ТОП-5 операцій, що привертають підвищену увагу податкових органів

Фото з http://yellowhammerpolitics.com

Придбання консультаційних послуг на велику суму

Якщо підприємство купує консультаційні послуги на велику суму (кілька сотень тисяч, а то й мільйонів гривень), то актом виконаних робіт для успішного проходження податкової перевірки, як правило, не обійтися. Потрібно подбати про складання детального звіту або іншого подібного документа, що відображає зміст отриманих консультаційних послуг. В іншому випадку, податківці можуть позбавити права на податковий кредит і витрати у податковому обліку та застосувати штрафні санкції у розмірі 25% від суми донарахованих зобов'язань.

Операції з нерезидентами

Операції з нерезидентами - це широка сфера для пошуку податкових правопорушень. По-перше, податківці перевіряють правильність утримання податку на репатріацію доходів нерезидента. Чи обґрунтовано платник податків застосував положення конвенції про уникнення подвійного оподаткування, що звільняють дохід нерезидента від оподаткування/встановлюють нижчу ставку податку, ніж передбачена національним законодавством?

По-друге, чинне законодавство передбачає «незчисленну» кількість обмежень щодо формування витрат за операціями з нерезидентами. Яскравий приклад – це (і) обмеження на включення до складу витрат консалтингових, маркетингових та рекламних послуг, придбаних у нерезидента, чотирма відсотками виручки за попередній рік та (іі) повна заборона на включення до складу витрат таких послуг, отриманих від нерезидента, який має офшорний статус. Зрозуміло, що платник податків може оступитися і не врахувати деякі з подібних обмежень.

Операції з пов’язаними особами

До операцій з пов'язаними (афілійованими) особами застосовуються звичайні ціни. Тобто, якщо буде встановлено, що рух товарів/послуг між пов'язаними особами відбувався  з застосуванням цін, відмінних від ринкових (звичайних), податковий орган проводить «коригування» податкових наслідків із застосуванням звичайних цін та здійснює відповідне донарахування податків.

Останнім часом спостерігається спалах активності податкових органів у сфері застосування звичайних цін. 1 січня 2013 року вступають в дію нові (більш «досконалі», принаймні на думку податкових органів, правила застосування звичайних цін). Отже, можна очікувати хіба що збільшення такої активності в новому році.

Операції, що виходять за рамки звичайної діяльності компанії

Уявіть, що підприємство, яке спеціалізується на будівельних роботах, з незрозумілих причин різко починає займатися експортом сталі. Начебто в такій діяльності немає нічого незаконного. Але навряд чи ці операції не стануть об'єктом підвищеної уваги податківців. Далі справа техніки. Податківці можуть знайти в ланцюгу руху товару постачальників з ознаками фіктивності (у розумінні податкових органів), визнати відповідні операції нікчемними і позбавити платника податкового кредиту/витрат.

Операції з цінними паперами

Операції з цінними паперами були і залишаються популярним інструментом податкової оптимізації, а тому завжди знаходяться під пильною увагою податківців.

Чого тільки варта часто застосовна на практиці схема реалізації виражених в цінних паперах об'єктів нерухомості через інвестиційні фонди? Останні дають колосальну економію на податках, оскільки майже повністю звільнені від сплати податку на прибуток.

Виконання судових рішень про стягнення бюджетної заборгованості з бюджетного відшкодування ПДВ

Фото з http://fdeas.com

Платники податків, які мають бюджетну заборгованість з відшкодування ПДВ, часто зіштовхуються з дилемою, чи звертатися їм до суду з позовом про стягнення такої заборгованості у примусовому порядку. Проблема в тому, що постановлені на користь платників податків судові рішення про стягнення бюджетної заборгованості виконуються у порядку черговості надходження рішень про стягнення коштів з державного бюджету на виконання*. Оскільки на виконанні в органів казначейської служби може знаходиться багато таких рішень, постановлених протягом попередніх років, виконання Вашого рішення може тривати роками.

З іншого боку, платник податків завжди має можливість домовитися з податковими органами про повернення бюджетного відшкодування і отримати його значно раніше, ніж у випадку із застосування судової процедури. На практиці, як правило, податківці в обмін на повернення бюджетного відшкодування вимагають сплати авансового внеску з податку на прибуток у розмірі, що складає 50, а то й більше відсотків від суми бюджетного відшкодування.

