Бенефіціарний власник: полювання на Фенікса

Співавтор Вадим Авдєєв

На одному із заходів, присвяченому питанням міжнародного оподаткування, ми почули від колеги з юридичної фірми «Авеллум» пана Вадима Медведєва про дуже цікаву справу ТОВ «Фенікс Капітал»* щодо застосування концепції бенефіціарного власника. Не стрималися, щоб не ознайомитися з нею більш детально і не поділитися з вами нашими думками з приводу прочитаного.

Так от. Чим же цікава ця справа?        

Перш за все, справа запам’яталася нестандартним підходом до визначення бенефіціарного власника. У даній справі все не закінчилося на так добре знайомих нам цитуваннях ст. 103 Податкового кодексу України щодо того, що агенти не можуть визнаватися бенефіціарними власниками доходу.

Податківці і суди пішли значно далі. Вони дослідили кінцевого бенефіціарного власника українського «Фенікса», який виплачував дохід кіпрській компанії «Окленд Холдінг Лімітед». Вони встановили, що кінцевий бенефіціарний власник обох цих компаній одна і та ж людина – загадкова «ОСОБА_1» за термінологією Єдиного державного реєстру судових рішень. 

Доказом одночасного володіння «ОСОБА_1» двома компаніями була інформація, надана українським банком «Південкомбанк», про наявність у «ОСОБА_1» опосередкованого контролю над «Феніксом» через ланцюжок компаній-нерезидентів. Крім того, є достатньо неочікуваним, що таким доказом також стало повідомлення голови представництва «Окленд Холдінг Лімітед» про те, що ця ж «ОСОБА_1» є фактичним власником цієї кіпрської компанії.

 

На жаль, нам не вдалося знайти інформацію стосовно того, яким саме чином податківці змогли отримати дані «унікальні» докази. Скоріш за все вони були зібрані в межах кримінального провадження, відкритого проти керівництва ТОВ «Фенікс Капітал». Кримінальне провадження – це, як завжди, «таємниця за семи замками». З невеликої частини тих матеріалів кримінального провадження, які знаходяться у вільному доступі, ми не змогли знайти відповіді на наші питання.

Якщо хтось із читачів більше знайомий зі справою «Фенікса», будемо вдячні за ваші коментарі щодо того, як податківцям вдалося «переконати» банк і представника кіпрської компанії поділитися з ними такою цінною інформацією.

* У справі прийнято досить багато судових рішень судами різних інстанцій. Однак, найбільш повно, на нашу думку, деталі справи висвітлені у постанові Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.03.2013 (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/29724246)

** - Фото з http://www.qygjxz.com

 

Основні зміни 2016

Нижче пропонується короткий огляд основних змін у податковому законодавстві, які діють з початку 2016 року.

Податок на прибуток

- Повернення до квартального звітного періоду. Річний звітний період залишається тільки для окремих сільськогосподарських виробників і платників з виручкою за попередній рік не більше 20 млн. грн.

- Скасовано щомісячні авансові внески. Податок платиться після подання відповідних податкових декларацій. Однак, один авансовий внесок у 2016 році все-таки треба буде сплатити. Зокрема, до кінця четвертого кварталу потрібно буде сплатити авансовий внесок у розмірі 2/9 податку, розрахованого за результатами трьох кварталів 2016 року (такий собі аналог 11 місячного податкового періоду, який існував декілька років тому).

Податок на доходи фізичних осіб

 - Скасована прогресивна ставка (15/20%). Замість неї застосовується єдина ставка 18%.

 - Змінено порядок сплати авансових внесків для фізичних осіб-підприємців, які перебувають на загальній системі оподаткування. Базою для розрахунку авансових внесків тепер є не попередній рік, а попередній квартал. Більш того, більше не потрібна сплата авансового внеску за четвертий квартал.

Єдиний соціальний внесок (ЄСВ)

- Скасовано 3,6% ЄСВ, який утримувався з доходів працівників.

