Податок на прибуток: перезавантаження

Співавтор Антон Бабак

У рамках податкової реформи 2015 року Розділ ІІІ «Податок на прибуток підприємств» Податкового кодексу було викладено у новій редакції. Нижче пропонується коротка характеристика нових правил справляння податку на прибуток, які в основній масі набрали чинності з 1 січня 2015 року.

Загальні зміни

- Податком обкладається прибуток до оподаткування, визначений згідно зі стандартами ведення бухгалтерського обліку, однак з урахуванням певних податкових різниць;

- Для малих підприємств (з річним доходом не більше 20 млн. грн.) застосування податкових різниць не є обов’язковим. Вони можуть не коригувати свій фінансовий результат на податкові різниці. У такому випадку оподатковується «чистий» фінансовий результат;

- Податкові органи отримали право перевіряти правильність ведення бухгалтерського обліку платника податку відповідно до НПБО або МСФЗ. Дивуватися тут немає чому, бо саме прибуток, розрахований за правилами ведення бухгалтерського обліку, тепер лежить в основі об’єкту оподаткування;

- Докорінно змінено підхід до витрат, які не пов’язані з господарською діяльністю платника. Тепер на них можна зменшувати оподатковуваний прибуток;

- Скасовано 4% обмеження на включення до витрат вартості консалтингових, маркетингових, рекламних та інжинірингових послуг, придбаних у нерезидентів;

- Надання поворотної фінансової допомоги відтепер не зумовлює податкових наслідків для отримувачів такої допомоги (відсутність необхідності включення до доходу умовних відсотків та в окремих випадках «тіла» поворотної допомоги);

Податкові різниці

- Амортизація: застосовуються спеціальні правила податкової амортизації згідно з Податковим кодексом. Ці правила жодним суттєвим чином не відрізняються від тих, що застосовувалися раніше;

- Правила трансфертного ціноутворення: прибуток до оподаткування може бути збільшений на позитивну різницю між ціною, визначеною за принципом «витягнутої руки», і ціною договору;

- Правила тонкої капіталізації: обмеження на включення до витрат процентів, сплачених пов’язаним нерезидентам у випадках, коли співвідношення боргу до власного капіталу платника перевищує 3,5 (для банків та інших фінансових установ – 10);

- Закупівлі у резидентів з «офшорних» юрисдикцій та неприбуткових організацій: обмеження на врахування витрат встановлюється в розмірі 70% від суми закупівлі. Цього обмеження можна уникнути, якщо платник податку обґрунтує відповідно до правил трансфертного ціноутворення, що застосовані ним ціни відповідають принципу «витягнутої руки»;

- Роялті: обмеження щодо включення до витрат сплачених сум роялті по суті залишаються такими, як і раніше (повна заборона на включення до витрат роялті, які виплачуються резидентам з «офшорних» юрисдикцій, та 4% обмеження для роялті, які виплачуються іншим нерезидентам). Новелою є те, що зазначені обмеження можна обійти, якщо платник податку обґрунтує відповідно до правил трансфертного ціноутворення, що сплачені ним суми роялті відповідають принципу «витягнутої руки»;

- Операції з цінними паперами: залишаються в силі спеціальні податкові правила, які унеможливлюють врахування збитків від операцій з цінними паперами.

Новели адміністрування

- Змінилися правила сплати авансових внесків при виплаті дивідендів. Тепер базою нарахування таких авансових внесків є не вся сума виплачуваних дивідендів, а лише сума перевищення дивідендів над прибутком до оподаткування за відповідний період;

- Запроваджено нові правила подання податкових декларацій та сплати щомісцяних авансових внесків (діятимуть з 2016 року). Граничним строком для подання декларації з податку на прибуток буде 1 червня року, наступного за звітним. Поріг для тих, хто зобов’язаний сплачувати щомісячні авансові внески, підніметься до 20 млн. грн. доходу за попередній податковий рік (проти нинішніх 10 млн. грн.). Дванадцятимісячний період для визначення розміру щомісячних авансових внесків буде встановлюватися з червня поточного звітного року до травня наступного звітного року (на відміну від нинішнього періоду, яких охоплює березень-лютий).

*- Фото з http://www.chud.com

Cистемa ПДВ-рахунків нарешті запрацюювала

Співавтор Андрій Кулеба
(молодший юрист
ЮФ «Лавринович
і Партнери»)

Україна врешті-решт запровадила систему ПДВ-рахунків, завданням якої є боротьба з шахрайством у сфері ПДВ. Ця система є інноваційною і не має аналогів у світі. Система базується на принципі передоплати: спочатку постачальник зараховує ПДВ на свій ПДВ-рахунок і лише після цього покупець отримує право на податковий кредит.