Враховуючи викладене, я звернувся із запитом до Державної казначейської служби України з метою отримання інформації щодо стану виконання судових рішень про стягнення бюджетної заборгованості з відшкодування ПДВ. Служба уникла відповіді на питання, яке найбільше турбує платників податків, а саме питання щодо загальної суми невиконаних судових рішень про стягнення бюджетного відшкодування, що перебувають у неї на виконанні. Однак, все-таки було надано певну інформацію щодо стану виконання таких рішень протягом 2010, 2011 та 2012 років.

Відповідно до даних Державної казначейської служби України, нею були виконано 65 рішень на загальну суму 83,10 мільйонів гривень у 2010 році, 146 рішення на загальну суму 266,53 мільйонів гривень у 2011 році і 21 рішення на загальну суму 46,58 мільйонів гривень у першому кварталі 2012 року.  

Нижче мій запит і відповідь на нього Державної казначейської служби України.

*- Відповідно до п. 9 Розділу VI “Прикінцеві та положення» Бюджетного кодексу України. 

TOP-10 Новел Митного кодексу

Фото з http://sribnazemlja.org.u

Митному кодексу України від 11 липня 2002 року так і судилося відсвяткувати свій десятирічний ювілей. З 1 червня 2012 року в Україні почав діяти новий Митний кодекс, датований 13 березня 2012 року.

Новий Митний кодекс – це перш за все велика кількість змін і нововведень у регулюванні митних відносин. Нижче коротко про 10 найважливіших з них.

1. Скасування «кріпосного права» (ч. 3 ст. 247)

Скасовано обов’язок проводити митне оформлення товару лише за місцем акредитації на митниці. Декларанти можуть проводити митне оформлення у будь-якому митному органі.

2. Уповноважені економічні оператори (ст. ст. 12-18)

Декларанти, які мають позитивну історію взаємовідносин з митними органами і відповідають критеріям, визначеним у Митному кодексі, можуть отримати статус уповноваженого економічного оператора.

Статус уповноваженого економічного оператора надає декларанту право користуватися спеціальними спрощеннями при здійсненні митного оформлення, як-от: здійснення митного оформлення у першочерговому порядку чи скорочення обсягу відомостей, які необхідно надати митному органу до прибуття товарів на митну територію України.

3. Визначення вичерпного переліку документів, які має право вимагати митниця для підтвердження митної вартості (ст. 53)

Новим Митним кодексом визначено (i) перелік документів, які подаються декларантами на підтвердження митної вартості, а також (ii) перелік документів, які можуть бути витребувані у декларантів митними органами у випадку сумнівів у правильності визначення митної вартості.

Митний кодекс містить пряму норму, згідно з якою митним органам заборонено вимагати від декларантів будь-які інші документи, відмінні від тих, що вказані в даних переліках.

У світлі донедавна існуючої практики, згідно з якою митні органи вимагали від декларантів надання на підтвердження митної вартості калькуляцій ціни товару, примітним є те, що Митний кодекс надає право митним органам вимагати від декларантів такі калькуляції лише у випадках здійснення операцій з пов’язаними особами.

4. Скорочення строків митного оформлення до 4-х годин (ст. 255)

Новим Митним кодексом строки митного оформлення скорочено з однієї доби до 4-х робочих годин.

5. Електронне декларування (ст. 257)

Вперше на рівні Митного кодексу закріплено можливість електронного декларування, яке повинно здійснюватися з використанням

електронного цифрового підпису. Визначено, що митна декларація та інші документи, які подаються митним органам, оформлені на паперовому носії та у вигляді електронних документів, мають однакову юридичну силу.

6. Митні консультації (ст. 21)

За аналогією з Податковим кодексом новий Митний кодекс вводить поняття митних консультацій (консультацій з питань державної митної справи). Консультації поділяються на індивідуальні та узагальнюючі. Останні затверджуються наказом Державної митної служби України.

Особа, яка діє відповідно до індивідуальної чи узагальнюючої митної консультації, звільняється від відповідальності за порушення митного законодавства.