- Істотно знижена ставка ЄСВ для роботодавців: з 36,76 - 49,7% до 22%.

- Збільшена максимальна сума доходу, оподатковуваного ЄСВ, з 17 до 25 прожиткових мінімумів (36 250 грн. станом на серпень 2016 року).

ПДВ

- Скасовано таку підставу для анулювання реєстрації платника ПДВ, як запис у відповідному  державному реєстрі про відсутність платника за місцезнаходження.

- Змінено порядок визначення бази оподаткування для товарів/послуг власного виробництва. Якщо раніше база оподаткування таких товарів/послуг не повинна бути нижче собівартості, то тепер - не нижче за звичайні ціни.

- Уточнено порядок оподаткування операцій банків та інших фінансових установ з реалізації заставного майна. У незалежності від того, чи звернуто стягнення на майно платника, чи неплатника ПДВ, застосовується «маржинальна» схема. Оподаткуванню підлягає лише позитивна різниця між ціною реалізації такого майна і вартістю, за якою дане майно було отримано у власність банку або іншої фінансової установи в рахунок погашення зобов'язань боржника.

- Запроваджено штраф за помилки при заповненні податкових накладних (раніше існував тільки штраф за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних).

- Скасовано звільнення від ПДВ для операцій з експорту основної маси зернових та технічних культур. Останнє унеможливлювало бюджетне відшкодування за такими операціями, а отже, призводило до заниження цін на зернові та технічні культури при їхній закупівлі зернотрейдерами-експортерами.

- Значною мірою змінилася система бюджетного відшкодування. Якщо раніше існували загальна і автоматична (прискорена) системи бюджетного відшкодування, то тепер - лише одна система відшкодування. За новими правилами бюджетне відшкодування надається за результатами камеральної перевірки. Документальні перевірки теж можливі, але тільки в двох, прямо обумовлених в Податковому кодексі випадках. Зокрема, документальні перевірки можливі щодо:

1) раніше непідтверджених документальними перевірками сум бюджетного відшкодування за періоди до 1 липня 2015 року (початок повноцінного функціонування електронної системи адміністрування ПДВ) і

2) cум бюджетного відшкодування, сформованих за рахунок придбання до 1 січня 2016 року товарів/послуг у суб'єктів спеціального режиму оподаткування ПДВ сільськогосподарських виробників.

Нова система передбачає існування двох публічних реєстрів заяв про надання бюджетного відшкодування (реєстри доступні на сайті Державної фіскальної служби - http://sfs.gov.ua/diyalnist-/vidshkoduvannya-pdchv/povidomlennya-pro-reestri-zayav/240063.html).

Впроваджується правило, згідно з яким бюджетне відшкодування надається в хронологічному порядку відповідно до черговості внесення заяв до одного з реєстрів. Найбільш «загадковим» елементом нової системи є впровадження не одного, а двох реєстрів заяв про подання бюджетного відшкодування без визначення будь-якої пріоритетності отримання бюджетного відшкодування при включенні в той чи інший реєстр.

У перший реєстр потрапляють заяви платників, які відповідають визначеним Податковим кодексом критеріям. Дані критерії зовні дуже нагадують критерії, які раніше передбачалися для отримання бюджетного відшкодування в автоматичному режимі. У другій реєстру включаються заяви платників, які не відповідають згаданим критеріям.

- Встановлено чіткий 15 денний строк для проведення на підставі скарги покупця документальної позапланової перевірки продавця, який своєчасно не зареєстрував податкову накладну або допустив помилки в її обов'язкових реквізитах.

- Встановлено правило, згідно з яким несуттєві помилки в оформленні податкової накладної не є перешкодою для формування покупцем податкового кредиту.

 - Запроваджено обмеження щодо залишення в розпорядженні суб'єктів спеціального режиму оподаткування сільськогосподарських виробників сум ПДВ, що підлягають сплаті до бюджету. Якщо раніше вони отримували у вигляді непрямої субсидії в своє розпорядження 100% таких сум, то тепер вони вдовольняються тільки їхньою частиною. При здійсненні операцій із зерновими і технічними культурами суб'єкти спеціального режиму можуть використати 15% таких сум, при здійсненні тваринництва - 80% і при здійсненні інших операцій - 50%.

