грудня 2010 № 1244). Можна сподіватися, що «беспределу» не буде.
Застосування позасудового
порядку стягнення не означає, що фіскальний орган не повинен
дотримуватися загальних процесуальних
обмежень, пов'язаних із стягненням
податкового боргу. Наприклад, перед прийняттям рішення про позасудове стягнення податкового боргу
фіскальному органу потрібно витримати
загальну процедуру, а саме направити податкову
вимогу і почекати 60 календарних
днів після відправлення цієї
вимоги.
Тепер власне щодо
мети прийняття змін
та їхнього можливого впливу
на платників.
На мій погляд, не заслуговують
особливої уваги публікації в пресі, у яких залякують платників масовим
відбиранням їхніх «зароблених
потом» грошей «без суду і слідства».
Насправді, не все так погано.
Зміни відчує лише незначна кількість
платників. Вони в
першу чергу торкнуться платників із серйозними проблемами ліквідності (платників у так званому «передбанкрутному»
стані). Зміни також можливо торкнуться тих платників,
яких ми любимо «ласкаво» називати «податковими ямами».
Нормальний «середньостатистичний»
платник «покращення» відчути не повинен. Для
життєздатного бізнесу є паранормальною ситуація, коли ти декларуєш свої податкові зобов'язання,
а потім не маєш коштів,
щоб їх погасити.
Навіщо було вводити такі зміни – хороше питання. На жаль, у пояснювальній записці до відповідного законопроекту про внесення змін
до Податкового кодексу відповідь на це питання відсутня.
Гадаю, позасудове стягнення дозволено для
того, щоб полегшити роботу фіскальних органів щодо стягнення податкового боргу
з проблемних підприємств. Процедура отримання рішення суду, яке дозволяє
стягнення, особливо з урахуванням можливості апеляційного оскарження може
зайняти до року. За цей час гроші на рахунку проблемного підприємства можуть
просто «випаруватися». Вони дістануться іншим кредиторам або будуть виведені за
безтоварними операціями. Фіскальний орган піде в процедуру банкрутства і
врешті-решт не отримає там ні гроша, тільки тому що грошей вже не залишилося.
Внесені ж
зміни за рахунок скорочення часу на
стягнення та забезпечення «ефекту
раптовості» значною мірою покращують
шанси «фіскалів» вийти
переможцями з битви за активи «потопаючого» платника.
*- Фото з http://www.sodahead.com
Немає коментарів:
Дописати коментар