7. Презумція невинуватості (ст. 8)

Знову ж таки, слідуючи стопами Податкового кодексу, новий Митний кодекс вводить презумцію невинуватості. Кодекс не розтлумачує, який саме зміст вкладається в дану презумцію. Разом з тим, цілком логічно припускати, що в силу презумції невинуватості декларанти вважатимуться невинними у порушеннях митного законодавства, поки митними органами не буде доведено зворотне.

8. Звільнення від відповідальності за помилки у митній декларації (ст.ст. 268 і 460)

Відповідно до нового Митного кодексу декларант звільняється від відповідальності за помилки, допущені у митній декларації, якщо ці помилки:

- не призвели до неправомірного звільнення декларанта від сплати митних платежів або зменшення їхнього розміру чи до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності;

- не носять систематичного характеру.

Працівники митного органу повинні надати можливість декларанту виправити такі помилки, допущені у митній декларації.

9. Можливість подання додаткової митної декларації (ст. 261)

Новим Митним кодексом передбачено можливість подання додаткової митної декларації у випадках, коли інформація, яка необхідна для визначення остаточної митної вартості стане відома лише після випуску товарів у вільний обіг (наприклад, після сплати/нарахування роялті чи інших ліцензійних платежів, які визначаються залежно від обсягів продажу та/чи прибутку від продажу). У такому випадку декларант має право подати митну декларацію протягом 180 днів з дати випуску товарів у вільний обіг.

Також можливість подання додаткової митної декларації передбачена для випадків, коли значення ціни у зовнішньоекономічному договорі визначається за формулою і на дату декларування невідоме. У даному випадку додаткова декларація подається протягом 90 днів з дня випуску товарів у вільний обіг.

10. Пост-аудит (ст. ст. 345-354)

На рівні Митного кодексу вперше урегульовані питання, пов’язані з проведенням пост-аудиту, тобто документальної перевірки, що проводиться митними органами після завершення процедур митного оформлення.

Регулювання перевірок багато у чому нагадує регулювання відповідних питань у Податковому кодексі. Передбачено проведення виїзних та невиїзних документальних перевірок, а також зустрічних звірок. Виїзні документальні перевірки поділяються на планові і позапланові.

ПДФО: зміни в декларуванні

Фото з http://pon.org.ua

28 квітня 2012 року набрав чинності Закон України від 24 квітня 2012 року   № 4661-VI «Про внесення змін до Податкового кодексу України тадеяких інших законів України щодо впорядкування податкового декларування», яким було дещо змінено підхід до декларування податку на доходи фізичних осіб. Зміни торкнулися наступного.

По-перше, законом продовжено строк подання річної податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – «Річна декларація») з метою отримання права на податкову знижку (зміни до підпунктів 49.18.4 та 166.1.2 Податкового кодексу України, далі – «ПК України»).  Строк подання декларації продовжено з 1 травня року, наступного за звітним, до 31 грудня такого року.

Мова йде про випадки, коли платник податку не зобов’язаний подавати Річну декларацію в силу закону, а подає її добровільно з метою отримання права на податкову знижку. Як всім добре відомо, застосування податкової знижки – це зменшення оподаткованого доходу на суму певних дозволених законодавством витрат (наприклад, сплата відсотків за іпотечним житловим кредитом, витрати на лікування чи навчання) і повернення у зв’язку з цим з бюджету частини сплаченого податку.

По-друге, змінено порядок декларування доходів, отриманих від декількох податкових агентів для застосування 17% ставки податку. Зміни внесено до підпункту «є» пункту 176.1 ПК України.

Відтепер для визначення того, чи повинна подавати особа, яка отримувала доходи від декількох податкових агентів у зв’язку з трудовими відносинами чи виконанням цивільно-правових договорів, Річну декларацію, братимуться до уваги не місячні, а річні доходи. Якщо раніше Річну декларацію необхідно було подавати, коли розмір таких доходів за будь-який календарний місяць перевищував 10 мінімальних заробітних плат, то зараз -  коли річний розмір таких доходів перевищує 120 мінімальних заробітних плат.

Змінами визначено механізм перерахунку податку у зв’язку з поданням Річної декларації з наведеної підстави. Сам по собі механізм розрахунку не складний. Задекларована загальна сума оподатковуваних доходів зменшується на нараховану (утриману) податковим агентом суму єдиного соціального внеску та на суму податкової соціальної пільги (за наявності). Із зменшеної загальної суми оподатковуваних доходів 120 мінімальних заробітних плат оподатковуються за ставкою 15%, а решта - за ставкою 17%. Нарахований податок із зменшеної суми оподатковуваних доходів зменшується на суму податку, фактично нарахованого (утриманого) податковими агентами протягом року. Позитивна різниця податку підлягає сплаті до бюджету в установлені строки (до 1 серпня року, наступного за звітним).

