Нові правила трансфертного цінотворення

У рамках податкової реформи 2015 року було повністю «переписано» правила  трансферного ціноутворення («ТЦ»), включені до Податкового кодексу. Нові правила ТЦ набрали чинності з 1 січня 2015 року. Однак, у 2015 році платники звітують за 2014 рік ще відповідно до попередніх правил ТЦ. Звітувати за новими правилами вони вперше будуть у 2016 році, коли подаватимуть звітність за 2015 рік.

Нижче наводиться короткий огляд змінених правил ТЦ:

- Принцип  «витягнутої руки» зараз прямо передбачений у Податковому кодексі. Операція вважається здійсненою відповідно до принципу «витягнутої руки», якщо її умови не відрізняються від умов, що застосовуються між непов’язаними особами у співставних неконтрольованих операціях.

- Нові правила поширюються лише на податок на прибуток. За нормальних умов, ПДВ не потрапляє під їхню дію*.

- Внутрішні операції (між резидентами) виведені з-під контролю. Контролюються операції лише між нерезидентами*.

- Коло контрольованих операцій з нерезидентами значно розширилося. На сьогодні додатково до операцій з пов'язаними нерезидентами та нерезидентами з низькоподаткових юрисдикцій, під контроль підпадають такі операції за участю нерезидентів:

1)    продаж товарів через комісіонерів;

2)    операції з резидентами держав, які не розкривають у публічному доступі інформацію про структуру власності своїх юридичних осіб;

3)    операції з резидентами держав, з якими Україною не укладені міжнародні договори з положеннями про обмін податковою інформацією.

- Операції із так званими «штучними» посередниками тепер є окремим видом контрольованих операцій. Для того щоб визначити, чи є непов’язаний посередник «штучним» досліджуються його функції, ризики та активи. Якщо вони не є істотними, швидше всього, що посередника буде визнано «штучним».

- Фінансовий поріг для контрольованих операцій був у значній мірі змінений. На даний момент, для визначення операції як контрольованої необхідне одночасне дотримання двох умов, а саме:

1)    загальний обсяг доходу платника податків, взятий разом з доходом усіх його пов’язаних осіб, перевищує 20 млн. грн. за звітний рік; та

2)    загальна сума всіх операцій, проведених цим платником або його пов’язаною особою з будь-ким з їхніх контрагентів за звітний рік перевищує 1 мільйон гривень або 3% оподаткованого доходу платника.

- Встановлені нові критерії пов’язаності. По-перше, платники тепер можуть визначатися пов’язаними відповідно до певних співвідношень між борговим і власним капіталом (перевищення боргового капіталу над власним капіталом у більше, ніж 10 разів, для банків, лізингових та фінансових компаній, і у більше, ніж у 3,5 разів, - для інших платників). По-друге, фіскальні органи тепер можуть визнати платників пов’язаними відповідно до характеру відносин, що фактично склалися між ними, навіть якщо не виконується жоден із критерії пов’язаності, передбачений Податковим кодексом. Однак, для такого визнання пов’язаності фіскальним органу доведеться звертатися до суду.

- Методи ТЦ залишаються як і раніше. Утім, їхній опис у значній мірі змінено для забезпечення більшої відповідності до Керівництва ОЕСР з питань трансфертного ціноутворення;

- Платники, які імпортують чи експортують товари, які торгуються на товарних біржах, повинні застосовувати метод порівняльної неконтрольованої ціни (метод №1) з посиланням на котирування, які склалися на відповідних біржах. Такі платники не позбавлені права застосувати інші методи, але виключно за умови повного розкриття свого ланцюга постачання перед фіскальними органами.

- Джерела інформації більше не діляться на "офіційні" та "неофіційні". Платник може використовувати будь-які загальнодоступні джерела інформації.