Єдиний податок

- Зменшений максимальний дозволений річний розмір виручки для платників третьої групи з 20 до 5 млн. грн.

- Підвищено ставки податку для платників третьої групи з 2% до 3% (для тих, хто додатково сплачує ПДВ) і з 4% до 5% (для тих, хто платником ПДВ не реєструвався).

- Скасовано вимогу щодо належного оформлення права користування/ власності на земельні ділянки для платників четвертої групи (сільськогосподарські виробники).

- Підвищено ставки податку для платників четвертої групи (сільськогосподарські виробники).

Адміністрування

- Удосконалено порядок погашення податкових зобов'язань за рахунок переплат з податків. Головні зміни стосуються можливості зарахування переплат по тому самому податку в автоматичному режимі (без подачі заяви платника податку), а також можливості використовувати заявлене бюджетне відшкодування ПДВ  для погашення зобов'язань за іншими податками.

Різне

- Впроваджується електронна система адміністрування акцизного податку при реалізації палива (з 1 березня 2016 року - в тестовому режимі і з 1 квітня 2016 - в повному режимі).

- Встановлено додатковий податок на нерухомість у річній сумі 25 000 грн. для власників квартир площею понад 300 м.кв. і будинків площею понад 500 м.кв.

- Змінено об'єкт оподаткування транспортним податком. Тепер обкладаються податком автомобілі не старше 5-ти років не залежно від їхнього робочого об'єму двигуна, а в залежності від їхньої вартості. Під оподаткування, зокрема, потрапляють автомобілі з вартістю понад 750 мінімальних заробітних плат (близько 1 млн. грн. станом на 2016 рік).

* - Фотографія з http://tbb.kic-innoenergy.com

Процесуальна хитрість пана Тернового

На одному із податкових заходів познайомився з паном Русланом Терновим, партнером адвокатського об’єднання «Invicta» (http://aoinvicta.com.ua).

Руслан поділився, як на мене, досить цікавою схемою затягування касаційного розгляду податкових справ.

Схема дає можливість затягнути касаційний розгляд на час між завершенням апеляційного розгляду справи про оскарження податкового повідомлення-рішення (далі – «ППР») та направленням податкової вимоги. Оскільки податкова часто не поспішає з направленням податкової вимоги, існує можливість затягнути касаційний розгляд на декілька місяців, а то і років.

Навіщо потрібно таке затягування процесу – хороше питання. Затягувати касаційний розгляд може мати сенс, коли ваша правова позиція у справі, м’яко кажучи, доволі скромна, і більш-менш реальних шансів на виграш справи у Вищому адміністративному суді України (далі – «ВАСУ») Ви не маєте.

Застосувавши схему пана Руслана, ви зможете відстрочити застосування заходів щодо примусового стягнення податкового боргу, а це вже велике полегшення.

Як працює схема?

Перше, що треба зробити платникові, для того, щоб застосувати схему - це не з’явитися у судове засідання суду апеляційної інстанції, який розглядає вашу справу про оскарження ППР. Цей крок є принципово важливим для поновлення у подальшому строків касаційного оскарження. Без такого поновлення строків дана схема є просто неможливою.

Після вирішення справи апеляційним судом не на вашу користь ви не отримуєте відповідного судового рішення цього суду і не поспішаєте з поданням касаційної скарги.

Чекайте направлення Вам податковим органом податкової вимоги.

Вже після отримання податкової вимоги ви:

1. Подаєте позов про скасування податкової вимоги. Пан Руслан для обґрунтування такого позову рекомендує сплатити незначну частину податкового боргу. Таким чином, реальна сума податкового боргу і сума податкового боргу, вказаного у податковій вимозі, різнитиметься. Відповідно, позов можна буде обґрунтувати неправильністю суми зазначеного в податковій вимозі податкового боргу.