Незабаром має з’явитися новий додаток до Річної декларації (ймовірно, це буде додаток № 8), у якому відображатимуться результати зазначеного вище перерахунку.

Ухилення від сплати податків: його величність умисел

Фото з сайту http://www.liveinternet.ru

Одне з ключових питань, які виникають при кваліфікації податкових злочинів, - це питання наявності умислу. Умисел є обов'язковою ознакою ухилення від сплати податків (ст. 212 Кримінального кодексу України, далі - «КК України»). Якщо несплата податку була здійснена без наявності умислу, відповідальність за ст.  212 КК України не настає. Проте відповідно до існуючої практики особа може бути притягнута до відповідальності за несплату податку з необережності (наприклад, в силу незнання або неправильного застосування податкових законів) за   ст. 367 КК України (службова недбалість).

Саме по собі виникає питання: яким же чином можна встановити, чи був у діях особи умисел, спрямований на ухилення від сплати податків? Головним дороговказом тут беззаперечно є п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 8 жовтня 2004 року № 15 «Про деякі питання застосування законодавства про відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів» (далі - «Постанова ПВСУ № 15»). У даному пункті постанови наведено невичерпний перелік обставин, які можуть вказувати на наявність умислу, а саме:

• відсутність податкового обліку або його ведення з порушенням встановленого порядку;

• перекручування в обліковій або звітній документації;

• неоприбуткування готівкових коштів, одержаних за виконання робіт чи надання послуг;

• ведення подвійного (офіційного та неофіційного) обліку;

• використання банківських рахунків, про які не повідомлено органи державної податкової служби;

• завищення фактичних витрат, що включаються до собівартості реалізованої продукції.

Якраз цей список цитується на практично всіх конференціях, семінарах та інших подібних заходах, присвячених ухиленню від сплати податків.

На жаль, наведені обставини сформульовані не досить чітко, щоб можна було з упевненістю говорити про наявність умислу, спрямованого на ухилення від сплати податків, у тій чи іншій ситуації. Я вирішив спробувати вийти за межі списку і поглянути на «живі» кримінальні справи з Єдиного державного реєстру судових рішень.

Нижче наводяться кілька прикладів із зазначеного реєстру.

№ з\п	Справа	Суд, який розглядав справу	Обставини, що вказують на наявність умислу
1	Справа ВКП «Вінспецодяг+», 2010 рік, http://reyestr.court.gov.ua/Review/7889655	Замостянський районний суд м. Вінниці	Для обґрунтування наявності умислу суд, зокрема, послався на такі обставини з Постанови ПВСУ № 15: (i) ведення податкового обліку з порушенням встановленого порядку та (ii) перекручування в обліковій або звітній документації. На думку суду, на ведення податкового обліку з порушеннями вказує безпідставне декларування платником податку витрат/податкового кредиту за операціями з фіктивними підприємствами. Перекручування в обліковій/звітній документації, як вважає суд, підтверджуються висновком судово-бухгалтерської експертизи, згідно з яким бухгалтерський облік вівся неналежним чином: переплутувалися номери рядків, касова книга велася з порушеннями.
2	Справа ПП «Осіріс», 2009  рік, http://reyestr.court.gov.ua/Review/7499249	Чорнухинський районний суд Полтавської області	Неподання директором річної декларації з податку на прибуток і трьох місячних декларацій з ПДВ вказує на наявність умислу на ухилення від сплати податків.
3	Справа одного приватного підприємця, 2011 рік, http://reyestr.court.gov.ua/Review/15414299	Андрушівський районний суд Житомирської області	Неперехід на загальну систему оподаткування при перевищенні максимально дозволеного розміру виручки для застосування спрощеної системи оподаткування вказує на наявність умислу на ухилення від сплати податків.

Як бачимо, навіть дуже скромна вибірка судових рішень показує, наскільки винахідливими можуть бути суди і, звичайно ж, слідчі органи, при вирішенні питання про наявність умислу на ухилення від сплати податків.