- У доповнення до звіту про контрольовані операції з’явився новий елемент звітності. Це додаток до декларації з податку на прибуток, у якому зазначатиметься перелік контрольованих операції. Даний додаток до декларації є обов’язковим для подання для всіх платників, які мали контрольовані операції у звітному  році. На відміну від додатку, звіт про контрольовані операції нині подаватиметься не у всіх випадках. Його мають подавати лише ті платники, у яких сума контрольованих операцій хоча б з одним контрагентом перевищує 5 мільйонів гривень (без врахування ПДВ).

- Тривалість податкових перевірок контрольованих операцій було значно збільшено. На даний час такі перевірки можуть тривати до 30 місяців з дати початку.

Співавтор Антон Бабак

- Донарахування податкових зобов’язань у зв’язку з порушеннями правил ТЦ тепер можливе у межах 7 років.

- Штрафи за порушення правил ТЦ стали набагато серйознішими. Зокрема, незазначення контрольованої операції у звіті може мати наслідком застосування штрафу у розмірі 5% від суми  незадекларованої операції. Неподання документації з ТЦ до фіскальних органів може призвести до штрафу в розмірі 3% від суми контрольованих операцій, щодо яких запитувалася документація, але не більше, ніж 200 мінімальних заробітних плат (на даний час - 243 600 грн).

* - У зв'язку з неоднозначністю відповідних положень Податкового кодексу все ж таки існує ризик застосування правил ТЦ до ПДВ та операцій між резидентами у певних випадках. Зокрема, таке застосування теоретично можливе щодо операцій за участю «штучних» посередників.

Фото з http://galleryhip.com

Податок на прибуток: перезавантаження

Співавтор Антон Бабак

У рамках податкової реформи 2015 року Розділ ІІІ «Податок на прибуток підприємств» Податкового кодексу було викладено у новій редакції. Нижче пропонується коротка характеристика нових правил справляння податку на прибуток, які в основній масі набрали чинності з 1 січня 2015 року.

Загальні зміни

- Податком обкладається прибуток до оподаткування, визначений згідно зі стандартами ведення бухгалтерського обліку, однак з урахуванням певних податкових різниць;

- Для малих підприємств (з річним доходом не більше 20 млн. грн.) застосування податкових різниць не є обов’язковим. Вони можуть не коригувати свій фінансовий результат на податкові різниці. У такому випадку оподатковується «чистий» фінансовий результат;

- Податкові органи отримали право перевіряти правильність ведення бухгалтерського обліку платника податку відповідно до НПБО або МСФЗ. Дивуватися тут немає чому, бо саме прибуток, розрахований за правилами ведення бухгалтерського обліку, тепер лежить в основі об’єкту оподаткування;

- Докорінно змінено підхід до витрат, які не пов’язані з господарською діяльністю платника. Тепер на них можна зменшувати оподатковуваний прибуток;

- Скасовано 4% обмеження на включення до витрат вартості консалтингових, маркетингових, рекламних та інжинірингових послуг, придбаних у нерезидентів;

- Надання поворотної фінансової допомоги відтепер не зумовлює податкових наслідків для отримувачів такої допомоги (відсутність необхідності включення до доходу умовних відсотків та в окремих випадках «тіла» поворотної допомоги);

Податкові різниці

- Амортизація: застосовуються спеціальні правила податкової амортизації згідно з Податковим кодексом. Ці правила жодним суттєвим чином не відрізняються від тих, що застосовувалися раніше;

- Правила трансфертного ціноутворення: прибуток до оподаткування може бути збільшений на позитивну різницю між ціною, визначеною за принципом «витягнутої руки», і ціною договору;

- Правила тонкої капіталізації: обмеження на включення до витрат процентів, сплачених пов’язаним нерезидентам у випадках, коли співвідношення боргу до власного капіталу платника перевищує 3,5 (для банків та інших фінансових установ – 10);