2. Подаєте касаційну скаргу на судове рішення у справі про оскарження ППР з клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження. Поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження обґрунтовуєте ненаправленням Вам судового рішення судом апеляційної інстанції. Суди апеляційної інстанції часто не направляють своє судове рішення сторонам. Однак, вони зобов’язані це робити відповідно до приписів ч. 4 ст. 205 та ч. 3 ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - «КАС України»). Ці норми прямо зобов’язують суд апеляційної інстанції направити судове рішення стороні, представник якої не брав участь у судових слуханнях. Ось власне для цього, як вище згадувалося, нез’явлення представника на судові засідання до суду апеляційної інстанції є критично необхідним.

ВАСУ, як правило, відновлює строк на касаційне оскарження у таких ситуаціях, навіть якщо з дати ухвалення оскаржуваного рішення судом апеляційної інстанції минуло декілька років. Дивіться, наприклад, судове рішення ВАСУ у справі за позовом фізичної особи-підприємця до Білоцерківської ОДПІ (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/38442474). У даній справі ВАСУ відновив строк на касаційне оскарження з причини ненаправлення судового рішення суду апеляційної інстанції через більш, ніж через 1,5 року після оголошення його вступної та резолютивної частини.

3. Після подання касаційної скарги ви просите суд першої інстанції зупинити розгляд справи щодо оскарження податкової вимоги з огляду на неможливість розгляду цієї справи до завершення розгляду касаційної скарги (п. 3 ч. 1 ст. 156 КАС України). Суд першої інстанції зупиняє провадження.

Що це дає?

Тепер власне щодо результату застосування схеми. Вище говорилося, що схема дозволяє відстрочити застосування заходів примусового стягнення податкового боргу. Хотілося б зробити невелике уточнення стосовно того, як можна досягти такого відстрочення.

Сам по собі факт оскарження податкової вимоги, як і факт касаційного оскарження рішення у справі щодо ППР, не є прямою перепоною для подальшого примусового стягнення податкового боргу. Однак, відповідні судові процеси можуть бути доволі ефективно використані проти спроб податкового органу стягнути податковий борг. 

Для стягнення податкового боргу податковий орган має звернутися до суду з поданням про стягнення коштів за податковим боргом. У зв’язку з існуванням вищевказаних судових процесів платник може просити суд відмовити у задоволенні цього подання з огляду на існування спору про право (п. 2 ч. 5 ст. 183-3 КАС України).

Якщо в подальшому податковий орган звернеться з позовом про стягнення коштів за податковим боргом у загальному порядку, у платника буде можливість просити суд зупинити даний процес до завершення розгляду справи про оскарження податкової вимоги (п. 3 ч. 1 ст. 156 КАС України).

Замість висновку

На сам кінець, схема дійсно цікава і багатообіцяюча. Однак, ідеально вона підходить хіба що для невеликих проблемних платників, які не дуже переймаються податковою заставою й іншими «приємними» наслідками існування податкового боргу. Якщо ви великий платник, який активно здійснює господарську діяльність, то краще сто разів подумати перед тим, як втілювати схему у життя.

* Фото з http://in.kvs.org.ua

Податкова реформа: битва двох впливових жінок

Тільки ледачий не говорить чи не пише в наш час про майбутню податкову реформу.

Українська податкова система, безумовно, потребує «капітального ремонту». Чим швидше цей «ремонт» відбудеться, тим краще буде для всіх нас.

Отже, що ж має нам принести податкова реформа і коли її можна очікувати?

Насправді, це доволі непрості питання для відповіді.

На жаль, досі немає єдиного бачення податкової реформи.

Те, що ми маємо зараз, це дві зовсім різні концепції податкової реформи, розроблені різними групами експертів.

Перша концепція розроблена Міністерством фінансів під керівництвом пані Наталії Яресько, міністра фінансів. Ця концепція видається більш «офіційною» у порівнянні з аналогами. Навесні 2015 Національна рада реформ (очолювана Президентом України) доручила пані Яресько підготовку податкової реформи.

