Важливі податкові спори 2023 року

Мав за радість виступити на засіданні Комітету з питань податкового та митного права Асоціації правників України на тему найбільш примітної практики Верховного Суду у податкових спорах у 2023 році. 

У фокус моєї уваги, зокрема, потрапили такі питання, які вирішувалися Верховним Судом у 2023 році: 

1) Можливість стягнення збитків з держбюджету у формі штрафу, сплаченого покупцю за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної - постанова Великої Палати Верховного Суду від 01.03.2023 у справі № 925/556/21 за позовом ТОВ“Виробниче підприємство “Імпульс Плюс” про відсутність такої можливості з огляду на брак причинно-наслідкового зв’язку між зупиненням реєстрації податкової накладної і сплатою штрафу; 

2) Можливість визнання недійсним договору, укладеного між двома платниками податків, за позовом податкової - постанова Касаційного господарського суду від 29.08.2023 у справі № 910/5958/20 за позовом ГУ ДПС України у м. Києві про необхідність відмови у задоволенні позовних вимог податкового органу через те, що він не довів порушення своїх цивільних прав й інтересів при укладенні оскаржуваного договору; 

3) Можливість віднесення на витрати безповоротної фінансової допомоги, наданої пов'язаній компанії, - постанова Касаційного адміністративного суду від 30.05.2023 у справі № 580/3758/19 за позовом ТОВ“Сокар Петролеум” про те, що так можна робити;

4) Можливість оскарження платником включення його до плану-графіку планових перевірок - постанова Касаційного адміністративного суду від 04.10.2023 у справі №480/12329/21 за позовом ТОВ“Сумська девелоперська компанія” про те, що це неправильний спосіб захисту прав; та

5) Можливість застосування принципу стабільності податкового законодавства - постанова Касаційного адміністративного суду (вся "податкова" палата) від 26.09.2023 у справі №640/7520/21 за позовом ТОВ“АЕРО ТЕЛЕКОМ” про неможливість застосування цього принципу. 

 

Скасування мораторію на проведення податкових перевірок

Мав за радість виступити на засіданні Комітету з питань податкового та митного права Асоціації правників України на тему скасування мораторію на проведення податкових перевірок. 

Поточна ситуація є такою, що починаючи з 8 грудня 2023 року мораторію на проведення податкових перевірок вже практично не існує. 

До податкових органів повернулися практично всі ті можливості щодо проведення податкових перевірок, якими вони володіли до запровадження у березні 2020 року "коронавірусного" мораторію на проведення податкових перевірок. Останній згодом плавно переріс у "воєнний" мораторій на проведення податкових перевірок.

З 8 грудня 2023 року залишилися існувати лише окремі незначні прояви раніше досить гучного мораторію, які стосуються: 

- Обмеження на проведення податкових перевірок фізичних осіб-підприємців першої та другої груп до 1 грудня 2024 року; 

- Обмеження на проведення податкових перевірок платників, податковою адресою яких є тимчасово окуповані території, місця бойових дій та можливі місця бойових дій; та

- Обмеження до 31 грудня 2024 року сфери проведення планових документальних перевірок окремими категоріями платників, переліченими у законі. Разом цим, такі перелічені у законі категорії охоплюють дуже значну частку платників, які можуть підпадати під планові податкові перевірки. 

Оскільки тепер однією з підстав для проведення документальної планової перевірки є низьке податкове навантаження з податку прибуток, для розуміння ризиків проведення планової перевірки платникам доречно знайомитися з даними про податкове навантаження у відповідних галузях.Такі дані доступні на офіційному сайті Державної податкової служби України за посиланням: https://tax.gov.ua/diyalnist-/rezalt/736958.html?fbclid=IwAR2yMavFMtihmn4GI9-ADt5nIjqWtePindAEZBjBmubox75_eebJljF9Rgg 

Вина у податкових відносинах

Дякую Асоціації правників України за чудову можливість виступити на податковому форумі. 

Темою моєї доповіді була вина у податкових відносинах. 

Після малої податкової реформи 2020 року (закон No 466 ) багато чого змінилося у цій сфері.  При цьому, ключовою зміною безперечно став поділ податкових правопорушень на умисні та інші, а також передбачення більш суттєвих штрафів за умисні правопорушення.