Податкові накладні видаються на суму, розраховану за спеціальною формулою. Згідно з цією формулою максимальна сума, на яку постачальнику дозволяється видати податкову накладну, визначається з урахуванням його податкового кредиту. Якщо постачальник має намір видати податкову накладну із перевищенням максимально допустимої суми, розрахованої відповідно до формули, то спершу він має перерахувати додаткові кошти на свій ПДВ-рахунок.

Система ПДВ-рахунків також передбачає цілковито електронне адміністрування ПДВ:

- Податкові накладні та декларації з ПДВ виписуються/подаються лише в електронній формі;

- Всі податкові накладні підлягають реєстрації у електронному реєстрі, що ведеться органами Державної фіскальної служби. Право на податковий кредит виникає у покупця лише на підставі тих податкових накладних, що зареєстровані у вищевказаному реєстрі.

Система ПДВ-рахунків запрацювала у тестовому режимі з 1 лютого 2015 року. Тестовий режим передбачає електронне адміністрування ПДВ та зарахування відповідних податкових зобов'язань у дохід бюджету через ПДВ-рахунки. У той же час, протягом дії тестового режиму ліміти на виписку податкових накладних (розраховані відповідно до спеціальної формули) не застосовується. Відповідно, постачальники не повинні поповнювати свої ПДВ-рахунки перед здійсненням оподатковуваних операцій.

З 1 липня 2015 року система ПДВ-рахунків почне функціонувати у повноцінному режимі, що передусім означатиме застосування лімітів на виписку податкових накладних.

Також варто відзначити, що поточна версія системи ПДВ-рахунків значною мірою враховує пропозиції бізнес-спільноти щодо зниження несприятливого впливу на сумлінних платників ПДВ.

По-перше, наразі платники отримують реальну можливість повертати надміру накопичені суми податку зі своїх ПДВ-рахунків.

По-друге, платникам надали можливість збільшення ліміту для виписки податкових накладних (розрахованого за спеціальною формулою) на суму від’ємного значення попередніх періодів.

По-третє, з метою мінімізації відтоку оборотного капіталу, ліміт на виписку податкових накладних (розрахований за спеціальною формулою) буде автоматично збільшуватися на середньомісячну суму ПДВ, сплаченого платником до бюджету протягом останніх 12 місяців.

ПДВ-революція: уточнення

З моменту опублікування статті щодо нової системи адміністрування ПДВ минуло уже більше місяця. За цей час прояснилося декілька важливих моментів.

По-перше, є доволі високою ймовірність того, що нова система адміністрування не запрацює. Скасування нової системи передбачено коаліційною угодою. Більш того, у Верховній Раді вже зареєстровано законопроект № 1141 про її скасування.

По-друге, ПДВ-рахунки будуть відкриватися не в Розрахунковому центрі з обслуговування договорів на фінансових ринках, як планувалося спочатку. Відповідно до нині чинної постанови Кабінету Міністрів України № 569 такі рахунки будуть відкриватися в Державній казначейській службі України.

По-третє, 4 грудня 2014 року Державна фіскальна служба України опублікувала методичний документ «Основні правила роботи системи електронного адміністрування ПДВ». У документі надано роз’яснення щодо багатьох аспектів роботи нової системи адміністрування.

*- Фото з http://www.slovoidilo.ua

ПДВ-рахунки: не такі вже й ефективні

За час, який минув моменту опублікування моєї статті щодо нової системи адміністрування ПДВ, у мене розсіялися ілюзії щодо 100% ефективності цієї системи.

Так, ПДВ-рахунки здатні добре протидіяти зловживанням при постачаннях між платниками ПДВ. Однак, вони практично безсилі проти зловживань при поставках між платниками і неплатниками ПДВ. «Податкова яма» може поставити товар/послуги неплатнику ПДВ і не задекларувати свої податкові зобов’язання. Ліміт на виписування податкових накладних у єдиному реєстрі тут нічим не зарадить. «Податкова яма» просто не виписуватиме податкову накладну і таким чином уникне необхідності поповнювати свій ПДВ-рахунок. «Заощаджене» у такий спосіб ПДВ «податкова яма» потім зможе «продати» несумлінному платнику, «відвантаживши» йому улюблені для всіх «консультаційно-інформаційні послуги» плюс, звичайно, готівку у валізах.

Проілюструємо дану прогалину нової системи адміністрування на прикладі.