Альтернативна концепція розроблена Комітетом Верховної Ради з питань податкової та митної політики під керівництвом його голови пані Ніни Южаніної.

Згадані вище концепції  жодним чином не узгоджені між собою і подекуди пропонують абсолютно різні рішення для тих самих податкових проблем. Концепція пані Яресько виглядає більш «поміркованою», а отже, більш реалістичною для прийняття. Концепція пані є відверто революційною, а отже, недосить ймовірною для затвердження, принаймні, на мою точку зору.

Далі наводиться короткий опис основних положень обох концепцій:

Питання	Концепція Яресько	Концепція Южаніної
Податок на прибуток	Ставка зростає з 18% до 20%	Ставка зменшується з 18% до 15% Податок трансформується у податок на розподіл дивідендів
ПДВ	Базова 20% ставка залишається без змін. Знижена ставка у 7%, яка застосовується до ліків і медичних виробів, скасовується	Базова ставка у 20% знижується до 15%
Податки на зарплату	Запровадження єдиної 20% ставки податку на доходи фізичних осіб Зниження ставки єдиного соціального внеску до 20% Повне скасування єдиного соціального внеску починаючи з 2018 року (зарплатні виплати  оподатковуватимуться лише податком на доходи фізичних осіб за ставкою 20%)	Зниження ставки податку на доходи фізичних осіб до 10% Зниження ставки єдиного соціального внеску до 20%
Спрощена система оподаткування	Звуження сфери застосування спрощеної системи. Спрощена система застосовуватиметься лише до фізичних осіб (до юридичних осіб не застосовуватиметься взагалі) з річним доходом не більше 2 млн. грн.	Повне скасування спрощеної системи, але з 2018 року

З наведеної вище таблиці добре видно, що хоча концепції і відрізняються в запропонованих рішеннях, вони ідентифікують і пробують розв’язати одні й ті ж  проблеми податкової системи.

Наприклад, обидві концепції намагаються вирішити проблему ухилення від податків на заробітну плату. Багато вітчизняних роботодавців не обтяжують себе виплатою офіційної заробітної плати. Вони віддають перевагу «заощадженню» на податках за рахунок виплати заробітної плати «в конверті».

Для вирішення цієї проблеми обидві концепції пропонують зменшення податкового тягаря на заробітну плату, мотивуючи цим самим роботодавців до виплат офіційних заробітних плат.

Крім того, обидві концепції визнають несправедливість в оподаткуванні, викликану «розлогою» спрощеною системою, яка зараз вочевидь виходить за рамки оподаткування справді малого бізнесу. Автори концепцій пропонують певні рішення, спрямовані на посилення справедливості у цій галузі.

Коли справа доходить до математики, обидві концепції не позбавлені серйозних проблем. Кожна з концепцій передбачає значене зниження доходів державного бюджету. Деякі експерти вважають, що втілення в життя концепції пані Яресько може коштувати бюджету приблизно 60 млрд. грн., в той час як концепції пані Южаніної - 150-200 млрд. грн. На фоні 603 млрд. грн. загальних доходів державного бюджету на 2015 рік, прогнозовані зменшення доходів є більш, ніж значним.

Це і не дивно, що МВФ з яким український уряд наразі тісно співпрацює,  незадоволений жодною з концепцій. МВФ пропонує авторам концепцій серйозно задуматися над пошуком компенсаторів для зменшених доходів бюджету або вдатися до відповідного скорочення витрат державного бюджету.

Пані Яресько та пані Южаніна не здаються і намагаються зробити все можливе і неможливе для того, щоб саме їхня версія реформи знайшла закріплення у податковому законодавстві. Залишається сподіватися, що вони знайдуть достатньо мудрості перетворитися із суперників на союзників і погодити компромісний проект податкової реформи, так потрібної нашій країні.

*- Фотографії  з http://289zradnykiv.wtf та http://zn.ua