Оподаткування іноземних доходів фізичних осіб

Був радий виступити на засіданні комітету з питань податкового та митного права Асоціації правників України на тему оподаткування іноземних доходів фізичних осіб. 

Найбільш складним і водночас актуальним у цьому контексті є питання оподаткування доходів вимушених переселенців за кордоном. 

Іноземні держави, як правило, визнають переселенців своїми податковими резидентами. Україна теж не готова відмовлятися від їхніх податкових надходжень і продовжує вважати таких переселенців своїми податковими резидентами. 

Розв'язання цього хитросплетіння лежить у площині конвенцій про уникнення подвійного оподаткування. При цьому, найменш сприятливою є ситуація, коли переселенець продовжує дистанційно працювати в Україні за трудовим договором.

У цьому випадку існує ризик, що, крім утриманих в Україні зарплатних податків, переселенцю доведеться заплатити іноземний податок на доходи та ще й можливо соціальний внесок у країні його перебування за кордоном. 

Зміни до порядку зупинення реєстрації податкових накладних

Був радий виступити на засіданні Комітету Асоціації правників України з податкового та митного права на тему зупинення реєстрації податкових накладних.

Мій виступ, зокрема, стосувався змін, внесених до порядку зупинення реєстрації податкових накладних згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 23.12.2022 No 1428. Постанова набрала чинності 11.01.2023. Вона стала певного роду компромісом між інтересами бізнесу і держави в умовах безпрецендентного фіскального тиску через систему зупинення реєстрації податкових накладних, який мав місце у другій половині 2022 року. 

Нижче коротко про найважливіші зміни, запроваджені постановою:   

1) Автоматична реєстрація податкової накладної у випадку прийняття податковим органом таблиці даних платника ПДВ за певних умов (не застосовується, якщо комісією регіонального рівня вже було прийнято рішення про відмову у реєстрації податкової накладної). 

2) Безумовна реєстрація податкової накладної. Діє, якщо немає рішення про відповідність платника критеріям ризиковості і керівник платника займає аналогічну посаду не більше, ніж у трьох платників ПДВ. Для безумовної реєстрації обсяг постачання у одній податковій накладній має бути не більше 5 тис. грн, а загальний місячний обсяг постачання не має перевищувати 500 тис. грн. 

3) Обов’язок зазначення у рішенні про відповідність платника критеріям ризиковості детальної інформації, за якою встановлено відповідність платника певному критерію ризиковості, включаючи: (і) тип операції (придбання чи постачання); (іі) період здійснення операції; (ііі) код задіяного товару; та (іv) інформацію про контрагента платника, задіяного у ризиковій операції. 

4) У контексті сумнозвісного п. 8 критеріїв ризиковості запроваджено довідник кодів податкової інформації (затверджений наказом Державної податкової служби України від 11.01.2023 No 17). У рішення про відповідність платника критеріям ризиковості згідно з вказаним пунктом 8 має зазначатися код податкової інформації. Довідник кодів практично не міняє ситуацію на користь платників податків. Він налічує 18 кодів, під які підпадають практично всі підстави для ризиковості платника, які тільки може вигадати податковий орган. У довіднику, для прикладу, можна знайти і недостатню кількість трудових ресурсів, і здійснення операцій з контрагентом, щодо якого вже прийнято рішення про відповідність критеріям ризиковості, і низку інших поширених на практиці підстав “ризиковості”.

Судова практика щодо процедурних аспектів податкових перевірок

Був радий виступити на засіданні  комітету з питань податкового та митного права Асоціації правників України на тему: "Судова практика щодо процедурних аспектів податкових перевірок".

Ключовим питанням у відповідній сфері протягом 2022 року було питання скасування податкових повідомлень-рішень, прийнятих за результатами перевірок, проведених на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 № 89 ”Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок". 

На поточний час ця постанова продовжує бути скасованою відповідно до постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.07.2022 у   справі № 816/228/17 за позовом ТОВ "Промметсплав". Крім того, практика Касаційного адміністративного суду (справи № 640/16093/21 та 160/24072/21) свідчить,  що самого факту проведення податкової перевірки на підставі вказаної постанови Кабінету Міністрів України  достатньо для визнання відповідних податкових повідомлень-рішень протиправними. 

Зміни в регулюванні ПДВ за період воєнного стану

Був радий виступити на засіданні комітету з питань податкового та митного права Асоціації правників України на тему: "Зміни в регулюванні ПДВ  за період воєнного стану". 

З початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну 24.02.2022 до Податкового кодексу України було внесено велику кількість змін щодо регулювання ПДВ. 

Як ключові з цих змін хотілося б відмітити: 

1) запровадження тимчасової зниженої ставки 7 % для пального; 

2) врегулювання питання формування податкового кредиту без зареєстрованих податкових накладних за лютий-травень 2022 року; та 

3) зупинення процедури бюджетного відшкодування на період до 21.07.2022.

Судова практика у справах про продаж квартир фізичними особами

Постанова "податкової палати" Касаційного адміністративного суду від 23.05.2022 у справі No 810/3116/18 справді зробила великий подарунок забудовникам, які продавали квартири через фізичних осіб. 

У цьому рішенні судді зробили висновок про те, що незареєстровані як фізичні особи-підприємці (ФОП) продавці нерухомості не можуть оподатковуватися як ФОП, навіть якщо вони здійснюють систематичний продаж квартир, який "де-факто" є господарською діяльністю. 

Нам ця постанова теж стала в нагоді. З використанням її як одного з ключових аргументів нам вдалося у серпні 2022 року виграти справу у Шостому апеляційному адміністративному суді. 

Однак, на мою думку, розслаблятися у такій категорії справ і сподіватися виключно на вказаний висновок "податкової палати" зарано. 

Дуже вже великий відсоток суддів (шість суддів із п'ятнадцяти) не погодилися з висновками більшості і висловили окрему думку. Отже, якщо до таких незгодних суддів потрапить справа відповідної категорії є дуже великі шанси, що вони спрямують справу до Великої Палати. 

Якщо це станеться і Велика Палата прийме справу до свого провадження, то не виключено, що підхід може докорінно змінитися. 

Вебінар на тему податкових ініціатив 2021 року

Проведення вебінарів на платформі "Ліга-Закон" - це завжди свято.

Цього разу "доповідав" про податкові ініціативи 2021 року, а саме:

- податкову амністію;

- законопроект 5600; та

- так званий податок "на Google".

Що стосується податкової амністії, то тим щасливчикам, які накопичили достатньо активів для того, щоб не вважатися автоматично амністованими, рекомендується зайняти позицію очікування.

Зокрема, доцільно буде дочекатися розробки Кабінетом Міністрів законопроекту щодо посилення контролю за повнотою оподаткування доходів фізичних осіб. Наявність цього законопроекту дасть змогу більш адекватно оцінити ризики для тих, хто "не горить бажанням" застосовувати податкову амністію.

Виступ на засіданні податкового комітету Асоціації правників України на тему податкових спорів

Був радий виступити на засіданні комітету з податкового та митного права Асоціації правників України на тему вирішення податкових спорів.

Мій виступ був присвячений: 

1) Практиці оскарження наказів про перевірку, прийнятих податковими органами відповідно до постанови Кабінету Міністрів України (КМУ) від 03.02.2021 № 89. Цією постановою було звужено сферу дію мораторію на проведення податкових перевірок у період карантину. Постановою, серед іншого, було дозволено проведення планових перевірок. 

Практика на даний час існує максимум на рівні апеляційних судів. Такі справи Верховним Судом ще не вирішувалися. 

Практика на рівні апеляційних судів є неоднозначною. У деяких випадках суди стають на бік платників, визнаючи, що постанова КМУ не мала права звужувати сферу застосування мораторію, передбаченого Перехідними положеннями Податкового кодексу України. В інших випадках, навпаки, апеляційні суди визнають, що запроваджене постановою КМУ звуження мораторію є законним. При цьому, вони посилаються на те, що постанову КМУ було прийнято відповідно до прямої вказівки у Законі України від 17.09.2020 № 909-ІХ (про внесення змін до Закону про Державний бюджет України на 2020 рік). 

Цікавим є те, що, як правило, Шостий апеляційний адміністративний суд (м. Київ) демонструє лояльний для платників підхід. П'ятий (м. Одеса) та Другий (м. Харків) апеляційні адміністративні суди, навпаки, більше схильні розділяти логіку податківців. 

2) Практиці у справах про застосування непрямих методів оподаткування для цілей нарахування податку на доходи фізичних осіб. 