Підприємство А хоче перевести у готівку 1 млн. грн. і при цьому ще сформувати собі фіктивний податковий кредит. Підприємство А звертається до підприємства Б, яке є «податковою ямою». Сторони укладають між собою договір про надання інформаційно-консультаційних послуг (підприємство А – замовник, підприємство Б-виконавець) на 1 млн. грн., у тому числі ПДВ 166,66 тис. грн. Підприємство А перераховує підприємству Б 1 млн. грн. за інформаційно-консультаційні послуги на умовах передоплати.

Підприємство Б не поспішає з видачею підприємству А податкової накладної на суму 166,66 тис. грн. Адже для реєстрації такої податкової накладної йому треба було б поповнити свій ПДВ-рахунок на 166,66 тис. грн. Натомість, підприємство Б шукає можливість видати податкову накладну підприємству А без поповнення свого ПДВ-рахунку.

Для цього підприємство Б закуповує на той же самий 1 млн. грн. комп’ютерну техніку у підприємства В, яке є платником ПДВ, і отримує від нього податкову накладну на суму 166,66 тис. грн. Закупка носить реальний характер. Підприємство Б дійсно отримує комп’ютерну техніку.

Тепер, маючи підтверджений податковою накладною підприємства В податковий кредит на суму 166,66 тис. грн., підприємство Б виписує податкову накладну підприємству А на аналогічну суму без будь-якого поповнення свого ПДВ рахунку.

На заключній стадії підприємство Б реалізує придбану комп’ютерну техніку підприємству Г (неплатник ПДВ) за 1,1 млн. грн., у т.ч. ПДВ 183,33 тис. грн. Знову ж таки – цілком реальна операція. Комп’ютерна техніка фізично передається підприємству Г.

Ось тут уже нібито у підприємства Б немає інших опцій, як поповнити свій ПДВ-рахунок на 183,33 тис.грн., необхідних для виписки податкової накладної підприємству Г. Однак, підприємство Б «робить хід конем». Воно не виписує податкову накладну і не відображає податкових зобов’язань у своїй податковій декларації з ПДВ.

Підприємство Г (покупець) не є платником ПДВ і податкова накладна йому по великому рахунку непотрібна. Тому воно не буде скаржитися до Державної фіскальної служби України на підприємство Б у зв’язку з невипискою ним податкової накладної. Також сам закон не передбачає жодного механізму примусу підприємства Б виписати податкову накладну. Норма щодо необхідності зареєструвати податкову накладну у єдиному реєстрі протягом 15 днів не забезпечена ефективними санкціями.

Після отримання коштів від підприємства Г підприємство Б незаконно конвертує їх у готівку і передає готівку підприємству А за мінусом комісійних.

До речі, виникає питання щодо суми комісійних. Думаю, що вказані у моїй попередній статті 27-30% - це завищена сума. Стверджуючи, що сума комісійних за незаконне конвертування готівки складатиме такий значний відсоток, я виходив з того, що нова система адміністрування повністю перекриє «податковим ямам» можливість ухилитися від сплати ПДВ.

Як показує наведений приклад - я помилявся. Можливість ухилися від сплати ПДВ залишається, але зробити це буде значно тяжче, ніж сьогодні. «Податкові ями» будуть нести додаткові операційні витрати. Для того, щоб провернути «оборудку», їм необхідно буде здійснювати закупки реального товару та знаходити неплатників ПДВ, які будуть готові придбати у них товар за цінами, близькими до ринкових. 

З урахуванням додаткових операційних витрат ціни на послуги «податкових ям» мають зрости. Скільки це буде коштувати - сказати тяжко. Утім, зрозуміло, що це буде вище сьогоднішніх 7-10 %, але нижче озвучених мною у попередній статті 27-30%. Можливо, це буде щось біля 12-15%.

Що б міг би зробити уряд, аби перекрити/обмежити можливість ухилення від ПДВ при реалізації товарів неплатникам ПДВ?

На мою думку, можна було розглянути покладення певних обов’язків щодо контролю за такими операціями або на банки, або на покупців-неплатників ПДВ, зокрема тих з них, які є юридичними особами чи фізичними особами-підприємцями.

Банкам можна було б заборонити проводити платіж від неплатника ПДВ до платника ПДВ до моменту надання платником ПДВ (продавець) підтвердження реєстрації відповідної податкової накладної у єдиному реєстрі.