- Закупівлі у резидентів з «офшорних» юрисдикцій та неприбуткових організацій: обмеження на врахування витрат встановлюється в розмірі 70% від суми закупівлі. Цього обмеження можна уникнути, якщо платник податку обґрунтує відповідно до правил трансфертного ціноутворення, що застосовані ним ціни відповідають принципу «витягнутої руки»;

- Роялті: обмеження щодо включення до витрат сплачених сум роялті по суті залишаються такими, як і раніше (повна заборона на включення до витрат роялті, які виплачуються резидентам з «офшорних» юрисдикцій, та 4% обмеження для роялті, які виплачуються іншим нерезидентам). Новелою є те, що зазначені обмеження можна обійти, якщо платник податку обґрунтує відповідно до правил трансфертного ціноутворення, що сплачені ним суми роялті відповідають принципу «витягнутої руки»;

- Операції з цінними паперами: залишаються в силі спеціальні податкові правила, які унеможливлюють врахування збитків від операцій з цінними паперами.

Новели адміністрування

- Змінилися правила сплати авансових внесків при виплаті дивідендів. Тепер базою нарахування таких авансових внесків є не вся сума виплачуваних дивідендів, а лише сума перевищення дивідендів над прибутком до оподаткування за відповідний період;

- Запроваджено нові правила подання податкових декларацій та сплати щомісцяних авансових внесків (діятимуть з 2016 року). Граничним строком для подання декларації з податку на прибуток буде 1 червня року, наступного за звітним. Поріг для тих, хто зобов’язаний сплачувати щомісячні авансові внески, підніметься до 20 млн. грн. доходу за попередній податковий рік (проти нинішніх 10 млн. грн.). Дванадцятимісячний період для визначення розміру щомісячних авансових внесків буде встановлюватися з червня поточного звітного року до травня наступного звітного року (на відміну від нинішнього періоду, яких охоплює березень-лютий).

*- Фото з http://www.chud.com

Cистемa ПДВ-рахунків нарешті запрацюювала

Співавтор Андрій Кулеба
(молодший юрист
ЮФ «Лавринович
і Партнери»)

Україна врешті-решт запровадила систему ПДВ-рахунків, завданням якої є боротьба з шахрайством у сфері ПДВ. Ця система є інноваційною і не має аналогів у світі. Система базується на принципі передоплати: спочатку постачальник зараховує ПДВ на свій ПДВ-рахунок і лише після цього покупець отримує право на податковий кредит.

Податкові накладні видаються на суму, розраховану за спеціальною формулою. Згідно з цією формулою максимальна сума, на яку постачальнику дозволяється видати податкову накладну, визначається з урахуванням його податкового кредиту. Якщо постачальник має намір видати податкову накладну із перевищенням максимально допустимої суми, розрахованої відповідно до формули, то спершу він має перерахувати додаткові кошти на свій ПДВ-рахунок.

Система ПДВ-рахунків також передбачає цілковито електронне адміністрування ПДВ:

- Податкові накладні та декларації з ПДВ виписуються/подаються лише в електронній формі;

- Всі податкові накладні підлягають реєстрації у електронному реєстрі, що ведеться органами Державної фіскальної служби. Право на податковий кредит виникає у покупця лише на підставі тих податкових накладних, що зареєстровані у вищевказаному реєстрі.

Система ПДВ-рахунків запрацювала у тестовому режимі з 1 лютого 2015 року. Тестовий режим передбачає електронне адміністрування ПДВ та зарахування відповідних податкових зобов'язань у дохід бюджету через ПДВ-рахунки. У той же час, протягом дії тестового режиму ліміти на виписку податкових накладних (розраховані відповідно до спеціальної формули) не застосовується. Відповідно, постачальники не повинні поповнювати свої ПДВ-рахунки перед здійсненням оподатковуваних операцій.

З 1 липня 2015 року система ПДВ-рахунків почне функціонувати у повноцінному режимі, що передусім означатиме застосування лімітів на виписку податкових накладних.

Також варто відзначити, що поточна версія системи ПДВ-рахунків значною мірою враховує пропозиції бізнес-спільноти щодо зниження несприятливого впливу на сумлінних платників ПДВ.