Ця практика виникла останніми роками у зв'язку зі спробами податківців здійснити донарахування державним мужам при виявленні розбіжностей між їхніми офіційними доходами і вартістю активів в електронних деклараціях.

Актуальність цієї практики сильно зросла у зв'язку із проведенням починаючи з вересня 2021 року податкової амністії. 

Практика у цій категорії справ вже присутня на рівні Касаційного адміністративного суду і є абсолютно позитивною для платників податків. Суд визнає застосування непрямих методів визначення доходів незаконним. 

Вебінар на тему практики вирішення податкових спорів

Був радий провести вебінар на базі Business Consulting Academy, присвячений судовій практиці вирішення податкових спорів.

Під час вебінару було зроблено акцент на зразкові податкові спори та податкові спори, вирішені Великою Палатою Верховного Суду. 

Серед важливих рішень, прийнятих Великою Палатою у 2020 році, необхідно відмітити три таких рішення: 

- постанова від 07.04.2020 у справі № 910/4590/19 за позовом ТОВ “Аскоп-Україна” => підсудність адміністративним судам спорів про стягнення згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України трьох процентів річних та інфляційних нарахувань за несвоєчасне повернення бюджетного відшкодування ПДВ;

- постанова від 01.07.2020 у справі № 804/4602/16 за позовом ТОВ “Страхова компанія “Саламандра” => невиконання платіжного доручення про сплату податків з вини банку звільняє платника від необхідності сплати штрафних санкцій та пені, але не звільняє його від сплати самого податкового зобов’язання; та

- постанова від 18.11.2020 у справі № 813/5892/15 за позовом ТОВ “Яблуневий Дар” => справи про оскарження наказу про проведення перевірки, прийнятого на підставі ухвали слідчого судді, не підлягають розгляду у жодному виді судочинства.

Вебінар на тему оподаткування операцій з нерезидентами у 2021 році

Був радий провести вебінар на базі "Ліга-Закон" на тему: "Оподаткування операцій з нерезидентами у 2021 році".

Основні висновки за результатами вебінару:

- Дуже бажано протягом 2021 року визначитися зі збереженням/ліквідацією іноземних юридичних осіб, які потенційно можуть підпасти під режим оподаткування КІК. Податковим кодексом передбачено звільнення від ПДФО при ліквідації таких юридичних осіб протягом 2021 року.

- При структуруванні угод з продажу українських юридичних осіб через іноземні холдинги (продаж акцій іноземної компанії, яка контролює українську компанію) тепер може виникати необхідність сплати податку на репатріацію в Україні.

- Потрібно враховувати, що податкова різниця 30% застосовується тепер не лише при купівлі товарів (робіт, послуг) у нерезидентів з "чорного списку Кабміну", а й при продажу товарів (робіт, послуг) таким нерезидентам.

- Відхилення цін у контрольованих операціях від цін, визначених за правилами "витягнутої руки", тепер має наслідком не лише данарахування податку на прибуток, а ще й податку на репатріацію у зв'язку з кваліфікацією такого відхилення як конструктивних дивідендів.

Судова практика у податкових спорах з міжнародним елементом

Дякую Business Consulting Academy за можливість виступити з вебінаром на тему судової практики з вирішення податкових спорів з міжнародним елементом. 

У контексті теми вебінару хотів би звернути увагу, що у кінці 2020 року Верховним Судом було опубліковано огляд судової практики у сфері трансфертного ціноутворення та міжнародного оподаткування. Огляд доступний за цим посиланням: https://supreme.court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/supreme/Ohliad_transfertne_tsinoutvorennia_1.pdf

На жаль, маю сказати, що документ не виправдовує тих сподівань, які виникають з прочитання його назви. Його не можна назвати навіть більш-менш всеохоплюючим оглядом практики вирішення податкових спорів у сфері міжнародного оподаткування. 

Загалом огляд розкриває лише тему трансфертного ціноутворення і то з цитуванням ряду непотрібних, на мою думку, для такого огляду судових рішень щодо окремих очевидних і недискусійних питань.

Інші питання міжнародного оподаткування в огляді взагалі не розкриті, якщо не рахувати двох згаданих в ньому рішень щодо постійних представництв і одного рішення щодо врахування податкових різниць, які виникають при придбанні товарів у контрагентів з низькоподаткових юрисдикцій. 