Що стосується суб’єктів господарювання-неплатників ПДВ, то для них можна було б передбачити обов’язок подання скарги до податкового органу на платника ПДВ-продавця, який своєчасно не надав підтвердження реєстрації податкової накладної у єдиному реєстрі. Цей обов’язок доречно було б забезпечити штрафом у розмірі суми ПДВ, на яку мала б бути виписана податкова накладна. Наявність такого істотного штрафу стимулювала б неплатників ПДВ скаржитися на платників ПДВ-продавців, які ухиляються від виписки податкових накладних. Податковий орган оперативно б отримував інформацію про зловживання і мав би можливість на неї відповідно прореагувати.

Фото з http://villains.wikia.com

Вільна економічна зона «Крим»: як платити податки

Співавтор Андрій Кулеба
(молодший юрист
ЮФ «Лавринович
і Партнери»)

Крим. Уже не наш

Збройна агресія Росії призвела до анексії Автономної Республіки Крим ще у березні 2014 року. Нарешті у серпні 2014 року Верховна Рада спромоглася прийняти закон, яким урегулювала особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території Криму.

Мова йде про Закон України «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України» (далі – «Закон»).

Згідно із Законом вся територія Автономної Республіки Крим, включаючи місто Севастополь, стає вільною економічною зоною «Крим» (далі – «ВЕЗ «Крим»).

Особливістю Закону є установлення двох різних режимів економічної діяльності у Криму. Перший – безпосередньо ВЕЗ «Крим» (Розділ І Закону). Другий – ВЕЗ «Крим» в умовах тимчасової окупації (Розділ ІІ Закону).

Нижче пропонується короткий огляд особливостей оподаткування ВЕЗ «Крим» в умовах існуючої тимчасової окупації:

- Фізичні та юридичні особи, які проживають/знаходяться на території ВЕЗ «Крим» прирівнюються з метою оподаткування до нерезидентів (далі – «особи, прирівняні до нерезидентів»).

- Українська податкова реєстрація осіб, прирівняних до нерезидентів, анулюється. Доходи таких осіб, отримані на території ВЕЗ «Крим», не оподатковуються українськими податками та зборами.

- Особи, прирівняні до нерезидентів, мають право на добровільних началах сплачувати український єдиний соціальний внесок.

- Будь-які доходи з джерелом їхнього походження з території ВЕЗ «Крим», одержані українськими резидентами, оподатковуються як іноземні доходи.

- Доходи з джерелом походження з іншої території України, одержані особами, прирівняними до нерезидентів, оподатковуються українським податком на репатріацію доходів. При цьому, оскільки Україна не визначає анексії Криму, логічно, що угода про уникнення подвійного оподаткування між Україною і Російською Федерацією застосовуватися не буде.

- Операції з особами, прирівняними до нерезидентів (у незалежності від наявності відносин пов’язаності), вважаються контрольованими для цілей трансфертного ціноутворення. Із закону, на жаль, не зрозуміло, чи такі операції вважаються контрольованими автоматично, чи лише при досягненні ними вартісного критерію у 50 млн. грн. На даний час, Державна фіскальна служба України притримується сприятливої для платників позиції, що для контрольованості таких операцій вже ж таки необхідне досягнення вищезазначеного вартісного критерію (лист від 6 листопада 2014 року).

- Товари, які поставляються з території ВЕЗ «Крим» на іншу територію України, оформлюються у митному режимі імпорту зі сплатою імпортного мита, акцизного податку та ПДВ. Разом з тим, від імпортного мита звільнюються товари, які хоча і були випущені для вільного обігу на території ВЕЗ «Крим», але мають виданий українською торгово-промисловою палатою сертифікат про походження товару з України. Дане звільнення не поширюється на ПДВ та акцизний податок.

- Українські товари з іншої території України поставляються на територію ВЕЗ «Крим» у митному режимі експорту. Відповідно до логіки Податкового кодексу до таких операцій має застосовуватися нульова ставка ПДВ. Однак, відповідно до усної позиції керівництва Державної фіскальної служби України, висловленою під час зустрічі з членами Європейської бізнес асоціації 14.11.2014, підстав для застосування нульової ставки немає.

- Передбачено ряд податкових пільг для підприємств, які переводять свій бізнес з території ВЕЗ «Крим» на іншу територію України. Такі пільги, зокрема, включають: (1) списання податкового боргу та звільнення від штрафних санкцій за порушення порядку подання податкової звітності за період тимчасової окупації; (2) звільнення від імпортного мита, ПДВ та акцизного податку для основних засобів та запасів, що евакуюються з тимчасово окупованої території; (3) надання можливості зробити вирахування в обліку податку на прибуток на суму документально підтверджених витрат у зв'язку з евакуацією основних засобів і запасів та 100% амортизації евакуйованих основних засобів.

Фото з http://alp.org.ua/