Витрати за операціями зі спрощенцями: повернення назад не відбулося

Фото із сайту http://t-pravda.te.

Хоча з 1 січня 2012 року і скасували норму Податкового кодексу (п. 139.1.12.), яка забороняла платникам податку на прибуток відносити до витрат вартість товарів (робіт, послуг), придбаних у платників єдиного податку-фізичних осіб (крім послуг у сфері інформатизації), повернення до старих добрих часів, коли формувати такі витрати можна було фактично без будь-яких обмежень, не відбулося.

Відповідно до нових правил сплати єдиного податку, які вступили в силу з 1 січня 2012 року (ст.ст. 291-300 Податкового кодексу) не всі платники єдиного податку – фізичні особи мають право реалізовувати товари (роботи, послуги) платникам податку на прибуток.

У той час як для третьої групи платників єдиного податку-фізичних осіб (сплачують єдиний податок у відсотках від своєї виручки) обмеження відсутні, для платників першої та другої груп (сплачують єдиний податок за невеликою фіксованою ставкою) запроваджено жорсткі обмеження щодо видів діяльності та контрагентів.

Номер групи платника єдиного податку–фізичної особи	Дозволені види діяльності	Кому можуть реалізовуватися товари (роботи, послуги)
І	Роздрібна торгівля товарами з торгових місць на ринках	Без обмежень
	Надання побутових послуг	Тільки населенню
ІІ	Надання послуг, у тому числі побутових	Тільки населенню і платникам єдиного податку
	Виробництво та/чи продаж товарів	Без обмежень
	Діяльність у сфері ресторанного господарства	Без обмежень

Поневолі виникає питання, які наслідки можуть настати для платника податку на прибуток у випадку купівлі ним робіт чи послуг у платників єдиного податку першої та другої груп з порушенням вказаних обмежень.

Законодавець з цього приводу відбувається «благородною мовчанкою», а тому все руках «благочестивих» податківців. Виходячи з їхнього звичного арсеналу засобів, можна припускати, що вони або спробують виключити відповідні суми зі складу витрат платника податку на прибуток або донарахувати йому як начебто податковому агенту платника єдиного податку податкові зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб. Також можливе застосування двох вказаних прийомів одночасно.

І хоча законність наведених заходів впливу податківців знаходиться під великим питанням, особливого сенсу зайвий раз випробовувати долю, думаю, що немає.

Іншим важливим моментом «покращення життя уже сьогодні» під час роботи зі спрощенцями стане необхідність подання разом з декларацією з податку на прибуток переліку доходів та витрат у розрізі контрагентів - платників єдиного податку (абз.2 п.  152.3 Податкового кодексу, який набрав чинності з 1 січня 2012 року).

На даний час ще не затверджено форми такого переліку доходів і витрат, але думаю, що до кінця першого кварталу 2012 року ДПС України впорається з цим нескладним завданням.

ТОП-5 нововведень Податкового кодексу (за результатами 2011 року)

Нижче наводяться 5, на мій погляд, найбільш важливих нововведень Податкового кодексу за масштабами їхнього впливу на бізнес-процеси в Україні:

Фото із сайта  http://www.tribalblogs.com

1. Метод нарахувань. Починаючи з другого кварталу 2011 року платникам податку на прибуток довелося забути про старий добрий метод «першої події». На зміну йому Податковий кодекс приніс метод нарахувань. Відповідно до цього методу доходи відображаються за датою переходу права власності на товар або за датою підписання акта виконаних робіт (наданих послуг) у разі поставки робіт (послуг). Витрати відображаються платником у тому періоді, коли ним було визнано доходи від реалізації відповідних товарів (послуг, робіт).

2. Автоматичне відшкодування ПДВ. Автоматичне бюджетне відшкодування ПДВ - приємний сюрприз Податкового кодексу. «Автоматичність» полягає в тому, що відшкодування надається без проведення документальної перевірки (за результатами камеральної перевірки) і в більш стислі строки. Не дивлячись на активну протидію податкових органів, окремим платникам податків все-таки вдалося отримати в 2011 році відшкодування ПДВ на «автоматичній основі».

3. Порушення кримінальної справи без прийняття податкового повідомлення-рішення. У разі виявлення ознак податкового злочину податкове повідомлення-рішення не надсилається платнику до закінчення судового розгляду кримінальної справи. Дана зміна позбавила платників податків одного з найбільш «дієвих» способів боротьби з необґрунтованим порушенням кримінальних справ за фактами вчинення податкових злочинів. До прийняття Податкового кодексу платник мав можливість скасувати відповідне податкове повідомлення-рішення через адміністративний суд, а потім на підставі рішення адміністративного суду домагатися скасування постанови про порушення кримінальної справи вже в загальному суді.

4. Концепція бенефіціарного власника. Введення до Податкового кодексу концепції бенефіціарного власника істотно збільшило податкові ризики українських холдингів, створених з використанням нерезидентних компаній, і як наслідок, викликало справжній ажіотаж серед податкових консультантів. Дана концепція головним чином використовується для визначення можливості застосування переваг конвенцій про уникнення подвійного оподаткування (повне звільнення або знижена ставка податку на репатріацію доходу нерезидента). Згідно з концепцією скористатися перевагами конвенцій про уникнення подвійного оподаткування буде можливим тільки у разі виплати доходу нерезиденту - бенефіціарному (фактичному) власнику доходу, а не посереднику, агенту або номінальному власнику.

5. Обмеження щодо віднесення до витрат вартості товарів (робіт, послуг), отриманих від нерезидентів та платників єдиного податку. Податковий кодекс запровадив незручні для бізнесу обмеження щодо віднесення до витрат вартості придбаних у нерезидентів консалтингових, маркетингових, рекламних та інжинірингових послуг, а також повну заборону щодо віднесення до витрат вартості придбаних у фізичних осіб-платників єдиного податку товарів (робіт, послуг), крім послуг у сфері інформатизації. І якщо заборона на віднесення до витрат вартості придбаних у «єдинників» товарів (робіт, послуг) була скасована з 1 січня 2012 року, то з обмеженнями стосовно послуг, отриманих від нерезидентів, платникам доведеться миритися і надалі.

І останнє. У 2011 році ринок прямо-таки шокувала неможливість включення до складу витрат збитків попередніх податкових періодів, сформованих до 1 січня 2011 року. Разом з цим, приписувати цю «заслугу» потрібно не Податковому кодексу, а «гостроті розуму» окремих працівників Державної податкової служби України, які знайшли «час і натхнення» для такого вже аж надто «розширеного» тлумачення положень Податкового кодексу.