ПОДАТКОВІ СПОРИ: ВЕЛИКА ПАЛАТА ТА ЗРАЗКОВІ СПРАВИ

Був радий провести вебінар на тему судової практики Верховного Суду у податкових спорах для слухачів податкового курсу Академії консалтингового бізнесу. 

Цього разу спілкувалися про зразкові справи та справи, розглянуті (такі, що розглядаються) Великою Палатою. 

Якщо зразкових справ у царині податкових спорів "як кіт наплакав" (раз два і кінець), то зі справами Великої Палати ситуація набагато цікавіша. 

Серед найсвіжіших справ Великої Палати особливо б хотілося відмітити дві: 

1) Справа  No 804/4602/16 за позовом ТОВ «Страхова компанія «Саламандра». У цій справі Велика Палата 01.07.2020 поставила крапку у спорах про невиконання  платіжних доручень  про сплату податків з вини банків. Висновок Великої Палати навряд чи порадує платників: від штрафу та пені платники звільняються, а от саме податкове  зобов'язання потрібно повторно сплатити до бюджету. 

2)  Справа No 826/9464/18 за позовом ДАК «Укрвидавполіграфія». Справа ще не вирішена. Розгляд у Великій Палаті призначений на 26.08.2020. Це дійсно одна з тих справ, навпроти якої всім податковим юристам треба поставити "червоний прапорець". У справі вирішуватимуться архіважливі для практики розв'язання податкових спорів питання. Зокрема, Велика Палата має висловити свою думку з приводу: (і) можливості оскарження наказів про перевірку після виконання цих наказів та (іі) можливості посилання на процедурні порушення як підставу для скасування податкових нарахувань у випадку допуску до перевірки. 

ПОДАТКОВІ СПОРИ І СУД: ПОСЛАБЛЕННЯ КАРАНТИНУ

Можна сказати, що вчора (17 липня 2020 року) увійшло в історію як день серйозного послаблення карантину у сфері вирішення податкових, а власне й інших судових спорів. 

У цю дату набрав чинності закон від 18.06.2020 No 731-IX. Даним законом: 

- Вилучено з Кодексу адміністративного судочинства України та інших процесуальних кодексів положення про продовження практично всіх процесуальних строків на строк дії карантину.

- Встановлено, що продовжені згідно зі згаданим вище вилученим положенням на строк дії карантину процесуальні строки закінчуються через двадцять днів після набрання чинності законом, тобто 6 серпня 2020 року. 

- Замість автоматичного продовження на період карантину процесуальних строків передбачено можливість їхнього поновлення судом. Поновлення не обіцяє бути легким. Для поновлення строку треба доказати, що пропуск строку був зумовлений саме заходами, запровадженими у зв'язку з карантином. 

Не обійшлося і без курйозів. У законі передбачено абсолютно позбавлену логіки норму про те, що суд може продовжити процесуальні строки у рамках 20 днів після набрання чинності законом на підставах, визначених законом. 

Що мається на увазі не зрозуміло. 

По-перше, як зазначалося вище, протягом цих 20 днів процесуальні строки вважаються автоматично продовженими у силу прямого положення закону.  

По-друге, законом визначено лише підстави для поновлення, а не продовження процесуальних строків. 

Звертаємо увагу, що поновлення перебігу процесуальних строків стосується лише судових податкових спорів. У царині адміністративного оскарження все залишається без змін.

Пункт 52-8 підрозділу 10 Перехідних положень Податкового кодексу України продовжує діяти. Згідно з цим пунктом строки на адміністративне оскарження вважаються зупиненими до останнього календарного дня місяця, у якому завершиться дія карантину. 

ЗАКОНОПРОЄКТ No 1210: ПДФО (ВНУТРІШНЄ ОПОДАТКУВАННЯ)

Продовжую серію публікацій про податкові зміни, передбачені законопроєктом № 1210. 