По-перше, наразі платники отримують реальну можливість повертати надміру накопичені суми податку зі своїх ПДВ-рахунків.

По-друге, платникам надали можливість збільшення ліміту для виписки податкових накладних (розрахованого за спеціальною формулою) на суму від’ємного значення попередніх періодів.

По-третє, з метою мінімізації відтоку оборотного капіталу, ліміт на виписку податкових накладних (розрахований за спеціальною формулою) буде автоматично збільшуватися на середньомісячну суму ПДВ, сплаченого платником до бюджету протягом останніх 12 місяців.

ПДВ-революція: уточнення

З моменту опублікування статті щодо нової системи адміністрування ПДВ минуло уже більше місяця. За цей час прояснилося декілька важливих моментів.

По-перше, є доволі високою ймовірність того, що нова система адміністрування не запрацює. Скасування нової системи передбачено коаліційною угодою. Більш того, у Верховній Раді вже зареєстровано законопроект № 1141 про її скасування.

По-друге, ПДВ-рахунки будуть відкриватися не в Розрахунковому центрі з обслуговування договорів на фінансових ринках, як планувалося спочатку. Відповідно до нині чинної постанови Кабінету Міністрів України № 569 такі рахунки будуть відкриватися в Державній казначейській службі України.

По-третє, 4 грудня 2014 року Державна фіскальна служба України опублікувала методичний документ «Основні правила роботи системи електронного адміністрування ПДВ». У документі надано роз’яснення щодо багатьох аспектів роботи нової системи адміністрування.

*- Фото з http://www.slovoidilo.ua

ПДВ-рахунки: не такі вже й ефективні

За час, який минув моменту опублікування моєї статті щодо нової системи адміністрування ПДВ, у мене розсіялися ілюзії щодо 100% ефективності цієї системи.

Так, ПДВ-рахунки здатні добре протидіяти зловживанням при постачаннях між платниками ПДВ. Однак, вони практично безсилі проти зловживань при поставках між платниками і неплатниками ПДВ. «Податкова яма» може поставити товар/послуги неплатнику ПДВ і не задекларувати свої податкові зобов’язання. Ліміт на виписування податкових накладних у єдиному реєстрі тут нічим не зарадить. «Податкова яма» просто не виписуватиме податкову накладну і таким чином уникне необхідності поповнювати свій ПДВ-рахунок. «Заощаджене» у такий спосіб ПДВ «податкова яма» потім зможе «продати» несумлінному платнику, «відвантаживши» йому улюблені для всіх «консультаційно-інформаційні послуги» плюс, звичайно, готівку у валізах.

Проілюструємо дану прогалину нової системи адміністрування на прикладі.

Підприємство А хоче перевести у готівку 1 млн. грн. і при цьому ще сформувати собі фіктивний податковий кредит. Підприємство А звертається до підприємства Б, яке є «податковою ямою». Сторони укладають між собою договір про надання інформаційно-консультаційних послуг (підприємство А – замовник, підприємство Б-виконавець) на 1 млн. грн., у тому числі ПДВ 166,66 тис. грн. Підприємство А перераховує підприємству Б 1 млн. грн. за інформаційно-консультаційні послуги на умовах передоплати.

Підприємство Б не поспішає з видачею підприємству А податкової накладної на суму 166,66 тис. грн. Адже для реєстрації такої податкової накладної йому треба було б поповнити свій ПДВ-рахунок на 166,66 тис. грн. Натомість, підприємство Б шукає можливість видати податкову накладну підприємству А без поповнення свого ПДВ-рахунку.

Для цього підприємство Б закуповує на той же самий 1 млн. грн. комп’ютерну техніку у підприємства В, яке є платником ПДВ, і отримує від нього податкову накладну на суму 166,66 тис. грн. Закупка носить реальний характер. Підприємство Б дійсно отримує комп’ютерну техніку.

Тепер, маючи підтверджений податковою накладною підприємства В податковий кредит на суму 166,66 тис. грн., підприємство Б виписує податкову накладну підприємству А на аналогічну суму без будь-якого поповнення свого ПДВ рахунку.

На заключній стадії підприємство Б реалізує придбану комп’ютерну техніку підприємству Г (неплатник ПДВ) за 1,1 млн. грн., у т.ч. ПДВ 183,33 тис. грн. Знову ж таки – цілком реальна операція. Комп’ютерна техніка фізично передається підприємству Г.

Ось тут уже нібито у підприємства Б немає інших опцій, як поповнити свій ПДВ-рахунок на 183,33 тис.грн., необхідних для виписки податкової накладної підприємству Г. Однак, підприємство Б «робить хід конем». Воно не виписує податкову накладну і не відображає податкових зобов’язань у своїй податковій декларації з ПДВ.

Підприємство Г (покупець) не є платником ПДВ і податкова накладна йому по великому рахунку непотрібна. Тому воно не буде скаржитися до Державної фіскальної служби України на підприємство Б у зв’язку з невипискою ним податкової накладної. Також сам закон не передбачає жодного механізму примусу підприємства Б виписати податкову накладну. Норма щодо необхідності зареєструвати податкову накладну у єдиному реєстрі протягом 15 днів не забезпечена ефективними санкціями.

Після отримання коштів від підприємства Г підприємство Б незаконно конвертує їх у готівку і передає готівку підприємству А за мінусом комісійних.

До речі, виникає питання щодо суми комісійних. Думаю, що вказані у моїй попередній статті 27-30% - це завищена сума. Стверджуючи, що сума комісійних за незаконне конвертування готівки складатиме такий значний відсоток, я виходив з того, що нова система адміністрування повністю перекриє «податковим ямам» можливість ухилитися від сплати ПДВ.

Як показує наведений приклад - я помилявся. Можливість ухилися від сплати ПДВ залишається, але зробити це буде значно тяжче, ніж сьогодні. «Податкові ями» будуть нести додаткові операційні витрати. Для того, щоб провернути «оборудку», їм необхідно буде здійснювати закупки реального товару та знаходити неплатників ПДВ, які будуть готові придбати у них товар за цінами, близькими до ринкових. 

З урахуванням додаткових операційних витрат ціни на послуги «податкових ям» мають зрости. Скільки це буде коштувати - сказати тяжко. Утім, зрозуміло, що це буде вище сьогоднішніх 7-10 %, але нижче озвучених мною у попередній статті 27-30%. Можливо, це буде щось біля 12-15%.

Що б міг би зробити уряд, аби перекрити/обмежити можливість ухилення від ПДВ при реалізації товарів неплатникам ПДВ?

На мою думку, можна було розглянути покладення певних обов’язків щодо контролю за такими операціями або на банки, або на покупців-неплатників ПДВ, зокрема тих з них, які є юридичними особами чи фізичними особами-підприємцями.

Банкам можна було б заборонити проводити платіж від неплатника ПДВ до платника ПДВ до моменту надання платником ПДВ (продавець) підтвердження реєстрації відповідної податкової накладної у єдиному реєстрі.

Що стосується суб’єктів господарювання-неплатників ПДВ, то для них можна було б передбачити обов’язок подання скарги до податкового органу на платника ПДВ-продавця, який своєчасно не надав підтвердження реєстрації податкової накладної у єдиному реєстрі. Цей обов’язок доречно було б забезпечити штрафом у розмірі суми ПДВ, на яку мала б бути виписана податкова накладна. Наявність такого істотного штрафу стимулювала б неплатників ПДВ скаржитися на платників ПДВ-продавців, які ухиляються від виписки податкових накладних. Податковий орган оперативно б отримував інформацію про зловживання і мав би можливість на неї відповідно прореагувати.

Фото з http://villains.wikia.com