Цього разу публікація № 2 про зміни у сфері податку з доходів фізичних осіб (внутрішнє оподаткування): 

- Розповсюдження пільгового порядку оподаткування нерухомості на об’єкти незавершеного будівництва (п. 172.1 Податкового кодексу);

- Застосування ставки 18% при продажу третього та подальших транспортних засобів платником податку протягом року (п. 173.2 Податкового кодексу);

При прощенні боргу за іпотечним кредитом базу оподаткування складатиме лише тіло кредиту (п. 164.2.17 Податкового кодексу);

- Збільшення у чотири рази штрафів за неподання та неправильне заповнення форми № 1 ДФ ( ст. 119 Податкового кодексу); 

- Можливість амортизації вантажних автомобілів (неможливість амортизації легкових автомобілів залишається) для ФОП на загальній системі; можливість віднесення ними до витрат звітного періоду лише вартості поточного, а не капітального ремонту як раніше (п. 177.4.6 Податкового кодексу); 

- Ліквідація необхідності подання декларації про майновий стан і доходи у випадках продажу/дарування/обміну майна, при яких податок до бюджету не сплачувався (п. 179.2 Податкового кодексу).

ЗАКОНОПРОЄКТ No 1210: ПОДАТОК НА ПРИБУТОК (ВНУТРІШНЄ ОПОДАТКУВАННЯ)

На жаль, поки що незрозумілою є ситуація з підписанням Президентом законопроекту № 1210, який значним чином “перекроює” Податковий кодекс України. 

Разом з цим, зважаючи на те, що шанси на його підписання Президентом є, на мою думку, великими вирішив серією стислих публікацій розповісти про ключові зміни, які нас всіх чекають, якщо цей законопроєкт стане законом. 

Публікація № 1: податок на прибуток (внутрішнє оподаткування):

- Поріг річного доходу для платників податку на прибуток, які можуть не враховувати податкові різниці та подавати декларацію з податку на прибуток раз на рік, збільшується з 20 до 40 млн. грн (п. 134.1.1 та п. 137.5 Податкового кодексу) 

- Збільшується сума для для визнання матеріальних активів основними засобами (з 6000 грн до 20 000 грн) - п. 14.1.138 Податкового кодексу. 

ПОДАТКОВІ СПОРИ І КАРАНТИН

Мав за радість виступити на засіданні комітету з податкового та митного права Асоціації правників України, присвяченому питанням податкових змін у період карантину. 

Моя доповідь стосувалася специфіки вирішення податкових спорів у період карантину. 

Дуже коротко така специфіка згідно із законом від 30.03.2020 No 540-IX є наступною: 

- зупинено строки розгляду адміністративних скарг до 31 травня 2020 року; 

- у силу недосконалості законодавчої техніки спірним є зупинення до 31 травня 2020 року строків подання адміністративних скарг платниками податків; 

- зупинено на період карантину строки звернення до адміністративних судів для оскарження податкових нарахувань, строки апеляційного та касаційного оскарження та ряд інших процесуальних строків; 

- передбачено на період карантину можливість участі у судових засіданнях у режимі відеоконференції ( EasyCon або інше програмне забезпечення). 

Податкова реформа від “Слуги Народу”

14 листопада 2019 року мав за радість провести вебінар на базі ЛІГА-ЗАКОН  на тему податкової реформи від “Слуги Народу”. 

Під час вебінару було розглянуто як ті зміни, які було вже втілено у життя, так і ті, які тільки плануються. Серед перших було розглянуто, зокрема, декриміналізацію фіктивного підприємництва та підвищення порогів для відповідальності за ухилення від сплати податків. Серед других - запровадження єдиного рахунку для сплати податків, податкову амністію, створення Бюро фінансових розслідувань та ряд змін щодо адміністрування податків згідно із законопроектом № 1210-1. 

Найбільшу увагу під час вебінару було приділено питанню впливу декриміналізації фіктивного підприємництва на практику вирішення податкових спорів. Вже є перші судові рішення після декриміналізації. На жаль, у цих рішеннях часто дається діаметрально протилежна оцінка факту декриміналізації. Одні суди у зв’язку з декриміналізацію не враховують вироків про засудження  посадових осіб контрагентів за фіктивне підприємництво, які були постановлені до декриміналізації. Інші суди, навпаки, не бачать жодних перепон для врахування таких вироків. 

Також особливе занепокоєння викликає знайдений податковою міліції замінник фіктивного підприємництва. Мова йде про ст. 201-1 Кримінального кодексу України (підроблення документів, які подаються для державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців). Податкова міліція зараз намагається активно застосовувати дану статтю у тих випадках, які раніше потрапляли під фіктивне підприємництво. Є побоювання, що з часом така практика стане масовою і, відповідно, позитивний ефект від декриміналізації фіктивного підприємства буде зведений нанівець.

Cудова практика нового Верховного Суду у податкових спорах з міжнародним елементом

26 березня 2019 року мав за радість провести вебінар на базі ЛІГА-ЗАКОН  на тему практики вирішення новим Верховним Судом податкових спорів з міжнародним елементом.

Під час вебінару було, зокрема, розглянуто практику нового Верховного Суду у двох найбільш поширених категоріях податкових спорів з міжнародним елементом:

- спори, які стосуються застосування концепції  бенефіціарного власника; та

- спори з питань трансфертного ціноутворення.

Нижче дуже коротке узагальнення висновків за результатами семінару:

Щодо бенефіціарного власника

- Радує, що новий Верховний Суд знаходиться у світовому тренді. У цілому він дотримується “широкого економічного підходу”, сформульованого ще у 2014 році у відомій справі “Донбасаеро” (http://reyestr.court.gov.ua/Review/38106136).

- Всі знайдені нами на рівні нового Верховного Суду справи було вирішено на користь платників (наприклад: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/77312120, http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/77197100 та http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/75879124).

- Цікавим є те, що в останній з перелічених справ платник використовував як доказ висновок кіпрського офісу Deloitte. Згідно з цим висновком кіпрська компанія-одержувач доходу у вигляді процентів є бенефіціарним власником цього доходу. Навіть не здогадувалися раніше, що “Велика четвірка” надає подібні послуги.

- Причина такого “шаленого” успіху платників у новому Верховного Суді - банальна. Поки що податківцям, принаймні на рівні тих справ, які були розглянуті новим Верховним Судом, не вдається зібрати інформацію, яка б показувала, що іноземний одержувач доходу обмежений у праві визначати його подальшу економічну долю.

- Безперечно, на рівні судів нижчих інстанції є приклади, коли податківцям вдалося проявити належну “завзятість і наполегливість” і провести обмін інформацією з податковими відомствами інших країн. Однак, на радість платникам і на превеликій жаль для податківців, у багатьох випадках суди не беруть до уваги результати такого обміну, які доказують обмеженість іноземного одержувача доходу у праві визначати його подальшу економічну долю.

- Суди розглядають вказані вище докази як недопустимі з формальних причин, головною з яких, як правило, є відсутність легалізації (апостилювання) документу іноземного податкового відомства за результатами обміну податковою інформацію. Класичний приклад такої “фатальної” для податківців справи, вирішеної судом апеляційної інстанції, доступний за цим посиланням: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/72641240.

Щодо трансфертного ціноутворення

- Є вже перша справа щодо суті трансфертного ціноутворення, розглянута новим Верховним Судом (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/80418267).

- Чесно кажучи, нічого феноменального у цій справі немає. У минулому вже було багато подібних справ, коли ще до запровадження трансфертного ціноутворення  застосовувалися правила про звичайні ціни.

- У цій справі як платник, так і податкова (у процесі перевірки) застосовували “перший метод” (метод  порівняльної неконтрольованої ціни) до операцій з експорту зернових. Новий Верховний Суд вирішив справу на користь платника з посиланням на те, що податківці не довели заниження цін платником. При цьому, новим Верховним Судом було “поставлено у вину” податківцям неврахування всіх умов співставності господарських операцій та застосування лише одного джерела інформації (офіційний сайт Аграрної біржі).

- Як не дивно, але новий Верховний Суд виявився великим симпатиком британських LLP і злісним ненависником швейцарських компаній=). За дуже спірних умов він визнає господарські операції  з британськими LLP (за періоди до внесення змін до Податкового кодексу України, згідно з якими належність операцій з британськими LLP до контрольованих не викликає жодного сумніву), неконтрольованими (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/80418267 і http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/8060725).

- У той же час, за приблизно ж за такої самої спірності питання про те, чи вважати контрольованими операції зі швейцарськими компаніями у 2015 році (у вересні 2015 року Швейцарію було вилучено з переліку низькоподаткових юрисдикцій) новий Верховний Суд подібних “альтруїстичних” настроїв не висловлює (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/76906000).

- Новий Верховний Суд вважає, що операції з швейцарськими компаніями, здійснені до вересня 2015 року підпадають під контроль. Це навіть попри надання платником доказів існування в кантоні, за місцем реєстрації його швейцарського контрагента, корпоративного податку за ставкою, що не є на 5 процентних пунктів нижчою за ставку податку на прибуток в Україні.